Рішення

від 13.05.2019 по справі 905/1732/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2019 Справа № 905/1732/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмагеста", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС", м. Маріуполь Донецької області

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 м. Керч АР Крим

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торговельна фірма "Укрторгсервіс", м. Київ

про визнання недійсним з моменту укладання договору іпотеки від 15.08.2016р., укладеного між ТОВ "Альмагеста" та ТОВ "МТС", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі №2105, -

За участю представників сторін:

від позивача: Дикий Я.П. за довіреністю б/н від 30.11.2018р.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи 1: не з`явились

від третьої особи 2: Кобильнік Д.А. за довіреністю №17/209 від 07.05.2019р.

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 13.11.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 18.02.2019 р.

У судовому засіданні 08.05.2019р. оголошено перерву до 10.05.2019р.

У судовому засіданні 10.05.2019р. оголошено перерву до 13.05.2019р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альмагеста", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС", м. Маріуполь Донецької області про визнання недійсним з моменту укладання договору іпотеки від 15.08.2016р., укладеного між ТОВ "Альмагеста" та ТОВ "МТС", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі №2105.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що на момент укладання договору іпотеки від 15.08.2016р. відповідач не був власником предмету іпотеки, що є підставою недійсності правочину.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.174 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 27, 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1732/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 19.09.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1732/18.

12 жовтня 2018 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив від 10.10.2018р. на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що на момент укладання між відповідачем та Організацією орендарів ВТФ Укрторгсервіс договору купівлі - продажу нерухомого майна, переданого в іпотеку за спірним договором, остання була єдиним належним власником вказаного майна, на яке Організація орендарів ВТФ Укрторгсервіс набула права власності на підставі договору купівлі - продажу, укладеного з Фондом державного майна 07.09.1993р. Крім того, відповідачем, зазначено, що Організація орендарів ВТФ Укрторгсервіс відповідно до ст.9 Закону України Про оренду майна державних підприємств та організацій , діючого на момент укладання договору від 07.09.1993р., була зареєстрована як самостійна юридична особа, з огляду на що, у останньої існувало право самостійно володіти , користуватись та розпоряджатись своїм майном. Також, відповідачем зазначено про відсутність будь-яких доказів на підтвердження відчуження свого майна на користь ЗАТ "Виробничо-торговельна фірма "Укрторгсервіс".

25.10.2018 року на адресу господарського суду Донецької області від третьої особи 1 надійшов відзив №75-юр від 23.10.2018р., в якому останньою підтримано позовні вимоги в повному обсязі та зазначено, що відповідач не є правомірним власником майна, переданого в іпотеку за спірним договором, оскільки зазначене майно належить ЗАТ "Виробничо-торговельна фірма Укрторгсервіс , при цьому останнє набуло право власності на майно за договором купівлі - продажу від 07.09.1993р. Щодо Організації орендарів ВТФ Укрторгсервіс , третьою особою зазначено, що вказана організація не є самостійною юридичною особою, а є об`єднанням працівників, створене з метою оренди державного майна, отже остання не мала права відчуження майна, що належало Орендній Виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс , правонаступником якої є ЗАТ "Виробничо-торговельна фірма "Укрторгсервіс".

Третя особа 1 не довела суду своєї позиції стосовно поданого позову.

12 листопада 2018 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про витребування доказів від 08.11.2018р., в якому останній просить суд: витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС", м. Маріуполь Донецької області (адреса: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т Будівельників, буд. 86, кв. 46, код ЄДРПОУ 21607597) оригінали договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.06.1999р. з додатком № 1 та акту прийому-передачі нерухомого майна від 23.06.1999р. до цього договору.; витребувати у Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торговельна фірма "Укрторгсервіс", м. Київ (адреса: 02090, м. Київ, вул. Вільнюська, буд. 33, код ЄДРПОУ 01437801) оригінали документів (за можливості- нотаріально засвідчених) з вільними зразками підпису ОСОБА_2 , нанесеними за період з січня по грудень 1999р., у кількості не менше 25-30 примірників за кожен місяць періоду, а також оригінали документів з вільними зразками відтиску печатки Виробничо-торговельної фірми "Укрторгсервіс", нанесеного за період з січня по грудень 1999р., у кількості не менше 25-30 примірників за кожен місяць періоду.

Зазначене клопотання обґрунтоване необхідністю забезпечення проведення почеркознавчої та технічної експертизи з метою встановлення часу створення договору від 23.06.1999р. та встановлення факту його підписання або не підписання ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.11.2018р. клопотання позивача задоволено, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС", м. Маріуполь Донецької області оригінали договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.06.1999р. з додатком № 1 та акту прийому-передачі нерухомого майна від 23.06.1999р. до цього договору.

18.12.2018 року від відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в якому останній не заперечив проти задоволення клопотання позивача в частині призначення почеркознавчої експертизи у справі Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру м. Київ, проте заперечив проти призначення судової технічної експертизи, зазначивши про можливу втрату правовстановлюючого документу на майно, що призведе до неможливості доведення свого права власності на майно, крім того сторонами фактично не ставиться під сумнів давність виготовлення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.06.1999р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.12.2018р. зупинено провадження у справі № 905/1732/18 у зв`язку з призначенням почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру. На вирішення експерту поставлені наступні питання:

1.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у розділі "Реквізити і підписи сторін", у графі "Продавець", договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.06.1999р., укладеного між ТОВ "МТС" та Організацією орендарів Виробничо-торгівельної фірми "Укрторгсервіс" зазначеною особою?

2.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у графі "Продавець", додатку №1 до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23.06.1999р., укладеного між ТОВ "МТС" та Організацією орендарів Виробничо-торгівельної фірми "Укрторгсервіс" зазначеною особою?

3.Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у графі "Продавець" акту прийому-передачі нерухомого майна від 23.06.1999р., укладеного між ТОВ "МТС" та Організацією орендарів Виробничо-торгівельної фірми "Укрторгсервіс" та підпис від імені ОСОБА_2 у зразку №1 однією і тією самою особою?

Зупинено провадження у справі №905/1732/18 на час проведення експертизи.

15 лютого 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВСУ надійшло клопотання експерта №19/17-3/1/21-СЕ/19 від 07.02.2019р. про надання вільних зразків підпису ОСОБА_2 , максимально наближених за часом виконання до досліджуваних документів не менше 15 підписів та експериментальних зразків підпису ОСОБА_2 на 15 розграфлених аркушах паперу формату А-4.

Ухвалою суду від 19.02.2019р. судом зобов`язано ТОВ Альмагеста та ЗАТ "Виробничо-торговельна фірма "Укрторгсервіс виконати вимоги експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВСУ №19/17-3/1/21-СЕ/19 від 07.02.2019р. про надання вільних зразків підпису ОСОБА_2 максимально наближених за часом виконання до досліджуваних документів не менше 15 підписів та експериментальних зразків підпису ОСОБА_2 на 15 розграфлених аркушах паперу формату А-4.

12.03.2019р. від позивача надійшла заява про відсутність в нього будь яких документів або матеріалів, що містять зразки із підписами ОСОБА_2, у зв`язку з чим, позивач не може надати суду витребувані документи.

22.03.2019р. від третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торговельна фірма "Укрторгсервіс" надійшла заява №77-юр від 19.03.2019р. про неможливість надання вільних зразків підпису ОСОБА_2 , у зв`язку зі знаходженням оригіналів документів в матеріалах кримінального провадження за №12017100040011861.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.03.2019р. поновлено провадження у справі 905/1732/18.

У підготовчому судовому засіданні 01.04.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1732/18 до розгляду по суті на 17.04.2019 року.

10 квітня 2019 року на адресу господарського суду Донецької області від судового експерта надійшло повідомлення №19/17/3-7924 від 05.04.2019р. про неможливість проведення судової почеркознавчої експертизи по справі №905/1732/18.

У судовому засіданні 08.05.2019р. представник позивача підтримав надане через канцелярію господарського суду клопотання про передачу справи за підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва, оскільки предметом спірного договору є нерухоме майно, що розташоване у місті Києві.

Протокольною ухвалою від 08.05.2019р. клопотання позивача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва залишено без задоволення, оскільки предметом розглядуваної справи є визнання недійсним договору іпотеки від 15.08.2016р., тобто встановлення факту дотримання чи порушення вимог закону під час укладання спірного правочину, а не спір з приводу нерухомого майна чи визнання права на нього, отже підстави для передачі справи за підсудністю на підставі ч.3 ст.31 ГПК України відсутні.

Крім того, позивачем надано заяву про відвід судді господарського суду Донецької області Чернової О.В. від розгляду справи №905/1732/18.

В обґрунтування заяви позивач посилається на порушення суддею Черновою О.В. правил підсудності розгляду справи, що, на думку останнього, викликає сумніви у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді справи.

Відповідно до ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Однак, позивачем заявлено відвід лише 08.05.2019р., тобто вже після закриття підготовчого провадження у справі, тоді як про обставини, що є підставою для відводу позивачу були відомі з моменту відкриття провадження у справі, а саме 19.09.2018р., з огляду на що, заява позивача про відвід судді Чернової О.В. залишена без розгляду. Представник позивача у судовому засіданні 13.05.2019р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи 1 у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні просив задовольнити позов.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 1993 року між Фондом державного майна України (Продавець) та Організацією орендарів Виробничо - торгівельною фірмою Укрторгсервіс (Покупець) укладено договір, згідно з п.1. якого Продавець продає, а Покупець купує державне майно цілісного майнового комплексу Виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс , що знаходиться в м. Києві по вул. Вільнюської, 33, на земельній ділянці площею 14000,00 кв.м. відповідно до договору оренди №381-ф від 28.12.1991р. з Фондом майна України, яке передано організації орендарів Виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс в платне користування з правом викупу.

Відповідно до п.6 Договору право власності на майно, що приватизується, переходить до Покупця з моменту підписання договору купівлі-продажу. Передача Продавцем об`єкту приватизації Покупцю повинна бути проведена на протязі 10 календарних днів після оплати Покупцем повної вартості цілісного майнового комплексу і оформлена актом передачі майна державного підприємства.

Вказаний договір підписаний сторонами у встановленому порядку, який посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Василевською О.П. та зареєстрований відділом Комунальної власності і приватизації Шевченковської районної державної адміністрації м. Києва за номером 0004/10 від 14.10.1993р.

30 жовтня 1993 року актом прийому передачі державної частини цілісного майнового комплексу орендного підприємства Виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс продавець передав, а покупець прийняв частину цілісного майнового комплексу орендного підприємства Виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс .

Згідно Переліку нерухомого майна, яке приватизовано у складі цілісного майнового комплексу Орендної виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс покупцю передано на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна від 23.06.1993р. за договором купівлі - продажу від 07.09.1993р. нерухоме майно, а саме: Будівля складу №1, Будівля контори №2, Будівля трансформаторної станції ТП-26-72 №15, Левада №1 (навіс), Будівля зарядної станції №3, Гараж для Волги, Будівля складу №3 з обладнанням, Гараж загальний, Павільон (Левада), Левада №2, Левада №3, Гараж 2-х поверховий, Полотно залізничне, Бетонна естакада, Проїзди та покриття, Під`їзна дорога, Асфальтова дорога, Дворова каналізація, Рампа залізничної дороги, Ворота механічні, Огорожа ділянки, Пожежний резервуар на 100 куб.м, Позаплановий водопровід, Пульт охорони, Ворота металеві.

29 вересня 1994 року Фондом державного майна України видано Свідоцтво про власність №П-375, згідно якого Організація орендарів Виробничо - торгівельною фірмою Укрторгсервіс є власником цілісного майнового комплексу Виробничо - торгівельною фірмою Укрторгсервіс (а.с.38 том ІІ).

13 травня 1999 року Київським бюро технічної інвентаризації видано Реєстраційне посвідчення, яким засвідчено, що домоволодіння в„–33 по вулиці Вільнюська в місті Києві в цілому зареєстровано за Організацією орендарів Виробничо - торгівельною фірмою Укрторгсервіс (а.с.36 том ІІ).

23.06.1999 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МТС (далі - Покупець) та Організацією орендарів Виробничо - торгівельною фірмою Укрторгсервіс (далі - Продавець) укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, предметом якого відповідно до п.1 є нерухоме майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вільнюська, 33 . Зазначене майно належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 07.09.1993р., посвідченого у Першій Київській державній нотаріальній конторі 07.09.1993р. та Акту прийому - передачі від 20.10.1993р. (п.2 Договору).

Відповідно до п.3 Договору Продавець підтверджує, що майно, зазначене у п.1 цього договору, належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами або державою.

Договірна ціна відчужуваного майна визначена сторонами в розмірі 470 400,00 грн. Оплата вартості майна провадиться Покупцем під час укладання цього Договору, шляхом безготівкової оплати грошових коштів у розмірі, зазначеному у п.4 цього договору (п.4,5 Договору).

Згідно з п.8 цей Договір укладається в простій письмовій формі. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором (п.9).

Умовами п.10 Договору право власності на Майно, зазначене у п.1 цього договору, від Продавця до Покупця переходить в день підписання Сторонами цього Договору.

Відповідно до п.11 Договору майно передається Покупцеві в день підписання Сторонами цього Договору. Передача майна Покупцю оформляється актом прийому-передачі Майна.

Підписанням цього Договору Сторони засвідчують, що оплата Майна здійснена Покупцем у повному обсязі (п.12 Договору).

За приписами п.10 Договору Право власності на майно, зазначене у п.1 цього Договору від продавця до покупця переходить в день підписання Сторонами цього Договору.

Вказаний договір підписаний Головою ради Організації орендарів Виробничо - торгівельною фірмою Укрторгсервіс - ОСОБА_2 та директором Товариства з обмеженою відповідальністю МТС - ОСОБА_3 . у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

Згідно з Додатком № 1 до договору від 23.06.1999р. Перелік нерухомого майна цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вільнюська, 33 передається: Будівля складу, Будівля контори, Будівля трансформаторної станції ТП-26-72, Левада №1 (навіс), Будівля зарядної станції №3, Гараж для Волги, Будівля складу №3 з обладнанням, Гараж загальний, Павільон (Левада), Левада №2, Левада №3, Гараж 2-х поверховий, Полотно залізничне, Бетонна естакада, Проїзди та покриття, Під`їзна дорога, Асфальтова дорога, Дворова каналізація, Рампа залізничної дороги, Ворота механічні, Огорожа ділянки, Пожежний резервуар на 100 куб.м, Позаплановий водопровід, Пульт охорони, Ворота металеві.

Актом прийому-передачі нерухомого майна від 23.06.1999р. Організація орендарів Виробничо - торгівельною фірмою Укрторгсервіс передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю МТС прийняло у власність майно: Будівля складу, Будівля контори, Будівля трансформаторної станції ТП-26-72, Левада №1 (навіс), Будівля зарядної станції №3, Гараж для Волги, Будівля складу №3 з обладнанням, Гараж загальний, Павільон (Левада), Левада №2, Левада №3, Гараж 2-х поверховий, Полотно залізничне, Бетонна естакада, Проїзди та покриття, Під`їзна дорога, Асфальтова дорога, Дворова каналізація, Рампа залізничної дороги, Ворота механічні, Огорожа ділянки, Пожежний резервуар на 100 куб.м, Позаплановий водопровід, Пульт охорони, Ворота металеві.

Акт підписаний від продавця - ОСОБА_2, від покупця - Роїк Я.Т. і містить відбитки печаток орендної виробничо-торговельної фірми Укрторгсервіс та Товариствіа з обмеженою відповідальністю МТС .

08 липня 2016 року між громадянином України ОСОБА_4 (Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альмагеста (Цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно умов п.1 якого цей договір спрямований на регламентацію цивільних відносин, що виникають з приводу відступлення на користь Цесіонарія в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, Цедентом належне йому право вимоги, що виникло на підставі Договору ліси (поворотної фінансової допомоги) від 19.04.2012 року до громадянина України ОСОБА_1 .

За цим Договором до Цесіонарія переходить право вимагати (замість Цедента ) від Боржника належного та реального виконання сплати боргових грошових зобов`язань в розмірі, що становить еквівалент 1 000 000 (один мільйон) дол. США, а також виконання інших зобов`язань, що передбачені умовами Договору позики (поворотної фінансової допомоги) від 19.04.2012 року з усіма змінами та доповненнями. Боргові грошові та інші зобов`язання виконуються Боржником в порядку та на умовах, визначених Договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 19.04.2012 в національні валюті України розраховані виходячі із розміру позики в еквіваленті у доларах за курсом НБУ, що буде встановлений на дату виконання таких грошових зобов`язань (п.2 Договору).

Відповідно до п.3 Договору до Цесіонарія переходить право вимоги грошових коштів у гривні, що належить Цедеиту за договором, визначеним у п.1 цього Договору, в обсязі, в строки та на суму, що є еквівалентом 1 000 000 (один мільйон ) долларів США, та на умовах, що визначені в цьому Договорі та Договорі позики (поворотної фінансової допомоги) від 19.04.2012 року. Крім того, до Цесіонарія переходить вимоги передачі в якості забезпечення виконання майна, яке є ліквидним та буде покривати розмір отриманої Боржником позики. Таке майно повинно бути передане на користь Цесіонарія в порядку та умовах, що визначені Договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 19.04.2012р. та Додатковою угодою до цього договору від 16.05.2016 року.

Згідно з п.4 моментом переходу права вимоги Цедента за Договором, визначеним у п.1 цього Договору, до Цесіонарія - є дата підписання даного Договору.

Умовами п.9 Договору визначено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 10 цього Договору і а знається часом, достатнім для реального та належного виконання цього Договору Сторонами (п.10 Договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому законодавством порядку.

15 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Альмагеста (далі - Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю МТС (далі - Іпотекодавець) укладено договір іпотеки (далі - Договір), умовами п.1. якого визначено, що відповідно до укладеного між фізичною особою - Шабалтун М.І. (Позикодавець) та Позичальником (фізичною особою - Латиш С.М.) Договору позики (зворотної фінансової допомоги) від 19.04.2012р. та додаткових угод до нього, надалі - Договір позики , а також Договору про відступлення права вимоги від 08.07.2016р., що укладений між Позикодавцем та Іпотекодержателем, Позичальник зобов`язаний повернути Іпотекодержателю суму позики в національній валюті України до 19.08.2016р. в розмірі, що відповідає еквіваленту 1 000 000,00 USD (один мільйон доларів США 00 центів) за офіційним курсом НБУ на дату повернення позики.

Згідно з п.2 Договору цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо повернення Позичальником позики, сплати можливих пені, штрафів, збитків та будь-яких інших платежів за Договором позики та всіма можливими додатковими угодами до нього, витрат на здійснення реалізації предмета іпотеки, а також виконання інших зобов`язань, передбачених Договором позики або цим договором іпотеки (надалі - Основне зобов`язання). Іпотека розповсюджується також на будь-яке збільшення суми Основного зобов`язання.

Умовами п.3 Договору визначено, що Іпотекодавець, з метою забезпечення виконання Позичальником Основного зобов`язання передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку належне Іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Вільнюська, будинок 33, надалі Предмет іпотеки , що в цілому складається з: Будівля складу, Будівля контори, Будівля трансформаторної станції ТП-26-72, Левада №1 (навіс), Будівля зарядної станції №3, Гараж для Волги, Будівля складу №3 з обладнанням, Гараж загальний, Павільон (Левада), Левада №2, Левада №3, Гараж 2-х поверховий, Полотно залізничне, Бетонна естакада, Проїзди та покриття, Під`їзна дорога, Асфальтова дорога, Дворова каналізація, Рампа залізничної дороги, Ворота механічні, Огорожа ділянки, Пожежний резервуар на 100 куб.м, Позаплановий водопровід, Пульт охорони, Ворота металеві. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма складовими частинами та майбутніми змінами, які можуть статися, з усіма інженерними мережами, комунікаціями та спорудами, які знаходяться в будівлях та є власністю Іпотекодавця.

Пунктом 4 Договору встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої 15.08.2016р. за індексом №65884165 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В., право власності Іпотекодавця на Предмет іпотеки (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1000683280000), що зареєстроване 15.08.2016р. (номер запису про право власності: 15917932), виникло на підставі Договору купівлі-продажу від 23.06.1999р. та Акту прийому-передачі від 23.10.1999 року, укладених між Іпотекодавцем та Організацією орендарів Виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс .

За приписами п.8 вартість Предмета іпотеки за згодою сторін без врахування ПДВ становить - 25 115 141,00 грн.

Іпотекодержатель має право за рахунок Предмета іпотеки задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи суму позики, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, штрані санкції, необхідні витрати на утримання Предмета іпотеки, витрати на звернення стягнення та реалізацію Предмета іпотеки тощо (п.12.3 Договору).

Відповідно до п.21 цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання умов Договору позики.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. та зареєстрований в реєстрі за реєстровим №2105.

За реєстровим номером 2106 зареєстровано заборону на відчуження нерухомого майна цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Вільнюська, будинок 33, яке належить ТОВ МТС .

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. провадження у справі №910/18684/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмагеста" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС" про звернення стягнення на предмет іпотеки припинено у зв`язку з затвердженням мирової угоди, за умовами якої ТОВ "МТС", як іпотекодавець за Договором іпотеки від 15.08.2016р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2105, згідно з яким були забезпечені зобов`язання фізичною особою - ОСОБА_1 перед ТОВ "Альмагеста" як іпотекодержателем, враховуючи п.15 Договору іпотеки, у рахунок погашення заборгованості передає право власності на предмет іпотеки, а саме, нерухоме майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Вільнюська , будинок 33 , загальною площею 10 532,30 кв.м.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017р., ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 скасовано, справу постановлено передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2018р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альмагеста до Товариства з обмеженою відповідальністю МТС про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.

Посилаючись на те, що на момент укладання договору іпотеки від 15.08.2016р. відповідач не був власником предмету іпотеки, позивач наполягає на визнанні спірного правочину недійсним.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні договору іпотеки від 15.08.2016р. недійсним внаслідок відсутності у відповідача права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За приписами ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За приписами ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Частина 1 ст. 575 Цивільного кодексу України визначає, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 577 Цивільного кодексу України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом.

Частина 1 ст. 583 Цивільного кодексу України передбачає, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

Так, в забезпечення виконання Договору позики (зворотної фінансової допомоги) від 19.04.2012р. з додатковими угодами до нього та Договору про відступлення права вимоги від 08.07.2016р., між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки від 15.08.2016р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. та зареєстрований в реєстрі за реєстровим №2105.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Відповідно до абз.2 ч.1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, відповідно до приписів ч.1 ст.5 Закону України Про іпотеку об`єкти нерухомого майна можуть бути предметом іпотеки лише за таких умов: майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; воно зареєстровано у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено законом .

Відсутність хоча б однієї з указаних ознак є підставою для визнання договору недійсним.

Отже, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що підставою для визнання договору іпотеки недійсним є, зокрема, відсутність у іпотекодавця права власності на майно, що передається в іпотеку.

Порядок викупу державного майна станом на 07 вересня 1993 року регулювався Законом України Про приватизацію державного майна та Законом України Про оренду майна державних підприємств та організацій .

Відповідно до ст.15 Закону України Про приватизацію державного майна (в редакції від 06.03.1993р.) приватизація державного майна здійснюється шляхом:

продажу об`єктів приватизації та незавершеного будівництва на аукціоні, за конкурсом, в тому числі з виключним застосуванням майнових сертифікатів, вільно конвертованої валюти;

продажу часток (акцій, паїв) у майні підприємств на аукціоні, за конкурсом, на фондовій біржі та іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців;

викупу майна державного підприємства, зданого в оренду (дію цього абзацу зупинено згідно з Декретом КМУ № 9-92 від 15.12.1992р. за виключенням викупу за тими договорами оренди, які були укладені до введення Декрету в дію);

викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації;

викупу об`єктів малої приватизації товариствами покупців, створеними працівниками цих об`єктів.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 07 вересня 1993року, укладеного між Фондом державного майна України (Продавець) та Організацією орендарів Виробничо - торгівельною фірмою Укрторгсервіс останній набув право власності на цілісний майновий комплекс Виробничо-торгівельної фірми Укргоргсервіс .

Як вбачається з договору, він посвідчений державним нотаріусом першої Київської державної нотаріальної контори, підписаний сторонами у присутності нотаріуса, осіб, підписавши договір встановлено, їх дієздатність, а також правоздатність Фонду державного майна України та організації орендарів Виробничо - торгівельної фірми Укрторгсервіс , повноваження їх представників перевірено.

Твердження позивача та третьої особи 2 про набуття права власності на цілісний майновий комплекс Закритим акціонерним товариством Виробничо-торгівельної фірми станом на підставі договору купівлі-продажу від 07 вересня 1993 року не підтверджується матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що договір купівлі продажу цілісного майнового комплексу від 07.09.1993р. укладено Фондом державного майна України саме з Організацією орендарів Виробничо-торгівельна фірма Укрторгсервіс , внаслідок чого, 29.09.1994р. Фондом видано Свідоцтво про власність №П-375, згідно якого вбачається, що саме Організація орендарів Виробничо - торгівельною фірмою Укрторгсервіс є власником цілісного майнового комплексу Виробничо - торгівельною фірмою Укрторгсервіс (а.с.38 том ІІ).

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Відповідно до п.5 цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об`єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

В матеріалах справи наявне реєстраційне посвідчення, видане Київським міським бюро технічної інвентаризації 13 травня 1999р., яке посвідчує, що домоволодіння № 33 по вулиці Вільнюська в місті Києві в цілому зареєстровано за організацією орендарів виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою Київською держконторою 07.09.1993р. № 3-4877 (т.2а.с.36).

Листом Київське міське бюро технічної інвентаризації КП Київської міської ради від 30.08.2017р. № 062/14-10384 (И-2017) на адресу третьої особи (т.2а.с.39) підтверджено, що Бюро зареєструвало право власності на домоволодіння № 33 по вул. Вільнюська в м.Києві саме за Організацією орендарів виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс .

Відповідно до листа Фонду державного майна України від 19.03.2018р. № 10-21-5383 Про надання копій документів Фондом повідомлено, що протягом 1993-1994 років було здійснено приватизацію державного майна цілісного майнового комплексу Виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс організацією орендарів ВТФ Укрторгсервіс (т.2а.с.242).

Наявність відбитку печатки орендної виробничо-торговельної фірми Укрторгсервіс на договорі купівлі-продажу від 07 вересня 1993 року пояснюється п. 1.2 Положення про організацію орендарів виробничо-торгової фірми Укрторгсервіс , відповідно до якого організація орендарів є юридичною особою, має свій розрахунковий та інші рахунки в установах банку. Користується гербовою печаткою, бланками, штампами установлених зразків орендного підприємства, створеного на базі орендованого майна.

Посилання позивача та третьої особи 2 на те, що Організація орендарів Виробичо - торгівельної фірми Укрторгсервіс не існувала в якості юридичної особи, а використовувалась як допоміжна організаційна структура в період дії договору оренди майна з метою його викупу, суд розцінює критично.

Відповідно до приписів абз.2ч.1ст.8 15 Закону України Про приватизацію державного майна (в редакції від 06.03.1993р.) покупцями об`єктів приватизації можуть бути юридичні особи, зареєстровані на території України.

Відповідно до приписів ч.1ст.6 Закону України Про оренду майна державних підприємств та організацій (в редакції від 10.04.1992р.) орендарями за цим Законом можуть бути організації орендарів, створені членами трудового колективу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів, громадяни та юридичні особи України, іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Згідно приписів ст.9 цього Закону у разі прийняття членами трудового колективу рішення про укладення договору оренди особи, які бажають стати орендарями, створюють організацію орендарів.

Загальні збори або збори уповноважених організації орендарів обирають її керівні органи, затверджують положення про організацію орендарів, яке підлягає державній реєстрації у виконавчому комітеті Ради народних депутатів або місцевій державній адміністрації за місцезнаходженням об`єкта оренди.

До реєстрації положення про організацію орендарів у виконавчому комітеті Ради народних депутатів або місцевій державній адміністрації кожен член трудового колективу підприємства, організації має право вступу в організацію орендарів на підставі особистої заяви.

Державна реєстрація організації орендарів виконавчим комітетом Ради народних депутатів або місцевою державною адміністрацією проводиться в тридцятиденний строк з дня подачі заяви про реєстрацію за наявності довідки про попередню згоду орендодавця на укладення договору оренди.

Організація орендарів набуває прав юридичної особи з дня її державної реєстрації (ч.5 ст.9 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, 04 вересня 1992 року за № 01/61 головою ради орендарів ОСОБА_2 на адресу заступника голови Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва направлена заява про реєстрацію організації орендарів виробничо-торгівельної фірми Укрторгсервіс (т.1а.с.98).

07 вересня 1992 року за реєстраційним номером 0091-2406-ОР державною адміністрацією Шевченківського району м. Києва видано свідоцтво про державну реєстрацію господарського формування - Організації орендарів виробничо-торгової фірми Укрторгсервіс , про що зроблено запис у книзі державної реєстрації за № 1906 07 вересня 1992 року (т.1а.с.99).

Зазначене свідчить про набуття Організацією орендарів виробничо-торгової фірми Укрторгсервіс статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації на підставі ч.5ст.9 Закону України Про оренду майна державних підприємств та організацій (в редакції від 10.04.1992р.).

Крім того, пунктом 1.2. положенням про Організацію орендарів виробничо-торгової фірми Укрторгсервіс визначено, що організація орендарів є юридичною особою, має свій розрахунковий та інші рахунки в установах банку.

Що стосується доводів позивача та третьої особи про відсутність у Організації орендарів виробничо-торгової фірми Укрторгсервіс права розпорядження викупленим майном, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.26 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції від 18.07.1963року) юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Судом встановлено, що 07 вересня 1992 року за № 1906 державною адміністрацією Шевченківського району м. Києва зареєстровано Положення про організацію орендарів виробничо-торгової фірми Укрторгсервіс (т.1 а.с.100), що свідчить про набуття останньою цивільної правоздатності.

Відповідно до ч.1ст.30 Закону України Про власність (в редакції від 11.04.1995р.) колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об`єктами власності, які йому належать.

Таким чином, Організація орендарів виробничо-торгової фірми Укрторгсервіс мало право на відчуження нерухомого майна відповідачу.

Натомість, суд погоджується з доводами позивача та третьої особи про те, що Закрите акціонерне товариство виробничо-торговельна фірма Укрторгсервіс є правонаступником Акціонерного товариства закритого типу виробничо-торговельної фірми Укрторгсервіс , яке в свою чергу є правонаступником орендної виробничо-торговельної фірми Укрторгсервіс .

Згідно свідоцтва про державну перереєстрацію господарського формування № 003 від 16.12.1991р., виданого виконавчим комітетом Шевченківської районної ради народних депутатів орендне Українське виробничо-торговельне об`єднання Союзторгобладнання перереєстровано в орендну виробничо-торговельну фірму Укрторгсервіс .

Відповідно до п.1.1 Статуту орендної виробничо-торговельної фірми Укрторгсервіс , остання створена в результаті реорганізації Українського виробничо-торгового об`єднання концерну Союзторгобладнання .

Згідно свідоцтва в„– 014378014 від 29 грудня 1994 року, виданого виконавчим комітетом Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва зареєстровано Акціонерне товариство закритого типу виробничо-торговельна фірма Укрторгсервіс , відповідно до п.1.1 Статуту якого воно засновано шляхом перетворення суб`єкта підприємницької діяльності орендної виробничо-торговельної фірми Укрторгсервіс .

Таким чином, Організація орендарів виробничо-торгової фірми Укрторгсервіс та орендна виробничо-торговельна фірма Укрторгсервіс були окремими юридичними особами.

Матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можливо було б встановити момент (дату) припинення державної реєстрації Організації орендарів виробничо-торгової фірми Укрторгсервіс , як і не містять доказів існування правонаступника останньої.

З вищенаведеного вбачається, що ані орендна виробничо-торговельна фірма Укрторгсервіс , ані Акціонерне товариство закритого типу виробничо-торговельної фірми Укрторгсервіс не є правонаступниками Організації орендарів виробничо-торгової фірми Укрторгсервіс .

Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні 08 травня 2019 року оригіналу (засвідчена копія якого є в матеріалах справи) договору купівлі-продажу від 23.06.1999 року, Товариство з обмеженою відповідальністю МТС (далі - Покупець) набуло право власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вільнюська, 33 , що належить Продавцю - Організації орендарів Виробничо - торгівельної фірми Укрторгсервіс на підставі договору купівлі-продажу від 07.09.1993р.

Відповідно до ч.1 ст.153 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції від 27.12.1996р.) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

За приписами ч.1ст.128 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції від 27.12.1996р.) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

За актом прийому передачі нерухомого майна від 23.06.1999р. Організація орендарів Виробничо - торгівельної фірми Укрторгсервіс передав, а ТОВ МТС прийняв майно, що є предметом договору купівлі-продажу.

Учасниками справи не надано суду доказів, які свідчили б про підроблення договору купівлі-продажу від 23.06.1999 року. Судом не встановлено фактичних обставин, які могли б бути підставою для визнання договору недійсним з урахуванням вимог ст. 215 ЦК України.

Обставини, встановлені в ході досудового розслідування в кримінальній справі № 12017100040011861, на які посилається третя особа не є обов`язковими для господарського суду, оскільки відповідно до приписів ст.6 ГПК України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За приписами ч.1,2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Учасниками справи не надано суду доказів визнання договору купівлі-продажу від 23.06.1999р., укладеного між ТОВ МТС та Організацією орендарів Виробичо-торгівельною фірмою Укрторгсервіс недійсним.

Отже, ТОВ МТС вважається правомірним набувачем цілісного майнового комплексу Виробничо - торгівельної фірми Укрторгсервіс , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вільнюська, 33.

Відповідно до ч.ч.3,4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 01.07.2004р.) права на нерухоме майно, які ідлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:

якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або

якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

На момент укладення договору купівлі-продажу від 23.06.1999 року, законодавство не передбачало обов`язкової реєстрації прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що 15.08.2016р. за Товариством з обмеженою відповідальністю МТС зареєстроване право власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу за адресою: м . Київ, вул. Вільнюська, 33. на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 23.06.1999р., договору купівлі-продажу від 23.06.1999р., укладеного між ТОВ МТС та ОО ВТФ Укрторгсервіс .

Отже, як встановлено судом, станом на 15.08.2016р., тобто на момент укладання спірного правочину, відповідач був власником нерухомого майна, а саме цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Вільнюська , будинок 33 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №76191296 від 19.12.2016р., копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.121 том І).

Таким чином, враховуючи положення ст. 328 ЦК України, на момент укладання договору іпотеки від 15.08.2016р. відповідачу належало праві власності на нерухоме майно, передане в іпотеку, з огляду на що, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним, у зв`язку з чим, позовні вимоги про визнання недійсним з моменту укладання договору іпотеки від 15.08.2016р., укладеного між ТОВ "Альмагеста" та ТОВ "МТС", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі №2105 задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог п.2 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альмагеста", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТС", м. Маріуполь Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Латиш Сергія Миколайовича м. Керч АР Крим та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торговельна фірма "Укрторгсервіс", м. Київ про визнання недійсним з моменту укладання договору іпотеки від 15.08.2016р., укладеного між ТОВ "Альмагеста" та ТОВ "МТС", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі №2105 - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/