Постанова

від 21.05.2019 по справі 817/1059/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 травня 2019 року

справа №817/1059/18

адміністративне провадження №К/9901/6628/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2018 року у складі судді Дорошенко Н.О.

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у складі суддів Рибачука А.І., Багрія В.М., Старунського Д.М.

у справі № 817/1059/18 (857/3012/18)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Монашинські сири.

до Головного управління ДФС у Рівненській області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю Нордфокс

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

16 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Монашинські сири (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, з мотивів безпідставності його прийняття.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000531403 від 30 січня 2018 року. Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення дійшли висновку, що реальність господарських операцій Товариства із ТОВ Нордфокс підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

У березні 2019 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування фактичних обставин справи та порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи заперечення на позов та апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариство код ЄДРПОУ 40854517 зареєстроване 27 вересня 2016 року, місцезнаходження: Рівненська область, Корецький район, село Морозівка, урочище Монастирський хутір , будинок 2; основний вид діяльності: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. З 1 листопада 2016 року зареєстроване платником податку на додану вартість.

На підставі наказу податкового органу від 20 грудня 2017 року №2131, статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, статті 82, статті 86 Податкового кодексу України в період з 20 грудня 2017 року по 27 грудня 2017 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за результатами проведених взаєморозрахунків з ТОВ Нордфокс за період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року. За результатами перевірки складено акт від 4 січня 2018 року № 21/17-00-14-03/40854517.

Висновками акта перевірки встановлено порушення Товариством пункту 185.1 статті 185, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2017 року на суму 340430,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з ТОВ Нордфокс за червень 2017 року на суму 340430,00 грн ґрунтується на тому, що господарські операції з вказаним контрагентом є нереальними у зв`язку з відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та, відповідно, нереальність їх одержання Товариством.

На підставі акта перевірки від 4 січня 2018 року № 21/17-00-14-03/40854517 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2018 року №0000531403, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 510645,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням на 340430,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 170215,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 17 травня 2017 року між Товариством (покупець) та ТОВ Нордфокс (постачальник) укладено договір поставки №01-05/19, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити молоко коров`яче сире. Покупець зобов`язаний замовити і забрати товар з місця завантаження, узгодженого між сторонами. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару, що проводиться в місці призначення. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом покупця.

Господарські операції з постачання Товариству товару молоко сире коров`яче оформлені видатковими накладними. Загальна вартість поставленого товару за видатковими накладними становить 2481858,03 грн, у тому числі податок на додану вартість. ТОВ Нордфокс виписано Товариству рахунки-фактури до оплати, найменування, кількість та вартість в яких відповідають наведеному у видаткових накладних. Постачальником виписано для Товариства податкові накладні. Всі зазначені документи були охоплені документальною перевіркою, описані в акті перевірки, зазначено дати реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Оплату за поставлений товар проведено платіжним дорученням на суму 442549,00 грн, що відповідає даним бухгалтерського обліку Товариства та даним документальної перевірки. За результатами зазначених господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку Товариства зроблено відповідні записи.

Вказані первинні документи досліджені судами першої та апеляційної інстанції, копії долучено до матеріалів справи. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстави для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Доводи касаційної скарги податкового органу у цій частині зводяться виключно до непогодження з оцінкою судів попередніх інстанції встановлених обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. Податковим органом лише наводяться доводи щодо наявності повноважень на використання податкової інформації при проведенні перевірок.

Зауваження щодо змісту податкових накладних і порядку їх оформлення та реєстрації у відповідача відсутні.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, відсутність основних засобів у контрагента, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів заперечення на позов та апеляційної скарги, яким надано оцінку судами першої та апеляційної інстанцій, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 817/1059/18 (857/3012/18) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер