Рішення

від 20.05.2019 по справі 694/1873/18

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/1873/18

2/694/131/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20.05.2019 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд, Черкаської області в складі

Головуючого судді: Дудніченко В.М.

При секретарі: Літвін Н.М.

З участю:

Позивача: Олійник О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені Звенигородського районного суду цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ПП ТФК Європейський кредит визнання правочини нікчемним та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним з моменту вчинення договір від 06.03.2013 року №103664, укладений між ОСОБА_1 та ПП ТФК Європейський кредит (м. Ужгород площа Кирила та Мефодія,5 кв.905).

Стягнути з ПП ТФК Європейський кредит на користь ОСОБА_1 19791 грн. 69 коп., отримані за наслідками укладення договору №103664, від 06.03.2013 року.

ОСОБА_1 мотивує свої позивні вимоги тим, що 06.03.2013 року №103664, вона уклала договір з ПП Б.А.Н.Л. Народний нині ПП ТФК Європейський кредит на придбання нею товару, при цьому нею було сплачено 19791.69 грн., по даний час умови договору зі сторони відповідача не виконано.

Представник відповідача двічі без поважних причин не з`явився в судові засідання про день, час та місце слухання справи судомо було повідомлено вчасно.

Суд вирішив розглянути справу у відсутність відповідача та провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з цим на підставі ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Суд заслухавши позивачку, перевіривши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм відносини:

06.03.2013 року ОСОБА_2 та ПП Б.А.Н.Л. Народний нині ПП ТФК Європейський кредит (м. Ужгород площа Кирила та Мефодія,5 кв.905) було укладено договір про надання послуг адміністрування програми, що умовно називається Злагода , з метою придбання товару, до якого позивач здійснив оплату на загальну суму 19791,69 грн., але позики не отримав.

Договором були передбачені умови включення в програму, умови і порядок розрахунків з відповідачем, але не передбачений термін отримання позивачем товару.

Згідно ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком, або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Підставою для укладення спірного Договору було, те, що позивач мав намір отримати позику на нерухомість, а відповідач надавав послуги, спрямовані на придбання з товару, зазначеного в додатку № 1 до цього Договору на Умовах ( Додаток № 2 до Договору ).

За змістом статті 18 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав зазначених вимог, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 27 ЦК України правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов`язки, є нікчемним.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За змістом ч.1 ст. 236ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Разом з тим установлено, що за договором від 06.03.2013 року позивач здійснив оплату на загальну суму 19791.69 грн., але позики не отримав. Договором були передбачені умови включення в програму, умови і порядок розрахунків з відповідачем, але не передбачений термін отримання позивачем товару. Сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією зав рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, на думку суду, є такою, що вводить споживача в оману.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає визнати недійсним з моменту вчинення договору від 06.03.2013 року №103664, укладений між ОСОБА_1 та ПП ТФК Європейський кредит (м. Ужгород площа Кирила та Мефодія,5 кв.905) та стягнути з ПП ТФК Європейський кредит на користь ОСОБА_1 19791 грн. 69 коп., отримані за наслідками укладення договору №103664, від 06.03.2013 року, та судовий збір в сумі 1921 грн. на користь держави.

На підставі ст.203,215,216 Закону України Про захист прав споживачів , ст.3,203,215,216 ЦК України.

Керуючись ст.ст.134,141,258,259,263,264,265,266-273ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту вчинення договір від 06.03.2013 року №103664, укладений між ОСОБА_1 та ПП ТФК Європейський кредит (м. Ужгород площа Кирила та Мефодія,5 кв.905).

Стягнути з ПП ТФК Європейський кредит на користь ОСОБА_1 19791 грн. 69 коп., отримані за наслідками укладення договору №103664, від 06.03.2013 року.

Стягнути з ПП ТФК Європейський кредит 1921 грн. судового збору.

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 20.05.2019 року.

Суддя В.М.Дудніченко