Рішення

від 20.05.2019 по справі 420/1867/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1867/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представника позивача - Чос М.В.;

представника відповідача - Литвинчук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2019 року № 0000181202, зобов`язання вчинити певні дії, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.03.2019 року № 0000181202; зобов`язати внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ у розмірі 44879986,00 грн. у відповідності до абз.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

ТОВ МИРАТОРГ згідно ст.200.7 Податкового кодексу України та Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість засобами електронного зв`язку 20.12.2018 року було подано до ДПІ у Приморському районі ГУ ДФС в Одеській області в складі декларації з податку на додану вартість № 9284960638 за листопад 2018 року заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 44879986 гривень. Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, заявленого до бюджетного відшкодування, є придбання товарів (пшениці, жита, кукурудзи, ячменю) на митній території України у платників ПДВ з подальшим здійсненням експортних операцій з продажу, які згідно чинного законодавства оподатковуються податком за ставкою 0 . Згідно до Наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 30.01.2019 року № 589 відповідно до положень Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2018 року з підстав достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку. 11.02.2019 року директору ТОВ МИРАТОРГ було вручено запит від 09.01.2019 року б/н про надання оригіналів документів в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки, які стали підставою для формування від`ємного значення з ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування за листопад 2018 року. ТОВ МИРАТОРГ було надано всю первинну документацію за перевіряємий період. В ході проведення документальної виїзної позапланової перевірки виявлено порушення ТОВ МИРАТОРГ вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку по податковій декларації з ПДВ за листопад 2018 року № 9284960638 від 20.12.2018 року, а саме: п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, згідно чого ТОВ МИРАТОРГ завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) на загальну суму 44879986 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у обслуговуючому банку за листопад 2018 року на 44879986 грн. На підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 256/15-32-12-02/38785869 від 15.02.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2019 року № 0000181202, яким фактично ТОВ МИРАТОРГ відмовлено у наданні бюджетного відшкодування. ТОВ МИРАТОРГ не погоджується з висновком акту документальної позапланової виїзної перевірки № 256/15-32-12-02/38785869 від 15.02.2019 року та податковим повідомленням-рішенням № 0000181202 від 04.03.2019 року, яке є противоправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2019 року № 0000181202, зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що під час перевірки ТОВ МИРАТОРГ не надані всі необхідні первинні та інші документи для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, що підтверджується актом від 15.02.2019 № 147/15-32-12-02, а саме: документи, які підтверджують походження сільськогосподарської продукції, а саме № 29-СГ Звіт про площі валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду , №4-СГ Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур , довідки сільських рад про наявність власних або орендованих земельних ділянок тощо; документи, що підтверджують розрахунки за отримані товари/матеріали (роботи/послуги) з ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ , банківські виписки. Не надано жодних пояснень посадовими особами відносно відсутності ТТН. Таким чином, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, які не мають реального товарного характеру. Таким чином, первинні документи: складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам; є такими, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції; складені з порушенням встановленого законодавством порядку, отже, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарської операції, а саме: невиконання істотних умов договору, відсутність обов`язкових реквізитів у первинних документах, придбання сировини (пшениці, кукурудзи, ячменю) невідомого походження, відсутність матеріально-технічної можливості ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (код ЄДРПОУ 39035313) та його контрагентів-постачальників для здійснення вирощування зернових культур, незначна кількість працівників, відсутність товаротранспортних накладних дозволяють зробити висновки щодо складених ТОВ МИРАТОРГ (код за ЄДРПОУ 38785869) та ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (код ЄДРПОУ 39035313) для цілей оподаткування документів: укладені між ТОВ МИРАТОРГ (код за ЄДРПОУ 38785869) та ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (код ЄДРПОУ 39035313) договір поставки від 01.10.2018 № 01-10-2018/33, договір поставки від 25.10.2018 № 25-10-2018/23, договір поставки від 01.11.2018 № 01-11-2018/99, договір поставки від 03.10.2018 № 03-10-2018/18, договір поставки від 01.10.2018 № 01-10-2018/8 не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становили його предмет; наданими до перевірки документами не доведено правомірність формування податкового кредиту ТОВ МИРАТОРГ (код за ЄДРПОУ 38785869), отриманого від ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (код ЄДРПОУ 39035313) протягом жовтня-листопада 2018 року на суму ПДВ 44879986,00 грн., включену до розрахунку сум бюджетного відшкодування згідно додатку 3 до декларації з ПДВ за листопад 2018 року.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідно з поданою декларацією з ПДВ за листопад 2018 року вх. № 9284960638 від 20.12.2018 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток № 3 до декларації з ПДВ), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку відображена у рядку 20.2.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні та звітний (податкові) періоди, у загальній сумі 44879986 грн., у тому числі: жовтень 2018 року - 27754718, 83 грн.; листопад 2018 року - 17125267,63 грн. Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, заявленого до бюджетного відшкодування, є придбання таких товарів, як пшениця, жито, кукурудза, ячмінь на митній території України у платника ПДВ - ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (код ЄДРПОУ 39035313) за договорами поставки № 01-10-2018/33 від 01.10.2018 року, № 25-10-2018/23 від 25.10.2018 року, № 01-11-2018/99 від 01.11.2018 року, № 03-10-2018/18 від 03.10.2018 року, № 01-10-2018/8 від 01.10.2018 року, № 03-10-2018/18 від 01.10.2018 року, № 01-10-2018/8 від 01.10.2018 року, з подальшим здійсненням експортних операцій з продажу, які згідно чинного законодавства оподатковуються податком за ставкою 0 .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС в Одеській області як платник податків з 17.06.2013 року за № 15531398978.

Товариство з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ 20.12.2018 року подало до контролюючого органу в складі декларації з податку на додану вартість № 9284960638 за листопад 2018 року заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 44879986,00 грн.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, заявленого до бюджетного відшкодування, є придбання товарів (пшениці, жита, кукурудзи, ячменю) на митній території України у платників ПДВ з подальшим здійсненням експортних операцій з продажу, які оподатковуються податком за нульовою ставкою.

Згідно з п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

На підставі направлень від 11.02.2019 року, наказу від 30.01.2019 року № 589, в період з 11.02.2019 року по 15.02.2019 року співробітники Головного управління ДФС в Одеській області провели документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ МИРАТОРГ з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та визначено в додатку 3 до декларації з ПДВ за листопад 2018 року.

За результатами цієї перевірки 15.02.2019 року Головне управління ДФС в Одеській області склало акт № 256/15-32-12-02/38785869, в якому встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз. б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) на загальну суму 44879986,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого на рахунок платника у банку за листопад 2018 року на 44879986,00 грн.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ на підставі акту перевірки від 15.02.2019 року № 256/15-32-12-02/38785869 відповідно до зазначених порушень Головне управління ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:

- від 04.03.2019 року № 0000181202, яким позивачеві за порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз. б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на 44879986,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 22439993,00 грн.

Суд встановив, що позивач за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; неспеціалізована оптова торгівля; інші види грошового посередництва; інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Відповідно до декларації з ПДВ за листопад 2018 року № 9284960638 від 20.12.2018 року, розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ (додаток № 3 до декларації з ПДВ) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку відображена у рядку 20.2.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні та звітний (податкові) періоди, у загальній сумі 44879986,00 грн., у тому числі жовтень 2018 року - 27754718,83 грн. та листопад 2018 року - 17125267,63 грн.

З матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, заявленого до бюджетного відшкодування, у ТОВ МИРАТОРГ є придбання таких товарів, як пшениця, жито, кукурудза, ячмінь на митній території України у платника ПДВ - ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (код ЄДРПОУ 39035313) за Договорами поставки № 01-10-2018/33 від 01.10.2018 року, № 25-10-2018/23 від 25.10.2018 року, № 01-11-2018/99 від 01.11.2018 року, № 03-10-2018/18 від 03.10.2018 року, № 01-10-2018/8 від 01.10.2018 року, № 03-10-2018/18 від 01.10.2018 року, № 01-10-2018/8 від 01.10.2018 року з подальшим здійсненням експортних операцій з продажу, які оподатковуються податком за ставкою 0 %.

Суд встановив, що ТОВ МИРАТОРГ (Покупець) уклало з ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ (Постачальник) договори поставки № 01-10-2018/33 від 01.10.2018 року, № 25-10-2018/23 від 25.10.2018 року, № 01-11-2018/99 від 01.11.2018 року, № 03-10-2018/18 від 03.10.2018 року, № 01-10-2018/8 від 01.10.2018 року, № 03-10-2018/18 від 01.10.2018 року, № 01-10-2018/8 від 01.10.2018 року, відповідно до умов яких Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (пшениця, жито, кукурудза, ячмінь), в кількості, у строки і на умовах, передбачених у договорах,

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивач надав до суду наступні копії документів: специфікації до договорів, додаткові угоди до договорів, платіжні доручення, видаткові накладні, квитанції про реєстрацію податкових накладних.

