Рішення

від 23.05.2019 по справі 920/392/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.2019 Справа № 920/392/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Явір-Н ,

про стягнення 16112 грн 01 коп.,

УСТАНОВИВ:

18.04.2019 позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача 7252 грн 68 коп. заборгованості з орендної плати, 95 грн 83 коп. 3% річних, 7613 грн 64 коп. інфляційних збитків, 1149 грн 86 коп. пені за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 31.08.2018 договору № 09/14-1179/7/21 оренди нерухомого майна. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1921 грн витрат по сплаті судового збору.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивачем відповідачу було надано в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, однак відповідач не сплачував орендну плату, чим порушив умови вищезазначеного договору.

Ухвалою суду від 22.04.2019 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.

24.04.2019 на адресу суду була повернута ухвала суду від 22.04.2019 про відкриття провадження у справі, яка направлялась на вказану позивачем адресу відповідача. 17.05.2019 судом був зроблений спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005346678, яким була підтверджена адреса відповідача, яка зазначена позивачем.

Ухвала суду направлялась на адресу відповідача, зазначену позивачем та підтверджену вищевказаним витягом, а тому, незважаючи на неотримання за офіційною юридичною адресою поштової кореспонденції, відповідачі вважається належним чином повідомленими про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом з матеріалів справи було встановлено, що 31.08.2018 між сторонами було укладено договір № 09/14-1179/7/21 оренди нерухомого майна (надалі - Договір). Вищезазначений факт підтверджується копією Договору (а.с.16-20).

Відповідно до п.1.1. Договору позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 20, площею 24,14 кв.м. (надалі - майно).

Майно було передано позивачем відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 03.09.2018 (а.с.21).

Відповідач повернув майно позивачу, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 30.12.2018 (а.с.22).

Відповідно до п. 4.1. Договору за надане приміщення відповідач зобов`язаний щомісячно сплачувати позивачу орендну плату у розмірі 2500 грн.

Згідно з п. 4.6. Договору протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами Договору відповідач сплачує позивачу попередню оплату за останні місяць оренди в розмірі 100% від місячної орендної плати.

Позивач зазначає, що 02.10.2018 відповідач сплатив позивачу 2500 грн. за грудень згідно рахунку від 31.08.2018. Оплату в сумі 2419 грн 35 коп. було зараховано за період з 01.12.2018 по 30.12.2018, 80 грн 65 коп. зараховано за період з 03.09.2018 по 30.09.2018 (а.с.14).

Відповідно до п.п. 4.2.-4.2.1. Договору щомісячно до 15 числа поточного місяця позивач нараховує орендну плату за звітний місяць та направляє в порядку визначеному п. 10.7. Договору ( в тому числі електронним зв`язком), а відповідач на підставі отриманих від позивача рахунків сплачує нараховану орендну плату за звітний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця, плата перераховується відповідачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача. Надлишково сплачені кошти відповідачем за цим Договором підлягають зарахуванню позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача з орендної плати за Договором.

Згідно з п.4.2.2. Договору у випадку ненадходження рахунку відповідачу від позивача в строк до 3 календарних днів до закінчення строків для сплати, відповідач зобов`язаний оплачувати орендну плату згідно з отриманим рахунком за попередній період/місяць або згідно з умовами Договору.

Позивач електронним шляхом направив відповідачу рахунки про сплату орендної плати (а.с.23-25).

Відповідач заборгував позивачу 2252 грн 68 коп. з 03.09.2018 по 30.09.2018, а також 2500 грн. за жовтень 2018 року та 2500 грн за листопад 2018 року.

Оскільки відповідач борг не сплатив, чим порушив умови Договору, то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу та штрафних санкцій.

Позивачем надано розрахунок заборгованості та штрафних санкцій (а.с.6-7,15).

Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано, всупереч ст.ст. 73-74 ГПК України.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов висновку, що частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено правило, згідно якого суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 7252 грн 68 коп. боргу.

Згідно з ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона передає другій стороні за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності

Відповідно до п. 3 ст. 285 та ст. 286 ГК України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з п. 5.3.2 Договору відповідач зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі за цим Договором.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов`язок позивача надати майно в оренду відповідачу, а відповідача прийняти майно та сплачувати орендні платежі. Позивачем обов`язок виконаний - майно передано, а відповідачем майно було прийнято в оренду. Відповідачем зустрічне зобов`язання по оплаті не виконано, а саме у строки, які встановлені Договором, не сплачено 7252 грн 68 коп., чим порушено п. 5.3.2. Договору.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 7252 грн 68 коп. боргу з орендної плати є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1149 грн 86 коп. пені (період з 21.09.2018 по 29.03.2019).

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 8.2. Договору у разі прострочення строку оплати орендної плати за Договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період сплати пені, від суми боргу за кожен день прострочення.

Як вже зазначалось, позивачем до матеріалів справи надано розрахунок пені. Суд частково погоджується з розрахунком позивача, оскільки за період з 21.09.2018 по 29.03.2019 позивач розраховує пеню виходячи з суми боргу 2333 грн. 33 коп., в той же час позивач сам зазначає і підтверджує доказами, що з 02.10.2018 заборгованість за вересень 2018 року склала 2252 грн 68 коп., що позивачем не враховано. Тому, з 02.10.2018, враховуючи те, що день оплати боргу не включається в розрахунок, заборгованість відповідача за вересень 2018 року склала 2252 грн 68 коп.

Враховуючи вищезазначене та оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачем, пеня передбачена сторонами у Договорі, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає стягненню 1135 грн 63 коп. пені.

В частині позовних вимог про стягнення 14 грн 23 коп. пені, то суд відмовляє, в зв`язку з необгрунтованістю такої вимоги.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 95 грн 83 коп. 3% річних та 7613 грн 64 коп. інфляційних збитків (період з 21.09.2018 по 29.03.2019).

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, позивачем до матеріалів справи надано розрахунок 3% річних. Суд частково погоджується з розрахунком позивача, оскільки за період з 21.09.2018 по 29.03.2019 позивач розраховує 3% річних виходячи з суми боргу 2333 грн. 33 коп., в той же час, заборгованість відповідача за вересень 2018 року склала 2252 грн 68 коп.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та те, що судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання перед позивачем, суд здійснив перерахунок 3% річних та дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 94 грн 64 коп. 3 % річних (період з 21.09.2018 по 29.03.2019).

В частині позовних вимог про стягнення 1 грн 19 коп. 3% річних, то суд відмовляє, в зв`язку з необгрунтованістю такої вимоги.

Стосовно інфляційних збитків, то кірм того, що позивачем не враховано при розрахунку, що з 02.10.2018 заборгованість за вересень 2018 року склала 2252 грн 68 коп., позивачем до заявленої суми інфляційних збитків повторно включено суму боргу.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та те, що судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання перед позивачем, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням вказаних обставин та дійшов висновку про стягнення з відповідача 280 грн 31 коп. інфляційних збитків (період з 21.09.2018 по 29.03.2019).

В частині позовних вимог про стягнення 7333 грн 33 коп. інфляційних збитків, то суд відмовляє, в зв`язку з необгрунтованістю такої вимоги.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Явір-Н про стягнення 16112 грн 01 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Явір-Н (вул. Петропавлівська, буд. 49, м. Суми, 40000, код 41976486) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001, код 00039002) 7252 грн 68 коп. боргу, 1135 грн 63 коп. пені, 94 грн 64 коп. 3 % річних, 280 грн 31 коп. інфляційних збитків, 1044 грн 82 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до Товариства з обмеженою відповідальністю Явір-Н про стягнення 14 грн 23 коп. пені, 1 грн 19 коп. 3% річних, 7333 грн 33 коп. інфляційних збитків - відмовити.

4. Судові витрати в розмірі 876 грн 18 коп. покласти на позивача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк .

5. Видати Публічному акціонерному товариству Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001, код 00039002).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Явір-Н (вул. Петропавлівська, буд. 49, м. Суми, 40000, код 41976486).

Повне судове рішення складено 23.05.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко