Постанова

від 17.05.2019 по справі 206/1201/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/197/19 Справа № 206/1201/18 Суддя у 1-й інстанції - Кушнірчук Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 28 серпня 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Айронмен", про визнання земельної ділянки предметом іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Айронмен", про визнання іпотеки припиненою, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання земельної ділянки предметом іпотеки, мотивуючи його тим, що 26 листопада 2007 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Банк" (далі - ТОВ "ОТП Банк"), та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ML-302/419/2007, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на загальну суму 228.000 доларів США на строк до 26 листопада 2027 року.

Зазначали, що з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №PCL-302/419/2007, за умовами якого в іпотеку банку було передано домоволодіння АДРЕСА_1 .

Вказували, що 12 листопада 2010 року між банком та ними було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого банк відступив, а вони прийняли право вимоги за кредитним договором №ML-302/419/2007 та договором іпотеки №PCL-302/419/2007.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ПАТ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості було стягнуто заборгованість за кредитним договором №ML-302/419/2007 від 26 листопада 2007 року у загальному розмірі 2.146.808 грн.32 коп., що за курсом НБУ станом на 06 жовтня 2009 року становить 268.016 доларів США 02 центи. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №ML-302/419/2007 від 26 листопада 2007 року та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 2.035.480 грн.08 коп., що за курсом НБУ станом на 06 жовтня 2009 року складає 254.117 доларів США 68 центів. Наразі відкрите касаційне провадження.

Посилаючись на те, що земельна ділянка є невід`ємною частиною домоволодіння, яке є предметом іпотеки, а ОСОБА_7 , без згоди іпотекодержателя, передав земельну ділянку до статутного капіталу товариство з обмеженою відповідальністю "Айронмен" (далі - ТВО "Айронмен") просили суд ухвалити рішення, яким визнати предметом іпотеки земельну ділянку за договором іпотеки №PCL-302/419/2007 від 26 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кошляк Н.Е., реєстраційний номер в державному реєстрі 7434, на якій знаходиться домоволодіння АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про визнання іпотеки припиненою, мотивуючи його тим, що він дійсно підписував кредитний договір та договір іпотеки, втім жодних грошових коштів він не отримував.

Зазначав, що суд касаційної інстанції зупинив виконання рішення про стягнення з нього заборгованості.

Посилаючись на те, що оскільки грошових коштів він не отримував, то кредитний договір є неукладеним, а іпотека є припиненою, оскільки має похідний характер від основного зобов`язання, а тому просив суд ухвалити рішення, яким визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки №PCL-302/419/2007, укладеним між ним та ЗАТ "ОТП Банк", посвідченим 06 листопада 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кошляк Н.Е., реєстраційний номер в державному реєстрі 7434, за умовами якого в іпотеку передано майно, розташоване у АДРЕСА_1 .

Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 28 серпня 2018 року у задоволенні первісного позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційні скарзі відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права в частині вирішення його позовних вимог, просить скасувати рішення суду в цій частині та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив дійсних обставин справи та не взяв до уваги, що грошових коштів він не отримував.

18 грудня 2018 року від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вони просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін, наголошували на тому, що грошові кошти за кредитним договором були надані позичальнику в обумовленому кредитним договором розмірі, а підстави для визнання договору іпотеки відсутні.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Встановлено судом і підтверджується матеріалам справи, що 26 листопада 2007 року між ЗАТ ОТП Банк (правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк ) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ML-302/419/2007 (т.1 а.с.6-10).

Відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит на загальну суму 228.000 доларів США, терміном повернення по 26 листопада 2027 року.

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами 26 листопада 2007 року укладено договір іпотеки №PCL-302/419/2007, яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1 , належне ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (т.1 а.с.11-13).

12 листопада 2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно умов якого банк відступив, а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-302/419/2007 від 26 листопада 2007 року (т.1 а.с.14-21).

Також, 12 листопада 2010 року між ПАТ ОТП Банк та ТОВ ОТП Факторинг Україна було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого до ТОВ ОТП Факторинг Україна перейшли всі права та обов`язки за договором іпотеки №PCL-302/419/2007 від 26 листопада 2007 року (т. а.с.23-27).

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ПАТ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 стягнуто солідарно, окремо з кожним поручителем, заборгованість за кредитним договором №ML-302/419/2007 від 26 листопада 2007 року в розмірі 2.146.808 грн.32 коп., що за курсом НБУ станом на 06 жовтня 2009 року становило 268.016 доларів США 02 центи (т.1 а.с.28-33).

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 28 січня 2016 року були зазначені складові вищезазначеної кредитної заборгованості (т.1 а.с.34-36).

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 15 грудня 2015 року змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованість за кредитним договором №ML-302/419/2007 від 26 листопада 2007 року в розмірі 2.035.480 грн.08 коп., що за курсом НБУ станом на 06 жовтня 2009 року складає 254.117 доларів США 68 центів, з яких заборгованість за сумою кредиту 223.174 долари США 44 центи, заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 30.943 долари США 24 центи (т.1 а.с.37-45).

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №97155869 від 13 вересня 2017 року, ОСОБА_1 передав до статутного капіталу ТОВ Айронмен земельну ділянку площею 0,0388 га, яка розташована у АДРЕСА_1 (а.с.47-48).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суд першої інстанції виходив з того, що в іпотеку було передано лише домоволодіння АДРЕСА_1 . Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 суд керувався тим, що відсутні правові підстави для визнання іпотеки припиненою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції в оскаржуваній ОСОБА_1 частині у зв`язку з наступним.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України Про іпотеку ). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України Про іпотеку ).

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону . Конструкція цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;визнання іпотечного договору недійсним;знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.

Згідно із ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України.

Нормами ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів наголошує на тому, що ОСОБА_1 не доведені заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами та доводи апеляційної скарги жодним чином це не спростовують.

Посилання апеляційної скарги на касаційне оскарження рішення Індустріального суду м.Дніпропетровська від 15 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року не може слугувати підставою для задоволення його позовних вимог.

Крім того, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог законодавства оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 28 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.