Рішення

від 22.05.2019 по справі 400/806/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2019 р. № 400/806/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовсервіс пром інвест", вул. Соборна, 12-Б, м. Миколаїв, 54017

про:накладення арешту на кошти та інші цінності для стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі-позивач), звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовсервіс пром інвест" (далі-відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку достатніх для погашення боргу підприємства на користь держави.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є не погашеним.

Відповідач відзив на позов не надав. Ухвалою від 25.03.2019 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копія ухвали (направлена за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), повернулася суду без вручення адресату з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання . Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 184085,00 грн., та у зв`язку з відсутністю у відповідача майна (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) просить накласти арешт на кошти, що знаходяться в банках достатніх для погашення боргу підприємства.

Так, відповідно пп. 14.1.174 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Підпунктом 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Кодексу визначено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

В п. 87.2 ст. 87 Кодексу зазначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Таким чином, можливість застосування судом такого заходу як арешт коштів на рахунку платника податків пов`язується законодавцем з наявністю документально підтверджених контролюючим органом податкового боргу платника податків та відсутністю у останнього майна або доведення того, що балансова вартість наявного майна менша суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 13.11.2017 року № 11694-17 на суму 184085,00 грн., що підтверджується копією поштового відправлення.

Відповідно до п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивач надав первинні документи та розрахунок податкової заборгованості, що підтверджують наявність у відповідача податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 184085,00 грн.

Позивач надав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка свідчать про відсутність майна у відповідача та дані про відкриті банківські рахунки відповідача.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовсервіс пром інвест" (вул. Соборна, 12-Б, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 41432607) задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Азовсервіс пром інвест" (вул. Соборна, 12-Б, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 41432607), що знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу в розмірі 184085,00 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі вісімдесят п`ять гривень 00 копійок).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник