Рішення

від 16.05.2019 по справі 917/420/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2019 Справа № 917/420/19

м. Полтава

За позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033

до Фермерського господарства "Глобине-Росія", вул. 40 років Жовтня, буд. 97-А, м. Глобине, Полтавська обл., 39000

про стягнення 157964,22 грн.

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Сілаєва О.Ф.

Представники сторін:

від позивача: Борейко Н.О. (довіреність № 586 від 27.12.2017);

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - позивач/ АТ "Банк Кредит Дніпро") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Фермерського господарства "Глобине-Росія" (далі - відповідач/ ФГ "Глобине-Росія") 157964,22 грн., в тому числі 126776,53 грн. простроченого кредиту, 3114,88 грн. прострочених відсотків, 22235,96 грн. пені, 5836,85 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору № 220818-А від 22.08.2018.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.03.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 17.04.2019.

Ухвалою від 17.04.2019 у зв`язку з неявкою відповідача та неподання ним відзиву на позов, суд відклав розгляд справи на 16.05.2019.

В судове засідання 16.05.2019, яке відбувалося у режимі відеоконференції з Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час, дату та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні 16.05.2019 представник позивача наполягає на задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суду не повідомив. В зв`язку з цим відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України спір вирішується за наявними матеріалами справи.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2018 між позивачем (Банк за договором) та відповідачем (Позичальник за Договором) було укладено Кредитний договір № 220818-А (далі - Договір, копія Договору - в матеріалах справи).

Згідно п. п. 1.1., 1.2. Договору, на умовах цього Договору Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування, що дорівнює 296776,53 грн. на строк до 15 жовтня 2018 року включно, в межах якої зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (надалі - Кредит ), а Позичальник зобов`язується отримати Кредит, використати Кредит за цільовим призначенням, сплатити Плату за користування Кредитом, повернути Кредит у повному обсязі у строки та в порядку, передбаченому Договором, а також належно та у повному обсязі виконати усі інші умови, передбачені цим Договором, з урахуванням лімітів кредитування встановлених Графіком погашення кредиту та зниження ліміту кредитування (Додаток №1 до цього Договору).

В п. 3.1. Договору сторони погодились із тим, що Банк надає Позичальнику Кредит у межах Кредитної лінії строком до 15 жовтня 2018 року включно.

Позивач стверджує, що він виконав свої зобов`язання за кредитним договором надавши відповідачу кредит у сумі 296776,53грн. На підтвердження цього позивачем надано копії меморіального ордеру № 35163 від 22.08.2018 на суму 296776,53 грн. та виписок по особовим рахункам позичальника за Договором.

Згідно п. 3.2. Договору, кредит, наданий Позичальнику, має бути повернений Позичальником у терміни і у порядку, передбаченими в Графіку погашення та зниження ліміту та іншими положеннями цього Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору, у будь-якому випадку, в останній день строку, визначеного п. 1.1. цього Договору, Позичальник зобов`язаний повністю погасити всі Боргові зобов`язання за цим Договором, в тому числі всю суму отриманого Кредиту, Плату за Кредит, штрафні санкцій, інші платежі, передбачені цим Договором.

Проценти за користування Кредитом (проценти на поточну заборгованість за Кредитом) нараховуються Банком у розмірі 25 % (двадцять п`ять) процент річних (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.3. Договору проценти на прострочену заборгованість за Кредитом, нараховуються у розмірі, що на 5 процентних пунктів перевищує розмір процентної ставки, вказаної в п. 5.2. цього Договору, а саме: 30 % річних. Сторони підтверджують, що встановлення Банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього Договору.

Сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк до 10 (десятого) числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем їх нарахування (п. 5.5. Договору).

Позивач зазначає, що відповідач частково виконав свої обов`язки щодо сплати процентів, що підтверджується меморіальними ордерами № 6029 від 11.09.2018, № 9724 від 03.10.2018, № 14648 від 11.10.2018, № 14649 від 11.10.2018, № 8926 від 16.11.2018, № 16483 від 07.12.2018, № 12795 від 28.12.2018, № 10609 від 11.01.2019, № 15199 від 23.01.2019, № 28607 від 11.02.2019, № 16847 від 21.02.2019 (копії меморіальних ордерів - в матеріалах справи).

Згідно п. 5.6. Договору закінчення строку Ліміту кредитування, встановленого п. 1.1 цього Договору, не звільняє Позичальника від обов`язку сплачувати відповідно до умов цього Договору на користь Банку проценти за користування Кредитом, якщо заборгованість за Кредитом не була погашена.

Позивач стверджує, що у порушення умов Договору, Позичальник не виконав своїх зобов`язань за Договором, чим порушив умови договору та призвів до накопичення заборгованості.

У зв`язку із зазначеним, Позичальнику було направлено претензію про усунення порушення умов Договору за вихідним № 46/6-943 від 11.12.2018 (копія претензії з розпискою про отримання поручителем за кредитом - в матеріалах справи), яка, як стверджує позивач, залишилась без виконання.

Враховуючи викладене, позивач зазначає, що строк погашення кредиту настав, але кошти відповідачем не сплачені. В зв`язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 126776,53 грн. простроченого кредиту та 3114,88 грн. прострочених відсотків.

Відповідно до п. 10.2. Договору за несвоєчасне погашення одержаного Кредиту, а також процентів за користування Кредитом, Банк має право стягнути, а Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості за Кредитом та процентами за користування Кредитом, за кожен день прострочення та за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків.

На підставі п. 10.2. Договору та ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 25.09.2018 по 28.02.2019 на суму 22079,25 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків за період з 17.10.2018 по 10.02.2019 у розмірі 156,71 грн., а також інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту за загальний період з жовтня 2018 року по січень 2019 року в розмірі 5836,85 грн.

Вказані суми пені та інфляційних втрат позивач просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що між сторонами по справі було укладено кредитний договір.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Матеріалами справи (меморіальними ордерами, виписками з рахунку відповідача) підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання позичальнику кредитного ліміту у розмірі 296776,53 грн. Відповідач скористався наданим йому невідновлювальним лімітом, що підтверджується вищевказаними доказами.

За даних обставин, у відповідача виник обов`язок повернути кредит у строки вказані в графіку погашення кредиту та зниження ліміту кредитування (додаток № 1 до Договору) та сплатити проценти.

Однак, як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість, що складається з 126776,53 грн. простроченого кредиту та 3114,88 грн. прострочених відсотків.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем.

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов`язань з надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе обов`язків за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 126776,53 грн. простроченого кредиту та 3114,88 грн. прострочених відсотків.

Крім того позивачем заявлено вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 25.09.2018 по 28.02.2019 на суму 22079,25 грн., пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 17.10.2018 по 10.02.2019 у розмірі 156,71 грн., а також інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту за загальний період з жовтня 2018 року по січень 2019 року в розмірі 5836,85 грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 1 та 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.2. Договору за несвоєчасне погашення одержаного Кредиту, а також процентів за користування Кредитом, Банк має право стягнути, а Позичальник зобов`язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості за Кредитом та процентами за користування Кредитом, за кожен день прострочення та за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені та інфляційних втрат і встановлено їхню правильність.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 22235,96 грн. пені (в тому числі 22079,25 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 156,71 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків) та 5836,85 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався та належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Глобине-Росія" (вул. 40 років Жовтня, буд. 97-А, м. Глобине, Полтавська обл., 39000; код ЄДРПОУ 33189999) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033; код ЄДРПОУ 14352406) 126776 грн. 53 коп. простроченого кредиту, 3114 грн. 88 коп. прострочених відсотків, 22235 грн. 96 коп. пені, 5836 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 2369 грн. 46 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 21.05.2019.

Суддя О.С. Семчук