Продаж придбаної у ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ сільськогосподарської продукції здійснювався ТОВ МИРАТОРГ за зовнішньоекономічними контрактами з LINK TRADE GROUP Kft, а саме: № MIR-001-WHW від 18.09.2018 року, № MIR-002-CR3 від 18.09.2018 року, № MIR-003-CR3 від 20.09.2018 року, № MIR-004-WHW від 21.09.2018 року, № MIR-005-CR3 від 24.09.2018 року, № MIR-006-BR3 від 25.09.2018 року, № MIR-007-CR3 від 26.09.2018 року, № MIR-008-CR3 від 27.09.2018 року, № MIR-009-CR3 від 01.10.2018 року, № MIR-011-WHW від 03.10.2018 року, № MIR-014- BR3 від 08.10.2018 року, № MIR-018-WHW від 08.10.2018 року, № MIR-025-WHW від 16.10.2018 року, № MIR-027-WHW від 16.10.2018 року, № MIR-017-WHW від 08.10.2018 року, № MIR-019-WHW від 08.10.2018 року, № MIR-030-WHW від 18.10.2018 року.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивач надав до суду наступні копії документів: рахунки-проформи, рахунки-фактури, акти передачі прав власності на товар.

18.09.2018 року ТОВ МИРАТОРГ (Вантажовласник) уклало з ТОВ ЗПК ІНЗЕРНОЕКСПОРТ (Декларант) договір з декларування вантажів № 112/1, відповідно до якого Вантажовласник доручає, а Декларант за плату зобов`язується виконати комплекс робіт з митного оформлення вантажів, що переміщуються Вантажовласником через митний кордон України.

На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивач надав до суду наступні копії документів: платіжне доручення, акти надання послуг, рахунки на оплату.

24.09.2018 року ТОВ ЕЛЕВАТОР-АГРО (Зерновий склад) уклало з ТОВ МИРАТОРГ (Поклажодавець) договір складського зберігання № 104, відповідно до якого Поклажодавець на умовах цього договору зобов`язується передати, а Зерновий склад зобов`язується прийняти на зберігання за заліковою вагою зернові, зернобобові, круп`яні та олійні культури.

На підтвердження реальності виконання зазначеного договору позивач надав до суду наступні копії документів: додатки до договору, додаткову угоду, акт виконання робіт (надання послуг), платіжні доручення.

Частина придбаного у ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ товару була експортована декларантом ТОВ ЗПК ІНЗЕРНОЕКСПОРТ від імені ТОВ МИРАТОРГ на адресу компанії-покупця LINK TRADE GROUP Kft (Угорщина), що підтверджується вантажними митними деклараціями: МД № UA500040/2018/011683 від 13.11.2018 року, МД № UA500040/2018/011684 від 13.11.2018 року, МД № UA500040/2018/011846 від 15.11.2018 року, МД № UA500040/2018/011847 від 15.11.2018 року.

Частина придбаного у ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ товару була експортована від імені комісіонера ТОВ ВТОРМЕТЕКСПОРТ (код ЄДРПОУ 30127924) за договором комісії № К1311-1 від 13.11.2018 року на адресу компанії - покупця BLACK SEA COMMODITIES LTD (OAE), що підтверджується вантажними митними деклараціями: МД № UA500040/2018/012520 від 19.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012545 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012546 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012547 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012548 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012546 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012582 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012549 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012554 від 29.11.2018 року, МД № UА500040/2018/012565 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012552 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012556 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012583 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012553 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012584 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012556 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012560 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012561 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012569 від 29.11.2018 року, МД № UА500040/2018/012557 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012570 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012558 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012571 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012572 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012586 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012576 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012587 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012588 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012586 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012575 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012592 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012594 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012593 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012595 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012596 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012578 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012597 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012598 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012599 від 29.11.2018 року, МД № UА500040/2018/012600 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012585 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012603 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012601 від 29.11.2018 року, МД № UA500040/2018/012604 від 29.11.2018 року.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Відповідно до пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Суд зазначає, що матеріали справи містять всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Згідно з пп.180.1.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм, з моменту списання коштів з банківського рахунка позивача або отримання ним товарів (робіт, послуг) від контрагентів, що підтверджується податковими накладними, у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цими контрагентами до складу свого податкового кредиту.

При цьому, факт виконання контрагентами позивача умов договору підтверджується наданими до суду первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі Інтерсплав проти України . Так, у п.37 рішення вказується: Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов`язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови . Відповідно до п.38 рішення зазначено: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань .

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

За таких обставин, посилання відповідача в акті перевірки, що за результатами аналізу ланцюгів постачання вбачається, що ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ не є виробником сільськогосподарської продукції, а придбання ним кукурудзи, пшениці, ячменю від ТОВ ЕКО-ТРЕЙД ЗАХІД , ТОВ ЛАКСОН , ТОВ АГРОСОРТ КОМПАНІ відсутнє, тому що постачальники перерахованих контрагентів не вирощували та не купували сільськогосподарську продукцію, а податковий кредит сформовано за рахунок скрутки , як на підставу для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, відповідно до положень п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами таких перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) та відповідно до п.14 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п.18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Тобто, при реєстрації податкової накладної контролюючий орган здійснює масштабну перевірку. Якщо в ході перевірки контролюючий орган не знаходить порушень і податкова накладна не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків господарської операції та оцінки ступеня ризиків платника податків, то в такому випадку податкова накладна приймається до реєстрації та реєструється, а платнику податків надсилається засобами електронного зв`язку підтвердження про реєстрацію - квитанція. Платник податків, якому надіслано Квитанцію, як підтвердження реєстрації податкової накладної, фактично пройшов перевірку законності формування податкового зобов`язання ним, як продавцем, та законність формування податкового кредиту його контрагентом-покупцем, який зазначений у зареєстрованій податковій накладній, а отже, неможливо припускати, що має місце незаконність дій або підміна номенклатури у платника податків, якого контролюючий орган вже перевірив та підтвердив законність цієї дії.

В акті перевірки від 15.02.2019 року № 256/15-32-12-02/38785869 зазначено, що до перевірки не були надані сертифікати про походження товару, сертифікати радіоактивності, фітосанітарні сертифікати, сертифікати характеристики ваги, якості та стану, видані незалежним оцінювачем, сертифікати фумігації, інформація про маркування товару від вантажовідправника, документи, підтверджуючі показники якості товару за результатами лабораторії в місці розвантаження і в момент розвантаження, що не відповідає вимогам пп.2.1, пп.10.3, 10.4 контрактів.

Відповідно до пп.2.1, пп.10.3 та 10.4 експортних контрактів Продавець повинен надати експедитору Покупця Довіреність, уповноважуючи його готувати від імені Продавця та за рахунок Покупця наступні документи необхідні для здійснення експорту товару: сертифікат про походження; сертифікат радіоактивності; та згідно п.10.4 у випадку необхідності проведення фумігації товару, фумігація проводиться за рахунок Покупця.

ТОВ МИРОТОРГ було виконано вимоги за зовнішньоекономічними контрактами. Сертифікати радіоактивності та сертифікати походження, фітосанітарний сертифікат необхідні та є обов`язковими для здійснення експортних операцій, тому після завершення митних процедур, оригінали сертифікатів були надані представнику Продавця. Доказом виконання цих вимог можуть слугувати МД, які були оформлені у митному режимі експорт (сільськогосподарського товару) Одеською митницею ДФС.

Згідно з положеннями ст.319 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному та радіологічному контролю. У пунктах пропуску через державний кордон України зазначені види державного контролю (крім радіологічного) здійснюються митницями у формі попереднього документального контролю на підставі інформації, отриманої від державних органів, уповноважених на здійснення цих видів контролю, з використанням засобів інформаційних технологій.

Суд погоджується з позивачем, що оформлені в митному режимі експорт митні декларації є підтвердженням наявності сертифікатів, ідентифікації товарів та безпідставного припускання нереальності господарської операції.

В акті перевірки від 15.02.2019 року № 256/15-32-12-02/38785869 зазначено, що надані ТОВ МИРАТОРГ видаткові накладні, виписані протягом жовтня-листопада 2018 року від ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ на відвантаження сільськогосподарської продукції в графі Найменування товару зазначено пшениця, кукурудза, ячмінь без зазначення класів культур, що не відповідає графам Найменування товару вантажно-митних декларацій пшениця 2-го, 6-го класу, ячмінь та кукурудза 3-ого класу, а також в графі Склад не зазначено конкретну адресу місця відвантаження товару, не зазначено повні реквізити одержувача продукції, не зазначена конкретна адреса місця складання видаткової накладної.

Відповідно ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що неістотність недоліку первинного документа може бути усунена інформацією з інших документів і не лише первинних. У експортних ВМД, що були оформлені у перевіряючий період, також можливо ідентифікувати товар, країну походження, номенклатуру, сорт тощо.

В акті перевірки від 15.02.2019 року № 256/15-32-12-02/38785869 зазначено, що ТОВ МИРАТОРГ не надано всі необхідні первинні документи на підтвердження господарських операцій, а саме: ТТН, шляхові листи або інші документі, що підтверджують перевантаження вантажу від постачальника ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ до зазначеного покупцем місця призначення, навантажувально-розвантажувальні роботи, акти виконаних робіт/надання послуг ТОВ ЕЛЕВАТОР-АГРО .

Суд зазначає, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документ обумовлений вказаними правилами, зокрема товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Також, за умовами СРТ покупець бере на себе обв`язки по доставленню товару до вказаного місця, якщо цей товар необхідно транспортувати, але ТОВ МИРАТОРГ придбав сільськогосподарську продукцію у ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ , яка вже була розташована Продавцем та зберігалась на складі ТОВ ПЗТ ОЛІМПЕКС-Купе Інтернейшнл .

ТОВ МИРАТОРГ в даному випадку не може відповідати за дії постачальника ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ , а тому витребування ГУ ДФС в Одеській області у ТОВ МИРАТОРГ товарно-транспортних накладних, шляхових листів та інших документів, що підтверджують перевантаження вантажу від постачальника товару для ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ , до зазначеного ТОВ СІЛЬГОСП ПРОФІ як покупцем місця призначення, навантажувально-розвантажувальні роботи - є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

В акті перевірки від 15.02.2019 року № 256/15-32-12-02/38785869 зазначено, що відповідно до міжнародних торгових термінів Інкотермс-2010 ТОВ МИРАТОРГ не надало до перевірки товарно-транспортну документацію на транспортування товару, тому що відповідно п.4 контрактів поставка товару буде здійснена залізничним та/або автомобільним транспортом на вибір продавця на умовах DAP Одеса, Україна.

З цього приводу позивач зазначив, що товар зберігався та відвантажувався зі складу ТОВ ПЗТ ОЛІМПЕКС-Купе Інтернейшнл на території Зернового терміналу Одеського морського торгівельного порту та перевантаження здійснювалось безпосередньо зі складу (елеватора) на морський транспорт без залучення допоміжного автомобільного транспорту.

Згідно міжнародних торгових термінів Інкотермс-2010 DАP - поставка в місце призначення. Термін DAP позначає перевезення товару будь-яким видом транспорту, в тому числі і змішане транспортування. Умови такої поставки наступні: продавець зобов`язаний доставити товар в обумовлене місце, поки вантаж туди не прибув, продавець несе всі ризики. Покупець починає нести всі ризики по втраті вантажу або його псування з того моменту, як товар був доставлений в пункт призначення.

Тобто, Доставлення товару в пункт призначення в даному випадку є склад ТОВ ПЗТ ОЛІМПЕКС-Купе Інтернейшнл на території Зернового терміналу Одеського морського торгівельного порту. Згідно умов DAP Одеса, Україна, вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, який був оформлений у митному режимі експорт на території Зернового терміналу Одеського морського торгівельного порту та був завантажений на морський транспорт зі складу (елеватора) ТОВ ПЗТ ОЛІМПЕКС-Купе Інтернейшнл без допоміжних транспортних засобів.

В п.3.14.2 акта перевірки від 15.02.2019 року № 256/15-32-12-02/38785869 зазначено, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, встановлено завищення податкового кредиту на суму 239,18 грн. по ПП ОФІС-МАЙСТЕР .

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до декларації з податку на додану вартість № 9284960638 за листопад 2018 року ТОВ МИРАТОРГ не було включено суму у розмірі 239,18 грн. до податкового кредиту, а було включено суму у розмірі 193,88 грн. від здійснення фінансово-господарських відносин з ПП ОФІС-МАЙСТЕР .

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентом ПП ОФІС-МАЙСТЕР в перевіряючому періоді позивач надав до суду наступні копії документів: видаткову накладну № О-00004520 від 29.10.2018 року на загальну суму 1163,28 грн. (ПДВ 193,88 грн.) та платіжне доручення № 342 від 30.10.2018 року на суму 1163,28 грн. (ПДВ 193,88 грн.).

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 04.03.2019 року № 0000181202 є протиправним та належить до скасування.

Також, у рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами а , г і ґ цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року № 26, встановлено, що орган ДФС здійснює формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, шляхом внесення даних щодо, зокрема: найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу тощо.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ (код ЄДРПОУ 38785869) у розмірі 44879986,00 грн. у відповідності до абз.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ (вул. Велика Арнаутська, 2-В, к. 213, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 38785869) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2019 року № 0000181202, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 04.03.2019 року № 0000181202.

3. Зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ (код ЄДРПОУ 38785869) у розмірі 44879986,00 грн. у відповідності до абз.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МИРАТОРГ (код ЄДРПОУ 38785869) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 19210,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 20 травня 2019 року.

Суддя М.М. Кравченко