Рішення

від 16.05.2019 по справі 1.380.2019.001069

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001069

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу № 1.380.2019.001069 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс до Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просило зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 205 від 13.03.2018 року, № 199 від 12.03.2018 року, № 202 від 13.03.2018 року, № 209 від 15.03.2018 року, № 239 від 03.04.2018 року, № 212 від 16.03.2018 року, № 264 від 20.04.2018 року, № 273 від 25.04.2018 року датою їх подання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 16.05.2019 року в частині позовних вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні № 205 від 13.03.2018 року, № 199 від 12.03.2018 року, № 202 від 13.03.2018 року, № 209 від 15.03.2018 року в ЄРПН, залишено без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями суду у справах № 813/2243/18, № 813/2242/18, № 813/1994/18, № 813/1993/18, № 813/2116/18 задоволено позовні вимоги ТОВ Спец Оіл Сервіс - визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДФС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Вказані рішення набрали законної сили. Однак, з незалежних від позивача причин, всупереч рішенням суду, станом на сьогодні реєстрацію податкових накладних - № 239 від 03.04.2018 року, № 212 від 16.03.2018 року, № 264 від 20.04.2018 року, № 273 від 25.04.2018 року в ЄРПН проведено не було.

Позивач зазначає, що ГУ ДФС у Львівській області не мало правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Позивач вважає, що правомірною дією з боку ДФС України, яка не порушуватиме прав та інтересів позивача, є реєстрація вищевказаних податкових накладних датою їх подання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, вважає позов необґрунтованим та безпідставним, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 813/2243/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 25.04.2018 року №664342/38540625 про відмову в реєстрації податкової накладної №239 від 03.04.2018 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 року у справі № 813/1993/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс до Головного управління ДФС у Львівській області та комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (надалі комісія ДФС) про визнання протиправним і скасування рішення, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано, прийняте комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, рішення за №643576/38540625 від 11.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №212 від 16.03.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2018 року у справі № 813/2116/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, позов задоволено повністю, визнано протиправними і скасовано рішення Комісії ГУ ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №702824/38540625 від 16.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №264 від 20.04.2018 та рішення №703057/38540625 від 16.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №273 від 25.04.2018.

17.12.2018 року представником позивача направлено заяву № 01-11/469, в якій просив зареєструвати податкові накладні № 199 від 12.03.2018 року, № 202 від 13.03.2018 року, № 239 від 03.04.2018 року, № 264 від 20.04.2018 року, № 273 від 25.04.2018 року датою їх подання в Єдиному реєстрі податкових накладних

Листом від 18.01.2019 року за вих. № 2749/6/99-99-11-01-02-15 ДФС України повідомила, що ДФС України не є стороною у судових справах № 813/2242/18 та № 813/2116/18, а судові рішення у зазначених справах не містять зобов`язання ДФС вжити заходи щодо реєстрації податкових накладних. Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року від 21.02.2018 року №117, не врегульовано питання реєстрації податкових накладних за фактом виконання рішення суду про скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач просить зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати у день надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Пункт 1 цього порядку визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 2 Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (пункт 8 Порядку).

Згідно інформації, зазначеної у квитанції, яка направлена ДФС України через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України на адресу позивача - документ (податкова накладна/розрахунок коригування) не прийнято.

Тобто, направлена позивачем засобами електронного зв`язку податкова накладна була доставлена до ДФС України, як адміністратора автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів , та не прийнята саме ДФС України.

Разом з тим, повноваження, завдання та функції ДФС встановлено статтею 191 Податкового кодексу України та Положенням про Державну фіскальну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236.

Відповідно до підпункту 36 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

В даному випадку задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну/розрахунку коригування не є втручанням в його дискреційні повноваження оскільки згідно ч. 2 п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Таким чином, нормами ПК України та Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних/розрахунків коригування та зазначення дат їх реєстрації.

Тобто, згаданим нормативно-правовим актом не передбачено жодних альтернативних варіантів дій контролюючого органу.

Так, відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Водночас, у даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну/ розрахунок коригування, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Наведене в сукупності свідчить про наявність правових підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати у день надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 4, кім. 4) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складені Товариством з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс податкові накладні № 239 від 03.04.2018 року, № 212 від 16.03.2018 року, № 264 від 20.04.2018 року, № 273 від 25.04.2018 року, у день надходження в Єдиний реєстр податкових накладних.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, поштова адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) за рахунок її бюджетних асигнувань 960,50 грн. сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Оіл Сервіс (ЄДРПОУ 38540625, м. Львів, вул. Навроцького, 4, кім. 4).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 22.05.2019 року.

Суддя Гавдик З.В.