Рішення

від 15.04.2019 по справі 280/418/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2019 року 13 год. 00 хвСправа № 280/418/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - Хілько А.С.

представника відповідачів - Голікова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 971636/42108983 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 28 вересня 2018 року та рішення № 971640/42108983 про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 28.09.2018; зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС № 12 та № 13 від 28.09.2018.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що реєстрацію спірних податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС було безпідставно зупинено. Стверджує, що ним було подано до контролюючого органу письмові пояснення, а також підтверджуючі документи, однак рішеннями від 30.10.2018 № 971636/42108983 та № 971640/42108983 відмовлено у реєстрації податкових накладних № 12 та № 13 від 28.09.2018. Зазначає, що ТОВ ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС було надано перелік документів, які беззаперечно підтверджують здійснення операцій по спірним накладним, при цьому ДФС взагалі не досліджені фактичні обставини щодо змісту та умов угод, зобов`язань сторін за договорами. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 500,00 грн.

Відповідачі позов не визнали, у письмовому відзиві від 28.02.2019 вх. № 8281 посилаються на те, що реєстрація податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС № 12 та № 13 від 28.09.2018 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. На розгляд комісії платником податку подано додаткові документи, але рішеннями від 30.10.2018 № 971636/42108983 та № 971640/42108983 відмовлено у реєстрації податкових накладних № 12 та № 13 від 28.09.2018, у зв`язку із неподанням всіх необхідних документів. Стверджує, що відповідач 2 діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Крім того, 15.04.2019 представник відповідачів подав заперечення на клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких просив суд залишити заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу без задоволення.

Ухвалою суду від 04.02.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/418/19. Призначено підготовче судове засідання на 28.02.2019.

У підготовчому судовому засіданні 28.02.2013 оголошено перерву до 14.03.2019.

Ухвалою суду від 14.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.04.2019.

Ухвалою суду від 10.04.2019 відкладено розгляд справи на 15.04.2019.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у позові.

У судовому засіданні 15.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" зареєстровано як юридична особа, основним видом діяльності якого є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Між TOB ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС та ПП Фенікс Агро було укладено договір поставки №К27/09/18 від 27.09.2018, відповідно до якого постачальник зобов`язується передавати у власність, а покупець приймати та оплачувати корма для тварин.

На виконання умов вищезазначеного Договору TOB "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" здійснило поставку товарів на умовах FCA Інкотермс 2010, про що свідчить видаткова накладна № 34 від 28.09.2018.

Оплата товару покупцем здійснена відповідно до платіжного доручення №277243 від 28.09.2018.

ТОВ ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС за вказаною подією виписало податкову накладну № 12 від 28.09.2018 та направило через автоматизовану систему до ДФС України для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, за допомогою програми електронного документообігу, надійшла Квитанція згідно якої, документ прийнято, реєстрація зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання даних вимог, позивачем направлено відповідачу повідомлення № 5 від 26.10.2018 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.10.2018 № 971636/42108983 було відмовлено в реєстрації даної податкової накладної з мотивів ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Товариством вживались заходи щодо адміністративного оскарження рішення комісії, зокрема подано скаргу від 31.10.2018 до Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України, на рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.10.2018 № 971636/42108983.

Однак, рішенням Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України № 41816/42108983/2 від 09.11.2018, скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.10.2018 № 971636/42108983 - без змін.

Крім того, за Договором поставки №К27/09/18 від 27.09.2018 TOB ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС здійснило поставку товарів ПП Фенікс Агро на умовах FCA Інкотермс 2010, про що свідчить видаткова накладна № 35 від 28.09.2018.

ТОВ ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС за вказаною подією виписало податкову накладну № 13 від 28.09.2018 та направило через автоматизовану систему до ДФС України для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, за допомогою програми електронного документообігу, надійшла Квитанція згідно якої, документ прийнято, реєстрація зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання даних вимог, позивачем направлено відповідачу повідомлення № 5 від 26.10.2018 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Проте, рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.10.2018 № 971640/42108983 було відмовлено в реєстрації даної податкової накладної з мотивів ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Товариством вживались заходи щодо адміністративного оскарження рішення комісії, зокрема подано скаргу від 31.10.2018 до Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України, на рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.10.2018 № 971640/42108983.

Однак, рішенням Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України № 41830/42108983/2 від 09.11.2018, скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.10.2018 № 971640/42108983- без змін.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних а також, з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 201.1. ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.4 ст. 201 ПК України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 177), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Як вбачається з п. 5 Порядку № 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що вимоги п.п. 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданих позивачем податкових накладних зупинено (як зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних) через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією застосовано формулювання, яке п.п. 6 та 7 Порядку не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п. 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією .

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п.п. 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

В даному ж випадку, суд зазначає, що відповідачами не було надано: протоколу засідання Комісії або переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Крім того, в квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Суд зазначає, що вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Крім того, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі 822/1878/18.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з п. 15 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п.22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Як видно із рішень Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 30.10.2018 № 971636/42108983 та № 971640/42108983 про відмову у реєстрації податкових накладних № 12 та № 13 від 28.09.2018 підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вказані переліки помічені хрестиком без наявності відповідних підкреслень, як того вимагає форма рішення чи будь-яких дописів з конкретизацією відсутніх документів.

У відзиві контролюючий орган, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних посилаєтья на наступне:

не надано жодного документу складського обліку, або документу підтверджуючого наявність складських приміщень і можливості для зберігання даної групи товарів;

не надано жодного документу щодо транспортування товару, однак у додатках до позову вже надаються товарно-транспортні накладні на підтвердження транспортування;

не надано жодних документів щодо навантаження та розвантаження товару як до ДФС так із позовом TOB Пром Трейд Альянс не надано.

Суд оцінюючи доводи відповідачів зазначає таке.

Щодо документів складського обліку або документів підтверджуючого наявність складських приміщень і можливості для зберігання даної групи товарів, суд зауважує, що наданими документами підтверджується укладення позивачем з TOB САУНДАГРО договору відповідального зберігання №П-1408/2 від 14.08.2018, з TOB ХЗП ВІЛЬНЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР договору складського зберігання № 30 від 13.08.2018, згідно яких зберігався товар, який надалі було реалізовано ПП Фенікс Арго . Вказані договори надавались позивачем до котролюючого органу, що підтверджується скриншотом з екрану АІС Податковий блок .

Суд також не приймає до уваги посилання контролюючого органу на ненадання позивачем до контролюючого органу товарно-транспортних накладних, оскільки з того ж скриншоту з екрану АІС Податковий блок вбачається, що такі документи надавались позивачем до контролюючого органу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваних рішень.

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішень № 971636/42108983 від 30.10.2018 та № 971640/42108983 від 30.10.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних №12 та № 13 від 28.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №12 та № 13 від 28.09.2018.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з Хілько Антоном Сергійовичем договір про надання правової допомоги № 11 від 15.11.2018 (копія знаходиться в матеріалах справи).

Згідно детального опису робіт та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, адвокатом надано наступні послуги: збір на ознайомлення доказами у справі вартістю 1000,00 грн.; аналіз законодаства та судової практики вартістю 500,00 грн.; підготовка позовної заяви з додатками вартістю 2000,00 грн. підготовка відповіді на відзив вартістю 2000,00 грн., участь у судових засіданнях по 2000,00 грн.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позовна заява, відповідь на відзив, що містяться в матеріалах справи дійсно складені та підписані адвокатом Хілько А .С.

Крім того, адвокат брав участь у судових засіданнях в межах однієї години, що підтверджується протоколом судових засідань.

Таким чином, заява представника позивача в частині відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. підлягає задоволенню.

Решту витрат на правову допомогу, заявлену у клопотанні суд вважає необгрунтованою та не підтвердженою належними доказами, зокрема, їх пов`язаність зі справою, а тому в цій частині заява задоволенню не підлягає.

Також, суд зазначає, що заявляючи клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідач жодних мотивів не наводить. Відтак, на думку суду, відповідачем не доведено неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3 842,00 грн. також підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, код ЄДРПОУ 42108983) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.10.2018 № 971636/42108983 та № 971640/42108983.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС № 12 від 28.09.2018 та № 13 від 28.09.2018.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМ ТРЕЙД АЛЬЯНС судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.04.2019.

Суддя Л.Я. Максименко