Рішення

від 14.05.2019 по справі 193/330/19

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/330/19

Провадження №2/193/246/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

14 травня 2019 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кащук Д.А.,

за участю секретаря Ратушній В.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Софіївка в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Девладівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Софіївського району Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 7,7693 га., кадастровиий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , місце розташування якої: Дніпропетровська область, Софіївський район, Першотравенська сільська рада.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна бабуся - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки розміром 7.7693 гектар, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2 виданого 19 квітня 2006 року Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди земельної ділянки № 010613300514. Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 . Окрім нього спадкоємці за заповітом чи за законом відсутні.

Зазначає, що 07 серпня 2018 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законові він звернувся до ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області. Однак приватний нотаріус Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.1. відмовила у прийнятті заяви тому, що він пропустив строк на прийняття спадщини згідно ст. 1269 Цивільного кодексу України, а саме не подав заяву про прийняття спадщини на протязі шести місяців після смерті спадкодавця.

Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2018 року мені - ОСОБА_1 було визначено додатковий строк на прийняття спадщини на мойно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 терміном на три місяці, яка відкрилась на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

27 листопада 2018 року за заявою позивача про прийняття спадщини, приватний нотаріус Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І. зареєструвала спадкову справу № 168-2018. 17 січня 2019 року позивач звернувся із заявою про отримання Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно яке належне померлій ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І, яка 17 січня 2019 року винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують можливих спадкоємців за законом першої черги, які могли фактично прийняти спадщину шляхом спільного проживання та з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку на і`мя померлої.

Посилається на те, що правовстановлючий документ Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_3 було втрачено тому, що його бабуся - ОСОБА_3 , мати йогоо батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала останні роки після отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку в Автономній Республіці Крим, Бахчисарайський район, с. Мале Садове. За життя бабусі він підтримува з нею сімейні стосунки, їздив до неї в гості за місцем її проживання.

Зазначає, що у лютому 2014 року відбулась насильницька анексія Криму Російською Федерацією і сімейні стосунки між ним та бабусею ОСОБА_3 перервались. А згодом, на початку 2018 року йому стало відомо що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в Автономній Республіці Крим, Бахчисарайський район, с.Мале Садове, що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть бабушки Серії НОМЕР_3 виданого Софіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що призвело до втрати Державного акту на право власності на земельну ділянку.

В зв`язку з викладеним, просить суд визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 7,7693 га., кадастровиий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , місце розташування якої: Дніпропетровська область, Софіївський район, Першотравенська сільська рада.

Позивач у судове засідання з`явився, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, як обгрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити .

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення, надав на розгляд суду заяву, згідно якої просить розгляд справи здійснювати без участі відповідача, проти позовних вимог позивача не заперечує.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - рідна бабуся позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №62, виданим повторно Софіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 14 червня 2018 року (а.с.6).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_4 , яке було видане Софіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 21 червня 2018 року, його батьками вказано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , актовий запис №644 (а.с.14).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_5 , яке було видане Ворошиловградським відділом реєстрації актів громадянського стану 27 вересня 1970 року, його батьками вказано ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , актовий запис №1188 (а.с.13).

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 була рідною бабусею позивача - ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданий відділом записів актів громадянського стану виконкому Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис №38 (а.с.16).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданий Бахчисарайським районним відділом ЗАГС Департаменту ЗАГС Міністерства юстиції Республіки Крим, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , актовий запис №727 (а.с.17).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку розміром 7.7693 гектар, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2 , виданого 19 квітня 2006 року Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, яка знаходиться на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, кадастровиий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , місце розташування якої: Дніпропетровська область, Софіївський район, Першотравенська сільська рада (а.с.7).

17 січня 2019 року приватний нотаріус Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Л.І, винесла постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії в зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують можливих спадкоємців за законом першої черги, які могли фактично прийняти спадщину шляхом спільного проживання та з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку на і`мя померлої (а.с.8-9).

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись особа за захистом свого невизнаного, оспорюваного або порушеного права.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Нормами ст. 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верхового суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до вимог ст.1 Протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод та ч.1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Частиною 2 ст. 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Згідно з п. 1 ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Майнових спорів з приводу заявлених вимог про спадкування зазначеного спадкового майна не існує. Інших спадкоємців, ні за законом, ні за заповітом, після смерті ОСОБА_3 не встановлено.

З врахуванням викладених обставин, позовні вимоги позивача обгрунтовані, підтверджені поданим доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 258-259 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, ч.1 ст. 1220, ч.1 ст. 1221, ст. 1258 ЦК України, ч.3 ст.158 ЗК України, ст.55 Конституції України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Девладівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року - ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 7,7693 га., кадастровиий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 , вартістю відповідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову земельну оцінку земельної ділянки, 261926,62 гривень, місце розташування якої: Дніпропетровська область, Софіївський район, Першотравенська сільська рада та яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданого 19 квітня 2006 року Софіївською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.

Стягнути з Девладівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04525219 судовий збір на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , р.н.о.к.п.п НОМЕР_8 , в розмірі 2619 (дві тисячи шістсот дев`ятнадцять) грн. 27 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошено 14 травня 2019 року.

Повний зміст рішення виготовлений 21 травня 2019 року.

Суддя: Д.А.Кащук