Рішення

від 14.05.2019 по справі 910/1385/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.05.2019Справа № 910/1385/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" (08202, Київська область, м.Ірпінь, вул.Соборна, 152, код ЄДРПОУ 39812547)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" (04208, м.Київ, проспект Г.Гонгадзе, буд.5-А, оф.4, код ЄДРПОУ 38670625)

про стягнення 1 114 909,73 грн

Представники сторін:

від позивача: Колбаєв О.В. адвокат.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" про стягнення 1 114 909,73 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за видатковими накладними по договору № Б/01/08/15 від 01.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви у визначений спосіб.

18.02.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 відкрито провадження у справі №910/1385/19 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.03.2019.

Відповідач у засідання суду 19.03.2018 не з`явився, надіслана на адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі, повернулась до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Ухвалою суду від 19.03.2019 відкладено підготовче засідання на 16.04.2019.

У засідання суду 16.04.2019 відповідач не з`явився, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином в порядку ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 19.03.2019 була надіслана відповідачу та повернулась до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

16.04.2019 судом протокольною ухвалою закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 14.05.2019.

У судовому засіданні 14.05.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, у засідання суду не з`явився, повідомлення суду в порядку ст.120 ГПК України про дату та час розгляду справи по суті спору було надіслано відповідачу на дві адреси, а саме: згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформації, вказаної у реквізитах відповідача у договорі поставки № Б/01/08/15 від 01.08.2015, заява про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходила.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи та відсутність підстав для його відкладення, та те, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст. 165 ГПК України.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2015 року між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № Б/01/08/15, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, найменування, кількість, ціна якого вказана у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, а покупець - прийняти і оплатити товар на умовах цього договору.

Згідно п.4.7 договору, загальна сума договору складає сукупність вартості партій товару, переданого за видатковими накладними по даному договору.

Сторони у п.4.8 договору визначили, що покупець оплачує отриманий товар в порядку, строки і на умовах, вказаних у Специфікації (п.4.8.1), датою здійснення платежу є дата отримання грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.4.8.2), розрахунки проводяться в національній валюті України - гривні безготівковим шляхом на підставі платіжного доручення або готівковими коштами через касу постачальника (п.4.8.3), підтвердженням факту узгодження сторонами умов оплати партії товару і його вартості є підписання Специфікації і приймання покупцем товару за видатковою накладною (п.4.8.4).

Відповідно до п.11.5 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016. У випадку, якщо до закінчення строку дії договору сторони не виявили бажання розірвати договір, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах, про наміри розірвати договір сторони зобов`язані повідомити один одного за 15 робочих днів до закінчення договору.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів розірвання договору № Б/01/08/15 від 01.08.2015 та/або визнання його недійсним, суд приймає факт його чинності та обов`язковості до виконання сторонами у спірний період.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що відповідач всупереч умовам договору належним чином та в повному обсязі не виконав свої зобов`язання щодо розрахунку за отриманий товар та послуги, часткова оплата згідно банківських виписок за період з 11.08.2015 по 19.09.2017 склала суму 1 429 990,00 грн.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З наданих позивачем матеріалів судом встановлено, що позивач у період з 10.08.2015 по 17.11.2017 на підставі видаткових накладних та Актів наданих послуг, копії яких долучені до матеріалів справи та підписані, скріплені печатками обох сторін без будь-яких зауважень, передав, а відповідач отримав обумовлений товар: Бетон та транспортні послуги авто бетонозмішувача щодо його доставки, всього на суму 3 565 037,26 грн. з ПДВ.

28.10.2016 між позивачем - ТОВ "АСТОР І КО" та відповідачем - ТОВ "Трансекспресбуд" була підписана Угода про залік взаємних вимог, відповідно до змісту якої сторони узгодили, що станом на 28.10.2016 ТОВ "АСТОР І КО" є кредитором, а ТОВ "Трансекспресбуд" є боржником по оплаті продукції, поставленої згідно договору поставки № Б/01/08/15 від 01.08.2015 на суму 500 752,45 грн., в той же час, як ТОВ "АСТОР І КО" є боржником перед ТОВ "Трансекспресбуд" по оплаті продукції по визначених в Угоді рахунках, таким чином розмір взаємних вимог, які погашаються за договорами та рахунками становить 500 752,45 грн.

Відповідно до п.3.3 Угоди встановлено, що зобов`язання ТОВ "Трансекспресбуд" перед ТОВ "АСТОР І КО" в частині сплати грошових коштів за договором поставки № Б/01/08/15 від 01.08.2015 у розмірі 500 752,45 грн. вважаються виконаними.

Також 01.04.2017 між сторонами було підписано Угоду про залік взаємних вимог, згідно умов якої в результаті взаємозаліку наявної заборгованості, зобов`язання ТОВ "Трансекспресбуд" перед ТОВ "АСТОР І КО" в частині сплати грошових коштів за договором поставки № Б/01/08/15 від 01.08.2015 на загальну суму 519 385,08 грн. вважаються виконаними, залишок боргу становить 9640,71 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару та наданих послуг по договору поставки № Б/01/08/15 від 01.08.2015 за період з 10.08.2015 по 17.11.2017, враховуючи часткові оплати та заліки взаємних вимог, у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 114 909,73 грн., яка непогашена.

Доказів оплати відповідачем заявленої суми 1 114 909,73 грн. боргу, в тому числі у визначені строки, суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2018 позивач звертався до відповідача претензією за вих. № 1212/18 з вимогою оплати боргу по договору у вказаному розмірі у семи денний термін з дати отримання претензії. Вказана вимога була надіслана відповідачу на юридичну адресу, проте повернена відправнику, як не вручена.

Відповідач письмового відзиву на позов, свого контррозрахунку суми позову та доказів на спростування вказаних обставин не надав.

Оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором поставки у заявленому розмірі 1 114 909,73 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати є таким, що настав, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 1 114 909,73 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, оскільки позовні вимоги задоволені судом, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 126, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансекспресбуд" (04208, м.Київ, проспект Г.Гонгадзе, буд.5-А, оф.4, код ЄДРПОУ 38670625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР І КО" (08202, Київська область, м.Ірпінь, вул.Соборна, 152, код ЄДРПОУ 39812547) 1 114 909 (один мільйон сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 73 коп. боргу, 16 723 (шістнадцять тисяч сімсот двадцять три) грн. 65 коп. витрат по сплаті судового збору .

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 23.05.2019

Суддя О.М.Ярмак