Вирок

від 27.02.2007 по справі 1-30/2007року

КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-30/2007року

Справа № 1-30/2007року

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 лютого 2007

року            Місцевий Корюківський

районний суд Чернігівської

області в

складі:

головуючого

судді - Корха О.І.

при

секретарі - Бура Г.В., з участю прокурора - Карась В.М.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Корюківка справу про обвинувачення

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с Олійники, Корюківського

району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України,

військовозобов'язаного, освіта середня, розлученого, не працюючого, раніше не

судимого, - в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 СТ.164 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно

рішення Корюківського районного суду від 01.09.1998 року, виконавчий лист за

НОМЕР_1 від 01.09.1998 року, ОСОБА_1, зобов'язаний сплачувати аліменти на

користь громадянки ОСОБА_2 на утримання дітей: доньки - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2

року народження, сина ОСОБА_4

- ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку

але не менше 1/2 частини від мінімального розміру заробітної плати на дитину і

до їх повноліття. ОСОБА_1 з вересня 2002 року став на шлях злісного ухилення

від сплати призначених платежів, ніде не працює, випадкові заробітки він

приховує і використовує на задоволення власних потреб. Заборгованість по

аліментам на 01.01.2007 р. складає - 9061 гривня 08 копійок.

У

судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1

ст.164 КК України, повністю визнав та показав, що дійсно він за рішенням

місцевого Корюківського районного суду Чернігівської області від 01.09.1998

року зобов'язаний був до сплати аліментів на користь ОСОБА_2, на утримання

дітей: доньки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі

1/3 частини всіх видів заробітку але не менше 1/2 частини від мінімального

розміру заробітної плати на дитину і до їх повноліття. Після винесення рішення

суду з вересня 2002 року жодного разу виплат аліментів не здійснив, до

районного центру зайнятості з метою працевлаштування чи отримання статусу

безробітної особи не звертався. Станом на 01.01.2007 рік заборгованість його по

сплаті аліментів становить - 9061 гривні 08 копійок. Після винесення рішення

суду про стягнення аліментів з вересня 2002 року він офіційно ніде не працював,

на життя заробляв випадковими заробітками, отримані кошти витрачав на свої

потреби, аліменти на дітей не сплачував, ніякої матеріальної допомоги на

утримання дітей не надавав. До цього він неодноразово попереджався ВДВС про

кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, але аліменти

продовжував не сплачувати, на облік до центру зайнятості не ставав. Зараз він

розкаюється в скоєному, зобов'язується найближчим часом працевлаштуватись та

сплачувати аліменти. Раніше дані ним свідчення він підтримує. Він не є

військовослужбовцем строкової служби, не є інвалідом 1 чи 2 груп, не досяг

пенсійного віку. Має зараз на утриманні двох батьків похилого віку - батька

ОСОБА_5 , якому виповнилось 75 років та матір ОСОБА_6 якій виповнилось 70

років, повністю визнав свою вину.

Крім показань підсудного, його вина

доведена показаннями потерпілої та свідка.

У

судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що ОСОБА_1, після винесення

рішення суду про стягнення аліментів з вересня 2002 року жодного разу аліменти

не сплачував, ніякої допомоги на утримання дітей не надавав. Вважає, що ОСОБА_1

ухиляється від сплати аліментів. ОСОБА_1 вже не сплачує аліменти близько 6-7

років, заборгованість по аліментам становить наданий час більше 9 тисяч

гривень. Раніше дані нею свідчення вона підтримує.

У судовому

засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона працює державним виконавцем ВДВС

Корюківського району та стягувала аліменти з ОСОБА_1, який з вересня 2002 року

постійно їх не сплачував, хоча мав реальну можливість працевлаштуватись та

сплачувати аліменти. ВДВС РУЮ Корюківського району пропонувалось ОСОБА_1 стати

на облік в центр зайнятості, але він цього не робив. По виконавчому листу про

стягнення аліментів з ОСОБА_1 останній неодноразово викликався до ВДВС, але на

виклики не з'являвся, хоча попереджався про необхідність сплати аліментів, але

були відсутні позитивні наслідки попереджень. Тому ОСОБА_1 29.12.2006 року було

зроблено попередження про можливість притягнення його до кримінальної

відповідальності, але він (ОСОБА_1) все рівно не сплачував аліментів за

рішенням суду на утримання своїх дітей. Вважає, що ОСОБА_1 умисно ухиляється

від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей. При бажанні

ОСОБА_1 має можливість працевлаштуватись та сплачувати аліменти. ОСОБА_1 вже не

сплачує аліменти з вересня 2002 року, заборгованість по аліментам становить

станом на 01.01.2007 року - 9061 гривня 08 копійок. Раніше дані нею свідчення

вона підтримує.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина в

скоєнні інкримінованого йому злочину підтверджується іншими доказами:

- даними виконавчого листа за НОМЕР_1 від 1.09.1998 року

згідно якого рішенням Корюківського районного місцевого суду Чернігівської

області ОСОБА_1 зобов'язаний був до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на

утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_4 -

ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку але не менше 1/2

частини від мінімального розміру заробітної плати на дитину і до їх повноліття;

(а.с. 18-20)

· 

даними розрахунку заборгованості, згідно якого

заборгованість ОСОБА_1  по сплаті

аліментів станом на 01.01.2007 року складає 9061гривня 08 копійок; (а.с. 14-16)

· 

даними довідки центру зайнятості, згідно якої ОСОБА_1 не

перебуває    на обліку    у районному центрі зайнятості; (а.с.23).

За таких доказів, суд вважає, що вина підсудного повністю

доведена Дії ОСОБА_1 кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне

ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей

(аліментів).

Обговорюючи питання про вид та міру покарання підсудному,

суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який

за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, має на утриманні

двох батьків похилого віку - батька ОСОБА_5 , якому виповнилось 75 років та

матір ОСОБА_6 якій виповнилось 70 років, повністю визнав свою вину, раніше не

судимий.

Суд враховує обставини, що пом'якшують покарання, те що

підсудний щиро розкаявся, та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин

що, обтяжує покарання судом по справі не виявлено.

За таких обставин суд вважає, що за скоєння підсудним

даного злочину необхідно призначити покарання у вигляді громадських робіт на

певний строк. Також є необхідність в обранні підсудному міри запобіжного заходу

підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Судових

витрат по справі не має, речові докази відсутні.

На

підставі вище викладеного, керуючись ст. 323, 324 КПК України, -

3АСУДИВ

:

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст.164 КК України, та

призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк вісімдесят

годин.

Обрати міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді підписки

про невиїзд до набрання вироком законної сили.

Речових

доказів по справі немає.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 днів да Чернігівського

апеляційного суду шляхом подання апеляції до Корюківського районного суду

Суддя:             О.І. Корх