Постанова

від 23.05.2019 по справі 620/4236/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4236/18 Головуючий у І інстанції - Заяць О.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Добрянського Ясла-саду № 1 "Івушка" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Добрянського Ясла-саду № 1 "Івушка" про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до Добрянського Ясла-саду № 1 "Івушка", в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі Добрянського Ясла-саду № 1 Івушка за адресою: вул. Центральна 156 , смт . Добрянка, Ріпкинський район, Чернігівська область.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виявлені під час проведення позапланової перевірки порушення, створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Застосовано заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі Добрянського Ясла-саду №1 Івушка за адресою: вул . Центральна 156, смт. Добрянка, Ріпкинський район , Чернігівська область.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Добрянський Ясла-саду № 1 "Івушка" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Відповідач зазначає, що ним вживаються заходи для усунення виявлених порушень, та станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення частина порушень була усунена повністю, а частина перебувала в процесі усунення.

Позивачем не подавався відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання наказу Управління ДСНС України у Чернігівській області від 24.09.2018 року № 236 головним інспектором Ріпкинського районного відділу Управління ДСНС України у Чернігівській області у період з 19.11.2018 року по 23.11.2018 року здійснено планову перевірку територію, будівлі, споруди та приміщення Добрянського Ясла-саду № 1 Івушка за адресою: вул. Центральна 156, смт. Добрянка, Ріпкинський район, Чернігівська область, з метою дотримання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

За наслідками планової перевірки складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки від 23.11.2018 року № 210, яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 року № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), а саме:

- в будівлі ясла-саду допускається використання пічного опалення, чим порушено п. 3. розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, п. 1 розділу IV Правил для навчальних закладів та установ системи освіти України, п. 5 табл. П.1 додатку Т, ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування . Небезпека пічного опалення обумовлюється тим, що кожна піч це вогнедіюче джерело. Частіше за усе пожежі відбуваються з причини перегрівання печей, появи у цегляній кладці тріщин, а також в результаті застосування для розтоплювання печей горючих і легкозаймистих рідин, випаданні з топки або зольника вуглин. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- в будівлі ясла-саду двері другого евакуаційного виходу відчиняються не у напрямку виходу з будівлі, чим порушено п. 2.27. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок приміщення до евакуаційного виходу з нього. Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей;

- в будівлі ясла-саду з`єднання відгалужень та окінцювань жил електричних проводів виконано не за допомогою паяння, опресування або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, айв інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- будівлю ясла-саду не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно норм належності, чим порушено п. 3.6. глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Відсутність первинних засобів пожежогасіння не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- дерев`яні елементи горищного покриття будівлі ясла-саду не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- не проведено перевірку пристроїв блискавкозахисту будівлі ясла-саду від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Непроведения перевірки пристроїв блискавкозахисту загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню пожежі внаслідок миттєвого нагрівання матеріалів та конструкцій, що в свою чергу створить загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- в будівлі ясла-саду не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведения замірів опору ізоляції електричних мереж і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення електромереж створює загрозу виникнення пожежі, внаслідок якої продукти горіння і чадний газ унеможливлюють своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебувають у ній;

- будівлю ясла-саду не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.2 табл. А.1. додатку А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- будівлю ясла-саду не обладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей типу СО-1, чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні та п. 4 табл. Б.1. додатку Б ДЕН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум`я, продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

- в приміщенні актового залу будівлі ясла-саду електророзетки, вимикачі встановлено на горючі основи, чим порушено п. 1.17. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Встановлення електророзеток та вимикачів на горючих основах може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, тому наявні підстави для задоволення позову, а саме застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі Добрянського Ясла-саду №1 Івушка за адресою: вул. Центральна 156 , смт. Добрянка, Ріпкинський район, Чернігівська область.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обґрунтованим з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон).

За приписами статті 1 та 4 Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб`єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Положеннями частини 6 статті 7 Закону передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 7 статті 7 Закону, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частина 2 статті 12 Закону передбачає, що у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (стаття 1 КЦЗУ).

Пунктами 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 КЦЗУ передбачено, що цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

За приписами пункту 21 частини 1 статті 20 КЦЗУ до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 50 КЦЗУ джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною 1 та 4 статті 53 КЦЗУ на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 КЦЗУ забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно зі ст. 64 КЦЗУ центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

За приписами п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗУ до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 68 КЦЗУ посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини 1 статті 70 КЦЗУ визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини 2 статті 70 КЦЗУ цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта.

При цьому, не застосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого.

Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Разом з цим, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як вбачається з акта перевірки, за результатами проведення позапланової перевірки Добрянського Ясла-саду № 1 "Івушка" за адресою: Чернігівська область, Ріпкинський район, смт. Добрянка, вул. Центральна, 156 , виявлено 10 порушень вимог Правил пожежної безпеки, які, на думку суду першої інстанції, з якою погоджується й колегія суддів, можуть призвести до виникнення пожежі, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, доводи Відповідача про те, що ним було усунуто частину вказаних порушень вимог правил пожежної безпеки, а інша частині перебувала в процесі, що на думку Відповідача, виключає необхідність застосування заходів реагування, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених Відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Ураховуючи те, що Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки № 210 від 23.11.2018 року порушень є результати повторної перевірки.

Однак, матеріали справи не містять такої заяви та не містять висновку Позивача про усунення Відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому колегія суддів вважає, що доводи Відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16 (№ К/9901/30861/18).

Також, недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Посилання Відповідача на недотримання принципу пропорційності під час застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об`єкту - є необґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення Білоцерківською міською лікарнею № 1 виявлених порушень.

Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Відповідач не усунув факт порушень, які зафіксовано в акті планової перевірки № 210 від 23 листопада 2018 року та не оскаржував у судовому порядку протиправність дій Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Добрянського Ясла -саду № 1 "Івушка" щодо проведення такої перевірки із встановленими порушеннями у сфері пожежної і техногенної безпеки.

Аналогійний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 826/4267/16 (№ К/9901/12245/18) та від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18 (№ К/9901/67046/18).

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, а саме застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівлі Добрянського Ясла-саду №1 Івушка за адресою: вул. Центральна 156, смт . Добрянка, Ріпкинський район, Чернігівська область.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Добрянського Ясла-саду № 1 "Івушка", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Добрянського Ясла-саду № 1 "Івушка" залишити без задоволення , а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 23.05.2019 року.