Рішення

від 26.04.2019 по справі 160/2359/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року Справа № 160/2359/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Постоловській А.О.

за участю:

представника позивача Якименка Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ливарний" до Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ливарний" (далі - ОСББ "Ливарний", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - Соборний ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить:

- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І.М. по ВП № 54930636 від 29.12.2017 року про накладання на позивача штрафу на користь держави в розмірі 5 100 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 29.12.2017р. старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І.М. по виконавчому провадженню № 54930636 винесено постанову про накладання на боржника штрафу на користь держави в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду. Позивач вважає, що вказана постанова від 29.12.2017 року є протиправною та такою, що прийнята без урахування всіх обставин справи. Боржником в грудні 2017 року та січні 2018 року виконано рішення суду згідно з виконавчим листом № 201/16851/16-ц від 09.10.2017 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Тобто, на момент прийняття оскаржуваної постанови від 29.12.2017 року, боржник частково вже виконав рішення суду. Крім того, позивач зазначив, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2017 року скасовано, а відтак всі інші процесуальні документи, які були прийняті в межах цього виконавчого провадження, також підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року задоволено клопотання позивача та поновлено строк звернення до суду з даним позовом, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення (викликом) учасників справи.

Цією ж ухвалою запропоновано відповідачу подати відзив на позов (у разі заперечення проти позову) протягом двох днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач не скористався цим правом, відзив на позов до суду не надав, про причини ненадання відзиву суд не повідомив.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

22.04.2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 26.04.2019 року для витребування додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 26.04.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.10.2017 року постановою старшого державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І.М. відкрито виконавче провадження №54930636 з примусового виконання виконавчого листа №201/16851/16-ц, виданого 09.10.2017 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.

Матеріалами справи підтверджено, що представник стягувача ( ОСОБА_1 ) ОСОБА_2 ознайомлювався з документами з приводу виконання виконавчого листа №201/16851/16-ц, 14.12.2017 року, 28.12.2017 року, 03.01.2018 року та 15.01.2018 року (а.с. 13-16).

29.12.2017 року старшим державним виконавцем Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І.М. в межах виконавчого провадження №54930636 винесено постанову про накладання на ОСББ "Ливарний" штрафу на користь держави в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.

20.02.2018 року постановою старшого державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І.М. скасовано документ "Постанова про відкриття виконавчого провадження" у ВП №54930636, що видано Муско І.М. при примусовому виконанні виконавчого листа №201/16851/16-ц, виданого 09.10.2017 року Жовтневим районним судом м. Дніпра (а.с. 19-20).

Позивач, вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує приписи частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону №1404-VІІІ, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

В порушення вимог статті 26 Закону №1404-VІІІ, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 18.10.2017 року державним виконавцем не зазначено строк на добровільне виконання рішення суду, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що строк на добровільне виконання рішення суду не сплинув, оскільки не був встановлений.

Крім того, в статті 63 Закону №1404-VІІІ зазначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.

Проте, державний виконавець не здійснив перевірки виконання боржником рішення суду, згідно з виконавчим документом, як то передбачено Законом №1404-VІІІ.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови порушено вимоги статті 26 та статті 63 Закону №1404-VІІІ.

Крім іншого, судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Соборного ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Муско І.М. від 20.02.2018 року скасовано документ "Постанова про відкриття виконавчого провадження", що видано Муско І.М . при примусовому виконанні виконавчого листа №201/16851/16-ц, виданого 09.10.2017 року Жовтневим районним судом м. Дніпра (а.с. 19-20).

Таким чином, враховуючи безпідставність відкриття ВП №54930636, відсутні і правові підстави для застосування штрафних санкцій в межах такого провадження.

Отже, постанова від 29.12.2017 року про накладання на боржника штрафу на користь держави в розмірі 5100 грн. винесена: не у спосіб, що визначений законом; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З системного аналізу викладеного, враховуючи, що відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100 грн. з порушеннями норм чинного законодавства, вона є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ливарний" у повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням №103 від 13.03.2019 року.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ливарний" (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 25721893) до Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Пісаржевського, 1-а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34984523) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Муско Ірини Миколаївни по ВП № 54930636 від 29.12.2017 року про накладання на позивача штрафу на користь держави в розмірі 5 100 грн.

Присудити на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ливарний" за рахунок бюджетних асигнувань Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот одна) гривня.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 02 травня 2019 року.

Суддя М.В. Бондар