Рішення

від 01.04.2019 по справі 160/323/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Справа № 160/323/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кадникової Г.В.,

при секретарі судового засідання Шимановській О.Є.,

за участю:представника позивача Данилова А.В.,

представника відповідача Лейченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Міжгалузева база комплектації Общемашконтракт до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов та припису,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Міжгалузева база комплектації Общемашконтракт (далі - ПрАТ Міжгалузева база комплектації Общемашконтракт , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування:

- постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач) про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН2134/1406/АВ/МГ-ФС/819 від 13.12.2018р.;

- постанови ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН2134/1406/АВ/ІП-ФС/818 від 13.12.2018р.;

- припису ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про усунення виявлених порушень №ДН2134/1406/АВ/П від 28.11.2018р.

Ухвалою суду від 21.12.2018р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

Позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви шляхом надання відповідних документів.

Одночасно з позовною заявою подана заява про забезпечення адміністративного позову, яка задоволена ухвалою від 11.09.2019 року шляхом вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме: зупинено дії постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 13.12.2018 року № ДН2134/1406/АВ/МГ-ФС/819; від 13.12.2018 року № ДН2134/1406/АВ/ІП-ФС/818.

Ухвалою від 25.01.2019 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

13.12.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено постанови про накладання штрафу: №ДН2134/1406/АВ/МГ-ФС/819 - штраф у розмірі 1'228'590грн.00коп. за невиплату індексації заробітної плати у відповідних періодах та за не оплату роботи у святкові та неробочі дні у подвійному розмірі; №ДН2134/1406/АВ/ІП-ФС/818 - штраф у розмірі 3723грн.00коп. за встановлення посадових окладів без диференціації розмірів та за недостовірність обліку робочого часу. Крім того, 28.11.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН2134/1406/АВ/П.

Позивач вважає зазначені постанови та припис протиправними та такими, що підлягають скасуванню з підстав порушення відповідачем приписів Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 при призначенні та проведенні інспекційного відвідування; Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року при застосуванні до підвищення оплати праці з першого травня 2017 року індексів інфляції за лютий, березень та квітень 2017 року при тому, що станом на перше травня 2017 року індекс інфляції за квітень 2017 року ще не був опублікований та не підлягав застосуванню; ст.ст.71, 72, 265 Кодексу законів про працю України при застосуванні штрафних санкцій за непроведення оплати за працю у вихідні дні у подвійному розмірі при тому, що працівникам, вказаним у акті відвідування було надано інші дні відпочинку.

18.03.2019 року до суду надійшов письмовий відзив відповідача на позовну заяву, обґрунтування якого підтримані представником у судовому засіданні 26.03.2019 р. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних постанов і припису з тих підстав, що інспекційне відвідування було призначено керуючись Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, на підставі інформації, наданої листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.09.2018 № 23194/05-05/26 (вх. № 7212 від 24.10.2018 управління з питань праці) щодо роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; підвищення посадових окладів працівників відбувалося у розмірі значно меншому, ніж сума з урахуванням індексу споживчих цін, який є складовою механізму підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Так, у травні 2017 року підвищення посадових окладів мало відбутися на суму рівну або більше ніж 62,30 грн. Відомості нарахування та виплати заробітної плати підприємства за червень 2017 року не містять відображення нарахування і виплати індексації працівникам при наявності підстав; табеля обліку робочого часу за червень 2018 року, розрахункові відомості за червень 2018 року не містять даних щодо роботи та належної оплати цієї роботи у святкові та вихідні дні 4 працівникам: ОСОБА_24, ОСОБА_23. ОСОБА_34 та ОСОБА_7, що є порушенням вимог ст. 107 КЗпП України: Робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі; Формування тарифної системи у Товаристві здійснюється суб`єктивно, відносно вирішення питання з визначенням розміру заробітної плати окремим працівникам, а саме з порушенням вимог ст.6 Закону України Про оплату праці та ст. 96 КЗпП України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області у період з 21.11.2018 року по 22.11.2018 року проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань повноти нарахування та виплати заробітної плати у ПрАТ Міжгалузева база комплектації Общемшконтракт .

За результатами якого складено Акт інспекційного відвідування №ДН2134/1406/АВ від 22.11.2018 року.

ПрАТ МБК Общемашконтракт 26.11.2018 року було подано заперечення до акту №ДН2134/1406/АВ.

Відповіддю ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 28.11.2018 №2516/4.1-13 заперечення залишені без задоволення та винесено Припис про усунення виявлених порушень №ДН2134/1406/АВ/П.

13.12.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН2134/1406/АВ/МГ-ФС/819 - штраф у розмірі 1' 228' 590грн.00коп. за невиплату індексації заробітної плати у відповідних періодах та за неоплату роботи у святкові та неробочі дні у подвійному розмірі; №ДН2134/1406/АВ/ІП-ФС/818 - штраф у розмірі 3' 723грн. 00коп. за встановлення посадових окладів без диференціації розмірів та за недостовірність обліку робочого часу.

Правомірність підстав, законність і обґрунтованість винесення оскаржуваних постанов №ДН2134/1406/АВ/МГ-ФС/819 від 13.12.2018 року, №ДН2134/1406/АВ/ІП-ФС/818 від 13.12.2018 року та припису №ДН2134/1406/АВ/П від 28.11.2018 року є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В даному випадку Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі -Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної (п.п.6 п.5 Порядку № 295).

Згідно п.п.8, 9 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для проведення інспекційного відвідування Позивача, суд вказує, що представником відповідача надана копія Наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №1042-І, яким призначено у період з 21.11.2018 року по 22.11.2018 року проведення інспекційного відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань повноти нарахування та виплати заробітної плати у ПрАТ Міжгалузева база комплектації Общемшконтракт .

Підставою для призначення інспекційного відвідування у наказі зазначено лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.09.2018 №23194/05-05/26 (вх. № 7212 від 24.10.2018 управління з питань праці) щодо роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної.

У матеріалах справи наявна копія зазначеного листа про надання інформації станом на 01.10.2018 року, з посиланням на надання, зокрема, інформації щодо страхувальників, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи, крім тих, які у звітності заповнили ознаку неповний робочий час , та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці (додаток 4).

До цього листа доданий Додаток 4 Інформація щодо страхувальників, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи, крім тих, які у звітності заповнили ознаку неповний робочий час , та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці (травень 2018 року).

У пункті 7 вказаного Додатку міститься найменування: товариство Міжгалузева база комплектації Общемашконтракт , проте, не зазначено, до якого листа він додається, враховуючи той факт, що лист Головного управління Пенсійного фонду № 23194/05-05/26 датований 28.09.2018 року та містить інформацію станом на 01.10.2018 року, а наданий Додаток 4 містить інформацію за травень 2018 року.

При цьому в акті інспекційного відвідування №ДН2134/1406/АВ від 22.11.2018 року зазначено, що вибірковою перевіркою, проведеною шляхом аналізу наданих документів охоплено період з січня 2017 по жовтень 2018 року.

Представником відповідача у судовому засіданні надані пояснення, які не спростовують наведеного у рішенні вище.

Таким чином, в результаті аналізу документів, наданих відповідачем, неможливо встановити, чи є Додаток 4 Інформація щодо страхувальників, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи, крім тих, які у звітності заповнили ознаку неповний робочий час , та тих, які розпочали та закінчили трудові відносини у звітному місяці (травень 2018 року), додатком до листа Головного управління Пенсійного фонду № 23194/05-05/26 від 28.09.2018 року. Інших доказів правомірності призначення інспекційного відвідування Позивача на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду № 23194/05-05/26 від 28.09.2018 року відповідачем не надано.

Вирішуючи питання щодо наявності порушень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року при проведенні підвищення заробітної плати Позивачем у травні 2017 окладів на 10 грн., при тому що згідно індексів інфляції за лютий, березень та квітень 2017 року підвищення мало відбутись не менше, як на 62,30грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, у тому числі індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону №2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Статтею 8 Закону України Про оплату праці від 24.03.95 № 108/95- ВР, зі змінами та доповненням (далі - Закон № 108/95 ВР). передбачено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівника підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Закон України від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон № 1282) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживних товарів і послуг (ст.1 Закону № 1282).

Згідно зі ст.2 вищевказаного закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Статтею 6 Закону № 1282 визначено державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв`язку із зростанням цін.

Так, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 (надалі - Порядок №1078).

Згідно з вимогами п.І Порядку №1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п.11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом ПрАТ МБК Общемашконтракт від 30.12.2016 року №5/к було проведено підвищення посадових окладів з 01.01.2017 року та внесено відповідні зміни до штатного розкладу; наказом від 27.04.2017 року №6 було знов підвищено посадові оклади працівників з 01.05.2017 року на 10 гривень (а.с.34-38).

Згідно п.5. Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Відповідно до п.1 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Станом на перше травня 2017 року індекс споживчих цін за квітень не був опублікований.

Таким чином, для визначення розміру індексації доходів з травня 2017 року необхідно було використовувати індекси споживчих цін за січень, лютий та березень 2017 року. При цьому індекс споживчих цін у січні 2017 року приймається за 100% в зв`язку з тим, що у січні 2017 року відбулось підвищення окладів працівників позивача.

Згідно вищевказаного, для ПрАТ МБК Общемашконтракт станом на 01 травня 2017 року індекс інфляції складався з:

Лютий 2017 - 101%;

Березень 2017 - 101,8%, тобто складав 102,808%.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Таким чином, з правового аналізу зазначених норм права випливає, що твердження Відповідача про необхідність індексації заробітної плати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .. ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , тобто 32 особи, за червень 2017 року є безпідставним, з огляду на те, що значення індексу споживчих цін у травні 2017 приймається за 1 або 100 відсотків в зв`язку з проведеним підвищенням та станом на 01 червня 2017 року не перевищило 103%.

Щодо тверджень Відповідача про необхідність оплати праці у вихідні та святкові дні працівників Позивача: ОСОБА_24 , ОСОБА_23. ОСОБА_34 та ОСОБА_7, суд вказує наступне.

Як встановлено судом, пунктом 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку визначено, що для працівників Товариства встановлюється п`ятиденна робоча неділя з двома вихідними днями у суботу та неділю.

У червні 2018 року ОСОБА_24 (згідно подорожного листа від 02.06.2018 серії ЛA № 2) працював 02 червня 2018 року (субота) з 9.30 до 15.00; ОСОБА_23 (згідно подорожного листа від 17.06.2018 серії ЛA № 56) працював 17 червня 2018 року (неділя) (а.с.114, 116).

Разом з цим, згідно вищезазначених подорожних листів у свої вихідні дні здійснювали свої посадові обов`язки медична сестра ОСОБА_34 та механік ОСОБА_7 (згідно табелю обліку робочого часу за червень 2017 року ОСОБА_7 єдиний механік який працює на Товаристві) про що свідчать їх підписи, а саме: 17.06.2018 (неділя) та 02.06.2018 (субота).

Статтею 107 Кодексу законів про працю України встановлено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Згідно статті 72 Кодексу законів про працю України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Матеріалами справи та згідно пояснень і документів, наданих позивачем в ході розгляду справи, встановлено, що ПАТ "МБК "Общемашконтракт" залучено окремих працівників до роботи у вихідний день, у зв`язку з необхідністю виконання термінової роботи, а саме:

- залучено до роботи у вихідний день 02.06.2018 року працівників ОСОБА_24 , ОСОБА_7 , ОСОБА_34 та оформлено наказом № 6/к від 31.05.2018 року(а.с.39);

- залучено до роботи у вихідній день 17.06.2018 року працівників ОСОБА_38 , ОСОБА_7 , ОСОБА_34 та оформлено наказом № 8/к від 14.06.2018 року(а.с. 40).

