Рішення

від 13.05.2019 по справі 910/2668/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2019Справа № 910/2668/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН-ТРАНСШИПМЕНТ" (54003, м.Миколаїв, вул.ПОТЬОМКІНСЬКА, будинок 129"В", квартира 36, код ЄДРПОУ 41071408)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ЛТД" (02097, м.Київ, вул. Милославська, буд.6, офіс 1, код ЄДРПОУ 22855955)

про стягнення 163 800 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН-ТРАНСШИПМЕНТ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ЛТД" 163 800,00 грн. попередньої оплати по договору № ЕС-081118/7 від 08.11.2018 та покладення на відповідача 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

За результатом автоматизованого розподілу справ від 04.03.2019, вказаний позов (вх. № 2668/19) передано для розгляду судді Якименку М.М.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 12.03.2019 у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді у відставку, позовну заяву за вх. № 2668/19 передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 13.03.2019 суддею Ярмак О.М. позов прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано відповідач строк для подачі заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та сторонам для реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

11.04.2019 позивач подав до суду клопотання про визнання поважними причин пропуску строку для надання заперечень відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та поновлення строку для подачі заперечень про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження; просив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення дійсно вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києві від 13.03.2019 була отримана відповідачем - 03.04.2019, що унеможливило подачу відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у встановлений строк - до 14.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 поновлено відповідачу строк для подачі заперечень про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у справі № 910/2668/19. Заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.

17.04.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшо відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факту укладання договору поставки та оплати позивачем попередньої оплати. Проте, просить суд відмовити в позові, так як у відповідача виникли складнощі в оформлені дозвільних та митних документів для перевезення товару до України з Китаю.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ГРЕЙН-ТРАНСШИПМЕНТ (далі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ЛТД" (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір №ЕС-081118/7 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору передбачено, що за цим договором постачальник в строки та на умовах визначених договором - постачає і передає у власність замовнику електротехнічне обладнання в подальшому - обладнання та зобов`язується виконати всі роботи у відповідності з цим договором, за найменуванням, у кількості, комплектності, асортименті - у відповідності до Додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з специфікацією до договору, обладнання яке підлягало постачанню є Дизельний генератор KIPOR KDE19ЕАО3 вартістю 163 800,00 грн., у тому числі 27 300,00 грн. ПДВ.

Постачальник зобов`язується здійснити поставку обладнання та передати його у власність замовника в строки передбачені розділом 4 цього договору (п. 2.2. договору).

Строк поставки обладнання на місце експлуатації за адресою: ТОВ Судноремонтне підприємство Дунайсудосервіс , вул. Нахімова, 22, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68600, Україна, становить не більше сорока п`яти робочих днів з дати сплати авансу (п. 3.2.1. цього договору) (п.4.1. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору складає: 163 800,00 грн. разом з ПДВ, вартість обладнання - 136 500,00 грн. ПДВ - 27300,00 грн.

Згідно з п. 3.2.1 договору передбачено, що не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання сторонами цього договору та отримання відповідного рахунку від постачальника замовник сплачує постачальнику 70% вартості обладнання у розмірі 114 660,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Решту за обладнання замовник сплачує постачальнику суму у розмірі 49140,00 грн., що дорівнює 30% вартості обладнання, протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту готовності обладнання належної якості та комплектності до відвантаження з заводу виробника та після повідомлення постачальником (п. 3.2.2. договору).

Відповідно до п. 10.3. договору передбачено, що договір підписується у двох примірниках, складених українською мовою, набуває сили з дати підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за договором у повному обсязі. Кожний з примірників договору має рівну юридичну силу.

Так, на виконання пункту 3.2.1. договору та згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури №12118/6 від 12.11.2018, позивач сплатив на користь відповідача 114 660,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1206 від 14.11.2018.

17.01.2019 позивачем, після отримання від відповідача інформаційного листа від 28.12.2018 за вих. №71 про готовність обладнання до відвантаження та проханням зробити доплату, рахунку-фактури №281218/3 від 28.12.2018 та на виконання пункту 3.2.2. договору, на користь відповідача було сплачено 49 140,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1669 від 17.01.2019.

Тобто, станом на 17.01.2019 позивачем було сплачено 100% вартості обладнання на умовах попередньої оплати.

Відповідно до положень п. 4.1. договору, то кінцевою датою для поставки відповідачем обладнання є 21.01.2019 (45-й робочий день з дати сплати авансу (п. 3.2.1. договору).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що обумовлений договором товар, що був оплачений у повному обсязі, відповідач, у т.ч. у визначений строк, не поставив, у зв`язку із чим позивач просить повернути 163 800,00 грн. попередньої оплати.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору № ЕС-081118/7 від 08.11.2018, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 163 800,00 грн., як попередню оплату за обмовлений до поставки товар, що підтверджується платіжними дорученнями №1206 від 14.11.2018 на суму 114 660,00 грн. та платіжним дорученням №1669 від 17.01.2019 на суму 49 140,00 грн., у той час, як відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань поставку товару, визначеного договором на загальну суму 163 800,00 грн. не здійснив.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач 31.01.2019 позивач надсилав на адресу відповідача вимогу №49-19/02 від 30.01.2018 про повернення попередньої оплати в сумі 163 800,00 грн. Вказана вимога повернена на адресу позивача поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з позначкою кінець терміну зберігання .

Доказів повернення відповідачем суми 163 800,00 грн. боргу, суду не надано.

У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує факту укладання договору поставки та оплати позивачем попередньої оплати, проте просить суд відмовити в позові, так як у відповідача виникли складнощі в оформлені дозвільних та митних документів для перевезення товару до України з Китаю.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом за вих.№ 71 від 28.12.2018 повідомляв позивача про готовність відвантаження обладнання із заводу виробника та необхідність доплати вартості обладнання, у відповідь на вказані вимоги позивач здійснив відповідну оплату, тобто виконав свої зобов`язання покупця, що вимагають зустрічного виконання зобов`язань самим постачальником, тобто відповідачем.

Щодо доводів відповідача, суд зазначає, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність , що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, відповідач вільний у виборі своїх контрагентів та позивач не несе відповідальності та наслідків за виконання ними договірних зобов`язань перед відповідачем.

Всупереч ст. 74 ГПК України, відповідач не надав суду та не довів належними засобами доказування підстав звільнення від обов`язку повернути отримані кошти за оплачений, проте не поставлений товар.

Враховуючи наведені вище обставини, оскільки факт перерахування грошових коштів на користь відповідача у рахунок оплати товару та факт порушення відповідачем зобов`язань з передачі позивачу такого товару позивачем належним чином доведено, а відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 163800,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Щодо клопотання позивача про покладення на відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно клопотання позивача, загальна вартість витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН-ТРАНСШИПМЕНТ" на оплату послуг адвоката за подання та розгляд даної справи склала 5000,00 грн.

На підтвердження понесення та належності вказаних витрат позивачем надано копії договору про надання правової допомоги №10 від 29.01.2019, укладеного між позивачем та адвокатом Глушаниця Андрієм Леонідовичем, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю від 30.03.2018, детальний опис виконаних робі від 01.03.2019, Акт здачі-приймання надання послуг №1 від 01.03.2019, платіжне доручення №742 від 24.04.2019 на суму 5 000,00 грн. (призначення платежу: За надання правничої допомоги по госп. Справі №910/2668/19, зг. дог.№10 від 29.01.2019).

Вказані документи визнаються судом належними доказами понесення позивачем витрат на правову допомогу у зв`язку із звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості з відповідача та представництво інтересів його у суді у даній справі.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інші судові витрати (окрім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН-ТРАНСШИПМЕНТ" задоволено повністю, за відсутності клопотання відповідача про зменшення вказаних витрат, суд прийшов до висновку про достатність підстав для покладення понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 5000,00 грн. на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 232- 233, 236-240, 250-252 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ЛТД" (02097, м.Київ, вул. Милославська, буд.6, офіс 1, код ЄДРПОУ 22855955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН-ТРАНСШИПМЕНТ" (54003, м.Миколаїв, вул.ПОТЬОМКІНСЬКА, будинок 129"В", квартира 36, код ЄДРПОУ 41071408) 163 800 (сто шістдесят три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. попередньої оплати, судовий збір у розмірі 2 457 (дві тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. 00 коп. та 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрати на оплату правової допомоги адвоката та

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.05.2019.

Суддя О.М.Ярмак