Постанова

від 16.05.2019 по справі 615/586/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року

м. Харків

Справа № 615/586/18

Провадження № 22ц/790/1118/19

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Коваленко І.П.,

суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

за участі секретаря Дмитренко А.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" до ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Велес-В" про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" на рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року (в складі судді Логвінова А.О.),

встановив:

У січні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Велес-В про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди.

Позов мотивований тим, що 01.01.2006 року між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя" укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,72 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , строком на п`ять років, який був зареєстрований 31.01.2008 року.

21.05.2012 року до вказаного договору укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору ще на 5 років, тобто з урахуванням ст.18 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на момент укладення додаткової угоди до договору, строк дії договору тривав до 11.12.2017 року.

На виконання положень ст.33 Закону України Про оренду землі ПСП Нове життя направлено лист-повідомлення від 01 жовтня 2017 року про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди.

01 листопада 2017 року ОСОБА_1 надіслано відповідь про відмову у поновленні договору від 01 січня 2006 року, яку обґрунтовано бажанням самостійно використовувати земельну ділянку.

29.03.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Велес-В" укладено договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , який 05.04.2018 року був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав.

Укладання договору емфітевзису між відповідачами є грубим порушенням його переважного права як орендаря на поновлення договору оренди, оскільки він скористався правом на поновлення договору на новий строк, виконав всі необхідні для цього дії, ОСОБА_1 натомість укладено договір емфітевзису з іншою юридичною особою.

Просить визнати недійсним договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) на земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , укладений між Фермерським господарством ВЕЛЕС-В та ОСОБА_1 , зареєстрований 05.04.2018 року за № 25670421 та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати поновленим договір оренди землі на земельну ділянку площею 5,72 га, кадастровий номер НОМЕР_1 від 01.01.2006 року, зареєстрований 31.01.2008 року за № 040865500274 та визнати укладеною додаткову угоду такій редакції:

ДОДА Т К О В А У ГОДА

до Договору оренди землі від 01.01.2006 р.

с. Олександрівка 01 жовтня 2017 р.

Валківського району Xарківської області

Орендодавець ОСОБА_1 з одного боку, і орендар Приватне сільськогосподарське підприємство НОВЕ ЖИТТЯ , в особі виконавчого директора Степаненко В.В., який діє на підставі Статуту, з другого боку, за взаємною згодою сторін вирішили внести в договір оренди землі від 01.01.2006 р. зареєстрований в Державному реєстрі земель, дата реєстрації І 1. 12.2012 р„ такі зміни:

1. Пункт 2 розділу Об`єкт оренди викласти в наступній редакції:

2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,7211 га ріллі, з кадастровим номером НОМЕР_1

2. Пункт 8 розділу Строк дії договору викласти в наступній редакції:

8. Поновлений Договір оренди землі укладено на 7 (сім) років, тобто до 01.10,2024 р. Після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Якщо до моменту закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не заявить про його припинення шляхом надсилання відповідного поштового повідомлення іншій стороні, цей Договір вважається продовженим на такий самий строк та на тих самих умовах. У разі якщо Орендар продовжує користування земельною ділянкою після закінчення строку цього Договору, та за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку цього Договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Письмове заперечення здійснюються листом-повідомленням.

3. Пункт 9 розділу Орендна плата викласти в наступній редакції:

9. Щорічна орендна плата визначається у розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки і в грошовому виразі складає 20581 гри. 52_коп. на рік, з урахуванням її щорічної індексації. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій та/або натуральній формі. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись в відробітковій формі (наданням послуг) по діючим цінам на роботи та послуги. Орендна плата може бути отримана Орендодавцем на його розсуд в грошовій або натуральній формі. В разі внесення орендної плати в натуральній формі, найменування продукції, що передається Орендодавцю в якості орендної плати, узгоджується з ним. Отримання Орендодавцем продукції від Орендаря вважається узгодженням форми натуральної орендної плати.

4. Пункт 24 договору оренди землі доповнити абзацем наступного змісту:

24. Орендар має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, вирощених на орендованій землі, та на вироблену з цих культур продукцію. Орендар має переважне право на придбання об`єкту оренди або його частки у власність у разі його продажу, за умови, що він сплачує ціну, за якою він продається.

5.Доповнити Договір оренди землі пунктом 29.1. в наступній редакції: Орендар на письмове прохання Орендодавця безкоштовно надає наступні послуги: оранка та культивація на власному огороді Орендодавця площею не більше 0.3 га, який знаходиться на території Олександрійської сільської ради. При неможливості надання зазначеної послуги зобов`язуємось оплатити її вартість. Крім того. Орендар зобов`язується на письмове звернення Орендодавця надати матеріальну допомогу в розмірі однієї тисячі гривень в разі народження дитини, одруження, поховання, направлення в зону АТО для участі в бойових діях, а також осіб які мають безпосереднє відношення до сім`ї Орендодавця,

6. Інші умови договору, до яких не внесено зміни зберігають чинність.

7. Дана додаткова угода є невід`ємною частиною вищевказаного договору і набирає чинності з моменту державної реєстрації, складена у трьох примірниках по одному для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

Орендодавець Орендар

ОСОБА_1 ПСП НОВЕ ЖИТТЯ

Місце проживання:

АДРЕСА_1 Код ЄДРПОУ 30957436

вул. Трудова 75 Р/р НОМЕР_2 в ПАТ Укрсоцбанк

63054 МФО 300023

Підписи сторін

- стягнути судові витрати.

06.07.2018 року від представника Фермерського господарства "Велес-В" надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ПСП "Нове життя" у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень проти позову, викладених у відзиві, представник ФГ "Велес-В" посилався на те, що строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя" 01.01.2006 року, з урахуванням додаткової угоди, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року та закінчується 31.01.2013 року, так як укладена 21.05.2012 року додаткова угода не змінює встановлений строк дії договору, а лише містить виклад нової редакції пунктів 8 договору в частині того, що договір укладено сторонами на п`ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. В період часу з 31.01.2013 року по 01.10.2017 року жодних пропозицій про поновлення договору оренди землі від 01.01.2006 року та додаткових угод на адресу ОСОБА_1 від ПСП "Нове життя" не надходило, що в свою чергу свідчить про те, що ПСП "Нове життя" не скористалось своїм переважним правом на поновлення дії договору оренди землі від 01.01.2006 року. Окрім того, враховуючи позицію позивача, який вважає, що додатковою угодою від 21.05.2012 року було продовжено строк дії договору ще на п`ять років, ОСОБА_1 28.12.2017 року на адресу ПСП "Нове життя" було направлено лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Також, укладаючи договір емфітевзису не відбувалось порушення переважного права позивача на укладення договору оренди землі, оскільки між відповідачами укладено договір відмінного правового характеру. Таким чином, ФГ "Велес-В" вважає, що укладений договір емфітевзису між ФГ "Велес-В" та ОСОБА_1 від 29.03.2018 року жодним чином не порушує переважне право орендаря (т. 1 а.с. 90-98).

06.07.2018 року від представника ОСОБА_1 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ПСП "Нове життя" у повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 посилається на те, що строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ПСП "Нове життя" 01.01.2006 року, з урахуванням додаткової угоди, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року та закінчується 31.01.2013 року, так як укладена 21.05.2012 року додаткова угода не змінює встановлений строк дії договору, а лише містить виклад нової редакції пунктів 8 договору в частині того, що договір укладено сторонами на п`ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. В період часу з 31.01.2013 року по 01.10.2017 року жодних пропозицій про поновлення договору оренди землі від 01.01.2006 року та додаткових угод на адресу ОСОБА_1 від ПСП "Нове життя" не надходило, що в свою чергу свідчить про те, що ПСП "Нове життя" не скористалось своїм переважним правом на поновлення дії договору оренди землі від 01.01.2006 року. Окрім того, враховуючи позицію позивача, який вважає, що додатковою угодою від 21.05.2012 року було продовжено строк дії договору ще на п`ять років, ОСОБА_1 28.12.2017 року на адресу ПСП "Нове життя" було направлено лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Також, укладаючи договір емфітевзису не відбувалось порушення переважного права позивача на укладення договору оренди землі, оскільки між відповідачами укладено договір відмінного правового характеру. Таким чином, ОСОБА_1 вважав, що укладений договір емфітевзису між ОСОБА_1 та ФГ "Велес-В" від 29.03.2018 року жодним чином не порушує переважне право орендаря (т. 1 а.с. 110-119).

19.07.2018 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі. В відповіді на відзив представник позивача посилаючись на те, що укладення 21.05.2012 року додаткової угоди до договору оренди землі від 01.01.2006 року було направлено на продовження орендних відносин ще на п`ять років, тобто до 11.12.2017 року. Окрім того, зазначає, що ОСОБА_1 теж у своєму листі-повідомленні від 01.11.2017 року зазначає, що строк договору триває до 11.12.2017 року.

У разі якщо вважати позицію щодо строку дії договору оренди землі від 01.01.2016 року викладену у відзиві вірною, то враховуючи положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", договір є поновленим ще на п`ять років, а саме з 31.01.2013 року до 31.01.2018 року, оскільки ПСП "Нове життя" продовжило користуватися земельною ділянкою, що була предметом договору оренди землі від 01.01.2006 року та сплачувало орендну плату. З приводу переважного права орендаря на поновлення договору оренди зазначено, що договір оренди передбачав, що орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Будь-яких інших дій направлених на поновлення договору оренди не вимагалось. Також, представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що переважне право орендаря є порушеним, оскільки ОСОБА_1 , відмовляючи в продовжені договору оренди, не розглянув пропозицію орендаря у відповідності до частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (т. 1 а.с. 153-160).

06.08.2018 року від представника відповідачів до суду надійшло заперечення, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову. В запереченні представник відповідачів зазначив, що позивачем обрано помилковий спосіб захисту порушеного права з підстав, зазначених у ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позовними вимогами зокрема є саме визнання укладеною додаткову угоду від 01.10.2017 року, що в свою чергу є взаємовиключним (т. 1 а.с. 177-186).

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року у задоволенні позову ПСП "Нове життя" до ОСОБА_1 , ФГ "Велес-В" про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди - відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що сторони не укладали нового договору, а у додатковій угоді лише виклали деякі пункти Договору у іншій редакції. Волевиявлення Новосела А.Г. щодо строків дії договору оренди землі було спрямоване не на продовження строку дії договору ще на 5 років, а на визначення строку дії договору від 01 січня 2006 року саме на 5 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір оренди земельної ділянки припинено з 01 лютого 2013 року. ПСП Нове життя до закінчення строку дії договору не повідомляв орендодавця в установлені строки про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, не направляв жодних листів з проектом додаткової угоди.

Враховуючи відсутність порушення переважного права позивача, договір про користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) відповідає вимогам закону, є дійсним, права та обов`язки позивача не порушує.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя звернулась з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що не поновлення договору оренди землі в даному випадку та не укладання додаткової угоди є перешкодою орендарю ПСП Нове життя реалізувати свої законні сподівання за орендним договором і частковим позбавленням його зустрічного задоволення, з врахуванням якого він укладав з ними договір.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі ОСОБА_1 та ФГ Велес-В в особі їх представника Прокопченка С.В. просять апеляційну скаргу відхилити та рішення суду залишити без змін.

Договір оренди є припиненим з 01 лютого 2013 року, а реалізація переважного права позивачем через 5 років після припинення строку дії договору не відповідає вимогам чинного законодавства.

Додаткова угода у 2013 році про поновлення строку дії договору оренди сторонами між сторонами укладена не була.

Твердження апелянта щодо дати закінчення договору не спростовують висновків суду щодо закінчення строку дії договору оренди саме 31 січня 2013 року (останній день строку дії) та не спростовують правомірності укладення договору емфітевзису між відповідачами вже у 2018 році.

ОСОБА_1 не було укладено договору оренди землі з новим орендарем; не було досягнуто домовленості щодо істотних умов з колишнім орендарем, а навпаки було направлено відмову у поновленні договору; і протягом місяця після закінчення строку дії договору було вкотре повідомлено про заперечення щодо поновлення строку дії договору.

Також, укладення власником земельної ділянки договору емфітевзису не є порушенням переважного права на укладання договору оренди.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 120981595 від 17.04.2018 року, ОСОБА_1 , на праві приватної власності, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 27.08.2002 року, належить земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 5,72 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області (т. 1 а.с. 19).

01.01.2006 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради (т. 1 а.с. 11-12).

Пунктом 2 договору оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,72 га, у тому числі ріллі.

Згідно з п. 8 договору оренди землі, договір укладено на п`ять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься у формі та розмірі 1,5 % вартості земельної ділянки, нараховується в грошовій формі. Видається грошима або продукцією по ринкових цінах, послугами по цінах господарства, виходячи з можливості господарства.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься у строки до 31 грудня кожного року.

Пунктом 31 договору оренди землі зокрема передбачено, що дія договору землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 38 договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений договір зареєстровано у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії "Центрального державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.01.2008 року.

21.05.2012 року між ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 01.01.2006 року.

Сторони домовились внести в договір оренди землі від 01.01.2006 року наступні зміни:

- пункт 8 договору викласти у наступній редакції:

Договір укладено сторонами на п`ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін; пункт 9 договору викласти у наступній редакції:

Орендна плата отримується у грошовій формі готівкою в касі орендаря в період з 01 липня по 31 грудня поточного року. Розмір орендної плати у рік становить 4119,99 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеній в пункті 3 договору. За письмовою або усною домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у натуральній формі (зерно, цукор та інше), або відробітковій формі (надання послуг, культивація, оранка, транспортні послуги та інше) по діючим цінам на продукцію, роботи та послуги. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідним актом.

При цьому в додатковій угоді від 21.05.2012 року сторони погодили, що додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 01.01.2006 року, набирає чинності після її державної реєстрації та дії у строк, визначений договором.

З додаткової угоди вбачається, що вона зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.12.2012 року № 632120004002912, що також підтверджується листом Міжрайонного управління у Валківському та Коломацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 31-20-0.23, 141-628/121-18 від 23.06.2018 року (т. 2 а.с. 141-142).

24.10.2018 року Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" на адресу ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення від 01.10.2017 року щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проект додаткової угоди від 01.10.2017 року до договору оренди землі від 01.01.2006 року (т. 1 а.с. 14-16).

01.11.2017 року ОСОБА_1 листом-повідомленням повідомлено "Нове життя" про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв`язку з чим просив звільнити належну йому земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Зазначив, що в подальшому земельну ділянку буде використовувати самостійно (т. 1 а.с. 17).

29.03.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Велес-В" укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строком на три роки, предметом якого є земельна ділянка розміром 5,72 га, що розташована на території Олександрійвської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_1 , право використовувати яку, згідно даного договору, ОСОБА_1 надав ФГ "Велес-В" для сільськогосподарських потреб на праві емфітевзису (т. 1 а.с. 99-101).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 120981595від 17.04.2018 року, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про укладення 29.03.2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Велес-В" договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 11.04.2018 року (т. 1 а.с. 19 зворот).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Обґрунтовуючи позовні вимоги ПСП Нове життя зазначило, що ОСОБА_1 визнаються обставини, що строк дії договору оренди становить до 11 грудня 2017 року, про що ним зазначено у листі повідомлені від 01 листопада 2017 року. Однак в порушення їх переважного права на укладання договору оренди ОСОБА_1 надано земельну ділянку у користування ФГ Велес -В .

З матеріалів справи вбачається, що 01 жовтня 2017 року ПСП Нове життя направлено ОСОБА_1 лист повідомлення про поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди.

01 листопада 2017 року ОСОБА_1 направлено лист-повідомлення ПСП Нове життя про відсутність бажання продовжувати договір оренди, термін дії якого закінчується згідно додаткової угоди до договору оренди землі 11 грудня 2017 року на новий термін з ПСП Нове життя та наміром використовувати земельну ділянку самостійно.

29 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Велес -В укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) порядок укладення якого урегульовано Главою 33 ЦК України та Главою 16-1 ЗК України і який відрізняється від договору оренди земельної ділянки. Зокрема: строк дії договору емфітевзису встановлюється договором, в той час, як договір оренди (в залежності від призначення землі) може становити від 7 до 50 років. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором емфітевзису. На відміну від договору оренди землі, розмір плати за договором емфітевзису не залежить від нормативної грошової оцінки землі. Оплата може здійснюватися як періодично, так і разовим платежем, або ж за будь-яким іншим принципом, визначеним сторонами. На відміну від договору оренди землі, законодавчо не встановлені межі розміру оплати за договором емфітевзису. Також, на відміну від договору оренди землі, емфітевзис може відчужуватися іншій особі землекористувачем (власник земельної ділянки має переважне право на купівлю емфітевзису). Якщо за договором оренди землі сторони можуть бути замінені лише за спільною згодою (крім встановлених законодавством випадків), орендар має право передавати землю в суборенду лише якщо це передбачено в договорі оренди, то у випадку укладення договору емфітевзису землевласник, якщо землекористувач використовує землю за цільовим призначенням і не погіршує характеристик земельної ділянки, має достатньо обмежені засоби впливу на користування землекористувачем земельною ділянкою. Крім того, емфітевзис може передаватися землекористувачем у спадок.

Таким чином враховуючи, що між відповідачами укладено не договір оренди, а договір емфітевзису, який є іншим видом користування чужою земельною ділянкою, суд вважає, що у цьому випадку позивач не мав переважного права на укладення договору оренди.

Підстав для визнання недійсним договору користування чужою земельною ділянкою не вбачається.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Крім того, в суді апеляційної інстанції представником відповідачів подано клопотання про стягнення 7000 грн. на професійну правничу допомогу, які понесені при розгляді справи в Харківському апеляційному суді.

В обґрунтування клопотання надано акт приймання-передачі надання правової допомоги №30/17 від 01 серпня 2017 року, за яким ФГ ВЕЛЕС -В надано наступні послуг- правовий аналіз апеляційної скарги ПСП Нове життя - 3000 грн., складання відзиву на апеляційну скаргу - 4000 грн., всього - 7000 грн.; розрахунок фактуру №615/586/18 від 12 березня 2019 року на суму 7000 грн. та квитанції від 14 березня 2019 року про сплату 7000 грн.

Обсяг цих робіт виконано адвокатом, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно правил пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

В суді апеляційної інстанції ПСП Нове життя заперечувало щодо задоволення клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначаючи, що відповідачем не надано документів, що підтверджують порядок обчислення гонорару підстави для зміни розміру гонорару порядок його сплати. Завищено час на надання послуг, також зазначає, що відзив на апеляційну скаргу підписаний адвокатом як представником обох відповідачів та вирахувати в якій частині якою стороною був оплачений його гонорар не вбачається можливості, Крім того попередній розрахунок судових витрат не надавався у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат.

Посилання апелянта на відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу - безпідставне.

Враховуючи, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, дані витрати підлягають стягненню з позивача на корить ФГ ВЕЛЕС-В .

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, одними з визначальних обставин при визначені гонорару є складність справи та витрачений адвокатом час.

За таких обставин підстав для відмови у задоволенні клопотання про стягнення судових витрат не вбачається.

Витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з позивача на користь відповідача ФГ ВЕЛЕС-В .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя" - залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року - залишити без змін.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя (63054, Харківська обл., Валківський район, село Олександрівка, вулиця Центральна, будинок 3, код ЄДРПОУ 30957436) на користь Фермерського господарства Велес-В ( 63054, Харківська обл., Валківський район, село Олександрівка, вулиця Жовтнева, будинок 35, код ЄДРПОУ 37948259) 7000 (сім тисяч) грн. судових витрат на правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 травня 2019 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

І.С. Сащенко