Рішення

від 20.05.2019 по справі 495/8544/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/8544/18

№ провадження 2/495/924/2019

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

20 травня 2019 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря - Ткаченко О.М.,

Справа № 495/8544/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Великомар`янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно,

представник позивача на підставі ордеру серії ОД № 227862 - Гасанов К.І.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Великомар`янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно, у відповідності до ст.ст. 1220-1223, 1268, 1296 ЦК України, просить суд: визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 1,7200 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Великомар`янівської сільської ради с. Великомар`янівка, поле НОМЕР_11, ділянка НОМЕР_1 з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, яка за життя належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Великомар`янівською сільською радою 25.06.2003 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №54; визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Так, позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно у вигляді:

- земельної ділянки, розташованої на території Великомар`янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, надана для ведення особистого селянського господарства;

- грошового вкладу, що знаходиться на зберіганні у філії ВАТ Державний Ощадний банк України № 6707/024 с. Великомар`янівка на рахунку НОМЕР_3 з належними відсотками та компенсаційними виплатами;

- житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 зробила заповідальне розпорядження від 07.06.2000 року, яким усе своє майно заповідала ОСОБА_3 .

В свою чергу, ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, заява зареєстрована в реєстрі за № 355.

Проте, ОСОБА_3 не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , оскільки він був літньою людиною, хворів та мешкав далеко від міста.

Однак, він мав бажання отримати свідоцтво про право на спадщину, так як звертався до різних державних органів із відповідними запитами з метою отримання документів, необхідних для отримання свідоцтва про право на спадщину.

21.07.2017 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, відповідно до якого усе належне йому майно заповідав ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого приватний нотаріус Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Чухрай Т.Ю. посвідчила, що на підставі заповіту від 21.07.2017 спадкоємцем до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 .

Свідоцтво про право на спадщину було видано на земельну ділянку, площею 6,6860 га, розташовану в Одеській області, Білгород-Дністровський район , Великомар`янівська сільська рада , масив НОМЕР_12 , ділянка НОМЕР_13 , що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 26.09.2002 року. Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 559.

Проте та обставина, що ОСОБА_3 не отримав свідоцтво про право на спадщину - не позбавляє його прав на спадкове майно ОСОБА_2 .

Відтак, оскільки можливість прийняти спадщину частково - законом не передбачена, ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину не тільки на земельну ділянку, що належала ОСОБА_3 , а і такою, що прийняла у спадщину майно ОСОБА_2 , яке за життя прийняв у спадщину сам ОСОБА_3 , але не встиг отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину.

Інших осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадковому майні немає.

На підставі вищевказаних обставин вона і звернулась до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явилась, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав наведених у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду невідома.

Зі згоди представника позивача, суд перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_4 померла спадкодавець - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно.

Задля повного та всебічного розгляду справи, та на підставі клопотання позивача, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було витребувано належним чином завірену копію спадкової справи № 267/2009 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 ,яка була відкрита за заявою ОСОБА_3 від 01.07.2009 року, зареєстрованої в реєстрі за № 18.

Так, з спадкової справи вбачається, що за життя 07.06.2000 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Великомар`янівської сільської ради Поліщук Г.О., зареєстрований в реєстрі за №107, відповідно до якого усе належне їй майно заповідала ОСОБА_3 .

У визначений чинним законодавством строк, ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори та надав секретарем Великомар`янівської сільської ради заяву про прийняття спадщини, у якій зазначив, що приймає спадщину після смерті ОСОБА_2 за заповітом на наступне належне їй майно:

- земельну ділянку НОМЕР_14, поле НОМЕР_15, площею 1,7200 га, розташовану на території Великомар`янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;

- житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 ;

- грошові заощадження, що знаходяться на зберіганні у відділенні Ощадбанку № 6707.

З матеріалів спадкової справи також вбачається, що відповідно до довідки № 11-04/185 від 08.07.2009 року, виданої ТВБВ № 10015/0339 філії - Одеського обласного управління ВАТ Ощадбанк України , на ім`я ОСОБА_2 в ТВБВ № 10015/0339 філії Одеське обласне управління відкритий рахунок. Заповідальне розпорядження на всі рахунки відсутнє. В ТВБВ в„– 10015 /0344 відкритий рахунок: НОМЕР_3 - залишок 4049 грн. 85 коп. Заповідальне розпорядження на рахунок відсутнє.

Надалі нотаріусом було зроблено запит належному відділенню Ощадбанку з метою надання інформації про розмір грошових коштів, з належними відсотками, компенсаціями, індексаціями за ощадними книжками, відкритими філією 6707/024 відділення Ощадбанку на ім`я ОСОБА_2 та надання інформації про те, коли та на чиє ім`я померла зробила заповідальне розпорядження за цими рахунками.

На вказаний запит було надано філією 6707/024 відділення Ощадбанку копію ощадної книжки по рахунку № НОМЕР_3 , де залишок на рахунку - 4049 грн. 85 коп, проте інформації про те, коли та на чиє ім`я померла зробила заповідальне розпорядження за цими рахунками матеріали спадкової справи не містять.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо належності спадкодавцю ОСОБА_2 земельної ділянки, позивачем було приєднано до матеріалів справи копію державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що власником земельної ділянки площею 1,7200 га в межах згідно з планом, розташованої на території Великомар`янівської сільської ради с. Великомар`янівка, поле НОМЕР_15, ділянка НОМЕР_1 , переданої для ведення особистого селянського господарства є ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи нотаріусом 22.11.2010 року було здійснено запит до Відділу Держкомзему у Білгород - Дністровському районі про внесення до автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру інформацію щодо земельної ділянки НОМЕР_1 в поле під НОМЕР_15 , яка знаходиться на території Великомар`янівської сільської ради , площею 1,7200 га, яка належить ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , та надання витягу про це спадкоємцю ОСОБА_3 . Також зазначено, що вказаний витяг необхідний для видачі свідоцтва про право на спадщину, в якому повинен бути вказаний кадастровий номер земельної ділянки та для проставлення на державному акті відмітки про перехід права власності на земельну ділянку.

Окрім того, приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Андрєєвою Т.М. було здійснено запит до КП Білгород-Дністровське БТІ № 117/01-14, згідно якого просила видати гр. ОСОБА_3 витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно на жилий будинок, розташований по АДРЕСА_1 , що належить померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 .

Відповіді на зазначені вище запити у матеріалах справи відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 .

За життя ним було складено заповіт 21.07.2017 року, згідно якого усе належне йому майно він заповідав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 6.6860 га, розташовану в Одеській області Білгород-Дністровський район, Великомар`янівська сільська рада , масив НОМЕР_12 , ділянка НОМЕР_13 , що належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на землю, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 26.09.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3196, кадастровий номер: НОМЕР_9 .

Однак позивач вважає, що отримала свідоцтво про право на спадщину лише на частину належного майна ОСОБА_3 , оскільки він прийняв після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 спадщину на земельну ділянку НОМЕР_1 в поле під НОМЕР_15 , яка знаходиться на території Великомар`янівської сільської ради , площею 1,7200 га; грошовий вклад, що знаходиться на зберіганні у філії ВАТ Державний Ощадний банк України № 6707/024 с. Великомар`янівка на рахунку НОМЕР_3 з належними відсотками та компенсаційними виплатами; та житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , проте не оформив свої спадкові права, тобто за життя не встиг отримати свідоцтва про право на спадщину, проте вказане не позбавляє його прав на спадкове майно ОСОБА_2 .

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст.1220 ЦК України, час відкриття спадщини є днем смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповіт - це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті /ст. 1233 ЦК України/.

У відповідності до ч.1,2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу

У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У відповідності до ч.1,3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, суд погоджується з доводами позивача про юридичне прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак варто зауважити, що згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач у своєму позові наполягає, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину після її смерті фактично прийняв ОСОБА_3 , на ім`я якого було залишено заповіт, а вже після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщину за заповітом прийняла ОСОБА_1 .

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази належності визначеного як спадкова маса житлового будинку по АДРЕСА_1 - спадкодавцеві ОСОБА_2 .

У відповідності до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відтак, у зв`язку з тим, що жодних правовстановлюючих документів, що підтвердили б належність на праві власності спадкодавцю спірного житлового будинку матеріали справи не містять, то відповідно ОСОБА_3 не мав право його успадкувати, у зв`язку з чим його спадкоємець також не спадкує вказане нерухоме майно, а отже позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 - задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, суд приходить до наступного.

Так, дійсно на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 1,7200 га в межах згідно з планом, розташованої на території Великомар`янівської сільської ради с. Великомар`янівка, поле НОМЕР_15, ділянка НОМЕР_1 , передана для ведення особистого селянського господарства.

Однак, спірній земельній ділянці не було присвоєно кадастрового номеру, у зв`язку із чим нотаріусом було зроблено запит до реєструючих органів з метою надання Витягу, в якому повинен бути вказаний кадастровий номер, проте відповіді на вказаний запит так і не надійшло.

У відповідності до ч.1,3,4 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

У відповідності до ст.1 ЗУ Про Державний земельний кадастр , кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Якщо земельна ділянка була приватизована, але кадастровий номер не присвоєно і відомості про неї не внесені до Державного реєстру земель, то відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.

Технічна документація має бути виготовлена на всю земельну ділянку, їй має бути присвоєний кадастровий номер та внесено всі дані до Державного земельного кадастру з відкриттям Поземельної книги.

У відповідності до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, на підставі вищевикладеного, у сенсі правового розуміння вимог чинного законодавства, спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року не набула права власності на визначене позивачем коло спадкової маси, оскільки у матеріалах справи відсутні докази додержання визначеної процедури набуття права власності на земельну ділянку та правовстановлюючі документи на житловий будинок, а тому спадкоємець ОСОБА_3 не успадкував спірне нерухоме майно, оскільки відмовідно до вимог ст. 1218 ЦК України воно не входило до складу спадщини, а отже і спадкоємець ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_1 не спадкує вказане майно.

Окрім того, відповідно до ст. 1297 ЦК України та ст. 66 Закону України Про нотаріат , оформлення прав на спадкове майно входить до виключної компетенції органів нотаріату.

Згідно до ст. 8-1 Закону України Про нотаріат , будь - яке втручання в їх діяльність та вирішення питань, що належать до їх виключної компетенції забороняється.

Частина 1 ст. 1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у Постанові Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року, згідно до п. 23 якого, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивачем не надано до суду відмови нотаріуса у оформлені права на спадщину та не наведено підстав для звернення з вказаними вимогами до суду, не надано доказів того, що є перешкоди у позивача в отримані свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи усе вищевикладене, на основі повно та всебічно досліджених доказів, з урахуванням усіх фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Великомар`янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216-1218, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Великомар`янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_10 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

Відповідач: Великомар`янівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, що знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Великомар`янівка, вул. Леніна, 81, код ЄДРПОУ 04377813.

Повний текст рішення буде складений 24 травня 2019 року.

Суддя: