ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
22 травня 2019 року м. Дніпросправа № 280/5504/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ятрань на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р. (суддя Прасов О.О., повне судове рішення складено 18.02.2019 р.) в справі № 280/5504/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ятрань до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Ятрань звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2018 р. № 0015241406 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 73790 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує на неврахування судом першої доведеності фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Босхор-5 , використання придбаного товару та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. У спростування висновків суду першої інстанції посилається на правові висновки Верховного Суду.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Ятрань з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2015 рік при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ Босхор-5 (код ЄДРПОУ 39544285), за результатами якої складено акт № 529/08-01-14-06/23790944 від 10.09.2018 р., у висновках якого встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 73790,00 грн.
На підставі цього акту перевірки ГУ ДФС прийнято 01.10.2018 р. податкове повідомлення-рішення № 0015241406, яким ТОВ Ятрань збільшено суму грошового зобов`язання на суму 73790,00 грн.
Також судом першої інстанції встановлено, що підставою збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Босхор-5 , з яким позивачем укладено 11.03.2015 р. договір постачання № 10/03 та договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11/03. Від імені ТОВ Босхор-5 договори підписані директором ОСОБА_2
Встановивши, що за ТОВ Ятрань та ТОВ Босхор-5 транспортні засоби не зареєстровані, а первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення господарських операцій, від імені ТОВ Босхор-5 підписані директором ОСОБА_2 , як й господарські договори, яка вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2017 р. в справі № 335/5771/17 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням.
Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Ятрань за 2015 рік з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за 2015 рік при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ТОВ Босхор-5 , за результатами якої складено акт № 529/08-01-14-06/23790944 від 10.09.2018 р., за висновками якого встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 73790 грн.
На підставі приведеного акту перевірки ГУ ДФС 01.10.2018 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0015241406 про збільшення ТОВ Ятрань суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 73790 грн.
Підставою збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ Босхор-5 .
Судом встановлено, що 11.03.2015 р. між ТОВ Ятрань як покупцем та ТОВ Босхор-5 як постачальником укладено договір постачання № 10/03, за умовами якого позивачем придбавався товар (будівельні матеріали).
11.03.2015 р. між ТОВ Ятрань як замовником та ТОВ Босхор-5 як перевізником укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11/03, за умовами якого перевізником повинно здійснюватися перевезення вантажів (будматеріалів, інвентарю, устаткування, будівельного сміття тощо) згідно з наданими заявками.
Позивач підтверджує фактичне придбання товару та отримання послуг наступними документами: рахунками-фактурами № СФ-0000009 від 12.03.2015 р., № СФ-0000013 від 16.03.2015 р., № СФ-0000037 від 30.03.2015 р., № СФ-0000050 від 24.04.2015 р., № СФ-0000019 від 17.03.2015 р., № СФ-0000034 від 26.03.2015 р., № СФ-0000083 від 30.04.2015 р.; видатковими накладними № РН-0000009 від 12.03.2015 р., № РН-0000013 від 16.03.2015 р., № РН-0000037 від 30.03.2015 р., № РН-0000050 від 24.04.2015 р., актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000019 від 17.03.2015 р., № ОУ-0000034 від 26.03.2015 р., № ОУ-0000083 від 30.04.2015 р.
Договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з боку ТОВ Босфор-5 підписані директором ОСОБА_2
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248 (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 5-7 цього Положення витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Згідно з п. 9 Положення не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.
Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.
Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2017 р. у справі № 335/5771/17 (провадження № 1-кп/335/378/2017) ОСОБА_2 , директора ТОВ Босхор-5 , яка підписувала документи по взаємовідносинам з ТОВ Ятрань , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, що виразилося у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкта підприємницької діяльності, в тому числі, ТОВ Босхор-5 (код ЄДРПОУ 39544285) з метою прикриття незаконної діяльності.
Як зазначено вище, первинні документи, якими позивач підтверджує реальність господарських операцій з ТОВ Босхор-5 , підписані ОСОБА_2
Відповідно до статті 205 Кримінального кодексу України об`єктивна сторона фіктивного підприємництва полягає у створенні або придбанні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.
За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.
При цьому, статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.
Вказаний правовий висновок відображений в постанові Верховного Суду від 28.08.2018 року по справі № 804/8332/17 та враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Суд зазначає, що приведеним вище вироком суду, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину особи, дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції, за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит та витрати, відбулися на підставі первинних документів, виписаних ОСОБА_2 у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину (березень-квітень 2015 р.).
Встановлена вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.06.2017 р. в справі № 335/5771/17 загальна сума обсягу постачання товарів та послуг на адресу ТОВ Ятрань без податку на додану вартість становить 409945,47 грн. (409945,47 грн. = 274959,83 грн. + 134985,64 грн.), що відповідає сумі заниженого ТОВ Ятрань доходу - 409945,47 грн., зазначеної в акті перевірки № 529/08-01-14-06/23790944 від 10.09.2018 р.
Частиною 6 статті 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, матеріали справи містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази в розумінні ст. ст. 73-76 КАС України щодо нереальності спірних господарських операцій з ТОВ Босхор-5 , що обумовлює правильний висновок контролюючого органу про заниження позивачем грошових зобов`язань з податку на прибуток по операціям з ТОВ Босхор-5 .
Зазначені обставини свідчать про те, що фактично відомості бухгалтерського та податкового обліку сформовані позивачем по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом за відсутності реально вчинених господарських операцій та на підставі документів, які не є первинними документами в розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Сукупність приведених обставин дає суду підстави для висновку про нереальність спірних господарських операцій, що виключає правомірність віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат за цими операціями, не зважаючи на наявність у платника податків первинних документів, що за формою не відповідають вимогам чинного податкового законодавства.
З огляду на наведене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані відповідачем в обґрунтування підстав складання акту перевірки та правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень докази є належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами порушень позивачем норм податкового законодавства в перевіряємому періоді при вчиненні ним господарських операцій з ТОВ Босхор-5 .
Зважаючи на те, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки, підтверджені доказами, отриманими в ході судового розгляду справи, у зв`язку з чим оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, суд визнає, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ Ятрань .
Доводи апелянта про доведеність фактичного здійснення господарських операцій спростовані висновками суду.
При цьому суд вказує, що крім приведених вище висновків в обґрунтування правомірності збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням, висновок про нереальність спірних господарських операцій підтверджується відомостями Регіонального сервісного центру в Запорізькій області, викладеними в листі від 10.09.2018 р. № 31/8-4535, щодо того, що станом на 06.09.2018 р. за ТОВ Ятрань та ТОВ Босхор-5 транспортні засоби не зареєстровані.
Крім того, доводи апелянта про доведеність використання позивачем придбаних товарів та послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а саме для виконання договору підряду № 07/12 від 06.06.2012 р., укладеному між ТОВ Ятрань як підрядником та Комунальним підприємством Управління капітального будівництва як замовником, на реконструкцію будівлі дошкільного навчального закладу № 258 по пр. 40-річчя Перемоги, 15-а, Комунарського району, а також договору підряду № 146/13 від 06.09.2013 р., укладеному між ТОВ Ятрань як підрядником та Комунальним підприємством Управління капітального будівництва як замовником, на реконструкцію будівлі дошкільного навчального закладу № 258 по пр. 40-річчя Перемоги, 15-а, Комунарського району, не приймаються судом до уваги як безперечні докази фактичного отримання будівельних матеріалів саме від ТОВ Босхор-5 , оскільки факт доведеності виконання позивачем як підрядником робіт за цими договорами не свідчить про використання в цих роботах будівельних матеріалів, придбаних саме у ТОВ Босхор-5 протягом березня-квітня 2015 р.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України в редакції, яка діє з 15.12.2017 р. та підлягає застосуванню судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ятрань на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р. в справі № 280/5504/18 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р. в справі № 280/5504/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ятрань до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 22.05.2019 р. та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 22.05.2019 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.І. Малиш
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2019 |
Оприлюднено | 23.05.2019 |
Номер документу | 81888818 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Шальєва В.А.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні