Рішення

від 14.05.2019 по справі 926/462/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14 травня 2019 року Справа № 926/462/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ТК Групп

до Дочірнього підприємства Чернівецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України

про стягнення заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми у сумі 622285,10 грн.

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Марущак Л.В.

Представники:

від позивача - Пліщук Л.І.

від відповідача - Чернушка Й.І.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ТК Групп звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Дочірнього підприємства Чернівецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про стягнення основного боргу у сумі 404659,47 грн., індексу інфляції у сумі 165157,50 грн., трьох процентів річних у сумі 52468,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки (купівлі-продажу) № 6 від 02.02.2012 року в частині обов`язку по оплаті отриманого товару.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22 лютого 2019 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 11 березня 2019 року.

Відзиву на позов та будь-яких доказів по справі в установлений ухвалою від 22 лютого 2019 року строк відповідач не надав, не навів поважних причин невиконання вимог зазначеної ухвали суду.

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року відкладено підготовче засідання на 27 березня 2019 року.

В судовому засіданні 27 березня 2019 року представником позивача було надано для огляду суду оригінали документів, які були подані з позовною заявою, а саме: наказ про призначення на посаду директора ТОВ Компанія ТК Групп , договір поставки (купівлі- продажу) № 6 від 02.02.2012 року, видаткова накладна від 11.06.2012 року № 12 на суму 208401,17 грн., товарно-транспортна накладна № 133 від 10.06.2012 року, довіреність ДП Чернівецький облавтодор № ЧОАД 117 на отримання товарно-матеріальних цінностей, видаткова накладна від 20.06.2012 року № 15 на суму 162199,13 грн., товарно-транспортна накладна № 303 від 19.06.2012 року, видаткова накладна від 21.06.2012 року № 16 на суму 178788,00 грн., товарно-транспортна накладна № Р16 від 21.06.2012 року, видаткова накладна від 22.06.2012 року № 17 на суму 178788,00 грн., товарно-транспортна накладна № Р17 від 22.06.2012 року, видаткова накладна від 27.07.2012 року № 26 на суму 62640,44 грн.; товарно-транспортна накладна № Р26 від 27.07.2012 року, видаткова накладна від 31.07.2012 № 27 на суму 141552,73 грн., товарно-транспортна накладна № Р27 від 31.07.2012 року, виписки з банківського рахунку ТОВ Євроконсалтсервісгруп відкритого в АТ БМ Банк за періоди 26.06.2014 року та 06.08.2014 року, акт звіряння розрахунків між ТОВ Євроконсалтсервісгруп та ДП Чернівецький облавтодор станом на 12.05.2015 року на суму 794659,47 грн., виписка з банківського рахунку ТОВ Євроконсалтсервісгруп відкритого в АТ БМ Банк за періоди 18.09.2015 року та 07.10.2015 року, акт звіряння розрахунків між ТОВ Євроконсалтсервісгруп та ДП Чернівецький облавтодор станом на 20.11.2015 року на суму 594659,47 грн.; повідомлення ТОВ Євроконсалтсервісгруп від 03.11.2015 року на адресу ДП Чернівецький облавтодор про намір відступлення права вимоги за договором поставки № 6 від 02.02.2012 року третій особі, лист ДП Чернівецький облавтодор про надання згоди щодо відступлення права вимоги за договором поставки № 6 від 02.02.2012 року третій особі, копія повідомлення ТОВ Євроконсалтсервісгруп від 25.11.2015 року на адресу ДП Чернівецький облавтодор про відступлення права вимоги за договором поставки № 6 від 02.02.2012 року ТОВ Компанія ТК Груп , повідомлення ТОВ Компанія ТК Груп від 26.11.2015 року на адресу ДП Чернівецький облавтодор про відступлення права вимоги та зміну кредитора за договором поставки № 6 від 02.02.2012 року; виписки з банківського рахунку ТОВ Компанія ТК Групп відкритого в ПУАТ Фідобанк за періоди 06.01.2015 року, 18.02.2016 року, 14.04.2016 року та 27.05.2016 року, повідомлення ТОВ Компанія ТК Групп від 10.06.2016 року на адресу ДП Чернівецький облавтодор про зміну реквізитів щодо банківського рахунку, акт звіряння розрахунків між ТОВ Компанія ТК Групп та ДП Чернівецький облавтодор станом на 01.10.2016 року на суму 404659,47 грн., лист ТОВ Компанія ТК Групп від 12.07.2018 року на адресу ДП Чернівецький облавтодор про звірку розрахунків, акт звіряння розрахунків між ТОВ Компанія ТК Групп та ДП Чернівецький облавтодор станом на 12.07.2018 року на суму 404659,47 грн., претензія ТОВ Компанія ТК Групп від 12.08.2018 року на адресу ДП Чернівецький облавтодор про сплату заборгованості. При цьому судом встановлено, що позивачем не надано для огляду суду оригінал договору відступлення права вимоги (цесії) № 23/11-15-2 від 23.11.2015 року укладений між ТОВ Євроконсалтсервісгруп та ТОВ Компанія ТК Групп .

Ухвалою суду від 27 березня 2019 року відкладено підготовче засідання на 10 квітня 2019 року.

10 квітня 2019 року в засіданні суду представником позивача було надано для огляду суду оригінал договору відступлення права вимоги (цесії) № 23/11-15-2 від 23.11.2015 року укладений між ТОВ Євроконсалтсервісгруп та ТОВ Компанія ТК Групп .

Суд зазначає, що копії документів, які були подані позивачем з позовною заявою, відповідають їх оригіналам, які були оглянуті судом в судових засіданнях 27 березня 2019 року та 10 квітня 2019 року.

Також, 10 квітня 2019 року позивачем подано до суду письмову заяву про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн., яку судом прийнято.

У підготовчому засіданні 10 квітня 2019 року було оголошено перерву до 22 квітня 2019 року.

22 квітня 2019 року у підготовчому засіданні учасники справи надали суду письмову згоду про початок розгляду справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 22 квітня 2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

У судовому засіданні 22 квітня 2019 року по розгляду справи по суті було оголошено перерву до 14 травня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні 14 травня 2019 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов та покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача в судовому засіданні 14 травня 2019 року проти позову заперечував, зазначив, що товар отриманий поза відносинами, що випливають з укладеного між сторонами договору, на невиконання якого відповідачем посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, доводив також, що строк оплати товару не настав, оскільки відповідачем не передано відповідачеві передбачених договором супровідних документів на товар.

Так, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

02 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Євроконсалтсервісгруп та Дочірнім підприємством Чернівецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України було укладено договір поставки (купівлі-продажу) № 6 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. та 1.2. договору постачальник зобов`язався поставити відповідачу дорожньо-будівельні матеріали в кількості, визначеній відповідно до заявок відповідача, а останній зобов`язався прийняти та оплатити товар згідно умов даного договору поставки. Вказаний договір поставки передбачає право відповідача визначати на свій розсуд загальну кількість товару відповідно до господарських потреб.

Ціна укладеного договору становить 5000000,00 грн., в тому числі ПДВ (п. 3.1. договору).

Згідно із п. 4.1. та 4.2. договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником (отримання від постачальника) рахунку на оплату товару та підписання сторонами акту приймання-передачі товару і передачі документів, зазначених пунктом 4.2. договору, проте в будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області на відповідні цілі. До рахунка додаються документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством.

У відповідності до п. 4.3. договору сторони свідчать, що покупець зобов`язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар не раніше ніж через 60 днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області на відповідні цілі.

Крім того, п. 5.1 та п. 5.2 договору передбачено, що постачальник здійснює поставку товару відповідно до специфікації протягом 2-х днів з моменту її підписання залізничним або автомобільним транспортом до філій відповідача.

Відповідно до п. 5.4 та п. 5.5 договору обов`язок з поставки товару є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в п. 4.2. договору. Датою передачі товару є дата підписання акту приймання-передачі товару.

Положення п. 6.1.1 та 6.1.3 договору зобов`язує покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари і належним чином виконувати умови договору.

Таким чином, кожна із сторін, уклавши вказаний вище договір поставки, взяла на себе зобов`язання, а саме: постачальник - поставити товар, а відповідач - оплатити його в порядку та на умовах визначених вказаним вище договором поставки.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного його виконання (п. 10.1. договору).

На підставі укладеного договору та згідно видаткової накладної від 11.06.2012 року № 12 на суму 208401,17 грн., товарно-транспортної накладної № 133 від 10.06.2012 року, довіреності № ЧОАД 117 від 11.06.2012 року на отримання товарно-матеріальних цінностей, видаткової накладної від 20.06.2012 року № 15 на суму 162199,13 грн., товарно-транспортної накладної № 303 від 19.06.2012 року, видаткової накладної від 21.06.2012 року № 16 на суму 178788,00 грн., товарно-транспортної накладної № Р16 від 21.06.2012 року, видаткової накладної від 22.06.2012 року № 17 на суму 178788,00 грн., товарно-транспортної накладної № Р17 від 22.06.2012 року, видаткової накладної від 27.07.2012 № 26 на суму 62640,44 грн., товарно-транспортної накладної № Р26 від 27.07.2012 року, видаткової накладної від 31.07.2012 року № 27 на суму 141552,73 грн., товарно-транспортної накладної № Р27 від 31.07.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю Євроконсалтсервісгруп було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 932369,47 грн.

Зазначені документи підписані відповідачем без претензій та зауважень, що свідчить про отримання ним товару у своє розпорядження і є підставою для проведення розрахунків в повному обсязі. Будь-яких претензій щодо якості та кількості поставленого товару, а також щодо інших порушень договору поставки відповідачем не заявлялось.

Однак, відповідач свої договірні зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав в повному обсязі, сплативши у різні періоди часу лише частину грошей, внаслідок чого за ним утворилось заборгованість, що підтверджується відповідними актами звірки взаєморозрахунків та виписками з банківського рахунку.

Так, у період з 26.06.2014 по 06.08.2014 відповідачем проводились наступні розрахунки: 26.06.2014 року на суму 50000,00 грн. та 06.08.2014 року на суму 85000,00 грн.

12 травня 2015 року відповідачем було підписано з постачальником акт звірки взаєморозрахунків, згідно із яким зафіксовано заборгованість за договором поставки у сумі 794659,47 грн.

У період з 18.09.2015 року по 07.10.2015 року відповідачем проводились наступні розрахунки: 18.09.2015 року на суму 50000,00 грн. та 07.10.2015 року на суму 150000,00 грн.

20 листопада 2015 року відповідачем було підписано з постачальником акт звірки взаєморозрахунків, згідно із яким сума заборгованості за договором поставки складала 594659,47 грн.

23 листопада 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Євроконсалтсервісгруп уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ТК Групп договір відступлення права вимоги (цесії) № 23/11-15-2 (далі договір цесії), згідно з яким постачальник (цедент) відступив позивачу (цесіонарій) право вимоги боргу за договором поставки № 6 від 02.02.2012 року.

Отже, відповідно до п. 1.1. договору цесії відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, внаслідок чого позивач набув права вимоги боргу та став новим кредитором за договором поставки № 6 від 02.02.2012 року.

Відступлення права вимоги здійснювалось відповідно до вимог ст. ст. 512- 519 ЦК України, з дотриманням положень договору поставки, з відома та погодження відповідача.

Так, у період з 06.01.2016 року по 27.05.2016 року відповідачем проводились наступні розрахунки з позивачем (новим кредитором): 06.01.2016 року на суму 50000,00 грн., 18.02.2016 року на суму 50000,00 грн., 14.04.2016 року на суму 40000,00 грн., 27.05.2016 року на суму 50000,00 грн.

01 жовтня 2016 року між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків по договору № 23/11-15-2 від 23.11.2015 року, згідно із яким сума заборгованості складала 404659,47 грн.

12 липня 2018 року між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків по договору поставки № 6 від 02.02.2012 року та договору відступлення права вимоги № 23/11-15-2, згідно із яким сума заборгованості складала 404659,47 грн.

13 серпня 2018 року позивачем відправлено на адресу відповідача претензію про погашення заборгованості № 5 від 12.08.2018, яку відповідач отримав 14.08.2018 року.

Однак, відповідач жодним чином не відреагував на претензію позивача, не виконав свої договірні зобов`язання.

З 28.05.2016 року по теперішній час відповідачем не здійснено жодного платежу з погашення боргу за договором поставки.

Таким чином, на день вирішення справи судом заборгованість відповідача складає 404659,47 грн.

При цьому, суд відхиляє як недоведене будь-якими доказами твердження представника відповідача, що спірна поставка відбулася не на виконання договором поставки № 6 від 02.02.2012 року, оскільки матеріали справи свідчать про те, що товар позивачем поставлено саме на підставі вказаного договору.

Також, з матеріалів справи не вбачається існування інших, поза договором поставки № 6 від 02.02.2012 року, зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Євроконсалтсервісгруп та Дочірнього підприємства Чернівецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України з поставки дорожньо-будівельних матеріалів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статей 173-174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Так, судовим розглядом справи встановлено неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором № 6 від 02.02.2012 року щодо оплати поставленого йому товару, зокрема, наявність станом на день розгляду справи судом заборгованості на суму 404659,47 грн.

При цьому, суд відхиляє заперечення представника відповідача, що разом з товаром позивач не передав документи на нього, тому з огляду на умови договору № 6 від 02.02.2012 року строк оплати товару не настав, у зв`язку з чим у позові належить відмовити.

Так, пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар проводяться за умови отримання від постачальника рахунку на оплату товару, підписання сторонами акту приймання-передачі товару та документів, що підтверджують його належну якість (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, податкових накладних та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару. Покупець зобов`язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар не раніше ніж через 60 днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області на відповідні цілі.

Представник відповідача стверджував у судовому засіданні, що позивач не передав відповідачеві зазначених документів під час передачі товару, тому строк оплати товару не настав.

Представник позивача проти цих доводів заперечував, вказуючи, що всі передбачені договором документи були передані представнику відповідача разом з товаром.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами у господарському процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем підписані без зауважень видаткова накладна від 11.06.2012 року № 12 на суму 208401,17 грн., товарно-транспортна накладна № 133 від 10.06.2012 року, видаткова накладна від 20.06.2012 року № 15 на суму 162199,13 грн., товарно-транспортна накладна № 303 від 19.06.2012 року, видаткова накладна від 21.06.2012 року № 16 на суму 178788,00 грн., товарно-транспортна накладна № Р16 від 21.06.2012 року, видаткова накладна від 22.06.2012 року № 17 на суму 178788,00 грн., товарно-транспортна накладна № Р17 від 22.06.2012 року, видаткова накладна від 27.07.2012 року № 26 на суму 62640,44 грн.; товарно-транспортна накладна № Р26 від 27.07.2012 року, видаткова накладна від 31.07.2012 № 27 на суму 141552,73 грн., товарно-транспортна накладна № Р27 від 31.07.2012 року на отримання товару, а також проведена його часткова оплата.

Також відповідачем укладені акт звіряння розрахунків між ТОВ Євроконсалтсервісгруп та ДП Чернівецький облавтодор станом на 12.05.2015 року на суму 794659,47 грн., акт звіряння розрахунків між ТОВ Євроконсалтсервісгруп та ДП Чернівецький облавтодор станом на 20.11.2015 року на суму 594659,47 грн., акт звіряння розрахунків між ТОВ Компанія ТК Групп та ДП Чернівецький облавтодор станом на 01.10.2016 року на суму 404659,47 грн. та акт звіряння розрахунків між ТОВ Компанія ТК Групп та ДП Чернівецький облавтодор станом на 12.07.2018 року на суму 404659,47 грн.

Отже, у цій частині доводи відповідача про неодержання супровідних документів на товар спростовуються матеріалами справи.

Відповідачем не подано доказів у підтвердження доводів, що позивач не передав йому документи, які засвідчують якість товару, та товарно-транспортні накладні.

Суд бере до уваги, що відповідач у встановлений строк не надав відзиву на позов та доказів на його обґрунтуванням, чим унеможливив подання позивачем відповіді на відзив і доказів на спростування доводів проти позову.

Разом з тим, матеріали справи не містять документів, які б підтверджували заперечення відповідача, що він не отримав супровідних документів на товар.

Так, пунктом 5.4 договору передбачено, що обов`язок з поставки є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених у п. 4.2 договору.

Таким чином, підписання уповноваженою покупцем особою видаткових накладних та товарно-транспортних накладних про отримання товару без будь-яких зауважень чи застережень (зокрема, щодо відсутності всіх чи деяких супровідних документів на товар) є підтвердженням належного виконання позивачем поставки товару за Договором № 6 від 02.02.2012 року на загальну суму 932369,47 грн. грн., та передачі відповідачеві на цей товар документів, передбачених п. 4.2 договору.

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили, що відповідач звертався до постачальника з приводу не передачі супровідних документів на товар або про повернення товару без здійснення оплати у зв`язку з неналежним оформленням документів, зазначених у пункті 4.2 договору.

Натомість, як вказувалось вище, відповідач частково оплатив поставлений йому товар, а також підписував акти звіряння розрахунків, в яких визнавав свою заборгованість за поставлений товар по договору № 6 від 02.02.2012 року.

В той же час, згідно умов пункту 5.4. договору підписання уповноваженою особою видаткових накладних на отриманий товар є свідченням належного виконання позивачем обов`язку з поставки, який охоплює передачу відповідачеві як товару, так і всіх документів на нього.

Отже, суд доходить висновку, що твердження відповідача про те, що постачальник не передав йому передбачені пунктом 4.2 договору документи на товар, не підтверджується жодними доказами та спростовується матеріалами справи.

Також суд відхиляє доводи представника відповідача, що відповідно до пунктів 4.1, 4.3 договору оплата за поставлений товар проводиться покупцем у будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області на відповідні цілі.

Зокрема, відповідачем документально не доведено неотримання коштів від Служби автомобільних доріг в Чернівецькій області для розрахунків з позивачем.

Окрім того, як передбачено нормою частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями частини 1 статті 203 ЦК встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а згідно з частиною 1 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 3 статті 626 ЦК договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Тобто за двостороннім правочином правами та обов`язками наділяються обидві сторони договору, у даному випадку Постачальник (позивач) і Покупець (відповідач).

Крім того, ЦК передбачає, що договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. І відповідно до статті 655 Цивільного кодексу, статті 265 ГК України за договором купівлі-продажу (поставки) одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із приписів наведених норм права вбачається, що договір купівлі-продажу (поставки) є відплатним, а правами та обов`язками за таким договором наділяються обидві сторони договору.

Однак у договорі № 6 від 02.02.2012 року порядок та умови виконання покупцем зобов`язання з оплати товару сторони поставили в залежність від можливого отримання коштів від третьої особи, яка навіть не є учасником договору.

З огляду на вказане, зазначена умова договору, яка ставить оплату товару позивачеві в залежність від отримання коштів відповідачем від іншої особи, суперечить положенням ЦК щодо того, що договір є двостороннім і правами та обов`язками наділені обидві сторони договору, оскільки в даному випадку така умова договору визначає, що виконання обов`язку Покупця щодо оплати товару пов`язане із отриманням коштів від третьої особи і за відсутності цих коштів у відповідача не настає обов`язок із оплати за виконані роботи.

Зазначена умова договору суперечить закріпленим у статті 3 Цивільного кодексу України таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність, а тому суд під час вирішення даної справи не застосовує положення цього договору в частині умови оплати товару покупцем після отримання коштів на ці цілі від третьої особи.

Таким чином, встановивши обставини справи, які свідчать про належне виконання постачальником умов договору № 6 від 02.02.2012 року щодо поставки товару та невиконання відповідачем зобов`язання щодо його своєчасної оплати, суд дійшов висновку, що у частині стягнення заявленої позивачем основної суми боргу у розмірі 404659,47 грн. позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, три проценти річних та індекс інфляції за своєю природою не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами (п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» ).

За таких обставин, договір № 6 від 02.02.2012 року не містить обмежень періоду їх нарахування.

Відтак, позовні вимоги про стягнення індексу інфляції у сумі 165157,50 грн. та трьох процентів річних у сумі 52468,13 грн., які нараховані позивачем відповідачу за період з 12.05.2015 року по 28.05.2016 року з урахуванням часткової сплати заборгованості, підлягають задоволенню.

Отже, з огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Також у позовній заяві, а також поданій суду 10.04.2019 року заяві про стягнення з відповідача судових витрат, позивач просив стягнути з відповідача 16000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Частина 1 статті 123 ГПК України унормовує, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріалами справи підтверджується, що 15.01.2019 року між адвокатом Пліщук Любомиром Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ТК Групп укладено договір № 5/2019 про надання правової допомоги, за умовами п. 1.1. якого адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу на умовах, передбачених цим договором та в необхідному для нього обсязі під час вирішення спору з Дочірнім підприємством Чернівецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (боржник), що виник у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання по договору поставки № 6 від 02.02.2012 року, а клієнт зобов`язується провести своєчасну оплату наданої правової допомоги.

08 лютого 2019 року між адвокатом Пліщук Любомиром Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ТК Групп підписано акт приймання-передачі послуг по договору про надання правової допомоги № 5/2019 від 15.01.2019 року, згідно з умовами якого адвокатом надано клієнту передбачені згаданим вище договором наступні юридичні послуги та правову допомогу, а саме: складання позовної заяви про стягнення суми заборгованості, інфляційних та процентів за договором поставки (купівлі-продажу) № 6 від 02.02.2012 року, укладеного між первісним кредитором (TOB Євроконсалтсервісгруп ) та Дочірнім підприємством Чернівецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (боржник), а також за договором відступлення права вимоги (цесії) від 23.11.2015 року, укладеного між первісним кредитором TOB Євроконсалтсервісгруп та Клієнтом (новий кредитор); формування доказів, яким обґрунтовується позов.

Загальна вартість наданих юридичних послуг та правової допомоги за договором № 5/2019 про надання правової допомоги від 15.05.2019 року становить 6000,00 грн.

Договір № 5/2019 про надання правової допомоги від 15.05.2019 року та акт від 08.02.2019 року приймання-передачі послуг по договору про надання правової допомоги № 5/2019 від 15.01.2019 року підписано адвокатом Пліщук Любомиром Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ТК Групп та скріплено їхніми печатками.

Платіжним дорученням № 75 від 08.04.2019 року позивач перерахував адвокату Пліщук Любомиру Івановичу 6000,00 грн. в якості оплати послуг з правової допомоги згідно акту приймання-передачі віл 15.01.2019 року по договору про надання правової допомоги № 5/2019 від 15.01.2019 року.

Також, 08.02.2019 року між адвокатом Пліщук Любомиром Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ТК Групп укладено договір № 8/2019 про надання правової допомоги, за умовами п. 1.1. якого адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу на умовах, передбачених цим договором та в необхідному для нього обсязі під час вирішення спору з Дочірнім підприємством Чернівецький облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , що виник у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання по договору поставки № 6 від 02.02.2012 року та договору відступлення права вимоги від 23.11.2015 року, здійснювати його представництво в господарських судах будь-яких інстанцій, а клієнт зобов`язується провести своєчасну оплату наданої правової допомоги.

01 квітня 2019 року між адвокатом Пліщук Любомиром Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ТК Групп підписано акт приймання-передачі послуг по договору про надання правової допомоги № 8/2019 від 08.02.2019 року, згідно з умовами якого адвокатом надано клієнту передбачені згаданим вище договором наступні юридичні послуги та правову допомогу, а саме: участь в судовому засіданні Господарського суду Чернівецької області під час розгляду справи № 926/462/19.

Загальна вартість наданих юридичних послуг та правової допомоги за договором № 8/2019 про надання правової допомоги від 01.04.2019 року становить 10000,00 грн.

Договір № 8/2019 про надання правової допомоги від 08.02.2019 року та акт від 01.04.2019 року приймання-передачі послуг по договору про надання правової допомоги № 8/2019 від 08.02.2019 року підписано адвокатом Пліщук Любомиром Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ТК Групп та скріплено їхніми печатками.

Платіжним дорученням № 76 від 08.04.2019 року позивач перерахував адвокату Пліщук Любомиру Івановичу 10000,00 грн. в якості оплати послуг з правової допомоги згідно акту приймання-передачі віл 01.04.2019 року по договору про надання правової допомоги № 8/2019 від 08.02.2019 року.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що представник позивача - адвокат Пліщук Любомир Іванович приймав участь у судових засіданнях 27.03.2019 року, 10.04.2019 року, 22.04.2019 року та 14.05.2019 року по розгляду даної справи.

Згідно із ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 910/8443/17 від 11.05.2018 року та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 року, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006 року, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року.

Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України також роз`яснив, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Отже, проаналізувавши надані позивачем докази понесення витрат на правову допомогу, оцінивши обставини справи, суд приходить до висновку, що відшкодуванню позивачу з відповідача загалом підлягає 16000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки їх понесення фактично підтверджене, а необхідність обґрунтована.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 130, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТК Групп" до Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за договором поставки з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми у сумі 622285,10 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Головна, буд. 205, м. Чернівці, 58018, код ЄДРПОУ 31963989) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ТК Групп" (просп. Бажана, буд. 14, оф. 157, м. Київ, 02140, код ЄДРПОУ 36423014) основний борг у сумі 404659,47 грн., індекс інфляції у сумі 165157,50 грн., три проценти річних у сумі 52468,13 грн., судовий збір у сумі 9334,30 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16000,00 грн.

У судовому засіданні 14 травня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 21 травня 2019 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок