Справа № 344/15256/17
Провадження № 2/344/744/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Бабій О.М.,
секретаря Орнат Л.І.,
за участі представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ., представника відповідача Івано-Франківської міської ради - Медицької С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Івано-Франківського садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішення правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , рішення Івано-Франківської міської ради від 07.12.2006 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки, державного акту про право власності на земельну ділянку , -
В С Т А Н О В И В :
16 листопада 2017 року ОСОБА_5 звернулась в суд з наведеним позовом із вимогами про визнання недійсними та скасування рішення правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , оформленого у вигляді протоколу № 1 від 05 лютого 2005 року в частині вилучення у ОСОБА_5 земельної ділянки НОМЕР_1 та в частині надання земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в період з 1993 року по даний момент вона є членом Івано-Франківського садівничого товариства Бистриця Надвірнська . Остання належно користувалась земельною ділянкою № 1065 в даному садівничому товаристві та справно сплачувала членські внески. На підставі рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17 лютого 1998 року № 65 останній було передано в приватну власність земельну ділянку в Івано-Франківському садівничому товаристві Бистриця Надвірнянська за номером НОМЕР_1 загальною площею 0,0483 га призначена для ведення садівництва. З того моменту, ОСОБА_5 обробляла земельну ділянку, належно нею користувалася. Проте, в силу свого віку, в період з 2005 року, здійснювала лише садівництво та не здійснювала городництво, періодично навідувалась на ділянку, збирала лікарські трави, які вирощувала для власних потреб та належно сплачувала членські внески як член товариства. В 2016 році, позивач прийшла на свою земельну ділянку та помітила, що на ній розпочато будівництво. Останній стало відомо про те, що земля на даний момент перебуває в приватній власності у ОСОБА_3 та останній набув її на підставі рішення садівничого товариства Бистриця Надвірнянська оформленого у формі протоколу № 1 від 05 лютого 2005 року. Про даний факт позивачу стало відомо в момент отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна 29 серпня 2017 року. Земельна ділянка не знаходилась в користуванні садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , і за ним не була закріплена, тому відповідачем вона незаконно була вилучена, так як вже була передана позивачеві у власність, а також незаконно дана земельна ділянка була надана третій особі, оскільки садівниче товариство не наділене правом вилучення та надання земельних ділянок.
05 березня 2018 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог (фактично про зміну предмета позову), у якій ОСОБА_5 , окрім вимог позовної заяви просила суд визнати недійсним та скасувати рішення Івано-Франківської міської ради від 07 грудня 2006 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою і передачу в приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0483 га в садівничому товаристві Бистриця Надвірнянська , визнати недійсним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_3 на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0483 га в садівничому товаристві ОСОБА_6 .
03 жовтня 2018 року справу передано судді Бабій О.М.
16 жовтня 2018 року суддею Бабій О.М. справу прийнято до розгляду.
Ухвалою від 13 листопада 2018 року до участі в справі залучено Івано-Франківську міську раду та ОСОБА_3 у якості співвідповідачів.
30 листопада 2018 року представником відповідача Івано-Франківської міської ради подано відзив на позовну заяву, за змістом якого міська рада просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві представник зазначила, що міська рада прийняла оскаржувані рішення в межах повноважень у спосіб визначений Конституцією України та ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні . Твердження позивача, про те що земельна ділянка уже перебувала у її приватній власності з 1998 року є безпідставними, оскільки після прийняття органом місцевого самоврядування рішення № 65 від 17 лютого 1998 року у позивача автоматично не виникло право власності на землю, а лише правова підстава для набуття такого права. Позивач фактично не виконала жодних дій для виконання вказаного рішення, шляхом оформлення у встановленому порядку правовстановлюючих документів на дану ділянку.
04 грудня 2018 року представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву. За змістом відзиву відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що ОСОБА_3 є членом Івано-Франківського садівничого товариства Бистриця Надвірнянська з лютого 2005 року і до цього часу він жодного разу не бачив позивача на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці, тобто мова йде про те, що позивач взагалі не користувалась земельною ділянкою з 1998 року до 2005 року, про що вона сама зазначає у позовні заяві. Саме по собі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку, а є документом, що є підставою для оформлення права власності на земельну ділянку згідно норм Земельного кодексу України та інших законів. Позивач, починаючи з 17 лютого 1998 року і до дати подання позову (більше як 9 років) не здійснювала жодних дій стосовно належного оформлення права власності на земельну ділянку, надану їй згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17 лютого 1998 року № 65, позивачем не надано жодного доказу того, що були об`єктивні перешкоди у оформленні права власності на земельну ділянку. Позивачем не надано жодного обґрунтування незаконності рішення X сесії V демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 07 грудня 2006 року Про матеріали міського управління земельних ресурсів щодо передачі громадянам у власність та надання в користування земельних ділянок , на підставі якого видано оспорюваний державний акт. Право власності на оспорювану земельну ділянку набуто ОСОБА_3 на правових підставах та в порядку, передбачених чинним законодавством України. Натомість позивачем не надано жодного підтвердження належності їй земельної ділянки НОМЕР_1 , розташованої на території Садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , навпаки, позовна заява та додані до неї матеріали спростовують належність на праві власності оспорюваної земельної ділянки позивачу, сама позовна заява та додані до неї документи не містять обґрунтування незаконності оспорюваних рішень.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили суд про задоволення позову.
Представник відповідача - Івано-Франківської міської ради у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача - ОСОБА_3 у судовому засіданні просила суд прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог, з мотивів наведених у відзиві.
Представник відповідача - Івано-Франківського садівничого товариства Бистриця Надвірнянська у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суд не повідомив. Відзиву суду не надав.
Заслухавши пояснення представників позивача, думку представників відповідачів, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області № 65 від 17 лютого 1998 року Про передачу в приватну власність земельних ділянок садівницького товариства Бистриця-Надвірнянська ОСОБА_5 , як члену садівничого товариства передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_1 загальною площею 0,0483 га.
Відповідно до протоколу № 1 засідання правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська від 05 лютого 2005 року, правлінням товариства вирішено вилучити земельні ділянки у п`ятьох громадян, у тому числі ділянку № 1065, закріплену за ОСОБА_5 . Із тексту протоколу вбачається, що підставою вилучення земельних ділянок стала несплата членських внесків та необробка ділянок на протязі довгих років.
Цим же протокольним рішенням ОСОБА_3 надано земельну ділянку НОМЕР_1 .
Рішенням X сесії V демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 07 грудня 2006 року Про матеріали міського управління земельних ресурсів щодо передачі громадянам у власність та надання в користування земельних ділянок ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю та передано у власність земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0449 га для ведення садівництва.
20 червня 2007 року Івано-Франківським міським управлінням земельних ресурсів ОСОБА_3 видано державний акт Серії НОМЕР_2 на право власності на дану земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 березня 2015 року на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3 за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на садовий будинок, який знаходиться на земельній ділянці НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 садівничому товаристві Бистриця Надвірнянська .
На момент прийняття Івано-Франківською міською радою рішення № 65 від 17 лютого 1998 року про передачу ОСОБА_5 у приватну власність спірної земельної був чинним Земельний Кодекс України № 561-XII від 18 грудня 1990 року.
Згідно ст. 22 ЗК України від 18 грудня 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Статтею 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року було передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
Положення про посвідчення права власності та користування земельними ділянками державними актами містяться також у ЗК України від 25 жовтня 2001 року (у редакціях чинних до прийняття товариством рішення про вилучення у позивача земельної ділянки).
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 ЗК України 1990 року. Проте дію ст. 23 зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених Декретом.
Пунктом 3 Декрету встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.
Отже, п. 3 Декрету визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.
Таким чином рішення міської ради про передання у власність земельної ділянки само по собі не є правовстановлюючим документом, а лише легітимізує вже існуюче право власності, створює правову підставу для оформлення (державної реєстрації) речового права на майно у встановленому законодавством порядку.
Однак жодних дій для реалізації рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 65 від 17 лютого 1998 року позивачем не було вчинено. Запису у земельно-кадастрових документах про право власності за позивачем земельної ділянки НОМЕР_1 у садівничому товаристві Бистриця Надвірнянська не було здійснено, державний акт на право власності на цю ділянку ОСОБА_5 не видавався. Дана обставина не заперечується позивачем.
За змістом ч. 4 ст. 35 ЗК України (в редакції від 11 січня 2005 року) землі загального користування садівницького товариства є його власністю. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами та іншими об`єктами загального користування.
Частиною 6 ст. 35 ЗК України (в редакції від 11 січня 2005 року) передбачено, що використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
За змістом ст. 8 Закону України Про кооперацію статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю.
Відповідно до статуту Івано-Франківського садівничого товариства Бистриця Надвірнянська право власності на земельну ділянку припиняється, зокрема при несплаті податку на землю і членських внесків, невикористанні протягом одного року земельної ділянки наданої для вирощування садово-городніх культур.
За підставу позовних вимог позивач зазначає, що вона земельну ділянку обробляла, членські внески сплачувала.
За змістом ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Подані квитанції про сплату членських внесків, довідка голови правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська № 42 від 12 липня 2017 року, довідка голови правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська № 3 від 23 лютого 2019 року про те, що у ОСОБА_5 на момент складання протоколу № 1 від 05.02.2005 року заборгованості по сплаті всіх обов`язкових платежах за земельну ділянку не було, довідка голови правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська № 4 від 23 лютого 2019 року про те, що акти чи будь які інші документи, які підтверджують те, що земельна ділянка не оброблялась позивачкою відсутні, у своїй сукупності дають підстави вважати що ОСОБА_5 виконувала вимоги статуту товариства в частині своєчасного внесення членських внесків, оскільки ці квитанції та довідки підтверджують сплату внесків за 1993-2005 роки. А довідка голови правління садівничого товариства свідчить, що внески сплачувались вчасно та у повному розмірі станом на дату прийняття рішення про вилучення у позивача земельної ділянки (05 лютого 2005 року).
Доводи позивача про те, що вона не була повідомленою про засідання правління та загальні збори садівничого товариства, на яких вирішувалось питання про вилучення земельної ділянки, суд вважає обгрунтованими, оскільки доказів такого повідомлення не має.
Крім того, як вбачається із протоколу № 1 засідання правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська від 05.02.2005року на порядку денному було питання про вилучення земельних ділянок у громадян та про розгляд заяв про надання земельних ділянок громадянам та вирішено було вилучити земельну ділянку НОМЕР_1 у громадянки ОСОБА_7 та надати земельну ділянку ОСОБА_3 (а.с.12).
А в копії витягу з протоколу № 1 засідання правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська від 05.02.2005року вбачається, що на засіданні також було прийнято в члени товариства ОСОБА_3 .
Також, ще 25.01.2005 року ОСОБА_3 просив переоформити на своє ім`я ділянку № 1065, з статутом товариства ознайомився (а.с.14).
Як вбачається із наведених документів ОСОБА_8 на час надання йому земельної ділянки НОМЕР_1 , яка перебувала у користуванні ОСОБА_7 , не був членом садівничого товариства, рішення про його прийняття у члени товариства не оформлено належним чином, а тому не міг отримати земельну ділянку № НОМЕР_1 .
Крім того, представник відповідача ОСОБА_3 та представник відповідача Івано-Франківської міської ради не змогли пояснити в судовому засіданні коли саме правлінням садівництва погоджено питання про передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 483 га. для ведення садівництва, оскільки на заяві ОСОБА_3 від 15.03.2005 року вказано, що погоджено з правлінням садівництва відповідно до клопотання № 1 і протоколу № 1 від 05.04.2005 року, а насправді протокол № 1 датований 05.02.2005 року.
Таким чином вимоги про визнання недійсними та скасування рішень правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , оформлених у вигляді протоколу № 1 від 05 лютого 2005 року в частині вилучення у ОСОБА_5 земельної ділянки НОМЕР_1 та в частині надання земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_3 , є доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Таким чином відповідач Івано-Франківське садівниче товариство Бистриця Надвірнянська приймаючи рішення про вилучення у ОСОБА_5 спірної земельної ділянки та її передання ОСОБА_3 , порушив право позивачки на користування земельною ділянкою.
Вимоги позовної заяви про визнати недійсним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради від 07 грудня 2006 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою і передачу в приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки, та визнання недійсним і скасування державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , позивачем заявлені з підстав протиправності вилучення у неї земельної ділянки садівничим товариством, тобто є похідними від вимог про визнання недійсними та скасування рішень правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , оформлених у вигляді протоколу № 1 від 05 лютого 2005 року.
Оскільки позов в частині визнання недійсними та скасування рішення правління садівничого товариства обґрунтований правовими підставами, тому решта позовних вимог також підлягають задоволенню, як похідні від первісних позовних вимог.
Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилався як на підставу своїх вимог до відповідачів, відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦК України, 22, 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року, ст. 35 ЗК України від 25 жовтня 2001 року керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 259, 263, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_5 до Івано-Франківського садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , Івано-Франківської міської ради та ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування рішення правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , рішення Івано-Франківської міської ради від 07.12.2006 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки, державного акту про право власності на земельну ділянку - задоволити.
Визнати недійсним та скасувати рішення Правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , яки викладене у формі протоколу № 1 від 05 лютого 2005 року, в частині вилучення земельної ділянки НОМЕР_1 у ОСОБА_9 .
Визнати недійсним та скасувати рішення Правління садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , яки викладене у формі протоколу № 1 від 05 лютого 2005 року, в частині надання земельної ділянки НОМЕР_4 1065 ОСОБА_3 .
Визнати недійсним рішення Івано-Франківської міської ради від 07 грудня 2006 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та передання у власність земельної ділянки НОМЕР_1 , площею 0,0449 га. ОСОБА_3 .
Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 0449 га., яка розташована в садівничому товаристві Бистриця Надвірнянська , ділянка НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 від 20.06.2007 року, який виданий ОСОБА_3
Стягнути з Івано-Франківського садівничого товариства Бистриця Надвірнянська , код ЄДРПОУ 13643691, юридична адреса якого: м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 198Б/32, Івано-Франківської міської ради, код ЄДРПОУ 33644700, юридична адреса якої: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 по 213 грн. судового збору з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бабій О.М.
Повний текст рішення складено та підписано 23 квітня 2019 року.
Суд | Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2019 |
Оприлюднено | 24.05.2019 |
Номер документу | 81929080 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Бабій О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні