Постанова

від 16.05.2019 по справі 640/5047/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5047/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Ісаєнко Ю.А., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року за заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Сармат до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Будінформ , Товариство з обмеженою відповідальністю Євроінтербуд ,

ВСТАНОВИВ

До подання позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Сармат звернулося з клопотанням про забезпечення адміністративного позову шляхом:

- зупинення дії припису б/н від 05.03.2019 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що винесений Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Сармат щодо об`єкта Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі міста Києва ;

- зупинення дії припису б/н від 05.03.2019 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зупинення підготовчих так будівельних робіт, що винесений Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Сармат щодо об`єкта Будівництво житлового будинку з офісними приміщеннями та вбудованою автостоянкою на вул. Мечникова, 7-Б у Печерському районі міста Києва ;

- зупинення дії постанови № 37/19/10/26-40/1903/02/2 від 19.03.2019 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 34578 грн. на Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Сармат ;

- зупинення дії постанови № 38/19/10/26-41/1903/02/2 від 19.03.2019 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 86445 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Сармат .

Назване клопотання вмотивовано тим, що зупинення виконання робіт на об`єкті будівництва призведе до значних витрат та негативних наслідків щодо робіт, які вже виконані, у тому числі через вплив погодних умов, зупинення будівельних робіт призведе до руйнування недобудованих елементів укріплення схилу і як наслідок неможливості реалізації наступних етапів будівництва та взагалі може спричинити техногенну катастрофу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Державна архітектурно-будівельна інспекція України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про вжиття забезпечення адміністративного позову відмовити повністю.

Так, відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Крім того, оскарження постанови про накладення штрафу у встановлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За правилами частини 1 статті 77 КАС України тягар доведення необхідності вжиття заходів забезпечення позову з наданням відповідних доказів покладається саме на позивачів, які ініціюють таке клопотання.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Саме такий припис є предметом вжиття заходів забезпечення позову. За наслідками розгляду справи суд на підставі всебічної оцінки пояснень сторін та доказів повинен зробити висновок про правомірність чи неправомірність зазначеного припису.

Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.

Забезпечуючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову дійсно може спричинити значне відтермінування строків будівництва та призвести до незворотних наслідків техногенного характеру, зважаючи на повідомлені у даній заяві обставини, що може порушити права та законні інтереси інвесторів будівництва, підрядних організацій, та інших осіб, що проживають на прилеглій території.

Водночас, відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Крім того, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Щодо зупинення дії постанов про накладення штрафів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 150, 312, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 21 травня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Ю.А.Ісаєнко

суддя В.П.Мельничук