Рішення

від 20.05.2019 по справі 510/132/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/132/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2019 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (третя особа - Виконавчий комітет Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області) про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , будучи належним чином сповіщені в порядку ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у судове засідання не явились, заперечень щодо позову не надали.

Представник позивача Русій М ОСОБА_5 . - Златі Н.С. на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу без її участі.

Представник третьої особи - Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області заперечень, додаткових заяв не надав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія паспорту позивача із відомостями про його реєстрацію; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 ; копія домової книги на будинок; копія рішення Ренійського районного суду Одеської області від 11.07.2018 р.; довідки Лиманської сільської ради Ренійського району про реєстрацію відповідачів за спірною адресою.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом та просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням у житловому будинку АДРЕСА_1 , зазначивши, що на підставі рішення Ренійського районного суду Одеської області від 11.07.2018р. він є власником житлового будинку із надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 . Відповідачі у справі були членами сім`ї (родичами) позивача. Як вказує позивач, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були прописані на спірній житлоплощі з часів життя його батьків та мешкали певний час за даною адресою. Більше п`яти років тому відповідачі виїхали з належного позивачу будинку за межі с. Лиманське Ренійського району. З тих пір відповідачі за спірною адресою більше не з`являлися, належних їм речей у будинку немає.

Таким чином, вже досить тривалий час відповідачі на вищевказаній житлоплощі, де вони були зареєстровані, не мешкають, реєстрація даних осіб носить формальний характер. Вже пройшло декілька років з моменту виїзду відповідачів, вони за місцем реєстрації не з`являлися, з реєстраційного обліку не знялися. У зв`язку із реєстрацією відповідачів на житлоплощі позивач несе додаткові витрати по сплаті комунальних послуг, крім того, він, як власник житла, позбавлений можливості у вирішенні інших, передбачених чинним законодавством, питань (виникають труднощі з отриманням субсидії та ін.).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997р. відповідно до Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997р. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини, основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів №2,4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності із ст. 317, ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003р. реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. Документом, до якого вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, є у т.ч. паспорт громадянина України.

Таким чином, правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування особи за певною адресою.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання.

За ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Приймаючи рішення у даній справі, суд бере до уваги положення постанови Верховного Суду України від 17.10.2018р. у цивільній справі № 521/17805/16-ц, в якій, з урахуванням обставин справи, вказано, що Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення, будинку або квартири, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відтак за порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України слід дійти до висновку що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь-яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статті 405 ЦК України регулює взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. .

В даному випадку, до спірних правовідносин застосовуються положення ст. ст. 383, 391 ЦК України (стосовно забезпечення прав та гарантій власнику житла), а також - ст. 405 ЦК України, оскільки відповідачі були членами родини позивача, вже декілька років не мешкають у житловому будинку позивача.

Виходячи із вищевказаного, матеріалів справи, доводів позивача, викладених у позові, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вже тривалий час не мешкають за спірною адресою, вони не являються власниками житла, у якому прописані, в даний час мешкають за межами с. Лиманське Ренійського району, за місцем реєстрації не з`являються вже кілька років, в добровільному порядку не знялися з реєстраційного обліку зі вказаної адреси. Згідно наданих документів, позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , на житлоплощі якого рахуються прописаними відповідачі. У зв`язку із тим, що відповідачі не проживають у будинку вже достатньо тривалий час, яких-небудь витрат по утриманню житла вони не несуть, їхніх особистих речей там також немає. Договором, законом або рішенням суду не було встановлено право відповідачів на користування ними будинком з підстав ст. 401 ЦК України. У зв`язку із вищевикладеним, є правові підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 128, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст. 16, 317, 319, 383, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 3, 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003р., -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням у житловому будинку АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстраційного обліку зі вказаної адреси.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник