Рішення

від 22.05.2019 по справі 340/1043/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м.Кропивницький Справа № 340/1043/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого-судді Ю.П. Пасічник

за участю секретаря судового засідання - Побочій О.В.

представника позивача - Пустовіт Н.Ф.,

представника відповідача - Монатко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства споживчої кооперації "Віраж" споживчого товариства "Надія" (вул.Покровська, 2, смт.Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, код ЄДРПОУ 32448873) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, п/с 1/37, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39808965) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області від 27.03.2019 року №КР1087/392/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 125 190,00 грн..

Ухвалою суду від 26.04.2019р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 22.05.2019р. (а.с.1).

22.05.2019р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, складення повного тексту рішення відкладено до 27.05.2019р. (а.с.66).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що посадовою особою відповідача з 06.03.2019р. було проведено інспекційне відвідування позивача про що складено акт №КР1087/392/АВ від 06.03.2019р.та встановлено порушення вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП України в частині допущення до роботи працівника без укладення трудового договору.

Позивач не погоджується із застосуванням до нього штрафної санкції та зазначає, 27.02.2019р. ним було укладено цивільно-правовий договір з найманим працівником, сплачено податки та подано звіт до фіскальної служби. Тобто, станом на дату складання акту інспекційного відвідування позивачем було виконано всі вимоги законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівником. На підставі акту перевірки відповідачем, 27.03.2019 року прийнято оскаржувану постанову №КР1087/392/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу в сумі 125 190,00 грн. за порушення абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Позивач не погоджується із застосуванням до нього штрафної санкції та вказує, що висновки відповідача є помилковими та упередженими, зробленими без повного з`ясування обставин справи та їх аналізу у відповідності до вимог чинного законодавства.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Відповідачем 15.05.2019 р. подано відзив на позов, яким вимоги позивача не визнаються та вказується, що при прийняття оскаржуваної постанови посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені ПКМУ від 26.04.2017р. №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Позивачем 22.05.2019 р. подано відповідь на відзив, згідно з яким він не погоджується з позицією відповідача (а.с.60-62).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За змістом ч. 4 ст. 2 вказаного Закону заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим ПКМУ від 26.04.2017р. №295 (надалі - Порядок 295).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці (п. 2 Порядку 295).

Пунктом 5 Порядку 295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п. 19 Порядку 295).

В ході розгляду справи судом встановлено, що на підставі службової записки посадової особи відповідача від 05.03.2019р. (а.с.44), керівником відповідача видано наказ від 05.03.2019р. №363 про проведення інспекційного відвідування позивача (а.с.45).

На підставі вказаного наказу та направлення на перевірку від 05.03.2019р. №363/02-15 (а.с. 46) посадовою особою відповідача в період з 05.03.2019р. по 06.03.2019р. проведено інспекційне відвідування позивача.

Результати інспекційного відвідування оформлено актом №КР1087/392/АВ від 06.03.2019р. (а.с.53-54).

В ході перевірки встановлено (розділ ІІІ акту) порушення ч. 3 ст.24 та ч.1 ст.21 Кодексу законів про працю (не укладення трудового договору з працівником).

Як зазначив відповідач між позивачем та гр. ОСОБА_1 не було укладено ні трудового договору (а.с.17-18).

За висновками відповідача, системність укладенні договорів цивільно-правового характеру свідчить, що такі договори мають ознаки трудових договорів.

При укладенні цивільно-правового договору з ОСОБА_1 має місце підміна трудових правовідносин цивільно-правовими.

На підставі акту перевірки відповідачем, 06.03.2019р. винесено припис про усунення виявлених порушень №КР1087/392/АВ/П (а.с.51-52) та прийнято оскаржувану постанову від 27.03.2019 року №КР1087/392/АВ/ТД-ФС в розмірі 125 190,00 грн. за порушення абз.2ч.2ст.265 КЗпПУ (а.с.10).

Разом з тим, суд вважає вказані дії відповідача протиправними зважаючи на таке.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.

Тобто сторони мають право укладати договори, які нехай і не передбачені актами цивільного законодавства, але відповідають його загальним принципам. При цьому сторони на власний розсуд визначають і узгоджують умови договорів. Укладаючи цивільно-правовий договір, його сторони самостійно визначають його характер, узгоджують усі його умови і скріпляють їх своїми підписами. Законодавство не встановлює ніяких обмежень щодо статусу виконавців (за винятком того, що для деяких робіт потрібна ліцензія) і щодо тривалості виконання робіт або надання послуг.

Відповідачем суду не надано доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу щодо укладення цивільно-правових договорів.

Фізична особа може виконувати роботи як на підставі трудового договору, так і цивільно-правового договору. Це неодноразово підкреслювало Мінсоцполітики (листи від 16.05.2011 р. № 151/06/186-11 і від 20.04.2012 р. № 64/06/187-12).

Той факт, що між позивачем та гр. ОСОБА_1 було укладено саме цивільно-правовий договір, а не трудовий підтверджується особистими поясненнями гр. ОСОБА_1 (а.с.47).

У статті 204 Цивільного кодексу України України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Доказів наявності у цивільно-правовому договорі укладеному між позивачем та гр. ОСОБА_1 ознак нікчемного правочину відповідачем суду не надано, як і не надано доказів визнання судом даного договору недійсним.

Пунктом 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ №296 від 26.05.2017р. визначено права посадових осіб інспекторів праці під час здійснення інспекційних відвідувань, при цьому інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність постанови про накладення штрафу від 27.03.2019 року №КР1087/392/АВ/ТД-ФС в розмірі 125 190,00 грн. за порушення абз.2ч.2ст.265 КЗпПУ., а тому підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 статті 139 КАС України суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 5026 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Підприємства споживчої кооперації "Віраж" споживчого товариства "Надія" (вул.Покровська, 2, смт.Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, код ЄДРПОУ 32448873) до Управління Держпраці у Кіровоградській області (вул. Дворцова, 24, п/с 1/37, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39808965) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Кіровоградській області від 27.03.2019 року №КР1087/392/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 125 190,00 грн.

Присудити на користь Підприємства споживчої кооперації "Віраж" споживчого товариства "Надія" (код ЄДРПОУ 32448873) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,91 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39808965).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 23.05.2019 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник