Рішення

від 09.04.2019 по справі 758/7665/16-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/7665/16-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

09 квітня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Васильченка О. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Ковальчук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного вищого навчального закладу Київський університет управління та підприємництва про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом до державного вищого навчального закладу Київський університет управління та підприємництва про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що з 06.06.2012 року по 11.09.2013 року позивач працювала на посаді в.о. доцента кафедри суспільних і політичних дисциплін у державному вищому навчальному закладі Київський університет управління та підприємництва .

11.09.2013 року позивач звільнилась у зв`язку із закінченням строку трудового договору відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України. Однак, остаточного розрахунку з позивачем проведено не було.

Позивач зазначила, що на підставі судових рішень, було зобов`язано відповідача стягнути суму середнього заробітку, однак станом на 15.06.2016 року остаточний розрахунок проведено не було.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь 78103 грн. 71 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.09.2014 року по 15.06.2016 року, а також стягнути моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Позивач до початку судового засідання подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила провести розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином. Зважаючи на це та враховуючи ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд 09.04.19 постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що 14.05.2014 року Подільським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до державного вищого навчального закладу Київський університет управління та підприємництва , про стягнення заборгованості при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто суму заборгованості при звільненні у розмірі 5 377, 67 грн., суму середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9 973, 12 грн.; компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 3 000 грн. Рішенням суду апеляційної інстанції від 06.08.2014 року вищевказане рішення було змінено в частині зменшення розміру відшкодування моральної шкоди.

Вищевказаним судом рішенням встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 з 06.06.2012 року по 11.19.2013 року позивач працювала на посаді в.о. доцента кафедри суспільних і політичних дисциплін у відповідача, що не заперечується сторонами.

Відповідно до наказу відповідача від 09.08.2013 за № 55-з позивача було звільнено з займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору, на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.

За рішенням Подільського районного суду м. Києва від 14.05.2014 року стягнуто на користь позивача з відповідача середній заробіток за період з 12.09.2013 року по 10.12.2013 року.

Позивач зазначає, що 09.09.2014 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві було виконано рішення Апеляційного суду м. Києва від 06.08.2014 року.

Даний факт встановлено рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22.12.2014 року , у справі № 758/13110/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу Київський університет управління та підприємництва про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

Вищевказаним рішенням встановлено, що з листа Головного управління державної казначейської служби у м. Києві від 18.09.2014 року за №09-08/1037-13838 вбачається, що 09.09.2014 року з рахунку Державного вищого навчального закладу Київський університет управління та підприємництва на користь ОСОБА_1 списано 500 гривень на відшкодування моральної шкоди, 5 377 гривень 67 копійок - заборгованість при звільненні та 9 973 гривні 12 копійок - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Даним рішенням суду від 22.12.2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку за період 12.12.2013 року по 08.09.2014 року в розмірі 28516, 89 грн., та відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 грн., а всього стягнуто 29016, 89 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 14.05.2014 року встановлено середній заробіток у розмірі 155, 83 грн.

Позивач зазначає, що рішення суду від 22.12.2014 року станом на день звернення до суду не виконано.

Відтак, наразі позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь 78103,71 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.09.2014 року по 15.06.2016 року, а також стягнути моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Кодексу Законів про працю України.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч. 7 ст. 81 ЦКП України імперативно встановлює, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Наданий позивачем розрахунок середнього заробітку суд приймає до уваги виключно за період з 09.09.2014 року по 15.06.2016 року, адже згідно матеріалів справи позивач не зверталась із заявою про збільшення позовних вимог.

Таким чином за період з 09.09.2014 року по 15.06.2016 року за розрахунком позивача стягненню підлягає грошова сума середнього заробітку у розмірі 78103,71 грн.

Даний розрахунок жодним чином не спростований відповідачем.

Крім середнього заробітку позивач просить суд стягнути на її користь відшкодування моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Внаслідок не проведення з позивачем розрахунку по середньому заробітку на підставі рішення суду позивачу була завдана моральна шкода, що виразилася у душевних стражданнях, переживаннях, необхідності докласти додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір завданої моральної шкоди позивачем оцінений у 50000 грн. З урахуванням принципів розумності та справедливості суд вважає за доцільне зменшити розмір моральної шкоди, визначений позивачем, до 1000 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд вбачає достатньо підстав для часткового задоволення позову та стягнення на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.09.2014 року по 15.06.2016 року у розмірі 78103 грн. 71 коп. та відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 259, 263-265, 268, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до державного вищого навчального закладу Київський університет управління та підприємництва про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу Київський університет управління та підприємництва (код ЄДРПОУ 37956909) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.09.2014 року по 15.06.2016 року у розмірі 78103 грн. 71 коп.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу Київський університет управління та підприємництва (код ЄДРПОУ 37956909) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн. 00 коп.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. В. Васильченко