Рішення

від 23.05.2019 по справі 904/1459/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2019м. ДніпроСправа № 904/1459/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні машини", м. Дніпро

до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова", м. Дніпро

про стягнення 40757,98грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні машини" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" про стягнення 266 608,35 грн., з яких: 232 200,00 грн. - основний борг, 26 795,24 грн. - пеня, 2 232,94 грн. - 3% річних, 5 380,17 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1-0618 від 01.10.2018 в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 10.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні машини" подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, а саме 266 608,35 грн., що знаходяться на банківських рахунках Державного підприємства Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова .

Ухвалою суду від 12.04.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні машини" про забезпечення позову відмовлено повністю.

02.05.2019 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що платіжним дорученням №3392 від 23.10.2018 замовником було надано виконавцю аванс в розмірі 541 800,00 грн. Виконавцем були виконані послуги, передбачені договором, на загальну суму 774 000,00 грн. Сторонами підписано Акт технічного приймання (акт виконаних робіт) від 06.12.2018 №1 та Акт здачі приймання від 06.12.2018 №1 на суму 774 000,00 грн. У відповідності до ст. 191 Господарського кодексу України відповідач визнає позовні вимоги у частині зобов`язання сплати заборгованості у розмірі 232 200,00 грн. Також зазначив, що у зв`язку з кризовою ситуацією в Україні, на підприємстві виникла тяжка фінансова ситуація. На підприємстві відсутні замовлення на виготовлення продукції, що призвело до призупинення виробництва. Підрозділи підприємства переведені на 3 денний робочий тиждень. Підприємство через заборгованість по електроенергії періодично знеструмлюється, що також підриває виробництво та унеможливлює ведення господарської діяльності. У другому півріччі 2018 року відсутність замовлень призвела до браку коштів, через що у підприємства виникла постійна заборгованість по сплаті заробітної плати за 1-2 місяця, податків та зборів. Враховуючи те, що заробітна плата та податки і збори є першочерговими виплатами, у підприємства виникла заборгованість перед контрагентами по здійсненню кінцевих розрахунків. На теперішній час, у підприємства існує заборгованість перед працівниками по заробітній платі з лютого 2019 року по сьогодні, також підприємством не сплачено всі необхідні податки та збори за цей період. На даний час підприємство шукає можливості щодо якнайскорішої сплати заборгованості 232 200,00 грн. для уникнення порушень прав ТОВ Новітні машини та погіршення ділових стосунків між підприємствами. У зв`язку із чим просить суд зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій.

10.05.2019 позивач подав до суду уточнену позовну заяву про стягнення коштів, в якій зазначив, що після подачі позовної заяви, а саме 26.04.2019 відповідачем було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Новітні машини суму основного боргу у розмірі 232 200,00 грн., у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 40 757,98 грн., яка складається з: 30 682,21 грн. - пеня, 2 557,38 грн. - 3% річних, 7 518,39 грн. - інфляційні втрати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новітні машини" (виконавець) та Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" (замовник) було укладено договір № 1-0618 (далі - договір).

Замовник доручає, а виконавець зобов`язується за свій ризик надати відповідно до умов цього договору послуги по ремонту ванни з нанесення нікелевого покриття, а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх (п. 1.1. договору).

Термін надання послуг - 55 днів з моменту отримання часткової попередньої оплати (додаток № 4) (п. 1.2. договору).

Код послуги з ДК 016-2010: 33.12.23 (п. 1.3. договору).

Підставою для укладення даного договору є лист ДП ВО ПМЗ ім. А.М. Макарова від 06.06.2018 № 305-071, Протокол технічної наради (Додаток №1) (п. 1.4. договору).

Приймання та оцінка наданих послуг робіт здійснюється на відповідність вимогам технічної документації на ванну з нанесення нікелевого покриття, з урахуванням змін виконаних при відновленні, і з умовами цього договору (п. 4.1. договору).

Надані послуги приймаються замовником. За результатами наданих послуг сторони підписують Акт технічного приймання, який підтверджує відповідність наданих послуг вимогам конструкторської та технологічної документації на ремонт ванни з нанесення нікелевого гальванічного покриття. Про готовність до приймання наданих послуг виконавець повідомляє замовнику за 5 (п`ять) днів до їх завершення (п. 4.2. договору).

Після підписання Акта технічного приймання виконавець надає замовнику проект Акта здачі-приймання наданих послуг. Акт здачі-приймання наданих послуг направляється виконавцем замовнику в двох примірниках, не пізніше 5-ти днів після його затвердження виконавцем. Замовник зобов`язаний підписати акт і один екземпляр повернути виконавцю в 10-денний термін, або направити мотивовану відмову від підписання акта в той же термін (п. 4.3. договору).

Датою виконання зобов`язань за договором вважається дата затвердження двостороннього Акту здачі-приймання наданих послуг (п. 4.4. договору).

Вартість послуг і сума цього договору складає 774 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 129 000,00 грн., та підтверджується протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 5) (п. 5.1. договору).

Оплата за цим договором здійснюється в наступному порядку: замовник, на підставі рахунку виконавця, проводить попередню оплату на поточний рахунок виконавця в розмірі 70% узгодженої вартості послуг, що становить 541 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 90 300,00 грн.; решта 30% узгодженої вартості послуг, що становить 232 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 38 700,00 грн., замовник перераховує на поточний рахунок виконавця протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Акту здачі-приймання наданих послуг (п. 5.2. договору).

Розрахунки за надані послуги проводяться в національній валюті України - гривні (п. 5.3. договору).

Вартість послуг зазначена в п.5.1. цього договору не може змінюватися після отримання виконавцем попередньої оплати відповідно до п. 5.2. даної угоди (п. 5.4. договору).

У разі несвоєчасної оплати відповідно до п. 5.2. цього договору замовник, на письмову вимогу виконавця, сплачує виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від суми не проведеного своєчасно платежу, проте не більше 5% від вартості від вартості робіт, передбачених цим договором . Оплата пені не звільняє замовника від виконань зобов`язань за цим договором (п. 9.4. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, термін дії договору встановлюється до 31 грудня 2019 року включно (п. 12.1. договору).

У разі не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань за цим договором, термін дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 12.2. договору).

31.05.2018 сторони підписали Протокол технічної наради з питання капітального ремонту та модернізації устаткування в ц. 23 ДП "ВО ПМЗ" (а.с. 19-21).

Сторонами складено додатки до договору:

- № 2 Дефектна відомість на капітальний ремонт обладнання (а.с. 22);

- № 3 Калькуляція вартості послуг по ремонту ванни з нанесення нікелевого гальванічного покриття згідно з договором № 1-0618 (а.с. 23);

- № 4 від 01.10.2018 Календарний план (а.с. 24-26);

- № 5 від 01.10.2018 Протокол погодження договірної ціни (а.с. 27).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору виконавцю було надано попередню оплату у розмірі 541 800,00 грн.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору, виконав роботи на суму 774 000,00 грн., на підтвердження чого надав підписані сторонами:

- Акт технічного приймання (акт виконаних робіт) № 1 від 06.12.2018 (а.с. 49-50), відповідно до якого на підставі договору № 1-0618 від 01.10.2018 були проведені роботи з ремонту ванни з нанесення нікелевого гальванічного покриття. Проведені ремонтні роботи відповідають вимогам договору № 1-0618 від 01.10.2018;

- Акт здачі-приймання № 1 від 06.12.2018 (а.с. 51), відповідно до якого послуги, передбачені етапами календарного плану по ремонту ванни по нанесенню нікелевого гальванічного покриття, згідно календарного плану надання послуг до договору від 01.10.2018 № 1-0618 надані в повному обсязі у відповідності з умовами договору, здані виконавцем та прийняті замовником. Без використання давальницької сировини. Вартість послуги договірна складає: 774 000,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 129 000,00 грн. Послуги, визначені календарним планом, передані замовнику на підставі технічного акту №1 від 06.12.2018. Сума виданого авансу: 541,8 тис. грн. Підлягає перерахуванню: 232,2 тис. грн.

Відповідно до п. 5.2. договору оплата за цим договором здійснюється в наступному порядку:

- замовник, на підставі рахунку виконавця, проводить попередню оплату на поточний рахунок виконавця в розмірі 70% узгодженої вартості послуг, що становить 541 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 90 300,00 грн.;

- решта 30% узгодженої вартості послуг, що становить 232 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 38 700,00 грн., замовник перераховує на поточний рахунок виконавця протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Акту здачі-приймання наданих послуг.

Однак, як зазначає позивач, відповідач у порушення умов договору за виконі роботи сплатив із простроченням встановленого п. 5.2. договору строку, а саме: 26.04.2019 сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 232 200,00 грн. з призначенням платежу остаточний розрахунок по акту викон. робіт згідно дог. № 1-0618 від 01.10.2018 , на підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 1248 від 26.04.2019.

Враховуючи викладене, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 30 682,21 грн. за період з 14.12.2018 по 26.04.2019, 3% річних у розмірі 2 557,38 грн. за період з 14.12.2018 по 26.04.2019, інфляційні втрати у розмірі 7 518,39 грн. за період з 14.12.2018 по 26.04.2019.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов`язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання.

Так, відповідно до п.9.4. договору у разі несвоєчасної оплати відповідно до п. 5.2. цього договору замовник, на письмову вимогу виконавця, сплачує виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від суми не проведеного своєчасно платежу, проте не більше 5% від вартості від вартості робіт, передбачених цим договором . Оплата пені не звільняє замовника від виконань зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що розрахунок пені та 3 % річних позивачем проведено невірно, а саме: позивачем при розрахунку не враховано приписи п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» , відповідно до якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня нарахована за період з 14.12.2018 по 25.04.2019 у розмірі 30 459,55 грн. та 3 % річних нараховані за той же період у розмірі 2 538,30 грн.

Щодо нарахованого розміру інфляційних втрат.

Позивач нараховує інфляційні втрати за період з 14.12.2018 по 26.04.2019.

Однак при розрахунку позивачем не враховано приписи абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013р., відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 5.2. договору оплата за цим договором здійснюється в наступному порядку:

- замовник, на підставі рахунку виконавця, проводить попередню оплату на поточний рахунок виконавця в розмірі 70% узгодженої вартості послуг, що становить 541 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 90 300,00 грн.;

- решта 30% узгодженої вартості послуг, що становить 232 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 38 700,00 грн., замовник перераховує на поточний рахунок виконавця протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Акту здачі-приймання наданих послуг.

Акт технічного приймання (акт виконаних робіт) № 1 та Акт здачі-приймання № 1 сторонами підписано 06.12.2018, таким чином оплата за виконані роботи мала бути здійснена до 13.12.2018 включно, отже період нарахування інфляційних втрат повинен починатися з наступного місяця, тобто з січня 2019 року.

Інфляційні втрати за період з січня 2019 року по березень 2019 року включно дорівнюють 5 615,86 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 38 613,71 грн., з яких: 30 459,55 грн. - пеня, 2 538,30 грн. - 3 % річних, 5 615,86 грн. - інфляційні втрати.

Відповідач у своєму відзиві просить суд зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій.

У разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України).

В даному випадку розмір штрафних санкцій не є надмірно великим порівняно із збитками кредитора.

З огляду на вказане, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафу.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, відповідачем долучено до матеріалів справи: копію договору №04 про надання правової допомоги від 08.04.2019; копію додаткової угоди №1 до договору №04 про надання правової допомоги від 08.04.2019; копію квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 07.05.2019 про прийняття від ТОВ Новітні машини Чабановою Вікторією Василівною 10000,00грн. за договором №04 про надання правової допомоги від 08.04.2019; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4182 Чабанової Вікторії ОСОБА_1 ; копію ордеру серії ДП №27221/004, а також копію акта приймання-передачі наданої правової допомоги №1 до договору №04 про надання правової допомоги від 08.04.2019.

Згідно із вказаним актом були надані послуги із підготовки заяви про вжиття заходів забезпечення позову на 1000,00грн. (у задоволенні вказаної заяви відмовлено судом, тому вказані витрати не підлягають стягненню з відповідача), а також, окрім надання консультацій (1000,00грн.), збору доказів (500,00грн.), підготовки позовної заяви (3000,00грн.), підготовки заяви про зменшення розміру позовних вимог (2000,00грн.), супровід справи в Господарському суді Дніпропетровської області 30 днів на 2500,00грн. Суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, тобто судові засідання не проводились; будь-яких інших заяв чи клопотань, окрім безпосередньо позовної заяви, заяви про забезпечення позову та заяви про зменшення розміру позовних вимог, за складання яких оплата послуг адвоката визначена в акті окремо, матеріали справи не містять. В чому саме полягав супровід справи в Господарському суді Дніпропетровської області 30 днів, за який нараховано 2500,00грн., - позивачем не обґрунтовано.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу (6500грн.) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 341,9 грн.(5,26 %), на відповідача - 6158,1 грн. (94,74 %).

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 101,04 грн. (5,26 %), на відповідача - 1 819,96 грн. (94,74 %).

Позивач у заяві про уточнення (зменшення) позовних вимог просив стягнути з відповідача 960,50грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З огляду на те, що ухвалою суду від 12.04.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні машини" про забезпечення позову відмовлено повністю, суд не вбачає підстав для стягнення 960,50грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову, з відповідача.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3999,14 грн. згідно з платіжним дорученням №109 від 09.04.2019. У заяві про уточнення (зменшення) позовних вимог просив повернути судовий збір у розмірі 2078,13грн., а не решту 2078,14грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Клопотання про повернення 0,01грн. позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,01грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" (49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1,ідентифікаційний код 14308368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні машини" (49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Луговська, буд. 152,ідентифікаційний код 41222202) 38 613,71 грн., з яких: 30 459,55 грн. - пеня, 2 538,30 грн. - 3 % річних, 5 615,86 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1819,96 грн . та витрати на професійну правничу допомогу 6158,1грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.В. Мілєва