Рішення

від 15.05.2019 по справі 260/302/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2019 року м. Ужгород№ 260/302/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Конч П.І.;

представника відповідача - Купар Л.В.;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Сенк" до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Сенк" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.11.2017 року відповідачем було завершено проведення планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року за результатами якої складено Акт №1159/07-16-14-01/13594082 від 13.11.2017 року. Висновками вказаної перевірки встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на сум 235145 грн. За результатами розгляду заперечення позивача на Акт перевірки №1159/07-16-14-01/13594082 від 13.11.2017 року, відповідачем було частково враховані викладені заперечення, в результаті чого зменшено суму податку на додану вартість. 08.12.2017 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0006491401. Так, позивачем було в повному обсязі проведено сплату грошового зобов`язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2017 року за №0006491401, а отже виконано податковий обов`язок щодо сплати грошового зобов`язання. Проте, листом від 28.02.2019 року відповідачем було повторно за результатами планової документальної перевірки по Акту від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082 винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2019 року №0000861401 та розрахунок штрафних санкцій. Таким чином, за результатами встановленого Актом перевірки від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082 заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на 209109 грн. відповідачем було двічі застосовано до позивача штрафну санкцію та повторно накладено податковий обов`язок щодо сплати грошового зобов`язання. Окрім того, представник позивач зазначає, що на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 27.02.2019 року №0000861401 зійшли граничні строки передбачені для застосування штрафних санкцій. Враховуючи вище викладене, представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на наступне. За результатами Акту перевірки від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082 та з урахуванням висновків розгляду заперечень до акту перевірки, сума заниження платником ПДВ до сплати в бюджет склала 209 109 грн. Відповідачем було винесено податкового повідомлення-рішення від 08.12.2017 за №0006471401 на суму заниження податкового зобов`язання по ПДВ в розмірі 246638 грн., у тому числі основний платіж 197310 грн., штрафна санкція в розмірі 25% заниження зобов`язання в сумі 49328 грн. Однак, за результатом Акту перевірки від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082 розмір застосованої штрафної санкції за заниження позивачем податкового зобов`язання по ПДВ мав скласти 50%, а не 25%. А тому, проведеною відповідачем тематичною перевіркою з окремих питань стану організації роботи вказано на вищеописаний недолік щодо недотримання вимог податкового законодавства щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі, передбаченому ч. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України. Враховуючи, вище викладене, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2019 року №0000861401 на суму штрафної санкції (додаткові 25%) в розмірі 49328 грн. не застосованої за результатом планової документальної перевірки, проведеної у 2017 році (Акт перевірки від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, валютного за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, результати якої відображені в Акті перевірки від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082 (а.с. 27-95).

За результатами розгляду заперечення позивача на Акт перевірки, відповідачем було зменшено суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет до 209109 грн.

На підставі проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача, результати якої відображені в Акті перевірки від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2017 року №0006491401, згідно якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робі, послуг) (код платежу 14010100) на 246638,00 грн. в тому числі за податковими зобов`язаннями на 197310,00 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) на 49358,00 грн.

Позивачем було отримано вказане податкове повідомлення-рішення та розрахунок штрафних санкцій за результатами проведеної планової документальної перевірки позивача.

Так, за результатами проведеної планової документальної перевірки по податку на додану вартість було застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 25%, що склало 49328,00 грн.

Як підтверджується наявними матеріалами справи доказами, позивачем було сплачено грошове зобов`язання по податковому повідомленню-рішенню №0006491401 від 08.12.2017 року, прийнятому на підставі Акту перевірки від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082 - в сумі 246638,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №603 від 22.12.2017 року (а.с. 24).

В подальшому, відповідач надіслав до позивача лист від 28.02.2019 року №5152/10/07-16-14-07, згідно якого вказав, що відповідачем було проведено інвентаризацію застосованих у попередніх періодах штрафних (фінансових) санкцій та встановлено випадки їх невірного застосування при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання в розмірі 25% замість 50%, так, згідно Акту перевірки від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082 було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2017 року (код платежу 14010100) на суму основного платежу - 197 310 грн., штрафна санкція - 49 328 грн. (25%), при тому, що від 07.04.2015 р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000382202 (код платежу 14010100) на суму основного платежу - 330 978 грн., штрафна санкція - 165 489 грн. (50%), а тому сума незастосованої штрафної санкції складає 49 328 грн. (а.с. 12). Враховуючи вищевикладене, відповідач надіслав до позивача податкове повідомлення-рішення від 27.02.2019 року №0000861401 та розрахунок штрафних санкцій ло податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.02.2019 року №0000861401 на підставі Акту перевірки від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) позивачеві визначено суму грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 49328 грн. (а.с. 13).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд констатує наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували висновки відповідача про те, що контролюючим органом було невірно застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25% замість 50%, а саме: штрафні (фінансові) санкції були застосовані до позивача згідно податкового повідомлення-рішення від 08.12.2017 року, прийянтого на підставі Акта перевірки від 13.11.2017 року №1159/07-16-14-01/13594082 в розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов`язання без врахування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2015 року №0000382202 (код платежу 14010100) .

При цьому, факт незастосування до позивача штрафної санкції у розмірі 50% був виявлений відповідачем при проведенні внутрішньої перевірки податкового органу.

Щодо твердження представника відповідача про те, що недолік щодо недотримання вимог податкового законодавства щодо застосування штрафних (фінансових) від 27.02.2019 року №0000861401 у розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 123.1 ст. 123 ПК України санкцій був виявлений відповідачем в ході проведення тематичної перевірки, суд констатує наступне.

Так, ст. 75 ПК України визначені види перевірок, зокрема п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Таким чином, в ПК України відсутній такий вид перевірок, як тематична перевірка.

Згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі статтею 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Так, згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно абз. 2 п. 3 Розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень - рішень платникам податків, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що збільшення суми необхідного донарахування (штрафних санкцій) можливе лише виключно за результатами адміністративного оскарження. Натомість, як підтверджується наявними матеріалами справи, факт незастосування штрафної санкції у розмірі 50 % виявлено відповідачем при проведенні внутрішньої перевірки податкового органу, що унеможливлює донарахування суми штрафних санкцій у встановленому законодавством порядку.

З огляду на вище викладене суд приходить висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 27.02.2019 року №0000861401, оскільки положеннями Податкового кодексу України не передбачено донарахування штрафних санкцій після сплати платником податків за раніше прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями сум податкових зобов`язань. Такої підстави застосування штрафів, як проведення власної інвентаризації податковим органом та усунення в такий спосіб раніше допущених помилок законодавець не передбачає.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.04.2019 року справа №820/2650/16 (адміністративне провадження №К/9901/35467/18).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення (відзив на позов), і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення за №0000861401 від 27.02.2019 року.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Сенк" (м. Ужгород, вул. Собранецька, 100, код ЄДРПОУ 13594082) до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) за №0000861401 від 27.02.2019 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Сенк" (м. Ужгород, вул. Собранецька, 100, код ЄДРПОУ 13594082) судові витрати в сумі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) грн.

4. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 20.05.2019 року.