Рішення

від 08.05.2019 по справі 175/982/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/982/19

Провадження № 2/175/263/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Лукієнко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Лариса Леонідівна про визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування за законом , -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування за законом, в якому просили визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на грошові кошти в сумі 125 000,00 доларів США, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_2 право власності на грошові кошти в сумі 125 000,00 доларів США, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Адвокат позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ордерами на надання правової допомоги Горовенко Л.М. надала суду заяву в якій просила суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити (а.с.53).

Представник Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області надав суду лист про розгляд справи без участі їх представника (а.с.48).

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. у судове засідання не з`явилася.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 26 березня 2015 року (а.с.14). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за законом, до складу якої входять зокрема грошові кошти в сумі 250 000,00 доларів США, які на даний час знаходяться у ОСОБА_2 на підставі Договору відповідального зберігання грошових коштів від 25 квітня 2011 року (а.с.19-20). За часи свого життя, ОСОБА_3 заповітів не складала.

Позивачі після смерті матері, як спадкоємці за законом, звернулися до приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Л.Л. з заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті матері, внаслідок чого була відкрита спадкова справа №17/2015 та видані Свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 15); житловий будинок АДРЕСА_3 (а.с.16); гараж НОМЕР_4, що знаходиться по пр. Олександра Поля , кооператив Самара в м. Дніпро (а.с.17) та частки в статутному капіталі ТОВ ВМ-ГРУП , ідентифікаційний код 37006652 (а.с.18). Проте, нотаріусом не було прийнято до розгляду Договір відповідального зберігання грошових коштів від 25 квітня 2011 року та відповідно, не видані Свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові кошти. Оскільки, позивачі не мали змоги в позасудовому порядку оформити свої спадкові права, були вимушені звернутися до суду з позовом з метою захисту своїх права та охоронюваних законом інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2011 року між ОСОБА_3 (спадкодавець) та ОСОБА_2 (спадкоємець) був укладений Договір відповідального зберігання грошових коштів, відповідно до п.1 якого, поклажодавець передала зберігачу, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання від поклажодавця грошові кошти в сумі 250 000,00 доларів США, з подальшим поверненням за першою вимогою Поклажодавця (а.с.19-20).

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно п.п.14.1.32 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідальне зберігання - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі. Це означає, що право власності на річ від поклажодавця до зберігача не переходить.

Згідно ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Частиною 1 ст. 178 ЦК України передбачено, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно ст. 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 181 ЦК України, речі поділяються на рухомі та нерухомі. Виходячи з цього, предметом спору є грошові кошти, які, враховуючи викладене вище визначення, є рухомою річчю.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В ході судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_3 належали на праві власності грошові кошти в розмірі 250000,00 доларів США. Зазначені грошові кошти входять до складу спадщини за законом. Позивачі є спадкоємцями першої черги за законом, інші спадкоємці відсутні. Позивачі спадщину у встановленому законом порядку прийняли та їх спадкові права ніким не оспорюються. Через неприйняття нотаріусом до розгляду Договору відповідального зберігання грошових коштів від 25 квітня 2011 року, позивачі не мають можливості оформити свої спадкові права, а тому їх порушені спадкові права підлягають судовому захисту.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику в справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб передбачений законом, у тому числі шляхом визнання права.

За змістом вимог ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають державній реєстрації, а відповідно до ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі рішень судів.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Судом встановлено, що спадщина не перейшла до держави, не визнана відумерлою, позивачі прийняли спадщину після смерті матері і є спадкоємцями за законом, право власності спадкодавця ОСОБА_3 не припинено відповідно до ст. 346 ЦК України. За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги, оскільки судом встановлені всі обставини, які дають позивачам право на визнання їх права власності на спадкове майно - грошові кошти в порядку спадкування за законом після смерті матері, та вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності за кожним на грошові кошти в сумі по 125 000,00 доларів США, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати віднести за рахунок позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 182, 328, 346, 392, 1216, 1217, 1218, 1268, 1296 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року, ст. 12, 13, 76-80, 89, 130, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Юрченко Лариса Леонідівна про визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності на грошові кошти в сумі 125 000,00 (сто двадцять п`ять тисяч) доларів США, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності на грошові кошти в сумі 125 000,00 (сто двадцять п`ять тисяч) доларів США, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.