Рішення

від 14.05.2019 по справі 356/668/18

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/71/19

Справа № 356/668/18

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 року Березанський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Голік Г.К.

з участю секретаря Бейгул Л.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Березань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до газети "Березанська громада", 3-і особи: журналіст газети "Березанська громада" ОСОБА_2 , директор Комунального підприємства "Березанський інформаційний медіацентр" Тимінько Віктор Володимирович про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася 06.11.2018 року до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що у громадсько-політичній газеті Березанська громада від ІНФОРМАЦІЯ_2 року НОМЕР_2 з`явилася від імені позивача ОСОБА_1 публікація наступного змісту: Шановний ОСОБА_3 , сердечно вітаю вас з 50-річним ювілеєм. Нехай зорі вам сяють ясніше, нехай друзів стає лише більше, нехай ваша мудрість зростає, а повага людей - не згасає. Захоплююся вашими вчинками та авторитетом, дякую за подаровані безцінні поради, підтримку та мою життєву позицію і не тільки… Вірю вам, у вас і в нас! З глибокою повагою ОСОБА_4 .

Позивач стверджує, що вказана публікація, розповсюджена відповідачем, є цілком недостовірною, оскільки вона її не замовляла та не оплачувала.

Крім того, позивач зазначила, що поширення вказаної інформації ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію, вона має підстави вважати, що громадсько-політична газета Березанська громада виявила явну неповагу не тільки до особи, яка народилася у м. Березань, є мешканкою цього міста та обрана депутатом міської ради, а й до самих читачів газети.

Оприлюднення тексту привітання, ОСОБА_1 не замовляла, директор комунального підприємства та особа, яка відповідальна за випуск газети, вводять в оману не тільки її, але й читачів газети, тираж якої складає 1700 примірників.

У відповідь на запит позивача стосовно підстав, які призвели до появи привітання на сторінках газети, її керівник надав відповідь, з якої вбачається, що текст привітання надійшов на адресу редакції електронною поштою з поштової скриньки ОСОБА_5 , електронний підпис якого в листі відсутній. Окрім того, редакція не має у своєму розпорядженні доказів того, що ОСОБА_1 було надано доручення ОСОБА_6 чинити будь-які дії від її імені.

Відтак, позивач стверджує, що відповідач своїми діями порушив її права, зокрема, на свободу слова, яке гарантується ст. 34 Конституції України.

ОСОБА_1 вказує в позовній заяві, що вона є інвалідом 2-ї групи, а тому поширена газетою фіктивна інформація лягає на неї тяжким тягарем. Усвідомлення того, що газета Березанська громада у подальшому може створити та розповсюдити за її підписом будь-яку провокативну інформацію позбавило її душевного спокою, викликало загострення хвороб, ввело в стан депресії, підірвало довіру до друкованих засобів масової інформації.

Зважаючи на викладене, позивач просить суд визнати недостовірним, таким, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію позивача, привітання, опубліковане від імені ОСОБА_1 у громадсько-політичній газеті Березанська громада від ІНФОРМАЦІЯ_2 року НОМЕР_2 та вибачитися перед нею нормальним шрифтом.

Зобов`язати відповідача, газету Березанська громада сплатити моральну шкоду позивачу, ОСОБА_1 , в розмірі 150 000 гривень.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 07.11.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до газети Березанська громада , заінтересовані особи: журналіст газети Березанська громада ОСОБА_2 ., директор комунального підприємства Березанський інформаційний медіа-центр ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди залишено без руху.

15.11.2018 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 усунуто зазначені в ухвалі недоліки.

19.11.2018 року ухвалою Березанського міського суду Київської області відкрито проваження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до газети "Березанська громада", 3-я особа: журналіст газети "Березанська громада" ОСОБА_2 , 3-я особа: директор Комунального підприємства "Березанський інформаційний медіацентр" Тимінько Віктор Володимирович про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Підготовче судове засідання у вказаній цивільній справі призначено на 11 грудня 2018 року на 09 год. 00 хв.

11.12.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 18.01.2019 року для повторного виклику відповідача та третіх осіб.

18.01.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2019 року для повторного виклику відповідача та третіх осіб.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11.02.2019 року закінчено підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до газети "Березанська громада", 3-і особи: журналіст газети "Березанська громада" ОСОБА_2 , директор Комунального підприємства "Березанський інформаційний медіацентр" Тимінько Віктор Володимирович про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди та призначено справу до судового розгляду на 06 березня 2019 року на 13 годину 00 хв.

06.03.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 03.04.2019 року для повторного виклику відповідача та третіх осіб.

03.04.2019 року в судовому засіданні оголошено перерву до 14.05.2019 року для повторного виклику відповідача та третіх осіб.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач - газета "Березанська громада", не направила до суду свого представника. Конверти з повістками про виклик до суду, направлені на адресу місцезнаходження, вказану позивачем у позовній заяві та на адресу місцезнаходження юридичної особи згідно даних, розміщених на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch , повернулися не отриманими відповідачем (а.с. 23;29;35;36;49;50; 71;72;77;78).

Третя особа - журналіст газети "Березанська громада" ОСОБА_2 , на виклик суду не з`явилася, конверти з повістками про виклик до суду, направлені на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та на адресу місцезнаходження газети Березанська громада повернулися не отриманими ОСОБА_2 (а.с. 25;30;37;38;51;52;75;76;81;82).

Третя особа - директор Комунального підприємства "Березанський інформаційний медіацентр" Тимінько Віктор Володимирович, на виклик суду не з`явився, конверти з повістками про виклик до суду, направлені на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та на адресу місцезнаходження газети Березанська громада повернулися не отриманими ОСОБА_7 (а.с. 24;31;39;40;47;48;73;74;79;80).

Суд вважає, що відповідач та треті особи належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до вимог ст. 128, 131 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд приходить до висновку, що неявка у судове засідання третіх осіб, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

В порядку ст. 181 ЦПК України третіми особами на надано пояснень щодо позову.

Відповідач, належним чином повідомлений, в судове засідання не направив свого представника, про причини неявки суд не повідомив, від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, ним не подано відзиву, зважаючи на те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути заочно справу без відповідача на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частиною першою статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.

Частиною 1 ст. 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно з ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Відповідно до ч. 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про інформацію під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Так, юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність наступних обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи (позивача); в) поширення саме недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 12 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі - Постанова № 1) зазначено, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.

Судом встановлено, що у випуску НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року громадсько-політичної газети Березанська громада було оприлюднено привітання від імені ОСОБА_1 такого змісту: Шановний ОСОБА_3 , сердечно вітаю вас з 50-річним ювілеєм. Нехай зорі вам сяють ясніше, нехай друзів стає лише більше, нехай ваша мудрість зростає, а повага людей - не згасає. Захоплююся вашими вчинками та авторитетом, дякую за подаровані безцінні поради, підтримку та мою життєву позицію і не тільки… Вірю вам , у вас і в нас! З глибокою ОСОБА_10 . (а.с. 7).

Відповідно до положень п. 19 Постанови № 1, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" суд розрізняє факти та оціночні судження, вказуючи на те, що існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню.

Так, виходячи з обставин справи, суд приходить до висновку, що опубліковане відповідачем привітання від імені позивача ОСОБА_1 є фактичним твердженням, існування якого можна довести, а не є оціночним судженням.

На запит позивача директором Комунального підприємства Березанський інформаційний медіацентр Березанської міської ради Київської області ОСОБА_7 12.09.2018 року за № 45 надіслано ОСОБА_1 скрін-шот сторінки електронної пошти газети Березанська громада від 30.08.2018 року (а.с. 8).

З вказаного вище скрін-шоту сторінки електронної пошти газети Березанська громада вбачається, що ОСОБА_11 30.08.2018 року об 11:54 направив на адресу електронної пошти газети Березанська громада тексти вітань, серед яких був і текст вітання від імені ОСОБА_12 (а.с. 9).

Копії платіжного документу, який підтверджує плату за розміщення в газеті Березанська громада вітання від імені ОСОБА_1 на її запит надано не було.

Суд критично оцінює надану в якості доказу відсутності в м. Березань на час подачі до газети Березанська громада поздоровлення санаторно-курортну книжку та гарантійний лист (а.с. 41;42), виходячи з того, що з матеріалів справи вбачається, що текст привітання із проханням його надрукувати у газеті було надіслано на адресу електронної пошти друкованого засобу масової інформації. Відтак, до предмету доказування в даному випадку не входить питання перебування позивачем ОСОБА_1 в день надіслання вказаного електронного листа в м. Березань чи в іншому місці, оскільки замовлення та текст привітання було надіслано за допомогою засобів електронного зв`язку, а не особисто подано до редакції газети Березанська громада .

Відповідач не довів достовірність поширеної інформації, тому така інформація судом визнається недостовірною.

Щодо способу захисту порушеного права, обраного позивачем, а саме щодо позовної вимоги визнати недостовірним, таким, що не відповідає дійсності, порушує права, свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію позивача, привітання, опубліковане від імені ОСОБА_1 у громадсько-політичній газеті Березанська громада від ІНФОРМАЦІЯ_2 року НОМЕР_2 та вибачитися перед нею нормальним шрифтом , слід виходити з наступного.

Частиною 7 ст. 277 ЦК України передбачено, що спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Статтею 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) України від 16.11.1992 року встановлено, що громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов`язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.

Спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.

Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту.

Спростування може бути підготовленим у формі відповіді, обсяг якої не перевищує спростовуваного матеріалу.

Скорочення чи інші зміни в тексті спростування заявника без його згоди не допускаються.

У пунктах 25, 26 Постанови № 1 роз`яснено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Суд не вправі зобов`язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що вимога позивача про зобов`язання відповідача вибачитися перед позивачем нормальним шрифтом не узгоджується з нормами діючого законодавства.

Позивач своїм правом збільшити або зменшити позовні вимоги, змінити предмет або підставу позову не скористалась.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем належно не обґрунтовано у позові, яким саме чином оприлюднення відповідачем привітання від її імені ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію

При вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню

Частина 1 ст. 1167 ЦК України визначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім, випадків,встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 27 Постанови № 1 зазначено, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Також суд враховує роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року N 5), а саме те, що при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абзац другий пункту 5 постанови Пленуму № 4).

У пункті 15 Постанови № 1 вказано, що негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Пункт 18 цієї Постанови закріплює положення про те, що позивач має довести те, що внаслідок поширеної відповідачем інформації було порушено його особисті немайнові права.

Виходячи з характеру розповсюдженої недостовірної інформації, суд не вбачає, що опубліковане в газеті привітання містить негативну інформацію про позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт завдання відповідачем втрат немайнового характеру, зокрема, не наведено доказів на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, що призвело до заподіяння моральної шкоди на суму 150000, відтак у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди, спричиненої поширенням недостовірної інформації у розмірі 150 000 гривень, слід відмовити.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

ОСОБА_1 як інвалід другої групи (а.с. 6) на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір є звільненою від сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ч. 6 ст. 141 ЦПК України (яка застосовується у взаємозв`язку з ч. 1 та 2 вказаної статті) якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб, який враховується при обчисленні суми судового збору, на момент звернення до суду, складав 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні. У зв`язку з цим суд визначає, що розмір судового збору складає 704 (сімсот чотири гривні) 80 копійок. Таким чином, громадсько-політичній газеті "Березанська громада" належить сплатити на користь держави 704 (сімсот чотири гривні) 80 копійок на відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. 32, 19 Конституції України, ст. 16, 23, 201, 277, 280, 297,299, 1167 ЦК України, ст. 12, 76,77, 81, 128,131, 141, 178, 223, 280-282, 284, 263-265 ЦПК України, ст. 1 Закону України Про інформацію від 02.10.1992 року, ст. 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) України від 16.11.1992 року, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , до газети "Березанська громада", місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 14, м. Березань, Київська область, код ЄДРПОУ: 38065624, 3-і особи: журналіст газети "Березанська громада" Мірошниченко Олеся Володимирівна, директор Комунального підприємства "Березанський інформаційний медіацентр" Тимінько Віктор Володимирович про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, задоволити частково.

Визнати недостовірним, таким, що не відповідає дійсності, привітання, опубліковане від імені ОСОБА_1 у громадсько-політичній газеті Березанська громада від ІНФОРМАЦІЯ_2 року НОМЕР_2.

В задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання громадсько-політичної газети Березанська громада вибачитися перед ОСОБА_1 нормальним шрифтом - відмовити.

В задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача -газети Березанська громада відшкодувати позивачу, ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень - відмовити.

Стягнути з газети Березанська громада , місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 14, м. Березань, Київська область, код ЄДРПОУ: 38065624, на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 копійок (реквізити для сплати: р/р 31219206010003, Казначейство України (ЕАП)УК у м. Березань/Березань 22030101, МФО 899998, код отримувача ЄДРПОУ 36999805, код бюджетної класифікації: 22030101).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Київський апеляційний суд через Березанський міський суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Текст повного рішення буде виготовлений 23.05.2019 року.

Суддя Г. К. Голік