Рішення
від 15.05.2019 по справі 160/2677/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

15 травня 2019 року Справа № 160/2677/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.В.,

за участю:

представника позивача Артем О.В.,

представника відповідача Борисової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТАФІНГ" (просп. Гагаріна, 77, офіс 406/1, м.Дніпро, 49005) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, М.Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148, 75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22.03.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТАФІНГ" (просп. Гагаріна, 77, офіс 406/1, м.Дніпро, 49005) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, М.Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148, 75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

24.10.2018 р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Державної фіскальної служби України, на підставі направлення від 09.10.2018 № 11788 ГУ ДФС у Дніпропетровській області, наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 09.10.2018 № 5772-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстафінг (ідентифікаційний код юридичної особи (ІКЮО): 39267862) з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю АСС-ГОФРОПАК (ІКЮО: 35070443) за період з 01.04.2018 р. по 30.04.2018 р. та з Товариством з обмеженою відповідальністю МАГНУМ-ТРАСТ (ІКЮО: 41232603) за період з 01.05.2018 р. по 31.05.2018 р.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстафінг , контролюючим органом складено акт від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862 Про результати документальної позапланової виїзну перевірку ТОВ Укрстафінг , sun.outstaffsng@ukr.net, з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану варість по взаємовідносинам з ТОВ АСС-ГОФРОПАК (код 35070443) за період з 01.04.2018 р. по 31.04.2018 р. та з ТОВ МАГНУМ-ТРАНСТ (код 41232603) за період з 01.05.2018 р. по 31.05.2018 р. .

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148, 75 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначене вище податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 р. у справі № 160/2677/19 провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження, за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання, призначене на 15.05.2019 р. з`явились всі сторони у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовної заяви та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 19.04.2019 р., в якому зазначила наступне.

Правові відносини ТОВ Укрстафінг з ТОВ Магнум-Траст в перевіряємому періоді здійснювались на підставі наступних угод поставки, а саме: від 02.05.2018 №01/020518, №02/0205018, №03/0205018 щодо придбання товару (номенклатура яких вказує, що це є кукурудза врожаю 2017 року та пшениця врожаю 2017 року, соєві боби).

Під час проведення перевірки, ТОВ УКРСТАФІНГ було надано: специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні. Банківські виписки до перевірки не надавались. За даними журналу - ордеру і відомостей рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

Повноважний представник відповідача у поданому відзиві зазначає, що станом на 31.05.2018 року кредиторська заборгованість складає 11 066 257, 71 грн. розрахунки по угоді №03/0205018 не проводились.

До перевірки ТОВ Укрстафінг надано 228 товарно-транспортних накладних, серед яких, як зазначає відповідач, в 209 відсутня інформація щодо конкретного пункту навантаження (вказано лише область та місце. без назви вулиці, номеру будинку).

В 18-ти товарно-транспортних накладних, відсутня будь-яка інформація щодо пункту навантаження товару. Також на стор. 50 акту перевірки наводиться інформація щодо відсутності автомобіля або водія, а також дати складання документа.

ТОВ Магнум-Траст не є виробником товарів, начебто, реалізованих в травні 2018 року. ТОВ Магнум-Траст здійснює придбання означеного товару у підприємств ТОВ Рімейк Плюс та ТОВ Мерс Груп , однак, вказані підприємства не придбавали вказаний товар, оскільки не придбавали товар у інших суб?єктів господарювання.

На підставі викладеного вище, повноважний представник відповідача зазначає, що надані документи по вказаному договору не мають реального характеру, оскільки товар не був придбаний контрагентом у інших підприємств, то і не може бути реалізований не може бути позивачу, оскільки останнього не існує у контрагента.

При цьому, повноважний представник відповідача, апелюючи ст.ст. 44, 198 ПК України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в поданому відзиві від 19.04.2019 р. зазначає про непідтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та з огляду на висновки викладені в акті перевірки від 24.10.2018 р. №62126/04-36-14-09/39267862.

З урахуванням вищезазначеного, повноважний представник відповідача просив суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

15.05.2019 р. за вх.№25726/19 повноважним представником позивача було подано відповідь на віздив, в якому зазначено наступне.

Повноважний представник позиача, з посиланням на ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , стосовно дововід відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву від 19.04.2019 р. зазначає, що відсутність в деяких товарно-транспортних накладних інформації щодо конкретного пункту навантаження, а в деяких щодо автомобіля або водія, не є підставою для визнання їх такими, що є фіктивними, та свідчать про нереальність господарських операцій, оскільки всі ТТН містять необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

При цьому, повноважний представник позивача зазначає, що враховуючи абз. 3 ч. 2 ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , наведені представником відповідача недоліки в ТТН є неістотними та не можуть бути підставою для невизнання господарської операції, такою, що відбулася, тобто реалізованою.

Стосовно відсутності інформації в деяких ТТН щодо дати складення останньої, повноважним представником позивача зазначено, що останнім, під час підготовчого судового засідання було надано до суду запит ТОВ Магнум-траст до ТОВ Олімпекс купе інтернешнл від 19.03.2019 вих. № 01, та відповідь на запит ТОВ Олімпекс купе інтернешнл у листі від 26.03.2019 вих. № 1574/2019.

В тексті запиту ТОВ Магнум-траст зазначено, що у травні 2018 р. товариство поставляло кукурудзу врожаю 2017 року для ТОВ Укрстафінг за договором поставки від 02.05.2018 № 01/020518, відповідно до умов якого пунктом розвантаження був термінал ТОВ Олімпекс купе інтернешнл . У зв`язку із втратою оригіналів деяких товарно-транспортних накладних та маючи лише їх копії, відповідно до змісту яких неможливо встановити дату складення документу, підприємство просило ТОВ Олімпекс купе інтернешнл надати інформацію про дату складення ТТН, перелік яких наведено в запиті. А також, ТОВ Магнум-траст просило ТОВ Олімпекс купе інтернешнл надати інформацію щодо змісту деяких ТТН, стосовно зазначення водія та/або номеру транспортного засобу перевізника.

Так, ТОВ Олімпкс купе інтернешнл , відповідаючи на запит ТОВ Магнум-траст , у листі від 26.03.2019 вих. № 1547/2019 повідомило останнього про дати складення ТТН, інформацію стосовно водія та номеру транспортного засобу, перелік якого наведено.

Водночас, повноважний представник позивача зазначає, що навантажувачем/замовником послуг перевезення та вантажоодержувачем є інші юридичні особи, а не ТОВ УКРСТАФІНГ

Стосовно зазначеного повноважним представником відповідача у відзиві від 19.04.2019 р., що контрагент позивача - ТОВ Магнум-траст не є виробником товарів нібито реалізованих у травні 2018 року, та ТОВ Магнум-траст не могло придбати вказаний товар у інших підприємств, оскільки ці підприємства не придбавали товар у інших суб`єктів господарювання, повноважний представник позивача зазначив, що підприємством було здійснено всі необхідні дії щодо встановлення добропорядності контрагента, встановлення його правосуб`єктності.

При цьому, повноважним представником позивача зазначено, що рух активів по відповідним операціям реалізації товарів, придбаних позивачем у ТОВ Магнум-траст у травні 2018 року, підтверджується копіями актів приймання-передачі товарів на комісію та оборотно-сальдовими відомостями по субрахунку 281 Товари на складі та 283 Товари на комісії .

З даних документів вбачається, що товар у подальшому був реалізований третім особам за договорами комісії та отримано відповідний прибуток позивачем.

Стосовно процедур реалізації товарів ТОВ УКРСТАФІНГ та переданих останнім в подальшому на продаж на експорт, повноважний представник позивача у поданій відповіді на відзив зазначив наступне.

Так, стосовно соєвих бобів зазначено, що відповідно до специфікації від 17.12.2018 р. № 1 до договору комісії від 03.05.2018 № 0305/01К позивачем доручено ТОВ Регіон тех ком (комісіонер) здійснити продаж на експорт соєві боби, загальний обсяг: 1 000,000 тон (+/- 10%).

Актами прийому-передачі товару на комісію позивачем передано комісіонеру: соєві боби 300,000 тон, акт від 16.05.2018 № 1; соєві боби 360,000 тон, акт від 17.05.2018 № 2; соєві боби 341,573 тон, акт від 18.05.2018 № 3.

Всього передано 1 001,573 тон соєвих бобів.

Відтак, зі звіту комісіонера від 08.06.2018 № 1 ним було продано на експорт 1 001,573 тон соєвих бобів.

Стосовно пшениці, повноважним представником позивача зазначено, що відповідно до специфікації від 08.05.2018 р. № 3 до договору комісії від 04.05.2018 р. № 0405/01К позивачем доручено ТОВ Регіон тех ком (комісіонер) здійснити продаж на експорт наступний товар: пшениці 6-го класу українського походження, врожаю 2017р. в обсязі 1 650,000 тон (+/-5 %); пшениці 3-го класу українського походження, врожаю 2017 р. в обсязі 220,000 тон (+/- 5 %); пшениці 2-го класу українського походження, врожаю 2017 р. в обсязі 130,000 тон (+/- 5 %).

Актами прийому-передачі товару на комісію позивачем передано комісіонеру: пшеницю 2-го класу українського походження врожаю 2017 р. 128,980 тон - акт від 23.05.2018 № 1; пшеницю 6-го класу українського походження, врожаю 2017 р. 1 582,685 тон - акт від 01.06.2018 № 2; пшеницю 3-го класу українського походження, врожаю 2017 р. 210,100 тон - акт від 02.06.2018 № 3.

Всього передано 1 921,765 тон.

Як вбачається зі звіту комісіонера від 29.06.2018 № 2, останнім ним було продано на експорт 1 921,765 тон пшениці відповідної характеристики, вказаної у специфікації та актах прийому-передачі товарів на комісію.

Стосовно кукурудзи, повноважним представником позивача зазначено, що відповідно до специфікації від 17.12.2018 № 1 до договору комісії від 17.12.2018 № 171218/01 Позивачем доручено ТОВ Джакс композіти (комісіонер) здійснити продаж на експорт такий товар: кукурудза українського походження врожаю 2017 р., ДСТУ 4525:2006, 3 000,000 тон (+/- 5%).

Далі, актом прийому-передачі товару на комісію від 17.12.2018 р. № 1 ТОВ УКРСТАФІНГ передано комісіонеру кукурудзу врожаю 2017 року, в обсязі 3 032,457 тон.

Зі звіту комісіонера від 17.01.2019 р. № 1 ним було продано на експорт 3 125,465 тон, оскільки 6,264 тон було списано ТОВ ПЗТ Олімпекс купе інтернешнл як природне зменшення в процесі зберігання.

Зазначені вище дані, відображені по субрахункам 281 та 283, вбачається і по всім іншим договорам поставки.

Відтак, ТОВ УКРСТАФІНГ на достатніх правових підставах включено до складу податкового кредиту та відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період травень - липень 2018 року у сумі 6 972 119 грн., в тому числі: за травень 2018 року в сумі 4 139 200 грн; за червень 2018 року в сумі 1 850 980 грн; за липень 2018 року в сумі 981 939 грн.

На підставі викладеного вище, повноважний представник позивача зазначає, що доводи контролюючого органу стосовно нереальності господарських операцій ТОВ УКРСТАФІНГ та їх невизнання є безпідставними, такими, що не відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважний представник як позивача так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 15.05.2019 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРСТАФІНГ є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справи.

Місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСТАФІНГ є: 49005, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, пр.Гагаріна, буд.77, оф.406/1.

Відповідно до ч.2.3 ст.2 статута Товариства з обмеженою відповідальністю УКРСТАФІНГ , предметом діяльності Товариства є будь-яка господарська діяльність, що обрана Товаристом з метою отримання прибутку, в тому числі й види діяльності передбачені Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД-2010) та зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, згідно вимог чинного законодавства, й будь-які інші види діяльності не заборонені законодавством України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Державної фіскальної служби України на підставі направлення від 09.10.2018 № 11788 ГУ ДФС у Дніпропетровській області, наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 09.10.2018 № 5772-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстафінг (ідентифікаційний код юридичної особи (ІКЮО): 39267862) з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю АСС-ГОФРОПАК (ІКЮО: 35070443 ) за період з 01.04.2018 по 30.04.2018 та з Товариством з обмеженою відповідальністю МАГНУМ-ТРАСТ (ІКЮО: 41232603) за період з 01.05.2018 р. по 31.05.2018 р.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТАФІНГ , контролюючим органом складено акт від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862 Про результати документальної позапланової виїзну перевірку ТОВ Укрстафінг , sun.outstaffsng@ukr.net, з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану варість по взаємовідносинам з ТОВ АСС-ГОФРОПАК (код 35070443) за період з 01.04.2018 р. по 31.04.2018 р. та з ТОВ МАГНУМ-ТРАНСТ (код 41232603) за період з 01.05.2018 р. по 31.05.2018 р. .

В акті від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862 контролюючим органом зроблено висновок, що ТОВ УКРСТАФІНГ відображенно в податковій звітності за квітень 2018 року взаємовідносин з постачальником ТОВ АСС-ГОФРОПАК (код 35070443) та документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин за квітень 2018 року з ТОВ АСС-ГОФРОПАК ; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 6 972 119 грн., в т.ч.: за травень 2018 року в сумі 4 139 200 грн., за червень 2018 року в сумі 1 850 980 грн. та за липень 2018 року на суму 981 939 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення, а саме: від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148, 75 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

Як встановлено під час судового розгляду справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРСТАФІНГ та Товариством з обмеженою відповідальністю АСС-ГОФРОПАК було укладено договір поставки від 17.01.2018р. № 200-01.

Відповідно до умов зазначеного вище договору поставки від 17.01.2018 р. № 200-01, ТОВ АСС-ГОФРОПАК зобов`язувався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - картонно-паперову групу товарів в асортименті, а ТОВ УКРСТАФІНГ зобов`язувався сплатити за товар певну грошову суму і прийняти вказаний товар (товари).

При цьому, між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРСТАФІНГ та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ Магнум-Траст було укладено відповідні договори поставки, а саме: від 02.05.2018 № 01/020518 (поставка кукурудзи); від 02.05.2018 № 02/020518 (поставка пшениці); від 02.05.2018 № 03/020518 (поставка соєвих бобів).

Відповідно до умов зазначених вище договорів постановок ТОВ Магнум-Траст зобов`язувалось здійснити поставку відповідного товару, а ТОВ УКРСТАФІНГ прийняти та оплатити поставлений товар.

Кількість та якість відповідного товару, графік поставки, місце поставки та інші умови поставки окремої партії такого товару визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даних договорів.

Суд зазначає, що виконання умов зазначених вище договрів підтверджується наступним.

Так, відповідно до договору поставки від 02.05.2018 № 01/020518, суд зазначає, що згідно специфікацій як від 02.05.2018 № 1 сума поставки складає 11 316 000,00 грн; обсяг поставки складає 2000,00 тонн (кукурудза); умови поставки: СРТ (Інкотермс 2010, ТОВ Олімпекс Купе Інтернешнл , м. Одеса, Одеський морський порт, Мтна площа, б. 1/12,; графік поставки: з 02.05.2018 р. по 31.05.2018 р., так і від 03.05.2018 № 2 сума поставки складає 5 658 000,00 грн; обсяг складає 1000,00 тонн; умови поставки: СРТ (Інкотермс 2010, ТОВ Олімпекс Купе Інтернешнл , м. Одеса, Одеський морський порт, Мтна площа, б. 1/12, графік поставки: з 03.05.2018 р. по 31.05.2018 р.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору поставки, укладеного позивачем, ТОВ Магнум-Транс в матеріалах справи містяться видаткові накладні від 16.05.2018 р, а саме: 11605, 21605, 31605, 41605, 51605, - видано 1 000,00 тонн кукурудзи врожаю 2017 р.

При цьому, в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі кукурудзи врожаю 2017 р. від 16.05.2018 р., з тексту якого судом встановлено, що товар ТОВ УКРСТАФІНГ був переданий в кількості 1000,00 тонн товару.

ТОВ Магнум-Транс було оформлено видаткові накладні від 17.05.2018 р., а саме: № № 11705, 21705, 31705, 41705, 51705, із загальним обсягом товару в кількості 1 000,00 тонн кукурудзи врожаю 2017 р.

Відповідно до акту прийому-передачі кукурудзи врожаю 2017 р. від 17.05.2018 ТОВ УКРСТАФІНГ було передано товар в кількості 1000,00 тонн товару.

Оформлено видаткові накладні від 18.05.2018 р., а саме: № № 11705, 21805, 31805, 41805, 51805, з загальним обсягом товару на 1032,457 тонн кукурудзи врожаю 2017 р.

Відповідно до акту прийому-передачі кукурудзи врожаю за 2017 р. від 18.05.2018 було передано позивачу товар в кількості 1032,457 тонн.

Транспортування зазначеного вище товару підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: від 21.05.2018 № 159572; від 21.05.2018 № 159573; від 21.05.2018 № 159575; від 22.05.2018 № 159551; від 22.05.2018 № 159567; від 21.05.2018 № 159530; від 28.05.2018 № 159556; 28.05.2018 № 159554; від накладної від 14.05.2018 № 088620; від 14.05.2018 № 088617; від 13.05.2018 № 088608; від 14.05.2018 № 088667; від 15.05.2018 № 088635; від 14.05.2018 № 088600; від 16.05.2018 № 088718; від 16.05.2018 № 088688; від 15.05.2018 № 088675; від 15.05.2018 № 088678; від 15.05.2018 № 088677; від 15.05.2018 № 088693; від 12.05.2018 № 088564; від 12.05.2018 № 088650; від 11.05.2018 № 088529; накладної від 12.05.2018 № 088559; від 13.05.2018 № 088562; від 14.05.2018 № 088579; від 13.05.2018 № 088585; від 12.05.2018 № 088627; від 14.05.2018 № 088649; від 12.05.2018 № 088628; від 12.05.2018 № 088576; від 11.05.2018 № 088531; від 11.05.2018 № 088578; від 12.05.2018 № 088573; від 13.05.2018 № 088604; від 14.05.2018 № 088584; від 12.05.2018 № 088587; від 23.05.2018 № 159569; від 12.05.2018 № 088544; від 13.05.2018 № 088574; від 12.05.2018 № 088575; від 12.05.2018 № 088591; від 12.05.2018 № 088592; від 12.05.2018 № 088594; накладної від 23.05.2018 № 088596; від 12.05.2018 № 088598; від 13.05.2018 № 088630; 13.05.2018 № 088641; від 12.05.2018 № 088599; від 11.05.2018 № 088517; від 11.05.2018 № 088518; від 12.05.2018 № 088633; від 12.05.2018 № 088646; від 12.05.2018 № 088503; від 10.05.2018 № 088504; від 12.05.2018 № 088515; № 088522; від 11.05.2018 № 088514; від 11.05.2018 № 088513; від 22.05.2018 № 159565; 12.05.2018 № 088566; від 11.05.2018 № 088539; № 088644; від 13.05.2018 № 088603; від 11.05.2018 № 088536; від 15.05.2018 № 088687; від № 088670; від № 088712; від № 088674; від 14.05.2018 № 088619; № 159528; 13.05.2018 № 088634; 12.05.2018 № 088642; від № 088645; від 21.05.2018 № 159536; від 30.05.2018 № 159621; від 13.05.2018 № 088609; від 14.05.2018 № 088668; від 13.05.2018 № 088673; від 15.05.2018 № 088684; від 12.05.2018 № 088528; від 11.05.2018 № 088527; № 088560;від 14.05.2018 № 088583; від 12.05.2018 № 088590; від 14.05.2018 № 088654; від 11.05.2018 № 088533; від 11.05.2018 № 088547; 11.05.2018 № 088548; від 14.05.2018 № 088651; від 14.05.2018 № 088652; від 11.05.2018 № 088510; від 11.05.2018 № 088508; від 11.05.2018 № 088521; від № 088647; від 12.05.2018 № 088597; 13.05.2018 № 088613; від 13.05.2018 № 088614; від 13.05.2018 № 088638; від 11.05.2018 № 088639; від 12.05.2018 № 088640; від 13.05.2018 № 088643; від 12.05.2018 № 088524; від 11.05.2018 № 088523; від 11.05.2018 № 088624; від 14.05.2018 № 088582; від 12.05.2018 № 088516; від 12.05.2018 № 088580; від 12.05.2018 № 088632; від 11.05.2018 № 088512; від 11.05.2018 № 088538; від 13.05.2018 № 088569; від 12.05.2018 № 088565; від 15.05.2018 № 088671; від 14.05.2018 № 088653; від 21.05.2018 № 159574; від 18.05.2018 № 088750.

Стосовно договору поставки від 02.05.2018 № 02/020518, повноважним представником позивача було надано специфікацію від 02.05.2018 № 1, в якій визначено, що сума складає 11 256 000,00 грн.; обсяг складає 2000,00 тонн (пшениця); умови: СРТ (Інкотермс 2010, ТОВ Олімпекс Купе Інтернешнл , м. Одеса, Одеський морський порт, Мтна площа, б. 1/12, графік: з 02.05.2018 р. по 30.06.2018 р.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Магнум-Траст було оформлено та підписано наступні видаткові накладні, а саме: від 21.05.2018 № 12105 (200 тонн); від 21.05.2018 № 22105 (200 тонн); від 21.05.2018 № 32105 (200 тонн); від 21.05.2018 № 42105 (200 тонн); від 21.05.2018 № 52105 (200 тонн); від 22.05.2018 № 12205 (200 тонн); від 22.05.2018 № 22205 (200 тонн); від 22.05.2018 № 32205 (200 тонн); від 22.05.2018 № 42205 (200 тонн); від 22.05.2018 № 52205 (200 тонн).

Передачу товару підтверджують відповідні акти прийому-передачі пшениці врожаю 2017 р. від 23.05.2018 (128,980), від 01.06.2018 (1 582,685 тонн), від 02.06.2018 (210,100 тонн).

Транспортування зазначеного вище товару підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: від 21.05.2018 № 159570; від 15.05.2018 № 088683; від 15.05.2018 № 088699; від 19.05.2018 № 159527; від 16.05.2018 № 088694; від 16.05.2018 № 088709; від 28.05.2018 № 159578; від 23.05.2018 № 159559; від 18.05.2018 № 088746; від 11.05.2018 № 088540; від 01.06.2018 № 159596; від 29.05.2018 № 159623; від 17.05.2018 № 088739; від 16.05.2018 № 088716; від 13.05.2018 № 088607; від 13.05.2018 № 088553; від 15.05.2018 № 088672; від 01.06.2018 № 159610; від 02.06.2018 № 159603; від 16.05.2018 № 088558; від 16.05.2018 № 088696; від 15.05.2018 № 088733; від 12.05.2018 № 088552; від 13.05.2018 № 088555; від 17.05.2018 № 088738; від 16.05.2018 № 088714; від 16.05.2018 № 088715; від 17.05.2018 № 088744; накладної від 16.05.2018 № 088697; від 12.05.2018 № 088507; від 12.05.2018 № 088550; накладної від 16.05.2018 № 088727; від 11.05.2018 № 088549; 16.05.2018 № 088703; від 16.05.2018 № 088717; від 16.05.2018 № 088725; від 17.05.2018 № 088729; від 18.05.2018 № 088721; від 16.05.2018 № 088556; від 12.05.2018 № 088636; від 11.05.2018 № 088520; від 15.05.2018 № 088681; від 22.05.2018 № 088743; від 23.05.2018 № 159566; від 17.05.2018 № 088736; від 15.05.2018 № 088700; від 16.05.2018 № 088705; від 16.05.2018 № 088720; від 16.05.2018 № 088722; від 16.05.2018 № 088719; від 16.05.2018 № 088707; від 15.05.2018 № 088680; від 16.05.2018 № 088711; від 18.05.2018 № 088708; від 12.05.2018 № 088568; від 01.06.2018 № 159605; від 29.05.2018 № 159553; від 16.05.2018 № 088695; від 12.05.2018 № 088546; від 12.05.2018 № 088506; від 17.05.2018 № 088732; від 23.05.2018 № 088691; від 23.05.2018 № 088691; від 18.05.2018 № 088748; від 23.05.2018 № 159561; від 24.05.2018 № 159557; від 23.05.2018 № 159562; від 17.05.2018 № 088742; накладної від 13.05.2018 № 088557; від 16.05.2018 № 088690; накладної від 30.05.2018 № 159622; від 16.05.2018 № 088692; від 26.05.2018 № 159584; від 01.06.2018 № 159608; від 17.05.2018 № 088731; від 17.05.2018 № 088741; від 28.05.2018 № 159579; від 25.05.2018 № 159586; від 23.05.2018 № 159564.

Щодо взаємовідносин між ТОВ УКРСТАФІНГ та ТОВ Магнум-Транс за договором поставки від 02.05.2018 № 03/020518, суд зазначає, що повноважним представником позивача було надано специфікацію від 02.05.2018 № 1, в якій сума визначена в розмірі 13 398 000,00 грн; обсяг визначено в кількості 1000,00 тонн (соєві боби); умови поставки: СРТ (Інкотермс 2010, ВАТ Суднобудівний завод Океан , 54050, Україна, м. Миколаїв, Заводська площа, 1; графік: з 02.05.2018 р. по 30.06.2018 р.

Судом також встановлено, що ТОВ Магнум-Траст було оформлено видаткові накладні, а саме: від 16.05.2018 № 351605 (300 тонн); від 17.05.2018 № 231705 (360 тонн); від 18.05.2018 № 261805 (341,573 тонн);

Передача товару оформлена актами прийому-передачі соєвих бобів: від 16.05.2018 (300 тонн); від 17.05.2018 (360,00 тонн); від 18.05.2018 (341,573 тонн);

Суд зазначає, що повноважним представником позивача було надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт транспортування наведеного вище по тексту товару, а саме: від 02.05.2018 № 683615; від 05.05.2018 № 25774; від 02.05.2018 № 683614; від 04.05.2018 № 25669; 05.05.2018 № 25773; накладної від 08.05.2018 № 684670; від 07.05.2018 № 684668; від 07.05.2018 № 684669; від 06.05.2018 № 684661; від 06.05.2018 № 684651; від 04.05.2018 № 684657; від 02.05.2018 № 683624; від 04.05.2018 № 25668; від 03.05.2018 № 683576; від 03.05.2018 № 683577; від 04.05.2018 № 684658; від 12.05.2018 № 684730; 05.05.2018 № 684653; від 06.05.2018 № 684652; від 13.05.2018 № 684731; від 03.05.2018 № 683625; від 02.05.2018 № 683616; від 03.05.2018 № 683622; від 10.05.2018 № 683700; від 11.05.2018 № 683697; від 09.05.2018 № 683695; від 09.05.2018 № 683686; від 09.05.2018 № 683685; від 08.05.2018 № 683677; від 03.05.2018 № 683623.

В матеріалах справи також містяться відомості, що Головним управлінням ДФС України у Дніпропетровській області було направлено на адресу ТОВ УКРСТАФІНГ лист від 02.08.2018 р. №46389/10/04-36-14-22 Про надання інформації (пояснень та їх документального провадження , з тексту якого судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області було виявлено факт, що свідчить про недостовірність визначення ТОВ УКРСТАФІНГ даних податкового кредиту по взаємовідносинах з: ТОВ АСС-ГОФРОПАК та ТОВ МАГНУМ-ТРАНС .

13.09.2018 р. ТОВ УКРСТАФІНГ було направлено на адресу заступника ГУ ДФС у Дніпропетровській області І.В. Сікіріній лист-відповідь від 13.09.2018 р. вих.№18-252/УС з тексту якого судом встановлено, що підприємством було направлено до контролюючого рргану первинні та бухгалтерські документи, завірені належним чином: ТОВ АСС-ГОФРОПАК (код за ЄДРПОУ 35070443) у сумі 179 010,00 грн. за квітень 2018 року, ТОВ МАГНУМ-ТРАНС (код за ЄДРПОУ 41232603) у сумі 6 972 119,00 за травень 2018 р.

При цьому, як факт направлення відповідного запиту так і отримання відповіді на нього з доданими первинними документами представниками як позивача, так відповідача було підтверджено в судовому засіданні, та з урахуванням доказів, наявних в матеріалах справи.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до п.п 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 ПК України визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статте. 78 ПК України, визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до ст.78 ПК України, Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків; виключено; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу: про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит; або про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит; виключено; отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону; контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки; у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу; неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу; отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення; платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків; виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне; платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов`язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період

реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших

учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність

відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру

документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Суд критично ставиться до позиції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка викладена в акті перевірки від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, на підставі якого винесено податкове-повідомлення рішення, а саме: від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148, 75 грн., оскільки висновки, які зазначені контролюючим органом органом, не відповідають дійсним обставинам справи, зроблені без належного дослідження усіх наявних доказів у справі, що було виявлено під час судової стадії дослідження доказів та безпідставність яких підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд зауважує, що, викладаючи зазначені припущення у формі висновків в акті перевірки від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, відповідач жодними належними доказами в розумінні ст.73 КАС України не довів в судовому засіданні викладених у вказаному вище акті перевірки обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача, та потягли за собою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, судом при розгляді зазначеної справи були дослідженні оригінали та долучені до матеріалів справи копії зазначених вище первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують дійсність та товарність господарських операцій позивача із зазначеним вище контрагентами, а саме: ТОВ АСС-ГОФРОПАК та з ТОВ МАГНУМ-ТРАСТ .

Вимоги до змісту первинного облікового документу встановлені ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно з якою такий документ повинен містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи відповідно до переліку, зазначеного вище, долучені до матеріалів справи, містять усі передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні реквізити, та, виходячи зі змісту акту перевірки від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, відповідачем не оскаржується їх наявність, та не зазначається про їх дефектність.

Крім того, суд надаючи належну оцінку спірним правовідносинам при розгляді даної справи, зазначає наступне.

При розгляді даної справи, враховуючи висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, а саме: від 27.02.2019 року №0006441409 на загальну суму 8 715 148,75 грн., позивачем під час судового розгляду справи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вищезазначеним контрагентом було надано первинні бухгалтерські документи, копія яких містяться в матеріалах справи.

Детальний аналіз сукупності всіх наданих до суду документів, які наявні в матеріалах справи ставить під сумнів висновок контролюючого органу щодо нереального характеру правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ АСС-ГОФРОПАК та з ТОВ МАГНУМ-ТРАСТ .

При цьому, суд зазначає, що реалізацію придбаних у ТОВ АСС-ГОФРОПАК та ТОВ МАГНУМ-ТРАСТ товарів, які реалізовані на адресу контрагентів-покупців, позивач - ТОВ УКРСТАФІНГ підтверджує відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, як то: картки рахунку 281 за травень 2018 року; картки рахунку за травень-червень 2018 року; договору поставки від 02.05.2018 № 01/020518; специфікації № 1 від 02.05.2018 до договору поставки від 02.05.2018 № 01/020518; специфікації № 2 від 03.05.2018 до договору поставки від 02.05.2018 № 01/020518; видаткової накладної від 16.05.2018 № 11605; видаткової накладної від 16.05.2018 № 21605; видаткової накладної від 16.05.2018 № 31605; видаткової накладної від 16.05.2018 № 41605; видаткової накладної від 16.05.2018 № 51605; видаткової накладної від 17.05.2018 № 11705; видаткової накладної від 17.05.2018 № 21705; видаткової накладної від 17.05.2018 № 31705; видаткової накладної від 17.05.2018 № 41705; видаткової накладної від 17.05.2018 № 51705; видаткової накладної від 18.05.2018 № 11705; видаткової накладної від 18.05.2018 № 21805; видаткової накладної від 18.05.2018 № 31805; видаткової накладної від 18.05.2018 № 41805; видаткової накладної від 18.05.2018 № 51805; акту приймання-передачі кукурудзи врожаю 2017 р. від 16.05.2018; акту прийманння-передачі кукурудзи врожаю 2017 р. від 17.05.2018; акту приймання-передачі кукурудзи врожаю 2017 р. від 18.05.2018; реєстру накладних на прийнте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою № ОЛ-210424 від 04.06.2018; договору поставки від 02.05.2018 № 02/020518; специфікації від 02.05.2018 № 1 до договору поставки від 02.05.2018 № 02/020518; видаткової накладної від 21.05.2018 № 12105; видаткової накладної від 22.05.2018 № 12205; видаткової накладної від 21.05.2018 № 22105; видаткової накладної від 22.05.2018 № 22205; видаткової накладної від 21.05.2018 № 32105; видаткової накладної від 22.05.2018 № 32205; видаткової накладної від 21.05.2018 № 42105; видаткової накладної від 22.05.2018 № 42205; видаткової накладної від 21.05.2018 № 52105; видаткової накладної від 22.05.2018 № 52205; акту приймання-передачі пшениці врожаю 2017 р. від 23.05.2018; акту приймання-передачі пшениці врожаю 2017 р. від 01.06.2018; акту приймання-передачі пшениці врожаю 2017 р. від 02.06.2018; реєстру накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою № ОЛ-210511 від 11.06.2018; договору поставки від 02.05.2018 № 03/020518; специфікації від 02.05.2018 № 1 до договору поставки від 02.05.2018 № 03/020518; видаткової накладної від 16.05.2018 № 351605; видаткової накладної від 17.05.2018 № 231705; видаткової накладної від 18.05.2018 № 261805; акту прийому-передачі соєвих бобів від 16.05.2018; акту пройму-передачу соєвих бобів від 17.05.2018; акту прийому-передачі соєвих бобів від 18.05.2018; посвідчення про якість № 2805-02 від 28.05.2018 р. на соєві боби ДСТУ 4964:2008; протоколу загальних зборів учасників ТОВ Укрстафінг від 31.05.2017; договору комісії від 17.12.2018 № 171218/01; договору комісії від 04.05.2018 № 0405/01К; додаткової угоди № 1 від 20.12.2018 до договору комісії від 04.05.2018 № 0405/01К; договору комісії від 03.05.2018 № 0305/01К; додаткової угоди № 1 від 31.05.2018 до договору комісії від 03.05.2018 № 0305/01К; копія додаткової угоди № 2 від 20.12.2018 до договору комісії від 03.05.2018 № 0305/01К, та копіями зазначених вище по тексту товарно-транспортними накладними.

При цьому, суд зазначає, що доводи представника відповідача щодо відсутності інформації в товарно-транспортних накладних дати їх складання, спростовується наступним.

Повноважним представником ТОВ УКРСТАФІНГ було направлено на адресу контролюючого органу лист від 26.03.2019 р. вих.№1547/2019, з тексту якого судом встановлено, що підприємством було повідомленно останнього про дати складання товарно-транспортних накладних.

Водночас, суд зазначає, що контролюючим органом як в тексті акту перевірки від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, так і під час судового розгляду справи, контролюючим органом не було зазначено про дефектність товарно-транспортних накладних, укладених ТОВ УКРСТАФІНГ з контрагентами останнього, а саме: з ТОВ АСС-ГОФРОПАК та з ТОВ МАГНУМ-ТРАСТ .

Відтак, наведені товарно-транспортні накладні відповідають вимогам Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 р. №363.

При цьому, суд зазначає, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Окрім цього, за умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявлених контрагентів порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 14.05.2019 р. у справі №826/19832/14 (адміністративне провадження №К/9901/8587/18), в якій зазначається, що Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що " коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів у їх сукупності.

Крім того, правова позиція Верховного Суду викладена, в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 р. у справі №810/1499/17 (адміністративне провадження №К/9901/3418/17) полягає в наступному.

З огляду на на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат платника податків не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, суд зазначає, що доводи позивача стосовно того, що дані Єдиного реєстру податкових накладних стали підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ УКРСТАФІНГ спростовуються настуапним.

Контролюючим органом не було зазначено як в акті перевірки від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, так і під час судового розгляду справи не було надано підтверджуючих доказів, що останнім було проведено відповідні перевірки контрагентів позивача - ТОВ УКРСТАФІНГ , а саме: ТОВ АСС-ГОФРОПАК та ТОВ МАГНУМ-ТРАСТ .

Відтак, посилання контролюючого органу на той факт, що останнім було використано дані контрагентів позивача, а саме: ТОВ АСС-ГОФРОПАК та ТОВ МАГНУМ-ТРАСТ з Єдиного реєстру податкових накладних, не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.ст. 73-74 КАС України, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо проведення перевірки останніх.

При цьому, на питання головуючого у справі: чи була проведена перевірка двох контрагентів ТОВ УКРСТАФІНГ з метою встановлення факту поставки наведених вище категорій, повноважний представник відповідача зазначила, - ні, перевірка ТОВ АСС-ГОФРОПАК та ТОВ МАГНУМ-ТРАСТ не проводилась .

Відтак, зазначені вище доводи відповідача носять загальний характер, без наведення інформації та надання доказів у відповідності до ст.ст. 73, 74 КАС України, які б засвідчили конкретні обставини протиправної діяльності позивача - ТОВ Укрстафінг з контрагентами останнього, а саме: з ТОВ АСС-ГОФРОПАК (код 35070443) за період з 01.04.2018 по 30.04.2018 року та з ТОВ МАГНУМ-ТРАСТ (код 41232603) за період з 01.05.2018 по 31.05.2018 року, а тому не можуть спростовувати фактичне здійснення господарських операцій з боку позивача.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В судовому засіданні представник контролюючого органу не надав суду жодних пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень контролюючого органу на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст. 203, 215. 228, 662, 655, 656 ЦК України в актах перевірок суб`єктів господарювання.

Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути висунуто будь - якою зацікавленою особою.

До кола таких зацікавлених осіб контролюючі органи не відносяться, оскільки ст.1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій обособленості їх учасників. А до майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст.215 ЦК України вбачається, що нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, зокрема, ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об`єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті перевірки від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, хибність зайнятої ним позиції та невідповідність її чинному законодавству України.

При цьому, оскільки відповідачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності позиції, викладеної в акті перевірки від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, що стала підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148,75 грн., суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо порушення позивачем порядку формування податкового кредиту в перевіряємий період.

Також суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з`ясуванню підстав, що передували винесенню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148,75 грн., у тому числі і з`ясуванню підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "укрстафінг".

Відтак суд зазначає, що відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення форми, а саме: від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148,75 грн., всупереч положенням ст.77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно до наданих як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необ`єктивность та недостовірність висновків Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, викладених у акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТАФІНГ" від 24.10.2018 № 62126/04-36-14-09/39267862, опрацювання яких мало наслідком винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме: від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148,75 грн.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначеного рішення; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148,75 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного дорученя від 19 березня 2019 р. №113 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 19 2140,00 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТАФІНГ" (просп. Гагаріна, 77, офіс 406/1, м.Дніпро, 49005) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, М.Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148, 75 грн., суд вважає за необхідне відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю " УКРСТАФІНГ" суму, сплачену у якості судового збору за подання даної позовної заяви з Державного бюджету України в сумі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн.) 00 коп.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТАФІНГ" (просп. Гагаріна, 77, офіс 406/1, м.Дніпро, 49005) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, М.Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148, 75 грн., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148,75 грн.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТАФІНГ" з оплати судового збору у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 травня 2019 року.

Суддя Є.О. Жукова

Дата ухвалення рішення15.05.2019
Оприлюднено23.05.2019
Номер документу81882894
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 27.02.2019 р. №0006441409 на загальну суму 8 715 148, 75 грн

Судовий реєстр по справі —160/2677/19

Ухвала від 14.09.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

Ухвала від 03.09.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Голобутовський Роман Зіновійович

Ухвала від 03.03.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Жукова Євгенія Олексіївна

Ухвала від 26.02.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Жукова Євгенія Олексіївна

Ухвала від 25.01.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кальник Віталій Валерійович

Ухвала від 19.01.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кальник Віталій Валерійович

Ухвала від 27.08.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 26.06.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Рішення від 15.05.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Жукова Євгенія Олексіївна

Рішення від 15.05.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Жукова Євгенія Олексіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні