Рішення

від 15.05.2019 по справі 559/2876/18

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/2876/18

2/559/391/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Федчук А.А.,

за участю представника позивача Шаблій І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно справу за позовом органу опіки та піклування Радивилівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог орган опіки та піклування Радивилівської райдержадміністрації покликається на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 СКУ. Згідно характеристики виданої виконавчим комітетом Козинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області від 10.07.2018 № 02-27/164/2, ОСОБА_1 періодично проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 в господарстві діда ОСОБА_4 . Власного житла немає.

Про малолітніх дітей мати не піклується, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі. За час проживання на території Козинської сільської ради зарекомендувала себе посередньо. Непрацююча. На обліку із Радивилівському центрі зайнятості не перебуває. Веденням особистого селянського господарства не займається. Одинока мати. За станом здоров`я не може належним чином забезпечити догляд та виховання дітей. У зв`язку із неналежним виконанням батьківських обов`язків, 29 березня 2017 року діти були направлені в КЗ Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини .

Членами виконавчого комітету, працівниками центру з надання соціальних послуг Козинської сільської ради неодноразово проводились бесіди та роз`яснювальна робота з приводу поведінки ОСОБА_1 , але позитивних висновків вона не зробила.

Діти були влаштовані в дитячий заклад по причині неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 На момент обстеження в приміщенні температурний режим не відповідав нормі, у будинку було холодно. Постільна білизна брудна. Малолітня ОСОБА_3 утримувалась у неналежних санітарно-побутових умовах. Під час огляду фельдшером у дитини були виявлені опрілості, шелушіння шкіри. Мама не виконувала рекомендацій завідуючої ФАПом та сімейного лікаря. 21 червня 2018 року комісією у складі директора КУ ЦНСП ОСОБА_15, фахівцем із соціальної роботи ОСОБА_7 , діловодом Козинської сільської ради ОСОБА_14 , було проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 Обстеження було проведено з метою з`ясувати, чи готова мати до повернення дітей додому. Члени комісії дійшли висновку, що повернення малолітніх дітей назад у сім`ю є недоцільним. Відповідач нічого суттєвого не зробила для того, щоб повернути дітей, а саме: не покращила своє матеріальне становище (офіційно не працевлаштувалася), не облаштувала оселю (місце для сну, гри та відпочинку дітей).

03 жовтня 2018 року комісією повторно було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_3 . В присутності відповідачки було оглянуто кімнату, в якій вона планує проживати разом з дітьми. У кімнаті немає меблів, присутній стійкий неприємний запах, холодно та не комфортно. Відповідно до виписки з історії розвитку дитини від 21 червня 2018 року, малолітня ОСОБА_3 , має діагноз: ВІЛ-інф. II кл.ст. (клінічна стадія), затримка стато - кінетичного і психомовного розвитку. Дитина повинна постійно та вчасно отримувати антиретровірусну терапію. Малолітній ОСОБА_2 має діагноз: цереброастенічний синдром, змішаний специфічний розлад психологічного розвитку. Діти, а особливо Лідія, потребують постійного медичного нагляду, а також мають бути забезпечені необхідним лікуванням.

На даний час відповідач є непрацюючою, надати відповідний догляд і забезпечити дітей необхідними медикаментами немає можливості. З 09 липня 2018 року малолітнього ОСОБА_2 було переведено до КЗ Ясининицький навчально-реабілітаційний Центр Рівненської обласної ради.

16.07.2018 ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.

Згідно висновку органу опіки та піклування Радивилівської райдержадміністрації від 12.07.2018 № 02-43/2368/18, ОСОБА_1 доцільно позбавити батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Окрім того, просять стягнути з відповідача на утримання дітей. відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_11 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, який просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, показала, що намагається доглядати дітей, просить дати їй час для працевлаштування. Погодилась, що належним чином дітей не доглядала.

Заслухавши учасників, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 . Їх матір`ю зазначена ОСОБА_1 (а.с. 6, 7).

Як свідчать витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00017848732 та № 00017848813 від 29.03.2017, відомості про батька у свідоцтвах про народження дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 8, 9).

У характеристиці, виданій виконавчим комітетом Козинської сільської ради Радивилівського району Рівненської області від 10.07.2018 № 02-27/164/2, ОСОБА_1 періодично проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 в господарстві діда ОСОБА_4 . Власного житла немає. Непрацююча. На обліку із Радивилівському центрі зайнятості не перебуває. Веденням особистого селянського господарства не займається. Одинока мати. За станом здоров`я не може належним чином забезпечити догляд та виховання дітей, у зв`язку з чим діти з березня 2017 року перебувають в КЗ Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини . З ОСОБА_1 неодноразово проводились бесіди та роз`яснювальна робота з приводу її поведінки, але позитивних висновків вона не зробила (а.с. 15).

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 21.06.2018, комісією у складі директора КУ ЦНСП ОСОБА_6 , фахівцем із соціальної роботи ОСОБА_7 , діловодом Козинської сільської ради ОСОБА_14 , було проведено обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 Обстеження було проведено з метою з`ясувати, чи готова мати до повернення дітей додому. Члени комісії дійшли висновку, що повернення малолітніх дітей назад у сім`ю є недоцільним. Відповідач нічого суттєвого не зробила для того, щоб повернути дітей, а саме: не покращила своє матеріальне становище (офіційно не працевлаштувалася), не облаштувала оселю (місце для сну, гри та відпочинку дітей). В акті обстеження матеріально-побутових умов від 03.10.2018 зазначено, що комісією повторно було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_3 . В присутності відповідачки було оглянуто кімнату, в якій вона планує проживати разом з дітьми. У кімнаті немає меблів, присутній стійкий неприємний запах, холодно та не комфортно. Палива та заготівель на зиму немає (а.с. 13, 14).

Відповідно до виписки з історії розвитку дитини від 26.12.2016, ОСОБА_3 , має діагноз: ВІЛ-інф. II кл.ст. (клінічна стадія), затримка стато - кінетичного і психомовного розвитку. Дитина повинна постійно та вчасно отримувати антиретровірусну терапію (а.с. 18, 19).

Згідно висновку про стан здоров`я від 18.05.2018, ОСОБА_2 має діагноз: цереброастенічний синдром, змішаний специфічний розлад психологічного розвитку (а.с. 20).

Відповідно до розпорядження Радивилівської РДА від 29 березня 2017 року діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , направлені в КЗ Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини (а.с. 22).

09 липня 2018 року малолітнього ОСОБА_2 було переведено до КЗ Ясининицький навчально-реабілітаційний Центр Рівненської обласної ради, про що свідчить повідомлення адміністрації КЗ Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини № 467 від 16.07.2018 (а.с. 17).

Як зазначено у повідомленні Радивилівського відділення Дубенського ВНП ГУНП в Рівненській області № 5351/211/07/4/2018 від 16.07.2018, ОСОБА_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП від 28.04.2018 (а.с. 16).

Згідно висновку органу опіки та піклування Радивилівської райдержадміністрації від 12.07.2018 № 02-43/2368/18, ОСОБА_1 доцільно позбавити батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 23).

У довідці № 01-43/51 від 11.05.2019 начальника служби у справах дітей Радивилівської міської ради Пісарєвої О.М. зазначено, що відповідач байдуже ставилась до виховання дітей, неналежно доглядала, залишала без нагляду, перебувала у сумнівних місцях. Вважає доцільним позбавити ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до дітей (а.с. 36-37).

Свідок ОСОБА_12 в суді показав, що він є родичем ОСОБА_1 , яка проживала в його будинку. У неї двоє малолітніх дітей. Догляд за дітьми був неналежний, оскільки ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, має шкідливі звички, ніде не працює. За станом свого розвитку, вона себе не може належно обслужити. Дітей забрали у дитячий будинок. Вважає доцільним позбавити її батьківських прав відносно малолітніх дітей.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_13 в суді підтвердили факт неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків щодо догляду та виховання малолітніх дітей. Вважають доцільним позбавити її батьківських прав.

Орган опіки та піклування Радивилівської районної державної адміністрації вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що зазначено у письмовому висновку № 02-43/2368/18 від 12.07.2018 (а.с. 23).

За змістом ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно із п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснено у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 18 грудня 2008 року по справі Савіни проти України наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

У принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення .

У частині 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, вказано: Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім цього, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі Хант проти України ).

Відповідно до ст. 165 СК України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позивачем було надано до суду достатньо доказів того, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітніх дітей і подання зазначеного позову є насамперед способом захисту прав та інтересів дітей.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання батьківського обов`язку відносно своїх дітей. Вона не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі. Діти хворіють, зокрема дитина: ОСОБА_3 має діагноз: ВІЛ-інф. II кл.ст. (клінічна стадія), затримка стато - кінетичного і психомовного розвитку. Дитина повинна постійно та вчасно отримувати антиретровірусну терапію; ОСОБА_2 має діагноз: цереброастенічний синдром, змішаний специфічний розлад психологічного розвитку. Згідно показів свідків та зібраних доказів, відповідач байдуже ставилась до виховання дітей, неналежно доглядала, залишала їх без нагляду, внаслідок чого діти були направлені в КЗ Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини і їх повернення назад у сім`ю є недоцільним. Відповідач не приймала ніяких мір для того, щоб повернути дітей.

Зазначене є підставою для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Суд, враховуючи, що відповідач є працездатною, інших утриманців не має, вважає, що є підстави для призначення аліментів у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин, в порядку ст.141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 704 гривень 80 копійок підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 164, 166, 180, 182, 184 СК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов органу опіки та піклування Радивилівської районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. І. Франка, 11, м. Радивилів Рівненської області, код ЄДРПОУ 21085880) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь установи де будуть перебувати діти, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27 грудня 2018 року і продовжувати до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави (в особі Державної судової адміністрації України) 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок судового збору.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 17.05.2019.

Суддя: