Ухвала

від 20.05.2019 по справі 560/4208/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2019 року

Київ

справа №560/4208/18

адміністративне провадження №К/9901/14241/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А, Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року

у справі №560/4208/18

за позовом фермерського господарства "Лиса Гора"

до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі №560/4208/18.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у справі у суді першої інстанції від 14 грудня2018 року та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року зазначена справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статі 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. В касаційній скарзі податковий орган повідомляє Верховний Суд про обставини справи та цитує норми законодавства, які регулюють питання реєстрації податкових накладних, однак жодним чином не зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

Окрім того, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що між фермерським господарством Лиса Гора (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Агролідер Європа (покупець) укладено договір купівлі-продажу №А070818/1-Г від 07 серпня 2018 року, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар - гірчицю білу, українського походження, врожаю 2018 року, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість товару у відповідності до умов даного договору.

Позивачем 09 серпня 2018 року складено податкову накладну № 4 та того ж дня направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому реєстрацію податкової накладної № 4 від 09 серпня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що підтверджується квитанцією від 16 серпня 2018 року про зупинення реєстрації податкової накладної, реєстраційний номер документа 9173738824.

Судами першої та апеляційної інстанції досліджено зміст у квитанції №9173738824 від 16 серпня 2018 року та рішенні №899017/30515460 від 30 серпня 2018 року не вказано конкретного переліку документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Водночас до 25 травня 2018 року був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Наказ № 567).

Наказ № 567 як нормативний правовий акт, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, на виконання вимог статті 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.

Ці акти визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з безпідставності зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у Квитанції вказано критерій ризиковості, визначений виключно листом ДФС від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18. При цьому листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18 (К/9901/4668/19).

Порушення податковим органом законодавства при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних призвело до протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Отже, Суд приходить до висновку, що правильне застосування судами попередніх інстанцій норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її тлумачення.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, враховуючи, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та враховуючи необґрунтованість касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі №560/4208/18 за позовом фермерського господарства "Лиса Гора" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер