Рішення

від 16.05.2019 по справі 910/3420/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2019Справа № 910/3420/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСН"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники учасників справи:

від позивача Жила А.А. (адвокат);

від відповідача не з`явились.

В судовому засіданні 16.05.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 23.05.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

19 березня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 15.03.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСН" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 14.03/18-1 від 14.03.2018 року в сумі 115 591,73 грн. з них: основного боргу - 49 795,70 грн. (сорок дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 70 копійок), пені - 60 555,53 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 53 копійки), інфляційних втрат - 4033,45 грн. (чотири тисячі тридцять три гривні 45 копійок) та 3% річних - 1207,05 грн. (одна тисяча двісті сім гривень 05 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором № 14.03/18-1 від 14.03.2018 року, а саме, не виконав у строк передбачений даним договором комплекс ремонтно-будівельних робіт на об`єкті "Комплексна забудова території кварталу по вулиці Червоноармійській 137, 139 у складі об`єктів житлового та громадського призначення з паркінгами у Печерському районі м. Києва 1-а черга будівництва", у зв`язку з чим позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути суму авансу, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "АСН" не виконало роботи та сплатити штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 року у справі № 910/3420/19 позовну заяву б/н від 19.03.2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСН" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Товариству з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" за адресою: 13500, Житомирська обл., смт. Попільня, вул. Садова, 3, офіс 1, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, поштове відправлення (ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 року у справі № 910/3420/19) також було направлене за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" для листування: 02068, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 113, оф. 13.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103048999879 ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 року у справі № 910/3420/19 вручено уповноваженому представнику позивача - 25.03.2019 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 01.04.2019 року (включно).

28.03.2019 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" надійшла заява б/н від 27.03.2019 року "Про усунення недоліків".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3420/19, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 25.04.2019 року.

В судовому засіданні 25.04.2019 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 16.05.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 16.05.2019 року не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Так, поштові відправлення з ухвалами суду у даній справі були направлені Товариству з обмеженою відповідальністю "АСН" за адресою: 02232, м. Київ, вул. Марини Цвєтаєвої, 12, кв.45, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає .

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, а також правом взяти участь у розгляді справи, не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (надалі - позивач, генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСН" (надалі - відповідач, субпідрядник) укладено договір № 14.03/18-1 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, субпідрядник зобов`язується за завданням генпідрядника на свій ризик виконати і здати генпідряднику в установлені цим договором строки комплекс ремонтно-будівельних робіт, на об`єкті відділ продажу, який знаходиться за адресою: Комплексна забудова території кварталу по вулиці Червоноармійській 137,139 у складі будівництва об`єктів житлового та громадського призначення з паркінгами у Печерському районі м. Київ 1-а черга будівництва (об`єкт), а генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах цього договору.

В п. 1.3. договору визначено, що орієнтовний комплекс робіт та їх орієнтовна вартість погоджені у додатку № 1 ( кошторис ), що є невід`ємною частиною цього договору.

За умовами п. 2.1. договору строк виконання робіт становить 55 (п`ятдесят п`ять) календарних днів з моменту підписання договору.

Тобто, строк виконання робіт 08.05.2018 року (включно).

Датою завершення робіт є дата підписання акту приймання-передачі виконання останнього етапу робіт (п. 3.10. договору).

Додатковими угодами № 1 від 19.03.2018 року, № 2 від 26.03.2018 року, № 3 від 05.04.2018 року, № 4 від 11.04.2018 року, № 5 від 04.05.2018 року, № 6 від 16.05.2018 року та № 7 від 18.05.2018 року у зв`язку з виконанням додаткових робіт загальна вартість робіт збільшувалася, загальна вартість робіт за договором становила 351 447,36 грн. Загальний строк виконання робіт не змінювався.

На виконання умов укладеного між сторонами договору № 14.03/18-1 від 14.03.2018 року відповідач виконав, а позивач прийняв роботи на загальну суму 153 217,69 грн., що підтверджується актами виконаних робіт: № 1 від 05.04.2018 року на суму 30 546,10 грн., № 2 від 07.05.2018 року на суму 95 644,79 грн., № 3 від 16.05.2018 року на суму 27 026,80 грн. (копії містяться в матеріалах справи). Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені печатками товариств.

При цьому, роботи прийняті відповідно до акту № 3 від 16.05.2018 року на суму 27 026,80 грн. є простроченими, оскільки були здані після 08.05.2018 року (останнього дня виконання всього комплексу робіт).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач платіжними дорученнями № 3322 від 15.03.2018 року на суму 11 278,00 грн., № 3351 від 21.03.2018 року на суму 43 757,00 грн., № 3366 від 28.03.2018 року на суму 18 452,15 грн., № 3421 від 05.04.2018 року на суму 35 474,70 грн., № 3464 від 20.04.2018 року на суму 19 268,10 грн., № 3530 від 10.05.2018 року на суму 41 510,00 грн., № 3567 від 18.05.2018 року на суму 9300,00 грн., № 3568 від 18.05.2018 року на суму 5021,00 грн., № 3582 від 23.05.2018 року на суму 10 377,79 грн., № 3583 від 23.05.2018 року на суму 8574,65 грн. здійснив оплату за виконані роботи на загальну суму 203 013,39 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

Відтак, за рахунками позивача, у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором № 14.03/18-1 від 14.03.2018 року, яка становить 49 795,70 грн. (203 013,39 грн. (сума оплачених робіт) - 153 217,69 грн. (сума виконаних робіт) = 49 795,70 грн.).

Судом встановлено, що 05.02.2019 року позивач звернувся до відповідача з претензією б/н від 05.02.2019 року про повернення частини авансу за невиконані роботи, що підтверджується накладною № 0206816107927, втім відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання зобов`язання за договором № 14.03/18-1 від 14.03.2018 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 49 795,70 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та не були спростовані відповідачем.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 14.03/18-1 від 14.03.2018 року в розмірі 49 795,70 грн.

При зверненні до суду позивач також просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню - 60 555,53 грн., інфляційні втрати - 4033,45 грн. та 3% річних - 1207,05 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В п. 6.2. договору передбачено, що у разі порушення строку закінчення робіт субпідрядник повинен сплатити генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент нарахування пені, від договірної вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до роз`яснень, наданих господарським судам у п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції .

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він виконаний невірно, оскільки позивачем при його розрахунку не враховано приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (нарахування пені за шість місяців), тому сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 35 151,55 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 29 096,02 грн. позивачу належить відмовити.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми основного боргу за оплачені, але не виконані за договором роботи не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення коштів за невиконані роботи.

За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

Відповідно до п. 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема у випадках повернення сум авансу та завдатку, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів за оплачені, але не виконані за договором роботи не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.10.2018 року у справі № 910/1775/18.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних - 1207,05 грн. та інфляційних втрат - 4033,45 грн. слід відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 року встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов, справа згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України буде розглянута за наявними в ній матеріалами.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 46 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного доказу на спростування доводів позивача, або доказів суду не надав.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково про стягнення 84 947,20 грн. з них: основного боргу - 49 795,70 грн. (сорок дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 70 копійок) та пені - 35 151,55 грн. (тридцять п`ять тисяч сто п`ятдесят одна гривня 55 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1411,72 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСН" (код ЄДРПОУ 41292348, адреса: 02232, м. Київ, вул. Марини Цвєтаєвої, 12, кв.45) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (код ЄДРПОУ 35100184, адреса: 13500, Житомирська обл., смт. Попільня, вул. Садова, 3, офіс 1) грошові кошти: основного боргу - 49 795,70 грн. (сорок дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять гривень 70 копійок), пені - 35 151,55 грн. (тридцять п`ять тисяч сто п`ятдесят одна гривня 55 копійок) та судовий збір - 1411,72 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 72 копійки).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.05.2019р.

Суддя О.В. Котков