Ухвала

від 13.05.2019 по справі 755/2392/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/2392/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої службової особи четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві у рамках кримінального провадження №3201900000000080 від 25.01.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої службової особи четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві у рамках кримінального провадження №3201900000000080 від 25.01.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Мотивуючи скаргу, адвокат посилається на те, що на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва від 12.02.2019 року по справі №755/2392/19 було надано дозвіл на проведення обшуку в нежитлових (офісних, складських, виробничих та магазинних приміщеннях), за результатами вказаного обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що орендує ФОП ОСОБА_4 , було вилучено майно речі та документи, належні ФОП ОСОБА_4 , дозвіл на відшукання яких в ухвалі слідчого судді не надано, що набули у кримінальному провадженні статусу тимчасово вилученого майна, а саме: накладні на переміщення за період з 19.02.2018 року по 01.11.2018; накладні на переміщення з 01.11.2018 року по 19.02.2019; документи щодо працевлаштування, стороною яких є ФОП ОСОБА_4 ; коробка «Посилки» з документами та експрес-накладними компанії «Нова Пошта»; накладні на переміщення, які містилися в коробці з написом «2018 року по жовтень (включно) переміщення на Видубичі; накладні на переміщення, які містилися в картонній коробці з надписом «2018 по жовтень включно переміщення з Видубичів»; документи, які містилися в картонній коробці з надписом «Переоблік жовтень 2018» разом із раніше виявленим блокнотом чорновими записами; жорсткий диск 5 П 9 V M F 2 S H 2 комп`ютера. Разом з тим, адвокат мотивуючи свою скаргу послався на те, що арешт на вищезазначене тимчасове вилучене майно ухвалю слідчого судді не накладався, крім того, слідчим не прийнято відповідного рішення щодо повернення тимчасово вилучено майна, отже органи досудового розслідування не мають законних підстав для правомірного володіння майном ФОП ОСОБА_4 , а тому вказане тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню його законному володільцю у відповідності до вимог ст.169 КПК України. 27.02.2019 року до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м.Києві було подано клопотання в інтересах володільця (власника) майна ФОП ОСОБА_4 про повернення тимчасово вилученого майна в ході проведеного 20.02.2019 року обшуку в нежитловому приміщенні на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 в рамках кримінального провадження №3201900000000080 від 25.01.2019 року. Однак, відповіді щодо результатів розгляду вищезазначеного клопотання слідчим четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві на момент звернення зі скаргою до суду не було надано.

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явився. Разом з тим, на адресу Дніпровського районного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про розгляд скарги без його участі та просив суд задовольнити його скаргу з наведених мотивів у скарзі.

Старший слідчий з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився. Разом з тим на адресу Дніпровського районного суду надійшло клопотання слідчого про розгляд скарги за його відсутності, зі змісту якого також вбачається, що в ході здійснення досудового розслідування на виконання ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_1 від 12.02.2019 року, проведено обшук 20.02.2019 року в нежитлових (офісних, складських, виробничих та магазинних) приміщеннях, в магазині під назвою «Мілітарист», що розташовані за адресою: м.Київ, вул. вул. Інженерна, 1, в результаті якого було вилучено предмети, речі та документи. Під час досудового розслідування на вилучені речі та документи арешт не накладався, які в тому числі, речовими доказами не визнавались.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження, або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Статтями 159-166 КПК України встановлено процесуальні положення тимчасового доступу до речей і документів, а статтями 170-174 КПК України - арешт майна.

Так,статтею 167КПК Українипередбачено,що тимчасовимвилученням майнає фактичнепозбавлення підозрюваногоабо осіб,у володінніяких перебуваєзазначене участині другійцієї статтімайно,можливості володіти,користуватися тарозпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Вивченням клопотання слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_5 , встановлено, що слідчим арешт на вилучене майно в ході проведення обшуку не накладався, крім того, дане майно не визнавалося речовими доказами в рамках вищезазначеного кримінального провадження.

Крім того, на час подання скарги, вилучене майно не було повернуто власнику.

Згідно з ч.7 ст.236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, сам по собі факт надання дозволу на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення певних речей та документів, предметів і грошових коштів ще не вказують на те, що вилучені речі, предмети та документи відповідають критеріям, визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України. Зазначене, також, обґрунтовується тим, що у випадку вилучення майна, яке, за переконанням органу досудового розслідування, містить відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення чи здобуте злочинним шляхом, тощо, він не пізніше наступного робочого дня зобов`язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України про його арешт, довівши наявність обставин, визначених ст. 98, ч. 2 ст. 167, ст. 170 КПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чистягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, що в тому числі закріплено положеннями ч.5 ст.9 КПК України щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як один з принципів законності, визначених серед інших засадами кримінального провадження.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

А тому, виходячи з викладеного, за відсутності судового рішення про арешт майна в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України, воно вважається тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню володільцю, у зв`язку з чим скарга адвоката ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.3,98,100,168,169,171,173,303,305,307,309,372,376,532 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої службової особи четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м.Києві у рамках кримінального провадження №3201900000000080 від 25.01.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати слідчого уповноваженого на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №3201900000000080, повернути ФОП ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно відповідно до протоколу обшуку від 20.02.2019 року нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в межах кримінального провадження №3201900000000080, а саме: накладні на переміщення за період з 19.02.2018 року по 01.11.2018; накладні на переміщення з 01.11.2018 року по 19.02.2019; документи щодо працевлаштування, стороною яких є ФОП ОСОБА_4 ; коробку «Посилки» з документами та експрес-накладними компанії «Нова Пошта»; накладні на переміщення, які містилися в коробці з написом «2018 року по жовтень (включно) переміщення на Видубичі; накладні на переміщення, які містилися в картонній коробці з надписом «2018 по жовтень включно переміщення з Видубичів»; документи, які містилися в картонній коробці з надписом «Переоблік жовтень 2018» разом із раніше виявленим блокнотом чорновими записами; жорсткий диск 5 П 9 V M F 2 S H 2 комп`ютера.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1