Рішення

від 16.05.2019 по справі 920/298/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.2019 Справа № 920/298/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши матеріали справи № 920/298/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Орган з оцінки відповідності СЕРТАТОМ (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18, код 37099930),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991),

про стягнення 445965 грн. 35 коп. заборгованості по договору №05/П-16 про надання послуг з оцінки відповідності продукції від 15.01.2016 р.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кравцов О.В., адвокат,свідоцтво серії КВ №004572 від 30.10.2015 р., довіреність №02/19 від 18.04.2019;

від відповідача: не з`явився;

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 445965 грн. 35 коп., з яких: 387 531 грн. 21 коп. основного боргу, 44 291 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 14 142 грн. 23 коп. - 3% річних, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №05/П-16 про надання послуг з оцінки відповідності продукції від 15.01.2016 р., а також судові витрати по справі.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 17.04.2019 провадження у справі №920/298/19 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.05.2019 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В письмовому відзиві №18-7/445 від 13.05.2019 просив суд поновити строк на надання відзиву на позов, обґрунтовуючи його тим, що підготувати письмові заперечення у визначений судом термін він не мав змоги у зв`язку з роботою підприємства в режимі простою у відповідності до наказу №229 від 19.10.2018.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків визначений статтею 119 ГПК України. Так, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку надання відзиву на позовну заяву.

У відзиві №18-7/445 від 13.05.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідачем було сплачено позивачу значно більшу суму ніж передбачено умовами п. 2.1. Договору, яким визначено вартість послуг.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

15 січня 2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Орган з оцінки відповідності СЕРТАТОМ та Публічним акціонерним товариством Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання було укладено договір №05/П-16 про надання послуг з оцінки відповідності продукції (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого позивач за завданням відповідача зобов`язувався надати послуги по здійсненню оцінки відповідності при виготовленні та поставках на об`єкти ядерної енергії такої продукції: запасні частини до обладнання для АЕС України (при наявності вимог по прийманню), які виготовляються на ПАТ Сумське НВО , а відповідач, в свою чергу, зобов`язувався прийняти послуги та оплатити їх.

Згідно п. 2.3 Договору оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з дня підписання акту.

Пунктом 3.4. Договору сторони передбачили, що після завершення надання послуг щодо конкретної партії продукції позивач оформлює Акт в двох примірниках, які відправляє відповідачу разом з рахунком-фактурою та документ, що підтверджує надання послуг, передбачений п. 1.2. Договору.

Акт, документ, передбачений п. 1.2. Договору, та рахунок-фактура повинні бути надані відповідачу протягом 3 робочих днів з дня звершення надання послуг щодо конкретної партії продукції.

Відповідач протягом 5 робочих днів з дня отримання Акту підписує його та направляє один примірник позивачу або направляє виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання Акту.

У випадку відмови відповідача від підписання Акту сторони протягом 3 робочих днів складають та підписують двосторонній акт з переліком недоліків наданих послуг та строків їх усунення.

Згідно п. 2.1. Договору за надання послуг відповідач перераховує позивачу кошти в сумі: 1,8% від вартості продукції в діючих цінах, актах здачі-приймання наданих послуг, плюс ПДВ 20%.

Загальна вартість послуг за Договором становить 1000000 грн.00 коп. з ПДВ.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що ним належним чином було виконано взяті на себе зобов`язання по договору, про що свідчать підписані представниками сторін акти здачі-приймання наданих послуг до Договору на загальну суму 502 378 грн. 49 коп., проте відповідач розрахувався за надані позивачем послуги частково, сплативши лише 114847 грн. 28 коп., у зв`язку з чим станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 387531 грн. 21 коп., яку він просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 Господарського кодексу України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача додатково було надіслано лист №04/4-103/17 від 26.05.2017 з вимогою про сплату заборгованості в загальному розмірі 561875 грн. 17 коп.

Проте у листі-відповіді №17-07/50 від 23.06.2017 відповідач повідомив, що у зв`язку зі складним фінансовим становищем не зміг виконати в повному обсязі зобов`язання по проведенню оплати по Договорах №30/П-14 від 10.12.2014 і №05/П-16 від 15.01.2016 р., а також повідомив, що планує в повному обсязі сплатити заборгованість в загальній сумі 561875 грн. 17 коп. перед позивачем до 30.12.2017 р.

Згідно з ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Письмовими матеріалами справи підтверджується факт належного виконання зобов`язань по Договору з боку позивача, а саме: підписані обома сторонами без зауважень Акти здачі-приймання наданих послуг: №05/П-16/1 від 05.07.2016, №05/П-16/2 від 05.07.2016, №05/П-16/3 від 18.10.2016, №05/П-16/4 від 21.12.2016 на загальну суму 502 378 грн. 49 коп., а також факт часткового виконання грошового зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з боку відповідача, а саме: платіжні доручення №13117 від 11.11.2016, №14884 від 23.12.2016, №19505 від 22.05.2017, №27493 від 01.12.2017 на загальну суму 114847 грн. 28 коп.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що укладаючи договір № 05/П-16 від 15.01.2016 року, сторони в п. 2.1. визначили вартість послуг, а саме: За надання послуг Замовник перераховує Виконавцю кошти в сумі (цифрами та прописом): 1,8% (одна ціла вісім десятих відсотка), від вартості в діючих цінах , актах здачі - приймання наданих послуг (далі Акт), плюс ПДВ 20%

Із вказаної домовленості сторін вбачається, що:

- За актом № 05/П-16/1 від 05.07.2016 року ПАТ Сумське НВО мало сплатити 2592,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 432,00 грн. (120 000,00*1,8%);

- За актом № 05/П-16/2 від 05.07.2016 року - 2807,10 грн., в тому числі ПДВ 20% 467,85 грн. (129956.36* 1.8%);

- За актом № 05/П-16/3 від 18.10.2016 року - 2165,69 грн., в тому числі ПДВ 20% 360,95 грн.;

- За актом № 05/П-16/4 від 21.12.2016 року - 3286,62 грн., в тому числі ПДВ 20% 547,77 грн.

Загалом: 10851,41 грн. (2592 + 2807,1 +2165,69 + 3286,62).

Таким чином, відповідач наполягає на тому, що з поданих позивачем доказів вбачається, що ПАТ Сумське НВО сплатило значно більшу суму.

Так, з актів здачі-приймання наданих послуг вбачається, що позивачем відповідачу надано наступні послуги: здійснення оцінки відповідності при виготовленні та поставках запасних частин до обладнання для АЕС України .

Крім того, пунктом 1.3. Договору передбачено, що надання послуг здійснюється частинами відповідно до партій продукції , документи на які надаються відповідачем позивачу.

Судом перевірено письмові докази у справі та встановлено, що складаючи текст Договору, а саме редакцію п. 2.1. Договору, було допущено механічну описку та пропущено слово продукції , а вірна редакція пункту 2.1. Договору виглядає наступним чином: за надання послуг відповідач перераховує позивачу кошти в сумі (цифрами та прописом): 1,8% (одна ціла вісім десятих відсотка) від вартості продукції в діючих цінах, актах здачі-приймання наданих послуг, плюс ПДВ 20% .

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не подано доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень вимогам позивача, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 387 531 грн. 21 коп. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 44 291 грн. 91 коп. інфляційних збитків та 14 142 грн. 23 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 30.12.2017 р. по 18.03.2019 р.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 2 інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012, до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних збитків та встановлено, що штрафні санкції нараховано позивачем арифметично та методологічно вірно, а отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 44 291 грн. 91 коп. інфляційних збитків та 14 142 грн. 23 коп. - 3% річних, нарахованих за визначений позивачем період з 30.12.2017 р. по 18.03.2019 р.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Орган з оцінки відповідності СЕРТАТОМ (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18, код 37099930) 387 531 грн. 21 коп. основного боргу, 44 291 грн. 91 коп. інфляційних збитків, 14 142 грн. 23 коп. - 3% річних, 6 689 грн. 48 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 22.05.2019 р.

Суддя О.В. Коваленко