Рішення

від 21.05.2019 по справі 903/298/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2019 р. Справа № 903/298/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Волинь-Авто»

до відповідача: Приватного підприємства «Фасад»

про стягнення 108 645грн. 69коп.

за відсутності сторін

встановив: позивач - ПрАТ «Волинь-Авто» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ПП «Фасад» 108 645грн. 69коп., з яких: 88 748,16грн. заборгованості по орендній платі, 14 530,38грн. - пені, 1 210,87 грн. - 3% річних та 4 156,28грн. - інфляційних нарахувань. Також просить стягнути 1921грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди № 8-29-12 від 29.12.2017р., укладеного між позивачем та відповідачем, щодо оплати за користування орендованим майном.

Ухвалою суду від 26.04.2019р. відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; засідання для розгляду справи по суті призначено на "21" травня 2019р. Встановлено відповідачу строк до 16.05.2019р. для подання відзиву на позов та строк до 06.05.2019р. для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзиву на позов та заяви проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не подав.

Відповідно до ч. 5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала суду, що двічі направлялась відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громацьких формувань (43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, будинок 145), повернулась на адресу суду без вручення відповідачу з відміткою пошти "Через незапит".

Суд вважає, що ним виконано обов`язок щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи в суді, оскільки всі ухвали суду були надіслані відповідачу за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною та зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та те, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та подані докази, суд встановив наступне.

29 грудня 2017 року між позивачем - Приватним акціонерним товариством ВОЛИНЬ- АВТО (орендодавець) та відповідачем - Приватним підприємством ФАСАД (орендар) було укладено договір оренди № 8-29-12 (а.с. 11-15).

Згідно п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 145, згідно Додатку № 3 до Договору.

Відповідно до додатку №1 до договору № 8-29-12 від 29.12.2017р. (акт прийому- передачі) орендодавець передав, а орендар прийняв частину нежитлового приміщення площею 224,80 кв. м. (п. 3. Договору), що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Рівненська, 145.

Відповідно до п. 3.1 договору, орендар гарантує, що буде використовувати орендоване майно з метою реалізації будівельних матеріалів (надалі - Мета використання майна ) протягом усього часу дії даного договору.

Пунктами 5.1. договору сторони передбачили, що за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендні платежі, визначені сторонами в Додатку N2 до договору.

Згідно п.1 додатку №2 до договору № 8-29-12 від 29.12.2017р. (рахунок орендної плати), місячний розмір орендної плати за користування Майном з урахуванням індексації складає на місяць 5620 (п`ять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. в тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 5.2. договору орендна плата є фіксованим платежем, в який включено плату за користування Майном, земельною ділянкою (амортизаційні відрахування та витрати Орендодавця, пов`язані з платою за землю пропорційно площі орендованого Майна з урахуванням видів діяльності Орендаря), який Орендар сплачує Орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 5.2.1. договору сторони передбачили, що до суми орендної плати не включаються витрати за спожиті орендарем комунальні послуги та послуги зв`язку, інші супутні послуги за погодженням сторін. Ці витрати сплачуються орендодавцем, але підлягають обов`язковій компенсації орендарем орендодавцю у повному обсязі на підставі рахунку- фактури орендодавця не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати одержаний відповідного рахунку шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок орендодавця.

Згідно п. 5.3. договору обчислення орендної плати починається з дня підписання Акту прийому - передачі (тобто за неповний місяць).

Відповідно до п. 5.6. договору сплата орендних платежів проводиться орендарем щомісячно на підставі рахунку-фактури орендодавця не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати одержання відповідного рахунку шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок орендодавця.

За умовами п. 7.3. договору, орендар зобов`язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату, визначену у додатку № 2 цього договору, та компенсувати орендодавцеві оплачені останнім витрати за спожиті орендарем комунальні послуги та/або послуги зв`язку.

Проте відповідач взяті на себе, згідно договору оренди зобов`язання в частині проведення розрахунків по орендній платі не виконав належним чином.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість, в термін до 31 липня 2018 року, у якій відповідача повідомлено, що у разі невиконання заявлених в даній претензії вимог, можливе розірвання договору оренди. Відповідач відповіді на претензію не надав і боргу не сплатив. Як зазначає позивач, 31.10.2018року договір оренди № 8-29-12 від 29.12.2017р. було достроково розірвано.

31.10.2018р. між сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків від 31.10.2018р. При звірці встановлено, що залишок заборгованості відповідача - ПП Фасад перед позивачем - ПрАТ Волинь-Авто складає 88748грн. 16коп.

22.03.2019року, позивачем було повторно надіслано відповідачу претензію вих.№ 94 від 22.03.2019р., з вимогою оплатити заборгованість, що склала - 88748грн. 16коп, однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

В порушення умов вищевказаного договору оренди № 8-29-12 від 29.12.2017р., відповідачем не здійснено розрахунків по орендній платі, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 88748грн. 16коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Частина 1 статті 19 цього ж Закону передбачає, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Судом встановлено, що на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить 88748грн. 16коп., не погашена, не оспорена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 нього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 12.4. укладеного між сторонами договору оренди № 8-29-12 від 29.12.2017р. визначено, що за не сплату орендних платежів у повному обсязі й у визначений термін, Орендар на користь Орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми не перерахованих вчасно платежів, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

За таких обставин, нарахована позивачем пеня у розмірі 14530грн. 48коп. за період з 01.11.2018р. по 15.04.2019р. є підставною та підлягає до стягнення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, відповідачу нараховано 4156грн. 28коп. інфляційних втрат за період листопад-грудень 2018р., січень-березень 2019р. та 1210грн. 87коп. -3% річних за період з 01.11.2018р. по 15.04.2019р., які є підставними та підлягають до стягнення.

Частиною 4 ст.13 ПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, підставними та підлягають до задоволення.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236- 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фасад» (код ЄДРПОУ 30733478) на користь Приватного акціонерного товариства «Волинь-Авто» (код ЄДРПОУ 03120584) 108 645грн. 69коп ., (з яких: 88 748,16грн. заборгованості по орендній платі, 14530,38грн. - пені, 1 210,87 грн. - 3% річних та 4 156,28грн. - інфляційних втрат), а також 1921грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно- західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 21.05.2019.

Суддя О. Г. Слободян