Вирок

від 23.05.2019 по справі 353/297/19

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/297/19

Провадження № 1-кп/353/65/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тлумацького районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019090240000039 від 19.02.2019 року відносно:

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нижнів, Тлумацького району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Тлумацьким РС УДМС України в Івано-Франківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, депутатом не обирався, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

16.02.2019 року ОСОБА_5 прийшов у гості до ОСОБА_6 , що проживає в АДРЕСА_3 , де розпивали алкогольні напої. Близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_6 , від кількості випитого алкоголю, заснув в кімнаті, де вони розпивали алкогольні напої, а свій мобільний телефон марки «Нокіа», моделі 200, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , в якому знаходилась карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 та ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_6 , залишив на табуретці біля дивана. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення вказаного мобільного телефона.

Близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, користуючись тим, що ОСОБА_6 спить, та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до табуретки, на якій знаходився телефон ОСОБА_6 , звідки таємно викрав мобільний телефон «Нокія», моделі 200, бувший у вжитку, вартістю 220 грн., разом із картками оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», вартістю 25 грн. та ПрАТ «ВФ Україна», вартістю 25 грн.

В подальшому, ОСОБА_5 з викраденим майном з місця події скрився та розпоряжався ним у власних цілях, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 270 гривень.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому обвинуваченні беззастережно визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_5 суду показав, що 16.02.2019 року близько 22 год. 00 хв. він з ОСОБА_6 та сусідом ОСОБА_7 , у ОСОБА_6 вдома розпивали алкогольні напої, після чого ОСОБА_6 заснув, а він таємно викрав його мобільний телефон, який лежав біля ОСОБА_6 на табуретці. Телефон взяв щоб освітити дорогу. Потім він подзвонив сусіду ОСОБА_7 та повідомив, що телефон знаходиться у нього і тоді приїхали працівники поліції і він добровільно видав їм телефон. Вказав, що щиро розкаюється і більше такого не вчинятиме. Просив його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив у судовому засіданні, що заподіяну шкоду йому відшкодовано, просив суд суворо не карати обвинуваченого та призначити йому покарання у виді громадських робіт.

Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на ОСОБА_5 .

Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин таємного викрадення чужого майна (крадіжки) обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки учасники судового провадження ці обставини не оспорюють. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст зазначених обставин, така позиція є добровільною та роз`яснив, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у інкримінованому йому злочині поза розумним сумнівом повністю знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує думку прокурора та потерпілого про розмір та вид призначеного кримінального покарання ОСОБА_5 , ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується посередньо за місцем проживання, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.

Так, ОСОБА_5 вчинив злочин, який відповідно до ч.3 ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Відповіддю від 19.02. 2019 року підтверджується, що обвинувачений не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті.

З відповіді від 19.02.2019 року встановлено, що ОСОБА_5 знаходиться на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті з 2015 року, однак, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 66/2019 від 21.03.2019 року на час вчинення злочину та на даний час в повній мірі здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

Характеристикою з місця проживання № 198 від 19.02.2019 року підтверджується, що ОСОБА_5 характеризується посередньо.

З вимоги про судимість від 21.02.2019 року № 1082 та відповіді органу пробації від 17.04.2019 року № 38/15/370-19 встановлено, що ОСОБА_5 , згідно ст. 89 КК України, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у судовому засіданні не здобуто.

З досудової доповіді складеної органом пробації щодо обвинуваченого ОСОБА_5 судом встановлено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе у винятковому порядку за умови здійснення інтенсивного нагляду та проведенні індивідуально профілактичної роботи спільно з правоохоронними органами. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покладення на обвинуваченого обов`язків: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання; не виїжджати за межі території України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та працевлаштуватися, або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутись до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного або працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано таку роботу.

За таких обставин, враховуючи, що обвинувачений не працює і не має самостійного заробітку, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, завдана шкода кримінальним правопорушенням потерпілому відшкодована, суд вважає, що для досягнення мети покарання передбаченої ст. 50 КК України, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України, ближче до її нижньої межі, у виді громадських робіт. Вказане покарання буде необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно дост.100 КПК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст. 100, 369 - 371,373,374,376,392,393,395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст. 185 КК України,та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави ( Одержувач: УК у Тлумацькому районі/Тлумац.р./21081100, код ЄДРПОУ: 37831044, рахунок: 31417542009451, код класифікації доходів бюджету: 21081100, банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998) 715 (сімсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок процесуальних витрат.

Речові докази у справі після набрання вироком законної сили:

- мобільний телефон марки «Нокіа», моделі 200, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , в якому знаходилась карта оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_5 та ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_6 вважати повернутими власнику ОСОБА_6 .

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області учасниками судового провадження передбаченими ст. 393 КПК України протягом 30 днів з дня йогопроголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - протягом 30 днів з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок судунабираєзаконноїсили післязакінченнястрокуподання апеляційноїскарги,якщотакускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію даного вироку суду не пізніше наступного дня після його ухвалення.

ГоловуючийОСОБА_1