Рішення

від 20.05.2019 по справі 620/1026/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2019 року Чернігів Справа № 620/1026/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОстерського виробничого управління житлово - комунального господарства доУправління Держпраці у Чернігівській області провизнання протиправною та скасування постанови, У С Т А Н О В И В:

Остерське Виробниче управління житлово-комунального господарства звернулось до суду з позовом до управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови № 25-10-013/0039/36 від 12.02.2019, якою на позивача накладено штраф в розмірі 41730 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем проведено інспекційне відвідування позивача, за наслідками якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № 25-10-013/0039 від 21.01.2019. На підставі вказаного акту першим заступником начальника управління Держпраці у Чернігівській області винесено постанову про накладення штрафу № 25-10-013/0039/36 від 12.02.2019, якою на Остерське Виробниче управління житлово-комунального господарства накладено штраф у розмірі 41730 грн. Із постановою позивач не погоджується та вважає її протиправною, оскільки в останній зазначено, що штраф накладено за ненарахування та невиплату у підвищеному розмірі заробітну плату працівнику Остерського ВУЖКГ ОСОБА_1 у вересні 2018 року за 1 годину за роботу в нічний час. Однак, в штаті Остерського ВУЖКГ такого працівника як ОСОБА_1 не було у вересні 2018 року.

Від представника відповідача надійшов відзив, у якому зазначено, що наказ на проведення інспекційного відвідування було видано через колективне звернення працівників Остерського ВУЖКГ та в ході інспектування встановлено, зокрема, що працівником ОСОБА_1 у вересні 2018 року було відпрацьовано 44 години, з них 16 годин у нічний час. Однак заробітна плата нарахована за 15 годин роботи у нічний час, тобто найманому працівнику не нараховано та не виплачено заробітну плату в підвищеному розмірі за 1 годину роботи в нічний час за вересень 2018 року, що є порушенням ст. 108 КЗпП України. Щодо зазначення в постанові про накладення штрафу прізвища ОСОБА_2 замість ОСОБА_1 , то представник відповідача пояснює, що це помилка, допущена при складенні постанови, однак в акті перевірки та приписі вказано вірне прізвище. Також звертає увагу на те, що з приводу оплати праці не в повному обсязі, позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що невиплата заробітної плати за 1 годину роботи в нічний час у підвищеному розмірі працівнику ОСОБА_1 було допущено через збій у програмному забезпеченні.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

13.12.2018 до Управління Держпраці в Чернігівській області надійшло колективне звернення працівників Остерського ВУЖКГ щодо порушення підприємством законодавства про оплату праці (а.с. 41).

03.01.2019 заступником начальника управління Держпраці в Чернігівській області видано наказ № 3 Про проведення інспекційного відвідування Остерського ВУЖКГ.

На підставі вказаного наказу видано направлення від 03.01.2019 на проведення інспекційного відвідування Остерського ВУЖКГ в період з 09 по 10 січня 2019 року.

Управління Держпраці в Чернігівській області 09.01.2019 розпочато проведення інспекційного відвідування Остерського ВУЖКГ, яке 10.01.2019 було призупинено до 21.01.2019 та складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 10.01.2019 № 25-10-013/0004 та вимогу про надання документів від 10.01.2019 № 25-10-0013/0004.

21.01.2019 для огляду були надані витребовувані документи та за результатами контрольного заходу прийнято акт перевірки від 21.01.2019 № 25-10-013/0039, яким, зокрема, встановлено, що відповідно до табелю обліку робочого часу за вересень 2018 року ОСОБА_1 в нічний час відпрацьовано 16 годин, в той час як оплата за роботу в нічний час, відповідно до книги нарахування заробітної плати у вересні 2018 року нарахована за 15 годин в сумі 94,45 грн, тобто оплата за 1 годину роботи у нічний час ОСОБА_1 у підвищеному розмірі за вересень 2018 року не нарахована та не здійснена.

Розглянувши акт інспекційного відвідування від 21.01.2019, першим заступником начальника Управління Держпраці в Чернігівській області 29.01.2019 прийнято рішення № 18 щодо розгляду справи про накладення штрафу, розгляд якої призначено на 12.02.2019 о 11:10 год., про що було направлено повідомлення начальнику Остерського ВУЖКГ 29.01.2019 № 10-04/584.

28.01.2019 начальником Остерського ВУЖКГ направлено лист до відповідача, в якому повідомлено, що порушення законодавства про оплату праці щодо невиплати за 1 годину роботи ОСОБА_1 в нічний час в підвищеному розмірі виникло не з вини Остерського ВУЖКГ, а через комп`ютерний збій у програмному забезпеченні зарплата Таіс . В зв`язку з цим позивач в листі просив прийняти до уваги даний факт під час розгляду матеріалів для винесення штрафних санкцій.

Так, 12.02.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці в Чернігівській області прийнято постанову про накладення на Остерське ВУЖКГ штрафу в сумі 41730 грн за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а саме: не нарахування та невиплата у підвищеному розмірі заробітної плати працівнику ОСОБА_1 у вересні 2018 року за 1 годину роботи в нічний час.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 4 статті 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

У свою чергу, у відповідності до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295), інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Порядок № 295 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

В силу підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією, зокрема, Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

В силу пункту 21 Порядку № 295 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Як випливає з матеріалів справи, інспекційне відвідування позивача здійснювалося з відома та в присутності начальника Остерського ВУЖКГ, яка підписала акт інспекційного відвідування без будь-яких зауважень до підстав проведення перевірки, відображення її результатів та його складення.

Також позивачем не надано до суду доказів на підтвердження подання відповідачу зауважень до акту інспекційного відвідування протягом трьох робочих днів з дати підписання акта.

У відповідності до вимог частини першої статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи), визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі- Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. (пункти 3, 4 Порядку № 509).

Пунктом 6 Порядку № 509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР(далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Поняття мінімальних державних гарантій в оплаті праці міститься у статті 12 Закону № 108/95-ВР, частиною першою якої передбачено, що норми оплати праці (зокрема, за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час тощо) і гарантії для працівників (зокрема, оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків тощо) встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону № 108/95-ВР норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно зі статтею 108 Кодексу законів про працю України робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку (частина 3статті 54 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оплату праці", власник або уповноважений ним орган зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Табель обліку використання робочого часу є документом, який дозволяє врахувати фактично відпрацьовані працівниками дні, є первинним документом щодо обліку розрахунків з персоналом та базою для статистичних розрахунків.

Ведення обліку виконаної роботи впливає на визначення правильного розміру заробітної плати, оскільки якщо наприклад, сума заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу то без такого обліку не можна буде правильно нарахувати заробітну плату.

Облік виконаної роботи фіксує робочий час та контроль додержання його місячної норми, а також оплату фактично відпрацьованого часу та доплати за надурочну роботу, роботу у нічний час та у святкові і вихідні дні.

Інспекційним відвідуванням встановлено, що працівником ОСОБА_1 у вересні 2018 року було відпрацьовано 44 години, з них 16 годин у нічний час. Однак заробітна плата нарахована за 15 годин роботи у нічний час, тобто найманому працівнику не нараховано та не виплачено заробітну плату в підвищеному розмірі за 1 годину роботи в нічний час за вересень 2018 року.

З огляду на письмове пояснення керівника позивача, остання підтвердила вказане порушення, однак зазначила, що воно виникло в наслідок збою у програмному забезпеченні.

Суд зазначає, що законодавчі положення щодо обов`язку виплати заробітної плати та відповідальність за порушення цих положень є чітко визначеними (врегульованими). Зазначені норми скеровані на захист прав працівників товариства, саме вони є тією особою, стосовно якої має працювати механізм захисту в контекстів положення принципу верховенства права. Звільнення роботодавця від відповідальності призводить до його свавілля, що порушує мету спрямованості існування правової держави.

Щодо посилань позивача як на підставу для скасування постанови зазначення в останній найманого працівника ОСОБА_1 , якого в штаті Остерського ВУЖКГ ніколи не було, суд враховує пояснення відповідача про допущену помилку в прізвищі найманого працівника під час винесення постанови, а саме зазначено ОСОБА_2 замість ОСОБА_1 . Крім того, суд зазначає, що в ході проведення інспекційного відвідування та під час судового розгляду позивачем не спростовано факту виявлених порушень, що зафіксовані в акті інспекційного відвідування, а наявність описки в постанові про накладення штрафу не може бути підставою для спростування виявлених порушень та скасування штрафу за не виконання ст. 108 КЗпП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, в свою чергу відповідачем доведено правомірність винесеної постанови.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні та допустимі докази на спростування наведених у позові обставин, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Остерське виробниче управління житлово - комунального господарства, вул.Травня, буд.46,м. Остер,Козелецький район, Чернігівська область,17044, код ЄДРПОУ 03358038.

Відповідач: Управління Держпраці у Чернігівській області, вул. П`ятницька, 39, каб. 802,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 39779238.

Дата складення повного рішення суду - 20.05.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб