Рішення

від 11.04.2019 по справі 160/455/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Справа № 160/455/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С. при секретарі судового засідання - Чорній М.В. за участю: представника позивача - Сопіна А.С. представника відповідача - Радіновського Р.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Міжгалузевий регіон» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0028891417 від 23.10.2018 року з податку на додану вартість, винесене Головним Управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта документальної позапланової перевірки №45472/04-36-14-17/40127166 від 15.08.2018 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки зроблені відповідачем в акті перевірки, які слугували передумовою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення не відповідають дійсності. Первинні документи, надані до перевірки, відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» . На момент здійснення господарських операцій ТОВ Науково-виробниче об`єднання Міжгалузевий регіон з ТОВ Тредін Буд , ТОВ Київ-Паритет-ОПТ були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платниками податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались. Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, актами та платіжними дорученнями, а податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені чинним на момент їх виписки законодавству та зареєстровані у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав, з урахуванням відповіді на відзив.

У відзиві на позов відповідач, а його представник в судовому засіданні зазначили, що позивачем надано до перевірки первинні документи, щодо реалізації товару придбаного у ТОВ Тредін Буд (код ЄДРПОУ 40364683) та ТОВ Київ-Паритет-ОПТ (код ЄДРПОУ 40389011) в грудні 2016 року, але фактично ТОВ НВО Міжгалузевий регіон здійснює реалізацію товару невідомого походження (ймовірно одержаного від його необлікованого виробництва або внаслідок порушення митних правил), введеного ним в обіг завдяки оформленню продавцями ТОВ Тредін Буд та ТОВ Київ-Паритет-ОПТ недостовірних документів.

В результаті аналізу ланцюгу постачання товарів та послуг, отриманих ТОВ НВО Міжгалузевий регіон від постачальників ТОВ Тредін Буд (нова назва ТОВ Прайм Ресурс ЛТД ) (код ЄДРПОУ 40364683), з ТОВ Київ-Паритет-ОПТ (нова назва ТОВ Гідролайнмережа ) (код ЄДРПОУ 40389011) за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р., згідно наявних баз даних ДФС України не можливо дослідити походження товару та послуг (рейка КР80, клема ПК Ст4сп, накладка 2Р65, підкладка Д65, організація транспортно-експедиційних послуг). Правильність відображення витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування по податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ Тредін Буд та з ТОВ Київ-Паритет-ОПТ за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р. було досліджено в ході проведення документальної перевірки. Таким чином встановлено, що фактично ТОВ НВО Міжгалузевий регіон здійснювало безпідставне оформлення нереальних господарських операцій по взаємовідносинам. За таких обставин, спірне податкове повідомлення-рішення №0028891417 від 23.10.2018 року є цілком законним та вірним, а тому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 02.08.2018 р. по 08.08.2018 р. посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Міжгалузевий Регіон (код за ЄДРПОУ 40127166) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Тредін Буд (нова назва - ТОВ Прайм Ресурс ЛТД (код ЄДРПОУ 40364682), ТОВ Київ-Паритет-Опт (нова назва - ТОВ Гідролайнмережа ) (код ЄДРПОУ 40389011) за період з 01.12.2016 р. по 31.12.2016 р.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті від 15.08.2018 року №45472/04-36-14-17/40127166, а саме: порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 208 167 грн. що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2016 р. в сумі 208 167 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0028891417 від 23.10.2018 року.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0028891417 від 23.10.2018 року, є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Приписами п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Згідно з п.185.1. ст.185, п.187.1. ст.187, п.188.1. ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п.201.1., 201.4., 201.6. ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із способів, визначених п.201.1. ст.201 ПК України; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п.198.1. ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, у перевіряємий період ТОВ НВО Міжгалузевий регіон мало господарські відносини з ТОВ Тредін Буд та ТОВ Київ-Паритет-Опт .

ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон придбавало товари у підприємств-контрагентів ТОВ Тредін Буд (нова назва - ТОВ Прайм Ресурс ЛТД (код ЄДРПОУ 40364682) й ТОВ Київ-Паритет-Опт (нова назва - ТОВ Гідролайнмережа ) (код ЄДРПОУ 40389011) у відповідних періодах (грудень 2016 р.).

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій позивачем було надано до перевірки наступні докази: договір №20-12/16 від 20.12.16 р., специфікація ТОВ КИЇВ-ПАРИТЕТ-ОПТ , видаткова накладна №84 від 26.12.2016 р., №87 від 27.12.2016 р., ОСВ рахунок 631 ТОВ КИЇВ-ПАРИТЕТ-ОПТ 2016 р., 2018 р., договір постачання №05/12-16 від 15.12.2016 р. з ТОВ ТРЕДІН БУД , специфікація №1, рахунок № 1220-40 від 20.12.2016 р., видаткові накладні №1220-40, 1220-41 від 21.12.2016 р., договір на надання транспортно-експедиційних послуг №09/12-16 від 16.12.2016 р., акт №ТБ-489 від 16.12.2016 р., платіжне доручення №21 від 21.12.2016 р., платіжне доручення №311 від 23.12.2016 р., платіжне доручення №65 від 19.01.2017 р., платіжне доручення №90 від 15.02.2017 р., ОСВ рахунок 631 ТОВ ТРЕДІН БУД 2016 р., 2018 р., сертифікат якості Клема ПК Ст4сп , сертифікат якості ОСОБА_1 , сертифікат якості ОСОБА_2 , сертифікат якості ОСОБА_3 , договір №1023 від 03.05.2016 р. з ПрАТ ММК ім.Ілліча , специфікації №5,6,8, видаткова накладна №37 від 26.12.2016 р., довіреність №69914/1922, ТТН Р1-37, видаткова накладна №2 від 20.01.2017 р., довіреність №69914/64, ТТН Р2, видаткова накладна №22 від 15.06.2017 р., довіреність №69914/678, ТТН Р22, договір поставки №178/16к від 24.03.2016 р. з ПАТ Авдіївський коксохімічний завод , специфікація №2, видаткова накладна №34 від 30.08.2017 р. довіреність №01093, ТТН Р34, договір №17/82 від 01.02.2017 р. з ПАТ Євраз Дніпродзержинський коксохімічний завод , специфікація №1, видаткова накладна №16 від 05.05.2017 р.

При господарських операціях реєструвались та складались первинні документи, у тому числі податкові накладні, які ТОВ Тредін Буд (нова назва - ТОВ Прайм Ресурс ЛТД (код ЄДРПОУ 40364682) та ТОВ Київ-Паритет-Опт (нова назва - ТОВ Гідролайнмережа ) (код ЄДРПОУ 40389011) на законних підставах зареєструвало ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон . Крім іншого, ТОВ Тредін Буд й ТОВ Київ-Паритет-Опт , станом на період взаємовідносин із ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон , були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Всі первинні документи, відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, мають обов`язкові реквізити, а саме: назву підприємства, від імені яких вони складені, назву (форму), код форми, дати і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Придбані від вищеназваних підприємств товари були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон на підставі видаткових накладних із занесенням відповідних операцій в бухгалтерський облік. Між підприємствами проведені розрахунки, що в свою чергу призвело до змін в активах ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон та його зобов`язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

Формування податкового кредиту за видатковими накладними на придбання товару у вищевказаних підприємств та подальше їх використання у господарській діяльності ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон , відповідає чинному законодавству та не містить порушень п.п.14.1.27., п. 14.1. ст.14, п.138.2. ст.138, п.198.3. ст.198 ПК України.

ТОВ Тредін Буд (нова назва - ТОВ Прайм Ресурс ЛТД (код ЄДРПОУ 40364682), ТОВ Київ-Паритет-Опт (нова назва - ТОВ Гідролайнмережа ) (код ЄДРПОУ 40389011) у грудні 2016 р. дійсно постачали ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон продукцію, про що свідчать належним чином оформлені документи бухгалтерського обліку, які були надані до перевірки.

ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон у перевіряємий період належним чином зареєструвало податкові накладні за правочинами з підприємствами-контрагентами, а тому мало підстави для віднесення сум податку до податкового кредиту за такими правочинами.

Суд критично ставиться до висновків відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій із контрагентами ТОВ Тредін Буд (нова назва - ТОВ Прайм Ресурс ЛТД (код ЄДРПОУ 40364682) та ТОВ Київ-Паритет-Опт (нова назва - ТОВ Гідролайнмережа ) (код ЄДРПОУ 40389011) у перевіряємий період, оскільки ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон придбавало товари у підприємств-контрагентів ТОВ Тредін Буд й ТОВ Київ-Паритет-Опт у відповідних періодах (грудень 2016 р.), про що свідчать договори про придбання товарів та інша господарська документація, яку було надано до перевірки і описано в акті перевірки.

З огляду на викладене, господарська операція ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон з цими контрагентами у перевіряємий період носила реальний характер, оскільки мала на меті отримання прибутку. ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон фактично понесло витрати, а згодом й отримало прибуток. Тобто, по господарським операціям з підприємствами ТОВ Тредін Буд (нова назва - ТОВ Прайм Ресурс ЛТД (код ЄДРПОУ 40364682), ТОВ Київ-Паритет-Опт (нова назва - ТОВ Гідролайнмережа ) (код ЄДРПОУ 40389011) під час перевірки підтверджена їх економічна доцільність.

Суд критично ставиться на посилання відповідача на факт недостатності трудових ресурсів на ТОВ Тредін Буд та ТОВ Київ-Паритет-Опт для реалізації ТОВ НВО Міжгалузевий Регіон продукції зазначеної в первинній документації.

Так, сфера купівлі-продажу не потребує обов`язкової визначеної законодавством чисельної кількості трудових ресурсів на підприємстві, яке буде займатись продажем товару. Для того, аби робити відповідні висновки про недостатність трудових ресурсів, податковий орган має провести перевірку відносно ТОВ Тредін Буд та ТОВ Київ-Паритет-Опт , а також їх підприємств-контрагентів й дослідити всі обставини здійснення ними господарських операцій. Оскільки певні види супутніх робіт (послуг) можуть здійснювати як наймані працівники, так й особи залучені на договірних засадах (субпідрядні підприємства; фізичні особи-підприємці (ЦПД).

Будь-які ймовірні порушення постачальниками по ланцюгу постачання не мають впливати на право покупця формувати податковий кредит по своїм господарським операціям.

Згідно із п.135.2. ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

В силу п.п.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, (п.198.3. ст.198 ПК України).

Згідно із п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, преюдиційне значення при розгляді справи для суду може мати саме вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагентів. Сам факт наявності кримінального провадження, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.

Відносини між учасниками попередніх ланок постачання послуг (робіт) не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у відповідача інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

У цьому випадку дані податкового обліку можуть бути визнані необґрунтованими, якщо платник податків діяв без належного рівня обачності та обережності та знав або повинен і міг знати про порушення, допущені контрагентами, та був залучений до таких порушень, або знав про дефекти у правовому статусі таких контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

В судовому засіданні представник позивача зазначав, що сертифікати якості на продукцію не відносяться до первинної документації (документів суворої звітності) згідно вимог чинного законодавства. Чіткого визначення сертифіката якості в нормативно-правових актах не існує, як і не існує конкретного переліку вимог, що мають до нього висуватись. Відомо, що це письмовий документ, складений у довільній формі та виданий виробником товару (продукції) з метою підтвердження відповідності виробленого ним товару (продукції) вимогам (параметрам якості), які зазвичай висуваються до такого товару (продукції). За невідомих позивачу причин відповідач намагається прив`язати дату складання та видачі цих сертифікатів якості виробниками (ПАО МК Азовсталь , ВАТ ДМЗ ім. Петровського, ПрАТ МК Донецьксталь ) третім особам, та з періодом здійснення господарської діяльності їх підприємства із ТОВ Тредін Буд та ТОВ Київ-Паритет-Опт що, на думку позивача, є абсолютно недопустимо. Виробник продукції складає відповідний сертифікат саме на час виготовлення товару й не прив`язує його до певного періоду часу можливої реалізації продукції цими третіми особами іншим суб`єктам. Тобто, покупцем (вантажоотримувачем) продукції в певний період часу міг бути будь-який суб`єкт господарювання, який в свій час реалізував відповідний товар іншим особам. Специфіка даного товару (металеві елементи конструкції залізничних шляхів) полягає в тому, що він не потребує видачі виробником нових сертифікатів, оскільки якісні характеристики товару залишаються незмінними протягом тривалого часу, а тому цілком влаштовують кінцевого набувача продукції.

Так, відповідно до положень ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованих на виготовлення та реалізацію продукції виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом.

Із зазначених доводів та наданих на їх підтвердження доказів слідує, що позивачем укладались та виконувались договори з іншими суб`єктами господарювання і такі договори несли реальних характер, тобто їх сторони прагнули до настання обумовлених договорами наслідків.

Укладення вказаних договорів та відповідно їх контрагенти мали господарську привабливість для позивача, оскільки умовами договорів передбачалась оплата за надані послуги після їх надання, а не перед тим, що давало змогу позивачу спочатку визначити якість послуг, підписати акти здачі-приймання і вже після цього їх оплатити. Жодна із сторін господарських договорів не заперечує факту їх укладення, а відповідні висновки відповідача є його суб`єктивним твердженням.

У тому випадку, якщо відповідач вбачає певні порушення у діяльності контрагентів позивача за господарськими договорами, то такі порушення не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності позивача. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Однак при цьому зазначені вище договори між позивачем та вказаними контрагентами були спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків і такі наслідки настали, що підтверджується актами виконаних робіт. Під час виконання та прийняття робіт позивач не перевіряв і не повинен був в силу закону перевіряти, якими особами (працівниками на трудових договорах чи на інших умовах залученими) та яким обладнанням (власним чи орендованим чи належним на іншій підставі) даних контрагентів фактично виконувались роботи.

Згідно з ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори між позивачем та зазначеними контрагентами не є нікчемними, вони не визнані недійсними судом, а значить є правомірними та дійсними.

Ніхто не в праві застосовувати наслідки недійсності договору без визнання такого договору недійсним. Зважаючи на викладене, відповідач не надав належних обґрунтувань та доказів, які вказувати б на правомірність його дій при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Аналізуючи викладене суд доходить до висновку, що відповідач під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 23.10.2018 року №0028891417, діяв не на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Враховуючи, що позов задоволено сплачений судовий збір в розмірі 4 683,77 грн., підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.10.2018 року № 0028891417, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Міжгалузевий регіон» судові витрати у розмірі 4 683,77 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 22.04.2019 року.

Суддя К.С. Кучма