Рішення

від 24.04.2019 по справі 911/586/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/586/19

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/586/19

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Веселий школярик , м. Вишгород

про стягнення 16 646,47 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Веселий школярик (далі-відповідач) про стягнення 16 646,47 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору банківського обслуговування б/н від 21.07.2011.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання від 04.02.2019 про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою господарського суду від 11.03.2019 відкрито провадження у справі № 911/586/19, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження призначений в судовому засіданні на 08.04.2019 з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 08.04.2019 судове засідання було відкладено на 24.04.2019.

Представник позивача в судові засідання 08.04.2019 та 24.04.2019 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення позивачу поштових відправлень.

Представник відповідача в судові засідання 08.04.2019 та 24.04.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав. Клопотань про відкладення розгляду справи, з метою надання додаткового часу для подання заперечення до суду не надходило, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження також від відповідача не надходило.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи. Судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2011 відповідач (клієнт) звернувся до позивача (банк) із заявою про відкриття поточного рахунку. Підписавши зазначену заяву, відповідач приєднався і погодився з умовами, викладеними в Умовах і правилах надання банківських послуг, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua , які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 21.07.2011.

За умовами договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № 26001060744033 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .

Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов, при укладенні договорів і угод, чи вчинені інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-який інший формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюються до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п.п. 3.18.1.1, 3.18.1.3 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту, банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов`язання щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Пунктом 3.18.1.6 Умов визначено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта.

Пунктом 3.18.4 Умов, затверджений порядок розрахунків, зокрема, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня, клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом.

Пунктом 3.18.4.1.1 Умов визначено, що за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентної ставкою у розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулені дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленю, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленю, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленю (п. 3.18.4.1.2 Умов).

В разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленю, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленю, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3 Умов).

Пунктом 3.18.4.9 Умов визначено, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовій інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4 Умов визначено, що клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту, відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Так, позивач належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, за умовами договору.

Проте, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, відповідач неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов`язання, у встановлені строки не здійснив повернення кредиту, не сплатив проценти за його користування та комісію, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем, станом на 30.01.2019 утворилась заборгованість за кредитом в сумі 2 500,00 грн., заборгованість по процентах за період з 22.04.2013 по 30.01.2019 в сумі 7 103,91 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом за період з 01.05.2013 по 30.01.2019 в сумі 517,50 грн.

Згідно з п. 3.18.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, визначених Умовами, змінити умови кредитування, зокрема, вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача із претензією від 25.10.2018 № 10726КІY0S095, направлення якої підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списку згрупованих відправлень, фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 01.11.2018, з вимогою сплатити прострочену заборгованість за кредитом в повному обсязі.

Проте, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно зі ст. 41 Закону України Про Національний банк України та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України Про банки та банківську діяльність , Національний банк встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 181 Господарського кодексу України, передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 1055 Цивільного кодексу України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. ч. 1-3, ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частини 1 та 2 статті 1067 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 1072 Цивільного кодексу України та ч. 22.9. статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні , банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Разом з цим, у відповідності до ч. 1 та 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком клієнту овердрафту - короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору. Отже, таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.01.2015 у справі № 909/360/14.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до матеріалів справи, клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість за кредитом - 2 500,00 грн., заборгованість по процентах - 7 103,91 грн., заборгованість по комісії - 517,50 грн., що підтверджується наданими позивачем доказами та відповідним розрахунком, який був перевірений судом та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, письмових пояснень чи доказів оплати кредиту, процентів та комісії за його користування не надав, факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки, відповідач в порушення умов Договору банківського обслуговування б/н від 21.07.2011 та Умов і правил надання банківських послуг, у встановлений строк, не здійснив повернення кредиту, не сплатив проценти за його користування та комісію, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 2 500,00 грн., заборгованість по процентах - 7 103,91 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 517,50 грн. визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів та комісії, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 525,06 грн. пені, нарахованої за неналежне виконання зобов`язань за договором.

Пунктом 3.18.5.1 Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, визначених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 термінів повернення кредиту, визначених п.п. 3.18.1.8,3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, визначеної п.п. 3.18.2.2, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, визначеному у п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом 3.18.5.4 Умов визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3 здійснюється протягом 3-х років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права, враховуючи, що розрахунок пені, доданий до матеріалів позовної заяви, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 525,06 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Веселий Школярик (07301, Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 6-А, оф. 307, код ЄДРПОУ 37649524) на користь акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 7 103 (сім тисяч сто три) грн. 91 коп. заборгованості по процентам, 517 (п`ятсот сімнадцять) грн. 50 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 6 525 (шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. 06 коп. пені та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 22.05.2019.

Cуддя О.О. Христенко