ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.05.2019 Справа № 920/248/19 м. Суми
за позовом : Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлза позовом : Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб (42200, пров. Хіміків, будинок 2, м. Лебедин Сумської області, код 05490701)
до відповідача : Фермерського господарства Хвостенко Тетяни Іванівни (42236, вул. Садова, будинок 1, с. Боровенька Лебединського району Сумської області, код 36031630)
про стягнення 80 706 грн 23 коп,
Суддя Джепа Ю.А.
при секретарі судового засідання - Олтушевській І.О.
Представники сторін в судове засідання не з`явились.
Суть спору: 13.03.2016 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Хлібороб звернулось до суду з позовною заявою б/н, б/д (від 13.03.2019 Вх.№ 711), відповідно до якої просить суд стягнути з Фермерського господарство Хвостенко Тетяни Іванівни на свою користь заборгованість за договором поставки від 20.06.2016 № 109 в розмірі 80 706 гн 23 коп.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/248/19 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
16.04.2019 до суду надійшло клопотання б/н, б/д Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб б/, б/д, в якому директор товариства просить розглядати справу 920/248/19 без участі представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.04.2019 № 920/248/19 розгляд справи відкладено на 15.05.2019.
Відповідачем право на подачу відзиву на позовну заяву, протягом визначеного судом строку, не реалізовано.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Представники сторін в судове засідання 15.05.2019 не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 30, 31), тому відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.
20.06.2016 між СТОВ Хлібороб та ФГ ХВОСТЕНКО ТЕТЯНИ ІВАНІВНИ було укладено договір поставки № 109 Договір поставки( далі по тексту - Договір) укладено у письмовій формі (а.с. 13)
Відповідно до Договору Позивач зобов`язаний передати у встановлений Договором термін товар у власність відповідача, а відповідач зобов`язаний прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
Згідно з п. 1.2. Договору товаром, що постачається за Договором є сіно лугове (далі по тексту - товар) (а.с. 13).
Відповідно до пункту 3.1. поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість Товару в кожній партії вказується в видаткових накладних або специфікаціях (а.с. 13).
Згідно з п.3.2 Договору позивач зобов`язується поставити товар до в терміни до 01.08.2016 (а.с. 13).
Відповідно до п. 4.1 загальна вартість Договору визначається шляхом підсумування вартості Товару, яка вказана у видаткових накладних, підписаних сторонами.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що повний розрахунок за наданий товар повинен бути здійснений не пізніше 01.12.2016 року (а.с. 13).
Після підписання Договору його учасниками було вчинено ряд дій, спрямованих на виконання його умов, а саме:
- 26.06.2016 позивачем поставлено товар на загальну суму 13 002 грн 05 коп, що підтверджується видатковою накладною № 391 від 26.06.2016 (а.с. 14).
- 02.07.2016 Позивачем поставлено товар на загальну суму 35 706 грн 13 коп, що підтверджується видатковою накладною № 394 від 02.07.2016 року (а.с. 15);
- 09.07.2016 Позивачем поставлено товар на загальну суму 19459.08 грн. , що підтверджується видатковою накладною № 425, 428 від 09.07.2016 року (а.с. 16).
Товар був прийнятим відповідачем без зауважень та претензій, про що свідчить підпис уповноваженої особи у вищезгаданих видаткових накладних.
Позивач виконав взяті на себе, згідно з умовами договору зобов`язання, поставивши відповідачу продукцію на загальну суму 68 167 грн. 26 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України Відповідач, який прострочив виконання грошовою зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
29.12.2016та 19.04.2017 року Відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 10 000 грн 00 коп та 20 000 грн 00 коп відповідно.
Загальну суму грошового зобов`язання за договором, позивачем визначено в розмірі 80 706 грн. 23 коп. (сума основного боргу - 38 167.26 грн, пеня - 28 569.37 грн., відсотки річні - 2 820.07 грн, інфляційні втрати - 11 149.53 грн.).
Судом встановлено та сторонами не спростовано, що відповідач порушив права та законні інтереси позивача, що полягали в отриманні оплати за надані послуги згідно з Договором.
Перевіривши розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, суд дійшов висновку щодо задоволення 38 167 грн 26 коп - основного боргу, 2 820 грн 07 коп - 3% річних, 11 149 грн 53 коп інфляційних витрат.
Проте в задоволенні пені у сумі 28 569 грн 37 коп необхідно відмовити в зв`язку з безпідставністю таких вимог з огляду на наступне.
Так, позивач посилається, як на підставу нарахування пені за несвоєчасну оплату відповідачем поставленої продукції, на положення п. 6.2.1 Договору.
Проте, п. 6.2.1 Договору визначено право покупця у випадку прострочення постачальником строків здійснення поставки нарахувати пеню, а не навпаки. Відповідальность покупця за прострочення термінів оплати, тобто порушення грошового зобовязання, умовами даного Договору не передбачено.
У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства Хвостенко Тетяни Іванівни (42236, вул АДРЕСА_1 с АДРЕСА_2 області, код НОМЕР_1 ) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб (42200, пров. Хіміків, будинок 2, м. Лебедин Сумської області, код 05490701) 38 167 грн 26 коп - основного боргу за Договором поставки від 20.06.2016 № 109, 2 820 грн 07 коп - 3% річних, 11 149 грн 53 коп інфляційних витрат, а також судові витрати пропорційно задоволеним вимогам - 1 241 грн 00 коп.
3. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 28 569 грн 37 коп пені - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст судового рішення складено 20.05.2019.
Суддя Ю.А. Джепа
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2019 |
Оприлюднено | 22.05.2019 |
Номер документу | 81879869 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Джепа Юлія Артурівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні