Рішення

від 22.05.2019 по справі 420/1080/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1080/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАКСКОРД до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України від 17.12.2018 року за №1027453/41705825 про відмову в реєстрації податкової накладної 06.11.2018 року за №11, зобов`язати зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ МАКСКОРД від 06.11.2018 року за №11,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю МАКСКОРД до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України від 17.12.2018 року за №1027453/41705825 про відмову в реєстрації податкової накладної 06.11.2018 року за №11, зобов`язати зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ МАКСКОРД від 06.11.2018 року за №11.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 17.12.2017 року №1027453/41705825 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відносно податкової накладної від 06.11.2018 року № 11. Підставою прийняття оскаржуваного рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.12.2017 року №1027453/41705825 зазначено наступне: - Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування . Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийнято комісією відповідача з порушенням чинного податкового законодавства та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Представник відповідача 08.04.2019 року за (вхід.№ЕП/2623/19) надав до суду відзив щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі пославшись на те, що ТОВ МАКСКОРД направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №11 від 06.11.2018 року. За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДФС України підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Платник податку, направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій податковій накладній №11 від 06.11.2018 року. Однак, за рішенням комісії ДФС України №1027453/41705825 від 17.12.2017 року ТОВ МАКСКОРД відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 06.11.2018 року. Так, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII було внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю. Відповідним Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 року № 2245-VIII пункт 200.16 статті 200 Податкового кодексу України був викладений у новій редакції, та з 1 січня 2018 року передбачає, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію / відмову у реєстрації на даний час регламентована: Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями); Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Постанова № 1 17); Наказом Державної фіскальної служби України від 16.03.2018 року № 137 Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (зі змінами та доповненнями). У відповідності до вимог п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної і розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Пунктом 14 даного Порядку встановлено, що Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором га/або законодавством. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (л. 19 Порядку). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку). Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту ІЗ цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (п. 21 Порядку ). Таким чином, відповідач зазначає, що з огляду на вищевикладене та відсутність надання платником податків істотних документів, платником не додержано вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, а тому рішення комісії ДФС України №1027453/41705825 від 17.12.2017 року ТОВ МАКСКОРД про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 06.11.2018 року із посиланням на підставу - не надання платником податку всіх необхідних копій документів - є повністю обґрунтованим (а.с.93-95).

Ухвалою суду 04.03.2019 року було відкрито провадження у справі №420/1080/19 за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 13.05.2019 року представником позивача були підтримані заявлені позовні вимоги. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю СІТІПАРКІНГ (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю МАКСКОРД (Підрядник) укладено Договір підряду №86 від 21 вересня 2018 року, предметом якого, згідно пп.1.1 п.1 Замовник доручає, а Підрядник на свій ризик або залучиними силами і засобами, з власних матеріалів виконати роботи з Капітального ремонту багафункціонального спортивного майданчика на території Біляївської ЗОШ І-ІІІ ст.№3 за адресою: м. Біляївка. вул. Садова, 13, а Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити Підряднику виконані роботи відповідно до умов договору.

Відповідно до пп.1.2 зазначеного вище Договору матеріально - технічне забезпечення, вартість робіт, скалад/об`єм робіт, підрядник відповідно до цього договору виконує за завданням Замовника, передбачається кошторисною документацією і визначається згідно з Договірною ціною, що складена у програмному комплексі АВК- 5. До договірної ціни додається Локальний кошторис і відомість ресурсів до Локального кошторису, які є невід`ємною частиною.

Пунктом 3.1 п.1 Договору, сторони прийшли до згоди договірної ціни, а саме загальної вартості робіт, що підлягає оплаті Замовником Підрядникові становить 1160 272,51 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 193 378,75 грн. Оплата вартості робіт, згідно п.3.3 зазначеного вище Договору здійснюється Замовником на поточний рахунок наступним чином: протягом 3-х банківських днів від дати підписання сторонами акту приймання виконаних робіт будівельних робіт і витрат за формою КБ-3 або від дати прийняття Замовником робіт, замовник оплачує Підрядникові вартість робіт, визначених в п. 3.1. цього Договору. Так, на виконання вимог зазначеного Договору ТОВ СІТІПАРКІНГ сплачено на поточний рахунок ТОВ МАКСКОРД суму у розмірі 207785,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1586 від 06 листопада 2018 року. ТОВ МАКСКОРД виписано податкову накладну №11 від 06 листопада 2018 року на загальну суму 207 785,30 грн., яку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29 листопада 2018 року ТОВ МАКСКОРД отримало квитанцію, де зазначено, що за результатами обробки документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК від 06.11.2018 року №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

10 грудня 2018 року ТОВ МАКСКОРД на підтвердження реальності здійснення операції по вказаній податковій накладній подало відповідачу пояснення та копії документів, що підтверджено квитанцією №2 від 11.12.2018 року.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 17 грудня 2017 року прийнято рішення №1027453/41705825, про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригу вання в ЄРПН з підстав не надання платником податів копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування. Позивач вважає, що зазначене рішення Комісії є протиправним, незаконним та таким, що не грунтується на нормах чинного законодавства України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1. статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1. статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, пункт 188.1 статті 188 ПК України.

За результатами даних реальних господарських операцій, позивачем було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну №11 від 06.11.2018 року, яку було прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податку копій документів, а саме первинної документації щодо постачання/ придбання товарів/ послуг, зберігання, транспортування та розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/а бо розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Позивачем на виконання вимог, передбачених п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ, було направлено на адресу відповідача письмові пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої була зупинена.

У рішенні комісії ДФС від 17.12.2017 року №1027453/41705825 в реєстрації ПН було відмовлено саме з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної .

Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року№ 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341), (далі Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у ствердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

В п.13 Порядку №1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН ТОВ МАКСКОРД вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених головою ДФС України. Так, підставою для зупинення реєстрації стало невідповідність критеріям, що затверджені в.о. голови ДФС України Власовим О. Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників та коефіцієнтів, що визначають позитивну податкову історію платника податку .

Відповідності до пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених в.о. голови ДФС України від 05 листопада 2018 року, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства суд вважає, що контролюючим органом порушено норми пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанціях конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Фіскальний орган у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначив лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

В отриманій позивачем квитанції про зупинення реєстрації ПН, не наведено жодного з підкритеріїв п.п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, якій би відповідав платник станом на момент формування квитанції про блокування ПН, як це передбачено підпунктом 3 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної (у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерії ризиковості платника податку та/або критерії ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку).

При цьому, відповідачем лише процитовано зміст п. 201.16. ст.201 Податкового кодексу України, та запропоновано - надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН , але жодні конкретні пропозиції щодо необхідних документів відсутні.

Розглянувши надані додаткові пояснення та відзив на позов, після дослідження письмових доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797- VIII було внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Відповідним Законом було доповнено статтю 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 наступного змісту: "реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.6 статті 74 цього Кодексу".

У відповідності до вимог п.74.2 ст.72 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автомати зованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію / відмову реєстрації на даний час регламентована:

Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями); Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620 (далі за текстом - Наказ № 567); Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій" (далі за текстом - Постанова № 190); Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 566 "Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30620 (далі за текстом - Наказ № 566); Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246 (зі змінами та доповненнями; далі за текстом - Постанова № 1246).

У відповідності до вимог п.12 Постанови №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Такий перелік затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, та передбачає надання платником податків для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв необхідно надати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (п.2 Вичерпного переліку, затвердженого наказом №567).

У відповідності до вимог пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації" № 566, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку № 566, комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилаєте платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.20 Постанови № 1246 у разі надходження до ДФС рішенню суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Судом встановлено, що позивач надав до Головного управління ДФС в Одеській області документи та пояснення до зазначених господарських операцій та податкової накладної для направлення для комісії ДФС України. Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків до комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних. Позивач також надав контролюючому органу пояснення та підтверджуючи документи, а саме акт надання послуг від 09 листопада 2018 року за №6, рахунок на оплату від 29 жовтня 2018 року за №6, договір підряду за №86 від 21 вересня 2018 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року формою КБ-2, Локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на капітальний ремонт, договірну ціну, підсумкову відомість ресурсів та платіжне доручення №1566 від 06.11.2018 року. Позивач надав контролюючому органу у повному обсязі документи, які підтверджують реальність здійснення зазначених операції, у тому числі і операції по податковій накладній від 06.11.2018 року №11, реєстрація якої зупинена.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає, що подані для проведення реєстрації податкової накладної первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підприємства позивача та додатково подані пояснення позивача, надавали змоги податковому органу прийти до висновку про фактичність проведених операцій, проведення оплати їх вартості та виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ з даної операції.

Протиправність та безпідставність таких рішень та дій податкового органу в аналогічній справі підтверджена постановою Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, а саме: Верховний Суд у своєму рішенні зазначив, що … як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у Рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Під час зупинення реєстрації податкової накладної позивача №11 від 06.11.2018 року ДФС України у квитанції про зупинення не було повідомлено позивачу, які саме конкретно документи підприємство повинно подати для підтвердження права реєстрації вказаних податкових накладних, що за висновками Верховного Суду є протиправним зупиненням реєстрації податкових накладних.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, ці висновки Верховного Суду України обов`язково повинні враховуватись судами при розгляді аналогічних спорів.

Таким чином, суд не погоджується з тим, що рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних із посиланням на підставу - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування не відповідають закону, а тому, позовні вимоги слід частково задовольнити на підставі положень ч.1 ст.245 КАС України: визнати протиправним та скасувати оскаржене рішення Головного управління ДФС в Одеській облсті та зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ МАКСКОРД за №11 від 06.11.2018 року.

Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України наступним чином.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В заяві представник позивача вказує, що 07.02.2019 року між ТОВ "МАКСКОРД" та адвокатом Гульчак О.В. було укладено договір про надання правової допомоги без номеру під час оскарження в судовому порядку рішення ГУ ДФС в Одесткій області. В зв`язку із розглядом справи №420/1080/19 ТОВ "МАКСКОРД" понесло витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., що підтверджується додатком квитанцією про сплату від 19.02.2019 року.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В розрахунку про надання правової допомоги вказані послуги складались з наступних сум: збір доказів, підготовка і організація подачі адміністративного позову 2500,00 грн., підготовка до підготовчого судового засідання і участь в ньому - 2500,00 грн..

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням зазначеного, гонорар адвоката за представництво інтересів в суді та надання правничої допомоги повинен включати в себе витрати щодо підготовки справи до розгляду, збору доказів, тощо.

У наданому адвокатом розрахунку не було належним чином враховано витрачений ним час на вчинення вказаних дій, пов`язаних з підготовкою та розглядом справи, в тому числі по кожному із наведених пунктів із зазначенням періоду надання послуги, фактичного часу, витраченого на її надання, кількість судових засідань, в яких прийняв участь адвокат по справі, тощо, а тому суд не погоджується із сумою понесених витрат в розмірі 5000,00 грн., як такою що є повністю об`єктивно підтвердженою належними доказами та розрахунками.

Разом з тим, суд враховує ту обставину, що по вказаній справі дійсно неодноразово відкладався розгляд справи за неявки представника відповідача чи не надання ним відзиву з письмовими доказами в його підтвердження, що унеможливлювало швидкий розгляд цієї справи та могло бути причиною для понесення позивачем додаткових витрат на правову допомогу по цій справі та з урахуванням положень заяви представника відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд вважає за можливим задовольнити заяву представника позивача частково та присудити на користь позивача понесені витрати на професійну правову допомогу по цій справі в розмірі одного прожиткового мінімуму для працюючих громадян, тобто в розмірі 1921,00 грн.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що оскільки рішенням суду від 07.11.2018 року позовні вимоги позивача були задоволені повністю, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з Державного бюджету України на його користь повинен бути стягнутий судовий збір в повному обсязі, тобто в сплаченому при поданні позовної заяви розмірі 3842,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст.139,242-246,371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 17.12.2018 року за №1027453/41705825 про відмову в реєстрації податкової накладної 06.11.2018 року за №11.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ "МАКСКОРД" від 06.11.2018 року за №11.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСКОРД" (вул.Хімічна,1/27, офіс 212, м.Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 41705825) сплачений квитанцією №0.0.1260636787.1 від 07.02.2019 року судовий збір на загальну суму в розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцать одна) гривня 00 копійок.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 22.05.2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Єфіменко К.С.

.