Рішення

від 14.05.2019 по справі 918/129/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/129/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддя Торчинюк В.Г. , за участю секретар судового засідання Фесюк О.В., розглянувши у відкритому (закритому) судовому засіданні в залі суду матеріали справи

за позовом: Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації

до відповідача 1: Приватного підприємства "Корецьавтотранс"

до відповідача 2: Управління інфраструктури та промисловості Рівненської області державної адміністрації

про визнання недійсними додаткових угод

В засіданні приймали участь:

від прокуратури: Рункевич І.В. (посвідчення №048709 від 22.11.17 р.);

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Переверзій М.М., (посвідчення №13 від 23.05.16 р.).

Описова частина:

В лютому 2019 року Заступник прокуратура Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації звернувся у Господарський суд Рівненської області з позовом до відповідачів Приватного підприємства "Корецьавтотранс" та Управління інфраструктури та промисловості Рівненської області державної адміністрації, в якому просив, посилаючись на ст.ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 5, 43, 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", 203, 215 Цивільного кодексу України, визнати недійсними додаткові угоди до договору від 21.04.2016 року № 1266.

Ухвалою суду від 01 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/129/19, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19 березня 2019 року.

19 березня 2019 року через відділ канцелярії відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову, зазначає, що жодним законодавчим актом не заборонено вносити зміни у договори про організацію перевезень, також зазначає, що спірні додаткові угоди втратили свою чинність, оскільки були укладені наступні додаткові угоди і відповідно відсутній предмет спору, а тому слід закрити провадження у справі.

19 березня 2019 року через відділ канцелярії відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову в повному обсязі, зазначає що прокуратурою невірно визначено орган в інтересах якого необхідно пред'являти позов, а також не обґрунтовано в чому проявлялася бездіяльність органу в інтересах якого було подано позов.

19 березня 2019 року через відділ канцелярії прокуратурою подано клопотання в додатках до якого долучено до матеріалів справи документи, які на переконання останньої підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

19 березня 2019 року у судовому засіданні оголошено перерву по справі до 02 квітня 2019 року.

01 квітня 2019 року через відділ канцелярії прокуратурою подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому остання заперечує проти наведених у відзивах доводах, зокрема зазначає про правильність визначеного органу в інтересах якого звернулася з позовом, також зазначає про відсутність підстав для закриття провадження у справі, оскільки додаткові угоди були укладені і такі суперечать чинному законодавству, а тому просить суд позов задоволити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року розгляд справи відкладено на 16 квітня 2019 року.

15 квітня 2019 року через відділ канцелярії відповідачем 2 подано клопотання, в додатках до якого останній долучив до матеріалів справи документи, частина яких витребовувалася ухвалою суду від 02 квітня 2019 року, також повідомлена що частина документів, необхідних для суду була вилучена у ході проведення обшуку.

15 квітня 2019 року через відділ канцелярії Приватне підприємство "Корецьавтотранс" подало заяву в якій визнало позов та просив суд провести розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача 1.

Ухвалою суду від 16 квітня 2019 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 23 квітня 2019 року.

22 квітня 2019 року через відділ канцелярії прокуратурою подано клопотання в додатках до якого долучено до матеріалів справи докази, які на переконання останньої підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

Ухвалою суду від 23 квітня 2019 року закрито підготовче провадження у справі № 918/129/19 з 14 травня 2019 року, призначено справу до судового розгляду по суті на 14 травня 2019 року.

03 травня 2019 року через відділ канцелярії прокуратурою подано клопотання в додатках до якого долучено документи, також 13 травня відповідачем 2 було подане клопотання в додатках до якого долучені документи.

У судовому засіданні 14 травня 2019 року уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на ґрунтовності позову та безпідставності тверджень відповідачів у відзивах на позовну заяву, в свою чергу відповідач 2 проти позову заперечив, з підстав наведених у відзивах на позовну заяву, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Приватне підприємство "Корецьавтотранс" та Рівненська обласна державна адміністрація не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання 14 травня 2019 року, хоча про дату місце та час судового засідання було належним чином повідомлені.

Мотивувальна частина:

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

18 лютого 2016 року Рівненською обласною державною адміністрацією оголошено конкурс на право здійснення перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньо обласних маршрутах загального користування, в тому числі на міжміському маршруті "Рівне АС - Соснове ч/з Гощу", 2 оборотні рейси.

Зазначене стверджується відповідним оголошенням затвердженим начальником управління інфраструктури та промисловості Рівненської облдержадміністрації від 18 лютого 2016 року №47-1/02-50 (т. 1, а.с. 26-28).

З матеріалів справи вбачається, що для участі у конкурсі на вказаний маршрут було подано заяви трьома учасниками: ПП "Корецьавтотранс" (т. 1, а.с.30-35), ТОВ "Укр-Пас-Транс" (т. 1, а.с. 36-37) та ФОП Загиней В.Д. (т. 1, а.с. 38-39).

Згідно п.п. 3 п. 29 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою КМУ від 03.12.2008 № 1081 (в редакції яка діяла на час проведення зазначеного конкурсу), для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2 і, зокрема, такі документи як перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN - коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу.

Пунктом 40 Порядку визначено, що під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за такими показниками: наявність достатньої кількості автобусів, які відповідають умовам конкурсу за класом та пасажиромісткістю (категорія, пасажиромісткість, наявність багажних відділень, додаткового обладнання); наявність, характеристика та кількість резерву автобусів для заміни рухомого складу в разі виходу техніки з ладу; наявність транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями; наявність свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності (для міжміського перевезення); строк експлуатації автобусів (рік виготовлення, строк фактичної експлуатації); наявність сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам; наявність та характеристика виробничої бази; умови підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу; умови контролю технічного стану транспортних засобів перед виїздом; умови виконання регламентних робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; досвід роботи перевізника-претендента; наявність та тяжкість порушень безпеки дорожнього руху, транспортного законодавства, ліцензійних умов; якість роботи автомобільного перевізника на даному маршруті (у разі обслуговування на умовах договору (дозволу), укладеного (наданого) на підставі попереднього конкурсу; інвестиційний розвиток суб'єкта господарювання та соціальний ефект від його діяльності; умови контролю за станом здоров'я водіїв.

Відповідно до п.п. 42, 46 вказаного Порядку, у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

З урахуванням зазначених норм та матеріалів справи, суд вбачає, що до конкурсу було допущено три підприємства, заявки яких відповідали вимогам Порядку, а тому конкурсний комітет визначав кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Згідно Протоколу № 1 від 24 березня 2016 року засідання обласного комітету з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування (т. 1, а.с. 87-104), з протоколу вбачається, що на засіданні комітету обговорено конкурсні пропозиції перевізників-претендентів ФОП Загинея В.Д., ПП "Корецьавтотранс" та ТОВ "Укр-Пас-Транс" на об'єкт № 8 "Рівне АС - Соснове ч/з Гощу", 2 оборотні рейси.

Підставою для нарахування балів, зокрема, були такі критерії як: строк експлуатації автобусів (повних років з року виготовлення), сумарна пасажиромісткість автобусів (не нижче ЄВРО-2), наявність свідоцтв відповідності автобусів, які заявлені до виконання перевезень за об'єктом конкурсу параметрам комфортності (т.1, а.с. 103).

Сумарна кількість балів, згідно переліку показників нарахування балів, за системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів становила: у ФОП Загинея В.Д. - 14, у ПП "Корецьавтотранс" - 39, у ТОВ "Укр-Пас-Транс" - 37.

За результатами розгляду документів, поданих на конкурс, переможцем визнано ПП "Корецьавтотранс".

Як вбачається з пропозиції переможця, ним до участі в конкурсі запропоновано наступні транспортні засоби: автобус ТУР А 4072, д.н.з. ВК 2842 ВН, МЗ, клас III, відповідає однозірковому класу комфортності, 32 місця; автобус ТУР А 407, д.н.з. ВК 5334 ВК, МЗ, клас III, відповідає двохзірковому класу комфортності, 34 місця.

21 квітня 2016 року між Управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА та ПП "Корецьавтотранс" укладено договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 1266 (т.1, а.с. 106-108), згідно з п. 1.1 якого, предметом даного договору є перевезення пасажирів на маршруті Рівне АС - Соснове ч/з Гощу № 14352- 14355 автобусами марки:

основний ТУР А - 4072, д.н.з. ВК 2842 ВН, 2012 року випуску;

резервний ТУР А - 407, д.н.з. ВК 5334ВК, 2015 року випуску.

Договір укладено на період з 10.05.2016 по 09.05.2021.

В подальшому, ПП "Корецьавтотранс" видано Дозвільну картку для перевезення пасажирів на вказані в Договорі транспортні засоби (т.1, а.с. 105).

25 липня 2016 року між управлінням та ПП "Корецьавтотранс" підписано додаткову угоду до вказаного Договору, якою до п. 1.1 Договору внесено зміни, а саме додано ще один резервний транспортний засіб Мерседес-Бенс 814, 1998 року випуску, 27 місць (т.1, а.с. 109).

28 листопада 2016 року між управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА та ПП "Корецьавтотранс" укладено ще одну додаткову угоду до Договору, згідно якої основний транспортний засіб ТУР А - 4072, д.н.з. ВК 2842 ВН (2012 року випуску, М3, клас III, який відповідає однозірковому класу комфортності, 32 місця) замінено на Мерседес-Бенс 814, д.н.з. ВК 4533 ВК (1998 року випуску, 27 місць) т.1, а.с. 110).

13 лютого 2018 року між управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської ОДА та ПП "Корецьавтотранс" укладено третю додаткову угоду до Договору, згідно якої резервний транспортний засіб ТУР А407, д.н.з. ВК 5334 ВК, (2015 року випуску, М3, клас III, який відповідає двохзірковому класу комфортності, 33 місця) замінено на БАЗ А079.20, д.н.з. ВК 7046 АС (2006 року випуску, 28 місць) т.1, а.с. 113).

З зазначеного вбачається, що сторонами було внесено зміни до договору, в частині транспортних засобів, які здійснюють перевезення на маршруті.

Відповідно до п. 1.1 Договору, заміна основного транспортного засобу резервним допускається лише у виняткових випадках.

Згідно п. 35 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ № 176 від 18 лютого 1997 року автомобільний перевізник самостійно забезпечує у повному обсязі перевезення пасажирів відповідно до умов договору про організацію перевезень або дозволу, в тому числі резервними автобусами, на випадок виходу автобуса з ладу чи збільшення пасажиропотоку.

Матеріали справи містять заяви ПП "Корецьавтотранс" від 23 листопада 2016 року №140 згідно якої, останнє просить в управління інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації замінити основний транспортний засіб ТУР А 4072 д.н. ВК2842ВН на MERSEDES-BENZ 814 д.н. ВК4533ВК у зв'язку з виробничою необхідністю (т.1, а.с. 111) та заяву від 02 червня 2016 року №01/4-448 з проханням долучити в дозвільній документації резервний автобус марки MERSEDES-BENZ 814 д.н. ВК4533ВК до договору № 1266 від 10 травня 2016 року про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

У той же час, матеріали справи не містять та відповідачами не надано жодних доказів настання виняткових випадків, для необхідності заміни транспортних засобів в договорові № 1266 від 10 травня 2016 року про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

Також, матеріали справи не містять будь-яких підтверджень виходу з ладу основного автобуса ТУР А - 4072, д.н.з. ВК 2842 ВН, 2012 року випуску, та резервного ТУР А - 407, д.н.з. ВК 5334ВК, 2015 року випуску, ПП "Корецьавтотранс".

Представники відповідачів у судовому засідання зазначали про неналежний стан дорожнього покриття на маршруті Рівне АС - Соснове ч/з Гощу, у зв'язку з чим виникла необхідність заміни транспортних засобів.

Разом з тим, суд критично ставиться до таких тверджень, оскільки відповідачами не надано жодних доказів, які б вказували про неналежний стан дорожнього покриття, також ненадані докази, щодо виходу з ладу автомобілів на маршруті Рівне АС - Соснове ч/з Гощу через неналежний стан дорожнього покриття, усі твердження відповідачів ґрунтуються виключно на припущеннях та домислах останніх.

Отже, судом встановлено, що заміна транспортних засобів на маршруті Рівне АС - Соснове ч/з Гощу, шляхом підписання додаткових угод до Договору, здійснювалися без належного обґрунтування необхідності такої заміни.

Зазначене свідчить, що ПП "Корецьавтотранс" подало на конкурс документи, в яких були зазначені автобуси: ТУР А - 4072, д.н.з. ВК 2842 ВН, 2012 року випуску та ТУР А - 407, д.н.з. ВК 5334ВК, 2015 року випуску, виключно для здобуття перемоги у ньому.

Вказане свідчить про умисел перевізника на здобуття перемоги в конкурсі шляхом подачі на участь у ньому автобусів, комфортніших, новіших, ніж ті, які він фактично використовує на маршруті.

Зазначене, також підтверджується наданими договорами та додатковими угодами з інших конкурсів, на яких було переможцем ПП "Корецьавтотранс", які долучені до матеріалів справи.

Зокрема, основний автомобіль згідно договору №1266 від 21 квітня 2016 року марки ТУР А - 4072, д.н.з. ВК 2842 ВН, було виключено з договору згідно додаткової угодою від 28 листопада 2016 року, разом з тим даний автомобіль використовувався, як основний згідно договору №1345 від 11 січня 2017 року (т.2, а.с 78-82).

Додатковий автомобіль згідно договору №1266 від 21 квітня 2016 року ТУР А - 407, д.н.з. ВК 5334ВК був виключений з договору згідно додаткової угоди від 13 лютого 2018 року, разом з тим, згідно договору №1289 від 25 липня 2016 року зазначений автомобіль також було зазначено як резервний, згідно договору №1333 від 11 січня 2017 року згаданий автомобіль зазначено як резервний, договір №1345 від 11 січня 2017 року ТУР А - 407, д.н.з. ВК 5334ВК був зазначений як резервний, договір №1394 від 03 липня 2018 року зазначений автомобіль використовувався як резервний.

Із зазначених доказів суд вбачає, що автомобіль ТУР А - 407, д.н.з. ВК 5334ВК використовувався як резервний відразу в декількох договорах, які діяли в один проміжок часу.

Також зазначене свідчить про те, що автомобілі ТУР А - 4072, д.н.з. ВК 2842 ВН та ТУР А - 407, д.н.з. ВК 5334ВК були у відмінному технічному стані та використовувалися на інших маршрутах, де переможцем було оголошено ПП "Корецьавтотранс", з яким було укладено відповідні договори.

Підсумовуючи зазначене, вбачається, що твердження відповідачів про неналежний стан дорожнього покриття та відповідно технічну непридатність автомобілів для використання згідно договору №1266 від 21 квітня 2016 року спростовуються наведеними доказами, долученими до матеріалів справи №918/129/19.

Крім того, суд зазначає, укладаючи спірні додаткові угоди, сторонами порушено істотні умови договору, що вбачається в наступному, договір укладався на підставі проведеного конкурсу, переможцем якого стало підприємство із кращими автомобілями (комфортнішими, новішими), а укладені спірні додаткові угоди суперечать принципам на яких базувався проведений конкурс (пунктів 40, 42, 46 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування).

Відповідно до ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У той же час, відповідно до вимог ст. 652 ЦК України, зміна умов договору можлива лише за істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як було зазначено вище, на час укладення додаткових угод до договору №1266 від 21 квітня 2016 року, сторонами не було наведено жодних обставин, які б вказували на необхідність змінювати умови договору.

Слід зазначити, що Цивільний кодекс України базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань, прийнятих на себе за договором. Можливість зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин, з яких сторони виходили при укладанні договору, кодекс пов'язує з певними визначеними випадками, на які безпосередньо вказується в ст.652 ЦК України.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. При укладенні договору та визначені його умов сторони повинні оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.

Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.

В даному випадку відповідачами не доведено наявності фактів істотної зміни обставин, як і не встановлено того, що ПП "Корецьавтотранс" позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору з обумовленими транспортними засобами: ТУР А - 4072, д.н.з. ВК 2842 ВН та ТУР А - 407, д.н.з. ВК 5334ВК.

Частиною 1 ст. 203 ЦК передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 5 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою КМУ № 1081 від 03.12.2008, метою визначення автомобільного перевізника на конкурсних засадах є: реалізація основних напрямів розвитку галузі автомобільного транспорту; створення безпечних умов для перевезення пасажирів автомобільним транспортом; покращення якості та доступності пасажирських перевезень; створення конкурентного середовища; забезпечення оновлення рухомого складу; підвищення рівня безпеки перевезень пасажирів; забезпечення виконання соціально значущих перевезень.

З урахуванням зазначених норм права, суд вбачає, що заміна транспортних засобів по маршруту Рівне АС - Соснове ч/з Гощу на інші - основний: 2012 року випуску на 1998 року випуску та резервний: 2015 року випуску на 2006 року випуску, меншої пасажиромісткості - основний: з 32 місць на 27 місць та резервний: з 34 місць на 28 місць, невизначеного класу комфортності, призводить до погіршення якості пасажирських перевезень, зниження рівня безпеки, що в свою чергу призводить до знівелювання основної мети визначення автомобільних перевізників на конкурсних засадах.

Таким чином, договір №1266 від 21 квітня 2016 року виконується перевізником неналежно, а додаткові угоди до нього укладено всупереч вимог чинного законодавства.

Тобто, в даному випадку вбачається порушення принципів добросовісної конкуренції серед учасників, погіршення якості пасажирських перевезень та рівня безпеки пасажирів, яке проявилося шляхом виставлення від ПП "Корецьавтотранс" на конкурс автомобілів вищого класу, а в подальшому заміни таких автомобілів на нижчий клас.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки, укладені додаткові угоди про внесення змін до Договору №1266 від 21 квітня 2016 року суперечать вимогам п. 35 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ № 176 від 18 лютого 1997 року, ст. 652 ЦК України та п. 1.1 Договору, то відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України, підлягають визнанню недійсними.

Також приймаючи рішення судом враховані твердження відповідачів, що прокурором при зверненні до суду з позовною заявою невірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та не обґрунтовано в чому полягає порушення прав та охоронюваних інтересів Рівненської обласної державної адміністрації.

Суд не приймає до уваги зазначені твердження з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

На виконання вищевказаних вимог, прокурором у позовній заяві зазначено, що згідно ст. 5 Закону України "Про автомобільний транспорт", основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту спрямовані, зокрема, на забезпечення якісного та безпечного функціонування автомобільного транспорту.

Відповідно до ст. ст. 6, 7 вказаного Закону, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньо обласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Згідно ст. 42 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій здійснюють керівництво галузями управління, несуть відповідальність за їх розвиток.

Структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня.

Відтак, органом уповноваженим на виконання функцій держави у даних правовідносинах є Рівненська обласна державна адміністрація, яка в даному випадку, маючи відповідні повноваження при наявності порушених інтересів держави за їх захистом до суду не звертається.

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відтак, у прокуратури області наявні підстави для представництва в суді законних інтересів держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації, прокуратура звернулася з позовом у відповідності до вимог закону, а тому твердження відповідачів, щодо невірно визначено орган державної влади та не наведення в чому полягає порушення прав та охоронюваних інтересів держави, спростовуються матеріалами справи та зазначеними нормами права.

Крім того, судом враховано твердження відповідачів, щодо закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням додаткової угоди, згідно якої до договору №1266 від 21 квітня 2016 року повернені транспортні засоби, які були зазначені при укладанні договору.

Суд не погоджується з такими твердженнями з огляду на наступне.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд встановлює наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як зазначалося вище, оспорювані додаткові угоди про внесення змін до договору №1266 від 21 квітня 2016 року суперечать вимогам п. 35 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ № 176 від 18.02.1997, ст. 652 ЦК України та п. 1.1 договору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, правова природа визнання спірних додаткових угод недійсними, полягає в тому, щоб визнати угоди такими, які суперечать умовам законодавства, з моменту їх укладання, в той же час укладання нових додаткових угод, якими припинено дію спірних додаткових угод, не припиняє факту недійсності спірних угод, а отже предмет спору існує і підстави для закриття проваджень у справі відсутні.

Отже, укладення чергової додаткової угоди до договору не перешкоджає визнанню недійсними попередніх додаткових угод.

Так, укладення 01 березня 2019 року між Управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації та ПП "Корецьавтотранс" додаткової угоди до зазначеного договору, відповідно до якої транспортні засоби марки Мерседес-Бенс 814, д.н.з. ВК 4533 ВК та БАЗ А079.20, д.н.з. ВК 7046 АС було вилучено та замінено на транспортні засоби марки ТУР А - 4072, д.н.з. ВК 2842 ВН, та ТУР А - 407, д.н.з. ВК 5334ВК, не спростовує факту укладення оскаржуваних додаткових угод до Договору з порушеннями вимог чинного законодавства.

Вказане також не свідчить про виключення можливості у подальшому укладення сторонами чергової додаткової угоди до договору, умови якої передбачатимуть повернення до спірних додаткових угод, у разі невизнання останніх недійсними.

Отже, твердження відповідачів про закриття провадження у справі є безпідставними, а тому в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі суд відмовляє.

Також, судом враховано наступне, відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає з посиланням на законодавство підстави подання позову, вказує, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Тобто, інтереси держави полягають у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, спрямованих на захист прав усіх суб'єктів права власності, про що також йдеться у п. З Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 за № 3- рп/99 (далі Рішення).

Так, зокрема, суд в загальному, не пов'язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Таким чином, Конституційний Суд України наголошує, що інтереси держави не обмежуються її матеріальними інтересами, а обумовлюються також загальнодержавними цілями і принципами.

Одночасно, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей) є обов'язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.

У той же час, як зазначено вище, оспорювані додаткові угоди укладено усупереч вимог чинного законодавства.

Внаслідок укладення зазначених угод порушено інтереси держави, якою гарантується додержання всіма учасниками суспільних правовідносин принципу законності.

Отже, підсумовуючи усе вищезазначене, вбачається, що прокуратура правомірно звернулася з даним позовом та належними і допустимими доказами довела, правомірність та обґрунтованість позову, відтак суд позов задовольняє та визнає недійсними додаткову угоду від 25 липня 2016 року про внесення змін до договору № 1266 від 21 квітня 2016 року, додаткову угоду від 28 листопада 2016 року про внесення змін до договору № 1266 від 21 квітня 2016 року та додаткову угоду від 13 лютого 2018 року про внесення змін до договору № 1266 від 21 квітня 2016 року про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладену між управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації та ПП "Корецьавтотранс".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем при поданні було сплачено 5 763 грн. 00 коп., відтак у відповідності до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів пропорційно, в розмірі 2 881 грн. 50 коп. на управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації та 2 881 грн. 50 коп. на ПП "Корецьавтотранс".

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду від 25 липня 2016 року про внесення змін до договору № 1266 від 21 квітня 2016 року про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладену між управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації та ПП "Корецьавтотранс".

3. Визнати недійсною додаткову угоду від 28 листопада 2016 року про внесення змін до договору № 1266 від 21 квітня 2016 року про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладену між управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації та ПП "Корецьавтотранс".

4. Визнати недійсною додаткову угоду від 13 лютого 2018 року про внесення змін до договору № 1266 від 21 квітня 2016 року про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладену між управлінням інфраструктури та промисловості Рівненської обласної державної адміністрації та ПП "Корецьавтотранс".

5. Стягнути з Приватного підприємства "Корецьавтотранс" (34700, Рівненська обл., м. Корець, вул. Є.Коновальця, 80, ідентифікаційний код 32863951) на користь прокуратури Рівненської області (р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. судових витрати по справі.

6. Стягнути з Управління інфраструктури та промисловості Рівненської області державної адміністрації (33028, м. Рівне, м-н., Просвіти, 1) на користь прокуратури Рівненської області (р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. судових витрати по справі.

7. Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 травня 2019 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Суддя Торчинюк В.Г.

Віддруковано 5 примірники:

1 - до справи;

2 - прокуратурі рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52);

3 - позивачу рекомендованим (33028, м. Рівне, м-н Просвіти, 1);

4 - відповідачу 1 рекомендованим (34700, м. Корець, Є.Коновальця, 80);

5 - відповідачу 2 рекомендованим (33028, м. Рівне, м-н Просвіти, 1).