Постанова

від 20.05.2019 по справі 826/19772/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/19772/16 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГЛО УКРАЇНА" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГЛО УКРАЇНА" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕГЛО УКРАЇНА" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.09.2016 № 0017451406 та № 0017461406.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ "ЕГЛО УКРАЇНА" законодавства України з питань державної митної справи під час декларування товарів за митними деклараціями № 100270005/2015/342134 від 11.11.2014, № 100270004/2015/342208 від 17.11.2014, №100270005/2015/342278 від 24.11.2014, №100270005/2015/339034 від 16.12.2014, №100270005/2015/338909 від 01.12.2014, №100270005/2015/339089 від 22.12.2014, №100270005/2015/314923 від 13.01.2015, № 00270005/2015/315012 від 26.01.2015, №100270005/2015/315439 від 18.03.2015, № 100270005/2015/315681 від 16.04.2015, №100270005/2015/315915 від 21.05.2015, №100270005/2015/316261 від 26.06.2015, №100270005/2015/316420 від 13.07.2015, №100270005/2015/316628 від 03.08.2015, № 100270005/2015/316694 від 10.08.2015, № 100270005/2015/316782 від 19.08.2015, № 100270005/2015/316934 від 07.09.2015, №100270005/2015/317378 від 19.10.2015, №100270005/2015/317478 від 29.10.2015, № 100270005/2015/317571 від 09.11.2015, № 100270005/2015/317829 від 30.11.2015, № 100270005/2015/317977 від 15.12.2015, № 100270005/2015/318047 від 21.12.2015, №100270005/2015/321124 від 25.01.2016.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 31.08.2016р. у висновках якого зазначено, що перевіркою ТОВ "ЕГЛО УКРАЇНА" встановлені порушення:

- вимог ч. 2 ст. 44, ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, в результаті чого заявлено недостовірні відомості, шляхом подання фальсифікованого сертифікату про походження, що призвело до ухилення від сплати антидемпінгового мита та заниження податкового зобов`язання на суму 259 159,03 грн.;

- вимог п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на суму на 51 831,81 грн. (а.с. 48-61 т. 1).

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.09.2016р.:

- № 0017451406 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Антидемпінгове мито на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на суму 388 738,55 грн. (за основним платежем 259 159,03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 129 579,52 грн);

- № 0017461406 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із ввезених на територію України товарів, код платежу 14070100 на суму 77 747,72 грн. (за основним платежем 51 831,81 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 25 915, 91 грн.).

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся із відповідною скаргою до ДФС України, однак рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 18.11.2016р. № 24855/6/99-99-11-03-03-25, скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 19.09.2016р. № 0017451406 та № 0017461406 - без змін.

Позивач вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними звернувся до суду для захисту своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ст. 271 Митного кодексу України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

В Україні застосовуються такі види мита:

1) ввізне мито;

2) вивізне мито;

3) сезонне мито;

4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Митного кодексу України, у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито;

4) додатковий імпортний збір.

Відповідно до ч. 4 ст. 275 Митного кодексу України, антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту , антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування; антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту , остаточне антидемпінгове мито сплачується за ставкою та на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при імпорті в країну імпорту товарів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту , попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів(обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

Міністерство публікує у газеті повідомлення про рішення, згідно з яким запроваджується справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита, рішення про прийняття зобов`язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту або про припинення антидемпінгових розслідувань чи антидемпінгових процедур без застосування антидемпінгових заходів. З метою дотримання вимог щодо захисту конфіденційної інформації ці рішення повинні містити перелік експортерів, якщо це можливо, або заінтересованих країн, опис товару, резюме фактів і основні висновки щодо наявності демпінгу та шкоди. Копія рішення надсилається відомим заінтересованим сторонам.

Положення цієї частини застосовуються також до відповідних рішень про перегляди антидемпінгових заходів.

Згідно з п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об`єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов`язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

З акту перевірки вбачається, що за митними деклараціями, які були об`єктом перевірки, позивачем оформлено товари лампи розжарювання . Торговельна марка: EGLO. Виробник: Leuchten GmbH. Країна виробництва: АТ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 8539 22 90 10 (ставка ввізного мита у розмірі - 10 % з митної вартості, податку на додану вартість - 20 %).

Декларантом самостійно застосовано ставку ввізного мита у розмірі 10 % із зазначенням країни походження Австрія та без сплати Антидемпінгового мита.

Для підтвердження заявленої країни походження позивачем надано під час митного оформлення сертифікати про походження товару, видані уповноваженим органом Німеччини.

Однак, ДФС України листом від 29.03.2016р. № 5283/5/99-99-25-02-03-16 було направлено запит до Асоціації ТПП Федеративної Республіки Німеччина (Deutscher Industrie - und Handelskammertag) щодо підтвердження автентичності наданих сертифікатів про походження товарів.

У відповідь на вищезазначений запит ДФС України отримано відповідь від Асоціації ТПП Федеративної Республіки Німеччина (Deutscher Industrie - und Handelskammertag) від 13.06.2016 року № 2016/04-28 про те, що сертифікати про походження товарів німецькою палатою не видавались, тобто зазначені сертифікати у запиті є фальсифікованими.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1-3 ст. 43 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Митного кодексу України, у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов`язково:

1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;

2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність";

3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 48 Митного кодексу України, у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне, спеціальне або додатковий імпортний збір), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання органом доходів і зборів не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.

Відповідно до ст. 278 Митного кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Отже, документом, який достовірно визначає країну походження товарів, які підпадають під заходи регулювання ЗЕД шляхом встановлення мита, є сертифікат про походження товарів. Без надання якого до товарів застосовуються остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товарів, які підлягають оподаткуванню особливими видами мита за ставками встановленими рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі на день подання до митного оформлення митної декларації.

Судом встановлено, що підставою для визначення позивачу податкових зобов`язань стало застосування до ввезених TOB Егло Україна за вищезазначеними митними деклараціями товарів лампи розжарювання серії Vintage антидемпінгового мита Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14 липня 2006 року № АД-137/2006/143-36 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну ламп розжарювання електричних загального призначення з Китайської Народної Республіки , відповідно до якого застосовуються остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару з Китайської Народної Республіки, що має такий опис: лампи розжарювання електричні загального призначення потужністю не більше як 200 Вт та напругою понад 100 Вт, які можуть класифікуватись за кодом 8539 22 90 10 згідно з УКТ ЗЕД зі сплатою остаточного антидемпінгового мита у розмірі 74,63 %.

Оскільки, позивачем митне оформлення товарів за вищезазначеними митними деклараціями здійснено з наданням сфальсифікованих сертифікатів про походження товарів та без сплати антидемпінгового мита, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем Антидемпінгове мито на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на суму 388 738,55 грн. (за основним платежем 259 159,03 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 129 579,52 грн.) та за платежем ПДВ із ввезених на територію України товарів, код платежу 14070100 на суму 77 747,72 грн. (за основним платежем 51 831,81 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 25 915, 91 грн.)

Суд критично ставиться до посилань представника позивача, що дію остаточних антидемпінгових заходів (які покладені в основу Акту перевірки), встановлених Рішенням комісії від 14.07.2006 року № АД-137/2006/143-36, припинено 04.10.2012 року, з огляду на таке.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14 липня 2006 року № АД-137/2006/143-36 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну ламп розжарювання електричних загального призначення з Китайської Народної Республіки застосовуються остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару з Китайської Народної Республіки, а саме: лампи розжарювання електричні загального призначення потужністю не більше як 200 Вт та напругою понад 100 Вт, які можуть класифікуватись за кодом 8539 22 90 10 згідно з УКТ ЗЕД зі сплатою остаточного антидемпінгового мита у розмірі 74,63 %.

Однак, в подальшому, Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 03.10.2012р. № АД-284/2012/4423-08 Про порушення перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну ламп розжарювання електричних загального призначення походженням з Китайської Народної Республіки у зв`язку з закінченням строку їх застосування дію антидемпінгових заходів, застосованих Рішенням від 14.07.2006р. № АД-137/2006/143-36, продовжено до прийняття Комісією відповідного рішення за результатами цього перегляду.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 02.10.2013р. № АД-302/2013/4423-06 Про продовження дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну ламп розжарювання електричних загального призначення походженням з Китайської Народної Республіки продовжено дію антидемпінгових заходів, застосованих Рішенням від 14.07.2006 року № АД-137/2006/143-36, терміном на п`ять років.

Таким чином, дія Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14 липня 2006 року № АД-137/2006/143-36 Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну ламп розжарювання електричних загального призначення з Китайської Народної Республіки не припинялась з моменту його застосування.

За наведеного, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГЛО УКРАЇНА" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку