Рішення

від 13.05.2019 по справі 534/1429/18

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 534/1429/18

Провадження № 2/534/139/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2019 року місто Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді Куц Т.О., з участю: секретаря судового засідання Ребриної О.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Орган опіки та піклування виконкому Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області звернулись до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому прохають позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідачки аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі ј частини заробітку. Заявлені вимоги мотивують ухиленням відповідачки від виконання батьківських обов`язків з виховання та утримання дитини. В серпні 2017 року ОСОБА_1 привела сина ОСОБА_3 до центру соціальної підтримки дітей та сімей Надія Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, та пояснила, що не справляється з вихованням сина. За час перебування дитини в Центрі мати до нього жодного разу не приходила, не цікавилася його справами, не турбується про збереження здоров`я та навчання дитини. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини, ОСОБА_1 було попереджено про негативні наслідки неналежного виконання батьківських обов`язків, проте відповідач надані рекомендації не виконала.

Ухвалою суду від 06.12.2018 (а.с.45) за згаданою позовною заявою відкрито провадження у справі з призначенням справи до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.02. 2019 (а.с.63) підготовче провадження у справі було закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, сторони в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи з її відсутності, заявлені вимоги нею підтримані.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористалася.

У відповідності до вимог ч.1 ст.281 ЦПК України , судом постановлена ухвала про проведення заочного розгляду даної справи.

Встановивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у їх сукупності, судом встановлено наступне .

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Комсомольськ народився ОСОБА_5 , матір`ю якого є ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно з висновком органу опіки та піклування від 21.09.2018, позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано доцільним (а.с.7-8).

Розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши досліджені докази, суд доходить висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, сім`ї.

За змістом ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Так, у відповідності до ст.ст.150,151 Сімейного кодексу України (далі - СК України) первинний і головний обов`язок по вихованню дитини покладається на її батьків. Передача дитини на виховання іншим фізичним чи юридичним особам не звільняє батьків від обов`язку піклуватися про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та проживання малолітньої дитини з ними, вправі вимагати повернення дитини до себе.

Згідно з вимогами ч.1 та 2 ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав, виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини тощо.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними висновками.

Проте, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 свідомо самоусунулася від виконання свого обов`язку по вихованню та забезпеченню належного розвитку свого сина ОСОБА_3 .

Згідно з інформацією від 30.05.2018 наданою центром соціальної підтримки дітей та сімей Надія Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_6 проживає в центрі з 12.01.2018. До центру його привела мати, ОСОБА_1 , яка пояснила, що не справляється з вихованням сина. ОСОБА_7 раніше проживав в центрі з 21.08.2017 по 27.09.2017. Мати сином не цікавиться, на дзвінки працівників центру не відповідає, до центру не приходить (а.с.21-22).

За повідомленням Управління охорони здоров`я Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходиться в Центрі соціальної підтримки сімей та дітей Надія з 12.01.2018. Загальний стан здоров`я дитини задовільний. Фізичний розвиток відповідає віку. Щеплений згідно календаря профщеплень. Перебуває на диспансерному обліку у окуліста, ортопеда, потребує додаткового лікування та оздоровлення. За медичною допомогою у 2018 році батьки з дитиною не зверталися. Мати дитини ОСОБА_1 на обліку у лікаря- нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться (а.с.33).

Відповідно до інформації (Вих. № 01-04/479 від 06.09.2018) наданої ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 про виконання батьківських обов`язків гр. ОСОБА_1 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_8 , встановлено, що дитина зарахована в 9-Б клас 07.12.2017. Після влаштування хлопця до школи мати жодного разу школу не відвідувала, не цікавилася навчанням та досягненнями дитини. На телефонні дзвінки класного керівника та адміністрації школи ОСОБА_1 не відповідала, на батьківські збори не з`являлася. З січня 2018 року ОСОБА_7 знаходиться в Центрі соціальної підтримки сімей та дітей Надія . Учень частково був забезпечений шкільним приладдям, не мав спортивної форми. Не завжди мав охайний та чистий одяг (а.с.34).

Згідно з інформацією наданою виконавчим комітетом Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_1 разом з малолітнім сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народження та співмешканцем ОСОБА_10 . Взаємини між членами сім`ї переважно доброзичливі та турботливі. Займаються господарством та дбають про благоустрій житла, облаштування побуту. ОСОБА_1 з односельцями не конфліктує, готова до співпраці з фахівцями, прислухається до рекомендацій (а.с.36).

На підставі розпорядження сільського голови Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області за № 178 від 04.09.2018 було проведено обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 та складається з трьох осіб: ОСОБА_1 , її співмешканця ОСОБА_11 та сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народження. Будинок належить матері співмешканця ОСОБА_1 - ОСОБА_13 Санітарний стан приміщення задовільний. Для дитини є окрема кімната, облаштоване місце для сну і відпочинку, оснащена всім необхідним для розвитку дитини. Відомості про стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народження та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні, оскільки діти не проживають разом з матір`ю (а.с.38-39).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі Савіни проти України встановлено, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (пункт 49 рішення ЄСПЛ).

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Аналізуючи викладене, суд зауважує, що, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дитини.

Також, при вирішенні справи суд приходить до висновку, що таким негативним впливом з боку відповідача на розвиток дитини є зразок байдужого, зневажливого ставлення до поняття сім`ї та людей, з якими вона перебуває у родинному зв`язку.

Виходячи із наведених доказів та встановлених судом обставин справи, керуючись п.2 ч.1 ст.164, ст.150 СК України, роз`ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3, та застосовуючи правнику Європейського суду, суд дійшов висновку, що відповідач у період становлення особистості дитини, свідомо нехтує своїми обов`язками по відношенню до виховання сина, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Частиною 3 ст.166 СК України зазначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За змістом статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 -1 ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3 -2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд зауважує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182).

Враховуючі всі обставини справи, стан здоров`я, матеріальне становище дитини, платника аліментів, суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше встановленого законодавством мінімального гарантованого розміру аліментів для дитини відповідного віку на дитину.

Згідно із ч.1 ст.191 ЦПК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Як убачається з матеріалів справи позивач звернулися до суду із згаданим позовом 02.10.2018 (вх.№7855/18Вх від 02.10.2018), з огляду на що аліменти підлягають стягнення щомісячно до досягнення дитиною повноліття саме починаючи з 02.10.2018.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1409,60 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 141, 258, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 164 СК України, суд,

у х в а л и в :

Цивільний позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Передати неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на опікування органу опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного закладу, прийомної сім`ї, дитячого будинку сімейного типу або опікуна/піклувальника, де буде перебувати неповнолітній ОСОБА_5 , аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що становить 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на дитину.

Аліменти стягувати щомісячно починаючи з 02 жовтня 2018 року до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1409,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, ЄДРПОУ 04057646 , адреса: 39800, Полтавська область, місто Горішні Плавні, вулиця Миру, 24; Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя підпис Т.О.Куц

Згідно з оригіналом.

Суддя Т.О.Куц

Повне судове рішення складено 21.05.2019.