За вищезазначеними наказами вище переліченим працівникам надано інший день відпочинку (відгул) у зручний для них час, що підтверджується наступним:

-наказ № 63/0 від 12.11.2018 року ОСОБА_24 відпочивав 1 календарний день 15.11.2018 року на підставі заяви від 12.11.2018 року;

- наказ № 65/0 від 15.11.2018 року ОСОБА_34 відпочивала 2 календарні дні з 29.11.2018 року по 30.11.2018 року на підставі заяви від 15.11.2018 року;

-наказ № 66/0 від 19.11.2018 року ОСОБА_7 відпочивав 2 календарні дні з 03.12.2018 року по 04.12.2018 року на підставі заяви від 19.11.2018 року.

Вище зазначені накази про надання працівникам днів відпочинку за раніше відпрацьований час були оглянуті судом у судовому засіданні 01.04.2018 року, оскільки на вимогу ч.4 ст.180 Кодексу адміністративного судочинства України останні не можуть бути залучені до матеріалів справи після закриття підготовчого засідання.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України накази про надання працівникам днів відпочинку за раніше відпрацьований час не викликали у суду необґрунтованого сумніву у їх достовірності.

Крім того, наказом від 12.10.2018 року №55/ОТ відкликано з відпустки, притягнуто до роботи ОСОБА_38 та надано 4 дні відпустки в будь-який зручний для нього час. Останній скористався наданим правом, що підтверджується наказом від 12.10.2018 року № 59/0, з якого вбачається подовження відпустки на 5 календарних днів з 01.11.2018 року по 05.11.2018 року на підставі заяви від 12.10.2018 року (а.с.41-43).

На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що Позивачем належним чином компенсовано працівникам роботу у вихідні дні наданням інших днів відпочинку. Таким чином висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог статті 107 Кодексу законів про працю України не підтверджено матеріалами справи.

Щодо тверджень Відповідача про те, що формування тарифної системи у позивача здійснюється суб`єктивно, відносно вирішення питання з визначенням розміру заробітної плати окремим працівникам, а саме з порушенням вимог ст.6 Закон України Про оплату праці та ст. 96 КЗпП України суд зазначає наступне.

Система оплати праці регулюється статтею 96 Кодексу законів про працю України, згідно якої системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов`язки та спеціалізація визначаються професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників.

Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці та соціальної політики.

Колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

Відповідачем не надано доказів того, що на підприємстві позивача встановлена саме тарифна система оплати праці та, відповідно, притягнення позивача до відповідальності за порушення тарифної системи оплати праці є безпідставним.

В силу вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ч.2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, судовий збір, сплачений позивачем платіжним дорученням №3401 від 04.01.2019 у сумі 5' 763грн.00коп., платіжним дорученням №3402 від 04.01.2019 у сумі 576грн.30коп., платіжним дорученням №3427 від 15.01.2019 у сумі 14' 642грн.69коп. за подачу адміністративного позову до суду та його забезпечення підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Міжгалузева база комплектації Общемашконтракт (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17, код ЄДРПОУ 21926262) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49050, м.Дніпро, вул.Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправними та скасування постанов та припису - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН2134/1406/АВ/МГ-ФС/819 від 13.12.2018 року про накладення штрафу на Приватне акціонерне товариство Міжгалузева база комплектації Общемашконтракт у розмірі 1228590,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН2134/1406/АВ/ІП-ФС/818 від 13.12.2018 року про накладення штрафу на Приватне акціонерне товариство Міжгалузева база комплектації Общемашконтракт у розмірі 3723,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № ДН2134/1406/АВ/П від 28.11.2018 року про усунення виявлених порушень.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Міжгалузева база комплектації Общемашконтракт (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17, код ЄДРПОУ 21926262) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49050, м. Дніпро, вул. Казакова, 3, код ЄДРПОУ 39788766) судовий збір у розмірі 20'981 грн. 99 коп. (двадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одна грн.99 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 квітня 2019 року.

Суддя Г. В.Кадникова