Справа № 738/254/19
№ провадження 2/738/143/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2019 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чернiгiвської областi в складi:
суддi Сова Т.Г.,
секретаря судового засідання Бреус Н.В.
з участю прокурора Менської місцевої прокуратури Олєйнікова І.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_2 про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 10 га,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2019 року до Менського районного суду звернувся перший заступник керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_2 про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 10 га. Позовні вимоги мотивував тим, що згідно розпорядження Менської районної державної адміністрації Чернігівської області від 26.11.1996 ОСОБА_2 передано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 10 га ріллі, розташованої на території Ушнянської сільської ради, для створення селянського (фермерського) господарства. У подальшому ОСОБА_2 отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 10 га, серії НОМЕР_1 від 11.06.1997, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 113. 02.07.1997 ОСОБА_2 , відповідно до ст. 9 Закону України Про селянське (фермерське) господарство зареєстрував селянське (фермерське) господарство Барвінок . Селянсько-фермерське господарство припинило діяльність 26.12.2008. Поруч з цим, державний акт на право постійного користування серії НОМЕР_1 від 11.06.1997, виданий ОСОБА_2 , не вилучався та не скасовувався, право постійного користування не припинялося. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення відноситься до земель державної форми власності - земель запасу Ушнянської сільської ради Менського району, розпорядником якої на даний час є ГУ Держгеокадастру в області. За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства за земельною ділянкою, наданою ОСОБА_2 у постійне користування, проведеної головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель, було складено акт та встановлено, що СФГ Барвінок припинило свою діяльність. ОСОБА_2 земельною ділянкою не користується та не обробляє, вважає державний акт скасованим, а право постійного користування земельною ділянкою припиненим. Проте державний акт на право постійного користування земельною ділянкою чинний, розпоряднику земель державної форми власності не повернутий, що перешкоджає його подальшій передачі належному користувачу. До того ж кошти до бюджету за використання землі не сплачуються. Згідно пояснень ОСОБА_2 , доданих до акту перевірки, земельною ділянкою з моменту припинення фермерського господарства він не користувався та вважав його право постійного користування припиненим. Тому наявні підстави для припинення права користування земельною ділянкою, переданою ОСОБА_2 , на підставі п. д ст. 141 Земельного кодексу України. Вказаний факт порушення інтересів держави став відомий Менській місцевій прокуратурі при вивченні стану законності при використанні земель, переданих для ведення фермерського господарства, та які на даний час не використовуються, плата відносно яких до місцевих бюджетів не надходить. В зв`язку з цим, для захисту інтересів держави, прокурор заявив у суді позовні вимоги до ОСОБА_2 та просить припинити право постійного користування земельною ділянкою останнім та стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернігівської області сплачений судовий збір.
В судовому засіданні прокурор Менської місцевої прокуратури Олєйніков І.В. заявлені позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Будлянський В.М. в судовому засіданні позовні вимоги заявлені прокурором підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Доповнив, що на момент припинення СФГ Барвінок своєї діяльності, право постійного користування земельною ділянкою не припинило свою дію, хоча з того часу спірна земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, плата за землю ОСОБА_3 не вноситься, що підтверджено перевіркою земельної ділянки на місцевості (акт № 308-ДК/336/АП/09/01/-18 від 10.08.2018), інформацією Менського управління Головного управління ДФС у Чернігівській області № 5493/9/25-01-50-06-07 від 03.12.2018.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги не визнав та пояснив суду наступне. Відповідачу ОСОБА_2 , у зв`язку зі створенням останнім Селянського (фермерського) господарства Барвінок , в листопаді 1996 року дійсно було передано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 10 га ріллі на території Ушнянської сільської ради, про що видано Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_1 від 11.06.1997. Проте, відповідач, у зв`язку з припиненням діяльності СФГ Барвінок , 28.02.2005 звернувся до Менської РДА з заявою про припинення його права користування земельною ділянкою та зарахування її до земель запасу Ушнянської сільської ради. Вказана заява, копія якої міститься в матеріалах справи, була розглянута першим заступником голови районної державної адміністрації А.В.Соломко, про що 23 березня 2005 року винесено розпорядження № 67 Про вилучення земельної ділянки . Згідно з даним розпорядженням земельну ділянку площею 10 га (ріллі) вилучено із землекористування СФГ Барвінок , голова якого ОСОБА_2 , в зв`язку з ліквідацією СФГ Барвінок . Вказану земельну ділянку передано до земель запасу Семенівської сільської ради, контроль за виконанням даного розпорядження покладено на районний відділ земельних ресурсів.
Таким чином, відповідач був добросовісним користувачем спірної земельної ділянки, і в установлений законом термін вжив всіх необхідних дій з його боку щодо припинення права на користування земельною ділянкою. Вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, в їх задоволенні просить відмовити повністю.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи тільки з його участю суду не надав, доручив свої інтереси представляти ОСОБА_4
В ході розгляду справи прокурором було надіслано до суду клопотання про зміну позовних вимог та клопотання про залучення до участі в справі співвідповідача - Менську районну державну адміністрацію. Однак дані клопотання по суті не розглядались, оскільки в судовому засіданні не були підтримані ні прокурором, ні представником позивача.
Заслухавши пояснення прокурора Менської місцевої прокуратури, представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженню, приходить до наступного висновку.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави; право власності на землю гарантується; це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно статті 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 12, Управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Чернігівської області. Відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення Головне управління здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою.
Згідно статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематичної несплати земельного податку або орендної плати.
Відповідно до статті 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно розпорядження Менської районної державної адміністрації Чернігівської області від 26.11.1996 № 367 передано в постійне користування ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 10 га ріллі на території Ушнянської сільської ради для створення селянського (фермерського) господарства (а.с.12).
На підставі даного розпорядження ОСОБА_2 видано Державний акт на право постійного користування землею НОМЕР_1 , від 11.06.1997, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 113 (а.с.13).
02.07.1997 ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 створив Селянське (фермерське) господарство Барвінок (ідентифікаційний код юридичної особи 24836401).
Частиною 2 Закону України Про селянське (фермерське) господарство в редакції, чинній на час надання спірної земельної ділянки в постійне користування, передбачено, що головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником; на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. Абзацом 6 частини 2 статті 4 Закону передбачено, що у постійне користування земля надається громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебувають у державній власності.
Отже, надання спірної земельної ділянки у постійне користування ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства відповідало діючому на той час законодавству.
Як слідує з Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.12.2008 діяльність Селянського (фермерського) господарства Барвінок припинено (а.с.109-11).
Крім цього, судом встановлено, що 28.02.2005 ОСОБА_2 звернувся з письмовою заявою на ім`я першого заступника голови Менської РДА, в якій просив зарахувати земельну ділянку в розмірі 10 га (ріллі) до земельного запасу Ушнянської сільської ради, в зв`язку з ліквідацією СФГ Барвінок (а.с.60).
Першим заступником голови районної державної адміністрації А.В.Соломко 23 березня 2005 року було винесено розпорядження № 67 Про вилучення земельної ділянки . Згідно з даним розпорядженням земельну ділянку площею 10 га (ріллі) вилучено із землекористування СФГ Барвінок , голова якого ОСОБА_2 , в зв`язку з ліквідацією СФГ Барвінок . Вказану земельну ділянку передати до земель запасу Семенівської сільської ради, контроль за виконанням даного розпорядження покласти на районний відділ земельних ресурсів (а.с.59).
Крім цього, із доданої до матеріалів справи копії вказаного розпорядження (а.с.44,59) слідує, що вказаний документ було направлено на виконання до відділу земельних ресурсів, про що свідчить напис у його верхній правій частині і відомості про реєстрацію у нижній правій частині, та розписано керівником органу на посадову особу з вказівкою внести зміни у форму, що підтверджується написом у верхній лівій частині розпорядження.
Стаття 263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем вжиті всі відповідні заходи, що визначені ст. 142 Земельного кодексу України, щодо припинення його права на користування земельною ділянкою. Згідно розпорядження № 67 від 23 березня 2005 року право на користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_2 припинено. Розпорядження передано та прийнято до виконання відповідним органом. Заявлені з даного приводу вимоги прокурора є безпідставними і необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141-142 Земельного кодексу України, Законом України Про фермерське господарство , ст.ст. 4, 12, 13, 76-80, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог першого заступника керівника Менської місцевої прокуратури Чернігівської області заявлених в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до ОСОБА_2 про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 10 га - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2019 року.
Суддя Т.Г. Сова
Суд | Менський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2019 |
Оприлюднено | 22.05.2019 |
Номер документу | 81868583 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Менський районний суд Чернігівської області
Сова Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні