Постанова

від 20.05.2019 по справі 914/2164/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. Справа №914/2164/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

розглянув без виклику сторін в спрощеному провадженні апеляційну скаргу Першої всеукраїнської кредитної спілки за вих. №220 від 05.04.2019 (вх. № апеляційного суду 01-05/1303/19, 01-05/1306/19, 01-05/1319/19 від 08.04.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2019 (суддя - Бортник О.Ю., повне рішення складено 04.03.2019, м. Львів)

та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 (суддя - Бортник О.Ю., повне додаткове рішення складено 22.03.2019, м. Львів)

у справі № 914/2164/18

за позовом Першої всеукраїнської кредитної спілки, м. Київ

до Товариства з додатковою відповідальністю "ЯВІР - 2000 ЛЬВІВ" , м. Львів

про стягнення 16 581,78 грн. збитків

21.11.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява від Першої всеукраїнської кредитної спілки до Товариства з обмеженою відповідальністю ЯВІР-2000 ЛЬВІВ про відшкодування збитків в сумі 16 581,78 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в ніч на 19 грудня 2017 під час перебування під охороною в приміщенні Рівненського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки здійснено крадіжку її майна, що підтверджується повідомленням про крадіжку, внесеним до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за номером 12017180010008371 від 19.12.2017. Позивача визнано потерпілою стороною, триває досудове розслідування. Внаслідок вчиненого кримінального правопорушення з Рівненського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки за адресою: м. Рівне, вул.. Шкільна, 63 викрадено сейф офісний ПАРИТЕТ - ЛL.16.К; грошові кошти в сумі 16 581,78 грн. які знаходились у сейфі. Факт наявності даних коштів підтверджує касовим листом за 18.12.2017 та актом про результати інвентаризації наявних коштів станом на 19.12.2017. Крім цього вказує, що відповідач, незважаючи на договірні зобов`язання, жодним чином не зреагував на проникнення до приміщення Першої всеукраїнської кредитної спілки, чим порушив умови договору №Р/0048-лв про централізовану охорону від 01.10.2015. Відповідно до цього, вважає, що йому завдано збитків на суму 16 581,78 грн., яку просить стягнути.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.02.2019 у справі №914/2164/18 в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Дане рішення мотивоване відсутністю належних, допустимих та достатніх доказів для висновку про те, що внаслідок лише самої протиправної та винної поведінки відповідача позивачу заподіяно збитки в розмірі 16 581,78 грн.

Позивач - Перша всеукраїнська кредитна спілка, не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке ухвалено з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник вказує на те, що ТОВ ЯВІР-2000 ЛЬВІВ незважаючи на договірні зобов`язання, жодним чином не зреагував на проникнення до приміщення позивача, чим порушив умови договору №Р/0048Лв про централізовану охорону від 01.10.2015, внаслідок чого були завдані збитки у розмірі 16 581,78 грн.

Скаржник, зазначає, що із узгодженої сторонами інструкції, вже після першого спрацювання сигналізації, відповідач повинен був викликати позивача для відкриття, огляду, здійснення необхідних заходів і перезакриття об`єкта охорони, про що повинен був скласти відповідний акт. Однак, вказаних дій відповідачем здійснено не було, що ним і у відзиві не заперечується.

Також, скаржник, посилається на те, що відповідач не здійснив та навіть не ініціював проведення обстеження технічного стану об`єкта охорони - приміщення Рівненського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, 63 і на думку скаржника, не може стверджувати про те, що сейф з коштами, який було викрадено, не було прикріплено до підлоги.

Щодо суми збитків, - то скаржник вказує на те, що факт наявності вищевказаної суми коштів у Рівненському відділенні Першої всеукраїнської кредитної спілки та факт їх крадіжки , є касовий лист за 18.12.2017 та акт про результати інвентаризації наявних коштів станом на 19.12.2017. При цьому вказує, що він просить відшкодувати лише суму збитків що дорівнює сумі фактично вкрадених коштів, без урахування вартості викраденого сейфу.

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду від 25.02.2019 та додаткового рішення від 20.03.2019 у даній справі.

Відповідач - ТОВ ЯВІР-2000 ЛЬВІВ у відзиві б/н від 22.04.2019 заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що витяг з кримінального провадження №12017180010008371 є належним, допустимим та достовірним письмовим доказом у справі №914/2164/18, який підтверджує, у тому числі, обставину відсутності пошкодження вхідних дверей до об`єкта позивача, оскільки чітко зазначено, що невідомою особою пошкоджено двері до кабінету Першої всеукраїнської кредитної спілки. Щодо вхідних дверей будівлі, то інформація про дану обставину відсутня. Твердження позивача щодо неможливості проникнення зловмисника до кабінету Першої всеукраїнської кредитної спілки без відповідного пошкодження вхідних дверей є лише припущенням і не підтверджені належними доказами. Щодо виконання п.4.1.5 договору, зазначає, що проникнення на об`єкт ззовні або порушення цілісності вхідних дверей або вікон нарядом охорони під час реагування виявлено не було, що підтверджується витягом з кримінального провадження №12017180010008371, тому повідомлення чергової частини органу внутрішніх справ і замовника виконавцем не здійснювалося. Щодо місцезнаходження сейфу то у витязі з кримінального провадження №12017180010008371 від 19.12.2017 зазначено, що металевий сейф знаходився у тумбочці, що свідчить про відсутність його прикріплення до підлоги. Щодо розміру збитків, то такі замовником визначено самостійно без участі уповноважених представників виконавця за відсутності письмового повідомлення про час визначення збитків, тобто вказує, що позивач не виконав вимог договору щодо визначення сторонами розміру збитків, що згідно з умовами договору звільняє виконавця від відповідальності. Щодо скасування додаткового рішення то відповідач вказує, що позивач не наводить жодної обставини необґрунтованості або незаконності даного рішення. Відповідно до цього, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В даному відзиві відповідач просить стягнути з Першої всеукраїнської кредитної спілки на користь ТОВ ЯВІР-2000 ЛЬВІВ витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи №914/2164/18 у суді апеляційної інстанції у сумі 3 500,00 грн. В підтвердження даного подає опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; акт прийому-передачі наданих послуг від 22.04.2019 за договором №4 про надання правової допомоги від 02.01.2019; квитанція №4 від 22.04.2019 в якій суму гонорару адвоката визначено 3500,00 грн., ордер серія ПТ №104465 від 10.04.2019 на надання правової допомоги.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.04.2019 поновлено Першій всеукраїнській кредитній спілці строк на апеляційне оскарження рішень Господарського суду Львівської області від 25.02.2019 та від 20.03.2019 у справі №914/2164/18 та відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Ухвалено здійснювати розгляд справи №914/2164/18 без виклику сторін враховуючи положення ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 25.02.2019 та додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 у справі №914/2164/18 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного:

01.10.2015 ТОВ ЯВІР-2000 ЛЬВІВ та Перша всеукраїнська кредитна спілка уклали договір №Р-0048Лв про централізовану охорону (Т-1, а.с.13-18), згідно п.2.1. якого та додатку №1 до нього, відповідач зобов`язався здійснювати охорону об`єкту Рівненського відділення Першої всеукраїнської кредитної спілки, який знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна,63 (Т-1, а.с.19).

У відповідності до п.4.1.2. договору та додатку №1 до нього, відповідач зобов`язувався забезпечити прибуття наряду охорони, в разі спрацювання сигналізації , в термін 5 хв.

19.12.2017 о 05 год. 09 хв. від оператора пульту централізованого спостереження ТОВ ЯВІР-2000 ЛЬВІВ надійшов сигнал Тривога на об`єкті №290037- Перша всеукраїнська кредитна спілка, розташованому за адресою: вул. Шкільна, 63 у м. Рівне, що підтверджується витягом із списку подій на об`єкті №290037 за 18.12.2017 - 19.12.2017. Наряд охорони розпочав рух по маршруту до об`єкта та прибув на об`єкт о 05 год. 11 хв., що підтверджується зокрема витягом із списку виїздів наряду охорони на об`єкт №290037 станом на 19.12.2017.

Повторний виїзд на об`єкт за вказівкою оператора пульту централізованого спостереження здійснювався о 07 год. 12 хв. за сигналом Тривога (прибуття наряду в 07 год. 14 хв. ) і при огляді об`єкту слідів проникнення виявлено не було, про що повідомлено оператора пульту централізованого спостереження, що підтверджується зокрема витягом із списку подій на об`єкті №290037 за 18.12.2017 - 19.12.2017 та витягом із списку виїздів наряду охорони на об`єкт №290037 станом на 19.12.2017.

Як вбачається з обставин справи, відповідач стверджував , що о 09 год. 23 хв. 19.12.2017 від оператора пульту централізованого спостереження ТОВ ЯВІР-2000 ЛЬВІВ надійшов сигнал Тривога на об`єкті ломбард Соломон , розташованому за адресою: вул. Шкільна, 63 м. Рівне і по прибуттю наряду охорони працівниками ломбарду було повідомлено про проникнення до суміжного з ними приміщення Першої всеукраїнської кредитної спілки, після чого нарядом охорони було викликано поліцію. Дані доводи , як в суді першої так і в апеляційній інстанції позивачем не спростовані.

З наявного в матеріалах справи витягу з кримінального провадження №12017180010008371 підтверджується, що в ніч на 19.12.2017 невідома особа, знаходячись в Першій всеукраїнській кредитній спілці, що за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, 63, шляхом пошкодження дверей проникла до кабінету, звідки таємно з тумбочки вкрала металевий сейф, в якому містилися грошові кошти в сумі 16 581,78 грн., чим завдала вказаній спілці майнової шкоди (Т-1, а.с.38).

Пунктом 4.1.5 договору виконавець зобов`язувався повідомляти в чергову частину органів внутрішніх справ і відповідачу про факт порушення цілісності об`єкта або нанесення збитків пошкодженням майна, що охороняється. До прибуття представників органу внутрішніх справ або органів слідства, забезпечити недоторканість місця події.

Як вбачається з обставин справи проникнення на об`єкт позивача або порушення його цілісності нарядом охорони під час реагування о 5 год. 11 хв. та 07 год. 12 хв. виявлено не було, тому повідомлення чергової частини органу внутрішніх справ і замовника виконавцем не здійснювалось.

З витягу з кримінального провадження №12017180010008371 не вбачається факту пошкодження вхідних дверей до об`єкта Першої всеукраїнської кредитної спілки. Встановлено лише факт пошкодження дверей кабінету невідомою особою, яка на момент пошкодження дверей уже знаходилась у Першій всеукраїнській кредитній спілці. Проникнення на об`єкт ззовні або порушення цілісності вхідних дверей під час реагування виявлено не було.

Додатком 2 до договору №Р/0048-Лв від 01.10.2015 про централізовану охорону сторонами затверджено Інструкцію про порядок приймання (здавання) об`єктів та окремих приміщень під охорону та правила користування сигналізацією (Т-1, а.с.20-22).

Згідно п.1-2 розділу перезакриття об`єкта додатку 2 договору закріплюються випадки, у яких відповідач викликає відповідальних осіб позивача. Такий виклик здійснюється для відкриття, огляду, здійснення необхідних заходів і перезакриття об`єкта.

Позивачем не подано ні суду першої, ні апеляційної інстанцій належних і допустимих доказів, які б свідчили про необхідність здійснення перезакриття об`єкта при перших двох спрацюваннях сигналізації.

Пунктом 4.2.7. договору визначено, що позивач зобов`язується грошові кошти , цінні папери, вироби із золота, платини, паладію та вироби з коштовним камінням, годинники в золотих, платинових і срібних корпусах, зброя і боєприпаси, акцизні документи, отрута і наркотичні речовини, а також інші предмети та речі, збереження яких передбачено нормативними актами, зберігати в окремому приміщенні, у сейфі або металевій шафі (ящику), що прикріплюється до підлоги .

У витягу з кримінального провадження №12017180010008371 від 19.12.2017 зазначено, що невідома особа, знаходячись в Першій всеукраїнській кредитній спілці , що за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, 63, шляхом пошкодження дверей проникла до кабінету, звідки таємно з тумбочки викрала металевий сейф в якому містилися грошові кошти в сумі 16 581,78 грн.

Згідно п.п. г. п.5.9 та п.5.10 договору сторони погодили, що відповідач звільняється від відповідальності за збитки, заподіяні при відсутності вини відповідача у їх спричиненні, заподіянні, зокрема: розкраданням грошових коштів , залишених на об`єктів, понад суми встановленого ліміту, здійсненим шляхом крадіжки, а також у випадках, коли грошові кошти, вироби із золота, платини, паладію та з коштовним камінням, зброя і боєприпаси, акцизні документи, отрута і наркотичні речовини зберігались не в сейфі або металевій шафі (ящику), прикріплених до підлоги.

Враховуючи наведене, місцевим господарським судом вірно констатовано факт, який відображено у витягу з кримінального провадження №12017180010008371 від 19.12.2017 , що не відбулось викрадення грошових коштів в сумі 16581,78 грн. із сейфу, прикріпленого до підлоги, як це передбачено умовами договору від 01.10.2015 про централізовану охорону №Р/0048-Лв.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

У відповідності до вимог ст.. 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Під збитками розуміють витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 Господарського кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включають: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Згідно вимог ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) , якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою , якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Положеннями ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 906 Цивільного кодексу України визначено, що збитки, які завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем , у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки відповідача, збитків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними нею збитками.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів звільняє боржника від відповідальності , оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Умовами укладеного сторонами договору від 01.10.2015 №Р/0048-Лв встановлено, що за даним договором при неналежному виконанні своїх обов`язків виконавець несе матеріальну відповідальність за втрату майна, що передане їй для охорони, але не більше 5000,00 грн. Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань та розмірів збитків, що підлягає відшкодуванню, встановлюється відповідно до порядку визначеного чинним законодавством (п.5.8 договору).

Пунктом 5.10 договору встановлено, що відповідач звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено позивачем самостійно без участі уповноважених представників відповідача, за відсутності письмового повідомлення останньої про час визначення розмірів збитків та зняття залишків товарно-матеріальних цінностей.

З обставин справи вбачається, що позивач у позовній заяві (а.с.5-9) та листах щодо досудового врегулювання спору №184 від 10.09.2019 (Т-1, а.с.42) та №213 від 23.10.2018 (Т-1, а.с.47) зазначає про направлення у січні 2018 року на адресу ТОВ ЯВІР -2000 ЛЬВІВ повідомлення про час визначення розмірів збитків.

Судовою колегією встановлено, що лист за вих. №6 від 05.01.2018 надіслано позивачем відповідачу не на юридичну адресу: м. Львів, вул. Кульпарківська 156, а на адресу: м. Рівне, вул. Кн. Ольги 5/105 (Т-1,а.с.185,186).

У тексті укладеного сторонами договорі, відповідач зазначив, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гоголя, буд. 4 АДРЕСА_1 . 3.

Крім цього, долучені позивачем до позовної заяви листи №184 від 10.09.2018 та №213 від 23.10.2018 не стосуються повідомлення про необхідність присутності уповноваженого представника відповідача для визначення розміру збитків в порядку, передбаченому п.п.5.8 та п.5.10 договору, в даних листах зазначено прохання про перерахуванню позивачу уже визначеного розміру збитків - 16 581,78 грн. та повідомлення про усі спрацювання охоронної сигналізації і кількість виїздів на об`єкт наряду охорони.

Відтак, враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відсутні належні та допустимі докази, для висновку про те, що внаслідок лише самої протиправної та винної поведінки відповідача позивачу заподіяно збитки у розмірі 16 581,78 грн.

Щодо відшкодування відповідачу витрат пов`язаних з оплатою послуг адвоката, які задоволенні додатковим рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2019, судова колегія зазначає, що скаржник не наводить жодної обставини необґрунтованості або незаконності вказаного рішення.

У відповідності до вимог ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно вимог ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги , здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Згідно з ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат пов`язаних з розглядом справи , належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами (ч.2 ст. 126 ГПК України).

Факт надання Адвокатським бюро Світлани Фуголь відповідачу послуг з надання правової допомоги у справі №914/2164/18 на суму 8 300,00 грн. та факт оплати вартості цих послуг відповідачем підтверджується наявними у матеріалах справи належно завіреними копіями : договору №4 про надання правової допомоги від 02.01.2019, додатку №1 до договору, акту №1 прийому-передачі наданих послуг від 14.02.2019, квитанції №1 від 16.01.2019 та квитанції №2 від 14.02.2019 про сплату відповідачем адвокатському бюро Світлани Фуголь 8300,00 грн. на підставі договору №4 від 02.01.2019.

У матеріалах справи №914/2164/18 відсутні клопотання позивача передбачені ст. 126 ГПК України а також докази не співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Відтак враховуючи наведенt, судова колегія вважає, що відповідачем надано належні докази в підтвердження його витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8300,00 грн., а відтак місцевий господарський суд у додатковому рішенні від 20.03.2019 дійшов обґрунтованого висновку про покладення на позивача витрат на правничу допомогу у вищевказаному розмірі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить суд апеляційної інстанції стягнути з Першої всеукраїнської кредитної спілки на користь ТОВ ЯВІР-2000 Львів витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи №914/2164/18 в суді апеляційної інстанції у сумі 3500,00 грн., в підтвердження даного подає: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; копію додатку №2 до договору №4 від 02.01.2019 про надання правової допомоги, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 22.04.2019, копію квитанції до прибуткового касового ордеру №4 від 22.04.2019 на суму 3 500,00 грн. та ордер на надання правової допомоги серія ПТ №104465 від 10.04.2019.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача у відзиві про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи №914/2164/18 в суді апеляційної інстанції у сумі 3500,00 грн., яка є обґрунтованою та документально доведеною.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 25 лютого 2019 року та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2019 у справі №914/2164/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Першої всеукраїнської кредитної спілки - без задоволення.

Стягнути з Першої всеукраїнської кредитної спілки (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал 48/28 кв.12, ідентифікаційний код 26519685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЯВІР-2000 Львів (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 156, ідентифікаційний код 39421816) 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи №914/2164/18 в суді апеляційної інстанції.

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Матеріали справи №914/2164/18 повернути до Господарського суду Львівської області .

Головуючий суддя Орищин Г.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Желік М.Б.