Рішення

від 13.05.2019 по справі 344/5161/14-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5161/14-ц

Провадження № 2/344/101/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

13 травня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Пастернак І.А.

секретаря c/з Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мистецького об»єднання «Елегія» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська обласна рада про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мистецького об`єднання Елегія з вимогами про скасування наказу № 7 від 04 вересня 2008 року про звільнення працівників Мистецького об`єднання Елегія , як незаконного, зобов`язання відповідача виплатити заборгованість по заробітній платі з 01 грудня 2006 року у розмірі 107 184,00 грн., зобов`язання провести індексацію заробітної плати у межах прожиткового мінімуму з моменту невиплат по даний час та стягнення моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн. Вимоги обґрунтовував тим, що його було звільнено з роботи в МО Елегія наказом № 7 від 04 вересня 2008 року, у зв`язку з введенням процедури ліквідації. Оскільки, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області 20 вересня 2012 року, яка набрала законної сили провадження у справі № Б-21/282 про банкрутство МО Елегія припинено, то і наказ про звільнення підлягає скасуванню. Також вказує на те, що відповідачем з грудня 2006 року не виплачувалася зарплата, бюджетне фінансування обласною радою було припинене з грудня 2006 року.

29.10.2014 року позивач подав до суду зяаву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі, а саме середній заробіток за час затримки середньомісячної заробітної плати по день фактичного розрахунку (з 01.12.2016 року по даний час) в розмірі 107 184,00 грн., провести індексацію заробітної плати в межах прожиткового мінімуму з моменту невиплат по даний час, стягнення 30 000,00 грн. моральної шкоди; стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме середнього заробітку за час затримання середньомісячної заробітної плати (за період з 01.12.2006 року по даний час) і до моменту ухвалення рішення суду по справі (а.с.115 том 1).

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.02.2015 року позов ОСОБА_1 до МО Елегія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська обласна рада про скасування наказу №7 від 04 вересня 2008 року про звільнення працівників МО Елегія , як незаконного, зобов`язання відповідача виплатити заборгованість по заробітній платі з 01 грудня 2006 року у розмірі 107 184,00 грн., зобов`язання провести індексацію заробітної плати у межах прожиткового мінімуму з моменту невиплат по даний час, стягнення моральної шкоди, задоволено частково. Скасовано наказ №7 від 04 вересня 2008 року про звільнення працівників Мистецького об`єднання Елегія в частині звільнення ОСОБА_1 . Стягнуто з Мистецького об`єднання Елегія , м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 31789495, на користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , - 1 843,28 гривень заборгованості по зарплаті (з урахуванням обов`язкових платежів при нарахованій заборгованості по заробітній платі - 2 200 грн.) за період з грудня 2006 року по грудень 2007 року, зобов`язавши Мистецьке об`єднання Елегія провести індексацію сум заборгованості. Стягнуто з мистецького об`єднання Елегія , м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 31789495, в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору. В задоволенні решти заявлених вимог - відмовлено (а.с.149-152 том 1).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.04.2015 року рішення Івано-Франківського міського суду від 05.02.2015 року залишено без змін (а.с. 245-248 том 1).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ 11.11.2015 року ухвалив: рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.02.2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.04.2015 року в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.02.2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.04.2015 року залишити без змін (а.с.53-57 том 2).

Ухвалою судді Івано-Франківського міського суду від 18.12.2015 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мистецького об»єднання «Елегія» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська обласна рада про скасування наказу про звільнення працівників Мистецького об»єднання «Елегія» , зобов»язання виплатити заборгованість із заробітної плати, провести індексацію заробітної плати у межах прожиткового з моменту невиплат до цього часу, відшкодування моральної шкоди в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди (а.с.63 том 2).

Позивач в судове засідання не з`явився, попередньо подав суду пояснення щодо позовних вимог, відповідно до якого просив стягнути з відповідача на його користь 24 886,80 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; 6 809,00 грн. інфляційних збитків, розрахованих щодо нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 13.05.2019 року; стягнення 106 000,00 грн. моральної шкоди. Просив розгляд справи проводити без його участі, вимоги позовної заяви задоволити в повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи (а.с.213, 214 том 2).

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.66-69, 76-78, 99-101, 111-113, 130-132, 142-144, 151-153, 195-197).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.75, 97, 98, 110, 128, 129, 141, 150, 170, 187, 194).

З урахуванням думки позивача та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що МО Елегія було засноване Івано-Франківською обласною радою, згідно рішення від 18.12.2001 року №595-24/2001, МО є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області і перебуває в управлінні обласної ради, призначено директором МО ОСОБА_2 по контракту терміном на 5 років (а.с.9). Як встановлено матеріалами справи, контракт з директором МО ОСОБА_2 після спливу встановленого строку не розривався, отже трудові відносини з нею як директором тривають, на спростування цього інших доказів до матеріалів справи не надано. Згідно Акту приймання-передачі від 15.07.2008р. директор МО ОСОБА_2 передала ліквідатору ОСОБА_3 . всю наявну документацію об`єднання Елегія , а саме особові справи працівників, 17 трудових книжок працівників (в переліку цих працівників, позивач відсутній, так як трудова книжка позивача не зберігалась НОМЕР_2 , оскільки він працював по сумісництву), печатки, штампи тощо (а.с.121 том 1).

Відповідно до Статуту МО основою МО Елегія є учасники народного молодіжного хорового колективу Елегія , що утворився в 1993 році (п.1.4), вищим органом управління є засновник (обласна рада), до компетенції якого входить в т.ч. вирішення питання про припинення діяльності МО Елегія (п.2.4), працівники беруть участь в діяльності на підставі трудового договору (п.3.2), директор МО здійснює оперативне управління майном і коштами, розробляє штатний розпис в межах бюджету МО, приймає на роботу працівників згідно штатного розпису (п.3.3) (а.с.10-15 том 1).

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до довідки виданої ОСОБА_1 директором МО Елегія ОСОБА_2 . 25.02.2008 року у період з грудня 2006 року по грудень 2007 року включно заборгованість по заробітній платі позивача становить 2 200 грн. (сума до виплати 1 843,28грн. з врахуванням обов`язкових зборів та платежів) (а.с. 215 том 2).

Відповідно до ст. 102-1 КЗпП України працiвники, якi працюють за сумiсництвом, одержують заробiтну плату за фактично виконану роботу.

Ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разi невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звiльненому працiвниковi сум у строки, зазначенi в статтi 116 цього Кодексу, при вiдсутностi спору про їх розмiр пiдприємство, установа, органiзацiя повиннi виплатити працiвниковi його середнiй заробiток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 був звільнений 04.09.2008 року (а.с.36 том 1), то його середній заробіток слід розраховувати, виходячи із заробітної плати за листопад та грудень 2007 року.

Норми тривалості робочого часу на 2007 рік оприлюднені листом Міністерства праці та соціальної політики України від 09.10.06 р. № 6540/0/14-06/13.

Згідно інформації, зазначеної у цьому листі, у листопаді 2007 року розраховано 22 робочі дні, у грудні 2007 року - 21. Заробіток позивача за ці два місяці склав 400 грн (200+200), який слід поділити на середньомісячне число робочих днів за ці два місяці 400:43 (22+21) = 9,30 грн. - розмір середньоденного заробітку позивача. Далі визначаємо розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З 05 по 30 вересня 2008 року визначено 18 робочих днів, а у жовтні 2008 р. - 23, та листопаді 2008 р. - 20, у грудні 2008р.-23, а всього у 2008 році 252 робочих днів.

Норми тривалості робочого часу на 2008-2016 роки оприлюднені у листах Міністерства праці та соціальної політики України від 18.09.2007 N 6884/0/14-07/13 (252 робочих днів), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік" 30.09.2008 N 10338/0/14-08/13 (251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік" 25.08.2009 N 9681/0/14-07/13 (251 робочий день). "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік" від 25.08.2010 N 9111/0/14-10/13 (250 робочих днів). "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік" від 23.08.2011 N 8515/о/14- 11/13 (251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік" від 21.08.2012 N 9050/0/14-12/13 (251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік" від 04.09.2013 N 9884/0/14-13/13 (251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" від 09.09.2014 N 10196/0/14- 14/13(251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік" від 20.07.2015 N 10846/0/14-15/13 (251 робочий день), "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік" від 05.08.2016 N 11535/0/14-16/13 (248 робочих днів). У 2018 році відповідно до положень КЗпП та розпорядження КМУ від 11.01.2018 визначено кількість робочих днів на 2018 рік - 250.

Таким чином, з 05.09.2008 року по 12.05.2019 року включно середній заробіток позивача визначається за час затримки розрахунку по день ухвалення рішення судом і який становить 24 886,8 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість грн., 80 коп.) (2 676 x 9,30 грн.).

Що стосується позовної вимоги про стягнення 6 809,00 грн. інфляційних збитків, розрахованих щодо нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01.01.2008 року по 13.05.2019 року, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Зокрема, як визначено статтею 33 Закону України Про оплату праці у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону про індексацію та Порядку.

За змістом ст.ст. 1, 2, 3 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.

Як передбачено ст.10 цього Закону індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи. Доходи від роботи за сумісництвом, на умовах погодинної оплати поза основним, місцем роботи індексуються в розмірі, що з урахуванням оплати праці за основним місцем роботи не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Згідно Порядку проведення індексації грошових доходів населення (Постанова КМ України, від 17.07.2003, № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення ) особі, яка працює за сумісництвом, видається на її вимогу довідка з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, та проіндексованого доходу.

На підставі цієї довідки провадиться індексація доходів від роботи за сумісництвом у межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої заробітної плати за основним місцем роботи.

Отже, за змістом наведених норм індексація - це механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Отже, оскільки законодавцем визначено поняття та підстави для застосування такого механізму, при вирішенні цього питання значення має наявність доказів щодо факту підвищення заробітку, величини індексу споживчих цін - порогу індексації, як підстави для проведення індексації за відповідний розрахунковий період. Відповідно, така процедура вимагає відповідного документального забезпечення.

Разом з тим, вбачаючи правові мотиви застосування механізму підвищення грошових доходів позивачем для здійснення нарахування та виплати йому індексації не зазначено жодних доказів на підтвердження розміру заробітної плати, яка підлягала індексації, а також відповідні підстави такого нарахування.

Не містять будь-яких об`єктивних та допустимих доказів, як того вимагають норми ст.ст.77,78 ЦПК України, на підтвердження підстав нарахування індексації заробітку позивача і матеріали справи.

При цьому суд вважає, що з врахуванням необхідності відповідних і передумов для проведення індексації, документального підтвердження права на його нарахування, та зважаючи на те, що позивач працював за сумісництвом, сама по собі вказівка в акті перевірки від 13.08.2007 року Територіальною державною інспекцією з питань праці про виявлення факту не проведення працівникам підприємства індексації заробітної плати з травня 2006 року не є достатньою підставою для покладення на відповідача такого обов`язку.

Щодо моральної шкоди, яку просить стягнути позивач, то варто зазначити наступне.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, даних в п. 13 постанови від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із відповідними змінами) відповідно до ст. 2371 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Суд встановив, шо частково трудові права позивача були порушені, а згідно зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Тому з МО Елегія на користь ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 гривень з урахуванням вимог розумності та справедливості.

Ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.82 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів сторін поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст..89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому зсіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ).

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18.12.2009 р. №11 Про судове рішення у цивільній справі розяснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Розглянувши справу в межах заявленого позову суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

Також, суд керуючись вимогами ст. 367 ЦПК України щодо негайного виконання судових рішень у справах в т.ч. присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць (п.2 ч.1), вирішив допустити до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених в т.ч. пунктом 2 частини 1 цієї статті.

На підставі вищенаведеного та ст.ст. 40, 47, 49-2, 95, 102-1, 116, 117, 233, 2371 КЗпП України, керуючись ст. 12,13, 80, 81, 89,280-282, 353, 367 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Мистецького об`єднання Елегія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Івано-Франківська обласна рада про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди - задоволити частково.

Стягнути з Мистецького об`єднання Елегія , м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 31789495, на користь ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 - 24 886 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 80 коп.) середнього заробітку за час затримки розрахунку та 2 000 (дві тисячі) грн. 00 корп. моральної шкоди.

Стягнути з Мистецького об`єднання Елегія , м.Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, код ЄДРПОУ 31789495, на користь держави з зарахуванням на рахунок 31211256026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 22.05.2019 року.

Слідчий суддя Пастернак І.А.