ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
08 травня 2019 року м. Київ № 640/4058/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Маруліної Л.О., розглянувши клопотання представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та про виклик свідків в судове засідання в адміністративній справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЕДПРОМ" доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2018 В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕДПРОМ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення - рішення від 04.06.2018 року податкові повідомлення - рішення 20.12.2018 року №00015771402, № 00015761402 та № 00015781402 винесені Головним управлінням ДФС у місті Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23.04.2019 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) представником Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві подано пояснення по справі, у прохальній частині яких представник позивача просить, призначити подальший розгляд адміністративної справи № 640/4058/19 у відкритому судовому засіданні та викликати в судове засідання у справі № 640/4058/19 у якості свідка гр. ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) директор ТОВ ЮНІВЕСТ-ШВЕСТ (код 40821979) у перевіряємий період, домашня адреса: АДРЕСА_1 , з метою надання пояснень відносно здійснення підприємством ТОВ ЮНІВЕСТ-ІНВЕСТ (код 40821979) фінансово-господарської діяльності.
Щодо клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у судовому засіданні, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд наголошує, що пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України встановлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Водночас, частиною четвертою статті 257 КАС України, а також частиною четвертою статті 12 КАС України вказано перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Так, дослідивши подане клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, з урахуванням статті 257 КАС України, для повного та всебічного встановлення обставин справи суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у відкритому судовому засіданні та дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про виклик в якості свідка гр. ОСОБА_1 (директора ТОВ "Юнівест-Інвест" (контрагент позивача)), суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Сієна Груп Логістік", ТОВ "Калабрія Плюс", за вересень, жовтень 2016, ТОВ "Юнівест-Інвест" за листопад 2016 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за 2016 рік.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Отже, враховуючи правову природу фактичної перевірки, слід дійти висновку, що належними доказами у цій справі є документи - письмові докази.
Відповідачем не доведено необхідності допиту свідка у межах розгляду цієї справі.
З огляду на незначну складність справи та враховуючи, що необхідності проведення судового засідання судом не встановлено, суд дійшов висновку, що письмових доказів, що містяться у матеріалах справи, достатньо для розгляду справи та її вирішення без виклику свідка та про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідка.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Відмовити Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у задоволенні клопотання про розгляд адміністративної справи №640/4058/19 у відкритому судовому засіданні та виклику в судове засідання в якості свідка гр. ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2019 |
Оприлюднено | 22.05.2019 |
Номер документу | 81855436 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Маруліна Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні